WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Форми хронічних ринітів. запальні хвороби приносових пазух носа. Риногенні ускладнення - Лекція

Форми хронічних ринітів. запальні хвороби приносових пазух носа. Риногенні ускладнення - Лекція

ЛЕКЦІЯ

Форми хронічних ринітів. запальні хвороби приносових пазух носа. Риногенні ускладнення

Хронічна нежить є неспецифічним запально-дистрофічним процесом слизової оболонки носа в деяких випадках процес розповсюджується на хрящі та кістки носа.

Основні форми хронічної нежиті:

  1. хронічний катаральний риніт.

  2. Хронічний гіпертрофічний риніт:

  1. Дифузний:

  2. Обмежений.

3. Хронічний атрофічний риніт:

  1. Простий хронічний атрофічний риніт;

  2. Сморідний хронічний атрофічний риніт або озена.

4. Вазомоторний риніт:

  1. алергічна форма –

а) постійний тип;

б) сезонний тип (поліноз).

  1. нейровегетативна форма.

Хронічна катаральна нежить. В основі лежить хронічне катаральне запалення, яке викликає порушення тонуса судин слизової оболонки носа. Хворий скаржиться на утруднене носове дихання та виражені слизові виділення з носа.

При передній риноскопії слизова оболонка гіперемована, має ціанотичний відтінок. Судиннозвужуючі засоби викликають зменшення набряклості слизової оболонки, що свідчить про відсутність істинної гіпертрофії. Проба із судиннозвужуючими речовинами є виключно важливою у ринології.

Лікування.

Спочатку хворі отримують рекомендацію не зловживати судиннозвужуючими краплями. З лікувальною метою використовують в"яжучі речовини. У порожнину носа можна вводити мазі та емільсії, що містять антисептики. Широко використовують фізіотерапевтичні процедури.

Хронічна гіпертрофічна нежить може бути:

  1. дифузною, коли гіпертрофічних змін зазнала вся нижня або середня носова раковина;

  2. обмеженою, коли гіпертрофовані лише передні або задні кінці нижніх чи середніх носових раковин.

Основною скаргою хворого є утруднене носове дихання, також можуть з"являтися слизові або слизово-гнійні виділення з носа, головний біль, втомленість, гугнявість.

Лікування. Виконується припікання носових раковин гальванокаутером. Внаслідок глибокого припікання відбувається руйнування гіперплазованої тканини та зменшення об"єму носвої раковини за рахунок рубцювання.

При значній гіпертрофії, коли гальванокаустика та кріодеструкція не ефективні, виконують резекцію нижньої або середньої носової раковини.

Озена – це хонічне захворювання порожнини носа, для якого характерною атрофія слизової оболонки та кістково-хрящового скелета носа, густий липучий вміст, який засихаї в кірки, що мають сморідний запах, гіпосмія або аносмія.

Озена належить до хронічних інфекційних захворювань людини. Озену та склерому відносять у групу клебсієльозних захворювань.

Для захворювання характерною є тріада симптомів:

  1. атрофія слизової оболонки та кістково-хрящового скелета носа;

  2. утворення у порожнині носа сморідних кірок;

  3. гіпо-абоаносмія, оскільки атрофічний процес охоплює не тільки дихальну але й нюхову зону порожнини носа.

Захворювання виникає у молодих осіб, іноді хворіють діти. Жінки хворіють частіше за чоловіків.

Лікування.

Внутрішньом"язеві ін"єкції стрептоміцина по 5000 тис.од щоденно, курсова доза становить 15 г стрептоміцина. Повторюють введення такої ж кількості препарату через 4 6 місяців.

Синуїт або запалення приносових пазух – запальний процес, що уражує слизову оболонку, підслизовий шар, а іноді – окістя та кісткові стінки приносових пазух.

Синуїт є поширеним захворюванням. Найбільш часто уражується верхньощелепна пазуха (гайморит), друге місце посідає гратчаста пазуха (етмоїдит), третє – лобна пазуха (фронтит) і рідше за все основна – (сфеноїдит).

За походження синуїти поділяються на первинні та вторинні. Первинні синуїти зустрічаються рідко, при травмі або алергії. Вторинні синуїти поділяються на :

  1. риногенні;

  2. одонтогенні;

  3. травматичні;

  4. гематогенні;

  5. алергічні.

До факторів, що сприяють розвитку синуїтів відносять:

  1. зниження реактивності, загальне ослаблення організму.

  2. Наявність патологічних зрушень з боку носа та носоглотки, що порушують дренажні можливості приносових пазух, сприяють проникненню інфекції у пазухи.

Риногенні внутрішньочерепні ускладнення виникають внаслідок розповсюдження інфекції з носа та приносових пазух в орбіту та порожнину черепа. До таких захворювань належать: фурункул носа, абсцесс носової переділки, гострі та хронічні параназальні синуїти, травматичні ушкодження носа та приносових пазух, хірургічні втручання на цих органах.

Передумовою до виникнення риногенних ускладнень є:

  1. анатомічна близкість порожнини носа та приносових пазух з орбітою та порожниною черепа;

  2. судинно-нервові зв"язки порожнини носа та приносових пазух з орбітою та порожниною черепа.

Шляхи проникнення інфекції з носа та приносових пазух в орбіту та порожнину черепа:

  1. контактний;

  2. гематогенний;

  3. лімфогенний;

  4. внаслідок травми.

Loading...

 
 

Цікаве