WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи клінічної фармакології - Лекція

Основи клінічної фармакології - Лекція

Елімінація (кліренс)здійснюється нирками, печінкою, легенями.

Клубочкова фільтрація (зв'язування з білками сповільнює швидкість фільтрації ліків; речовини з ММ > 50 000 не потрапляють у клубочковий фільтрат, з ММ < 10 000 добре фільтруються нирками). Креатинін 80-120 мл/хв.

Екскреція в ниркових канальцях ( проксимальних ) – є дві системи:

одна для переносу кислих сполук ( наприклад, пеніциліну),

друга – для переносу основ ( наприклад, фенаміну ).

Реабсорбція (канальцева), зворотня дифузія ліків в кров залежить від їх розчинності в жирах, рН сечі.

В лужному середовищі знижується реабсорбція ліків з властивостями кислот.

Прийом лугу допомагає хворому при передозуванні аспірином, в кислому середовищі аспірин реабсорбується краще, тому при вживанні кислот (лимони) ефективність аспірину зростає.

ОКУПАЦIЙНА ТЕОРIЯ КЛАРКА

Ефективнiсть лiкування залежить вiд:

-спорiдненостi лiкiв до клiтинних рецепторів;

-кiлькостi активних рецепторiв на поверхні клітини.

Ефективнiсть лiкування падає в разi :

-зниження спорiдненостi лiкiв з клiтинними рецепторами;

-зменшення кiлькостi активних рецепторiв (їх окупацiї

метаболiтами, ксенобiотиками, іншими лiками)

-при наявності обидвох механiзмiв.

При зниженнi спорiдненостi лiку з клiтинними рецепторами ефективнiсть лікування можна пiдвищити (за умови нормальної кiлькостi активних рецепторiв) шляхом збiльшення дози ліку, однак при цьому зростатиме його токсичний вплив на організм.

Зменшення числа активних клiтинних рецепторiв може бути внаслiдок: - вироблення антитiл до рецепторiв (при АГ часто зменшується число рецепторiв до норадреналiну внаслiдок впливу антитіл, що призводить до активацiї рецепторiв до адреналiну); -"захоплення" рецепторiв, (наприклад, норадреналiнових) скавенджер-механiзмом (фагоцитозом).

ПРИНЦИПИ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ ТЕРАПІЇ

в світлі окупаційної теорії Кларка

МЕТА: збереження спорiдненостi лiкiв до клiтинних

рецепторiв та попередження їх "окупацiї".

1. Переривчастiсть в лiкуваннi.

2. "Відмивання" клітинних рецепторів.

3. Стимуляцiя утворення нових клiтинних рецепторiв.

4. Вплив на процеси бiотрансформацii лiкiв.

5. Боротьба з трігерною активністю міокарду, в основі якої лежить пiдвищення концентрацiї вільного Са.

6. Врахування феномену взаємодiї лiкiв

Interaction syndrome (IS) - це стан пiдвищення або зниження ефективностi лiку внаслiдок його взаємодiї з iншим лiком, який приймає хворий одночасно.

1. Переривчастiсть в лiкуваннi (в кардіології- при застосуванні нітратів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, блокаторів рецеп-торів АТ1 ангіотензину ІІ, антагоністів кальцію, блокаторів калієвих каналів, антиаритмічних ліків класів І А, І В, І С, І D, І Е)

2. "Вiдмивання" клітинних рецепторiв.

Ефективнi:

- низькомолекулярнi декстрани (реополiглюкiн, реотран, реоглюман, реомакродекс, ломодекс)

- препарати на основi низькомолекулярного пiролiдину (гемодез, неокомпенсан, перистон-Н)

- середники, основою яких є низькомолекулярний полiвiнiловий спирт (полiдез).

3. Стимуляцiя утворення нових клiтинних рецепторiв.

Синтез альфа-адренорецепторiв стимулюють естрогени (проте "гiпер"-стимуляцiя сприяє пiдвищенню АТ, дестабiлiзацiї IХС, скороченню матки, розслабленню кишечника).

В разi "гiперстимуляцiї" показанi альфа-адреноблокатори (празозин, або лабетолол).

Синтез бета-адреноблокаторів стимулюють гормони щитовидної залози (пiдвищення збудливостi мiокарду, вкорочення рефрактерностi (бета-1-стимуляцiя), розслаблення гладкої мускулатури бронхiв, судинної стiнки, матки, кишечника (бета-2-стимуляцiя).

В разi гiперстимуляцiї показанi бета-адреноблокатори (атенолол, метопролол).

4. Вплив на процеси бiотрансформацii лiкiв:

чим iнтенсивнiше вiдбувається бiотрансформацiя лiку, тим швидше вiн виводиться з органiзму, і падає його ефективнiсть.

Посилюють (у 2-3 рази) бiотрансформацiю шляхом стимуляцiї активностi Цитохрому Р-450:

фенобарбiтал, зигсорин, пентобарбiтал, гексобарбітал, бутадiон, кофеїн (чай, кава), етанол, нiкотин, резерпiн, дропери-дол, галоперидол, амiдопирин, кордiамiн, дiбазол, мепрабомат, хiнiдин, антидепресанти.

Гальмують активнiсть цитохрому Р-450:

Бета-адреноблокатори, антиаритмiчнi препарати IВ класу за Wiljams (лiдокаїн, ксикаїн, лiнгакаїн, ксилокарт).

5. Боротьба з трігерною активністю міокарду, в основі якої лежить пiдвищення концентрацiї вільного Са.

Останнє вiдбувається як за рахунок поступлення Са по кальцієвих каналах, так i його "викиду" з саркоплазматичного ретикулуму пiд впливом iнозитолтрифосфату) - вторинного месенджера, який утворюється при стимуляцiї альфа- адренорецепторiв. Ефективною в зв'язку із цим є комбінація бета- і альфа-адреноблокаторів(атенолол+празозiн), що забезпечує антиаритмiчний, антиангiнальний, гiпотензивний ефекти.

6. Взаємодія: 6.1 Фiзико-хiмiчна ( в крапельницi, шприцi, кишечнику, кровоносному руслi)

6.2. На етапах фармакокiнетики

6.3. На етапах фармакодинамiки

ФЕНОМЕН ВЗАЄМОДIЇ ЛIКIВ

На етапах фармакодинамiки:

- конкуренцiя за зв'язок з рецепторами (iзадрин)

- вплив на субстанцiю, яка є медiатором дiї лiку (iнгiбування ХЕ прозерiном посилює ефекти ацетилхолiну, якi знiмаються атропiном; кокарбоксилаза стимулює утворення ендогенного ацетилхолiну i його ефекти)

- змiна чутливостi тканини до лiку (гiпокалiгiстiя на фонi застосування калiйуретичних дiуретикiв посилює токсичний вплив серце-вих глікозидів, антиангінальних засобiв)

- додаткова або понижена активнiсть лiку (Н+БАБ).

ФЕНОМЕН ВЗАЄМОДIЇ ЛIКIВ

На етапах фармакокiнетики:

- всмоктування (ношпа, активоване вугiлля, антациди)

- зв'язування з бiлками (бутадiон, аспiрин, дiазепам, дiмедрол, амітриптилін, аміназин, диготоксин, бета-адреноблокатори, окса-цилін, сульфаніламіди)

- бiотрансформацiї (фенобарбiтал, кордiамiн, кофеiн, етанол, дiбазол)

- екскрецiї (хiнiдин-гальмує виведення дiгоксину).

ТИПИ ПОБІЧНОЇ НЕБАЖАНОЇ ДІЇ ЛІКІВ

1. Небажані ефекти внаслідок прямої фармакологічної

дії ліку.

2. Пошкоджуюча токсична дія:

- екзогенного походження (передозування)

- екзо-ендогенного походження (передозування на фоні печінкової недостатності)

3. Алергічні реакції негайного і сповільненого типу.

4. Медикаментозна стійкість.

5. Медикаментозна залежність.

6. Непередбачені ефекти (генетично детерміновані).

ВИСНОВКИ:

- Пiдвищення якостi медикаментозної терапiї, бiльш безпечне i ефективне застосування лiкiв можливе при застосуванні в практичнiй дiяльностi лiкаря принципiв клiнiчної фармакологii, якi випливають з окупацiйної теорiї Кларка.

- Клiнiко-фармакологiчний пiдхiд до технологiї медикаментозної терапiї в невiдкладнiй i превентивнiй терапії сприяє пiдвищенню ефективностi та якостi лiкування, усуває ризик небажаних ефектiв.

- Застосування супернових фармпрепаратiв без врахування принципiв клiнiчної фармакологiї не завжди доцiльне, а часом й протипоказане.

- Основним в невiдкладнiй i пролонгованiй терапiї залишається постулат primum non nocere!

Loading...

 
 

Цікаве