WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Травлення в ротовій порожнині - Лекція

Травлення в ротовій порожнині - Лекція

Лекція на тему:

Травлення в ротовій порожнині

План:

  1. Значення травлення для організму.

  2. Функції травної системи

  3. Травлення в ротовій порожнині

  4. Секреторна функція слинних залоз, склад i властивості слини.

  5. Регуляція слиновиділення.

  6. Механізм жування

  7. Механізм ковтання

Життя в своїх різноманітних проявах вимагає поживних речовин для забезпечення пластичних процесів і компенсації енергетичних витрат. Природним джерелом цих речовин є їжа, з якою в організм поступають білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі і вітаміни.

Поживні речовини, крім мінеральних солей і води, не поступають в організм у готовому для засвоєння виді, атому не можуть попасти через клітинні мембрани у внутрішнє середовище, що в процесі еволюції приводить до формування травної системи (sistema digesterum), якаскладається з травного тракту та великих травних залоз, і де під час травлення відбувається розщеплення складних компонентів їжі до простих сполук та їх всмоктування. Таким чином,травлення-це сукупність процесів, завдяки яким забезпечується фізична та хімічна переробка харчових продуктів до хімічних сполук, що втратили видову специфічність та придатних для обміну речовин в організмах живих істот.

Головними функціями травної системи вважаються:

- секреторна - вироблення та виділення залозистими клітинами травних соків (слина, шлунковий, підшлунковий, кишковий сік, жовч), що містять ферменти та складники які забезпечують їх високу активність.

- моторно-евакуаторна або рухова - здійснюється м'язами травного тракту і забезпечує зміну агрегатного стану їжі (подрібнення, перемішування) та пересування її в аборальному напрямку.

-всмоктувальна - забезпечує транспорт кінцевих продуктів травлення, води, солей та вітамінів через слизову оболонку із порожнини травного тракту у внутрішнє середовище організму (міжклітинна рідина, кров, лімфа).

- екскреторна (видільна) - виділення з травними секретами природних метаболітів, солей важких металів, лікарських речовин або їх метаболітів.

- інкреторна - виділення специфічними клітинами слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та підшлункової залози гормонів, які стимулюють або гальмують функції органів травлення.

- захисна - здійснюється завдяки бар'єрній функції шлунково-кишкового тракту (бактеріоцидна, бактеріостатична, дезінтоксикаційна) та рефлекторним механізмам.

- рецепторна (аналізаторна) - хемо- і механорецептивні поля внутрішніх поверхонь органів травного тракту можуть бути загальними для рефлекторних дуг вісцеральних і соматичних рефлексів.

- гемопоетична - здійснюється гемаміном (продукт залозистих клітин слизової оболонки шлунка), що стимулює всмоктування ціанкобаламіну, необхідного для дозрівання еритроцитів. Крім того, слизова оболонка шлунка, тонкої кишки та печінки депонує ферритин, який приймає участь в синтезі гемоглобіну.

Необхідно звернути увагу на тe, що функції травного тракту у чоловіків, дітей і жінок мають свої особливості. Відмінність функцій проявляється в різній чутливості, активації та перебігу травних процесів, що пов'язано з статевою і віковою диференціацією тканин.

Ротова порожнина - є початковим відділом травного тракту, де здійснюється: подрібнення та змочування їжі слиною, аналіз смакових властивостей речовин і розподіл їх на харчові та ті, що відкидаються; захист травного тракту від попадання неякісних харчових речовин і екзогенної мікрофлори; початковий гідроліз вуглеводів та формування харчової грудки; подразнення механо-, хемо-, терморецепторів, що викликають збудження діяльності не тільки власних, але й травних залоз шлунка, підшлункової залози, печінки, дванадцятипалої кишки, всмоктування деяких речовин. Крім того, вона виконує роль зовнішнього бар'єру в захисті організму від патогенної мікрофлори, завдяки наявності в слині бактеріоцидної речовини лізоциму (муромідаза), антивірусній дії нуклеази слини, здатності імуноглобуліну A слини зв'язувати екзотоксини, фагоцитозу лейкоцитів (4000 в 1 см3 слини), пригніченню патогенної мікрофлори власною сапрофітною мікрофлорою ротової порожнини.

Слинними залозами виробляються гормоноподібні речовини, які приймають участь в регуляції фосфорно-кальцієвого обміну в кістках і зубах, в регенерації епітелію слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлунка, регенерації симпатичних волокон при їх пошкодженні.

Їжа знаходиться в ротовій порожнині 16-18 секунд і за цей час слина, що виділяється в ротову порожнину розчиняє розчинні і обволікає тверді, змочує сухі речовини, нейтралізує подразнюючі рідини чи зменшує їх концентрацію, полегшує видалення неїстивних речовин, що відкидаються шляхом змивання їх з слизової оболонки порожнини рота.

У порожнину рота відкриваються вивідні протоки трьох пар великих слинних залоз: привушних, підщелепних та під'язикових, окрім них в слизовій оболонці рота є численні дрібні залози, які за розміщенням називаються: губними, щічними, піднебінними та язиковими. B ділянці язика розташовані: передня слинна залоза на нижній поверхні кінчика язика, на корені язика - залози, протоки яких впадають у проміжки між листовидними та жолобовидними пипками. Вивідні протоки губних, щічних залоз відкриваються у присінок рота, а підщелепних, під'язикових, піднебінних та язикових –у власне ротову порожнину. За характером секрету залози поділяються на білкові, слизові та змішані.

Слина - це суміш секретів трьох великих і множини малих слинних залоз. До секрету, що виділяється в ротовій порожнині, домішуються епітеліальні клітини, частинки їжі, слинні тільця (нейтрофільні лейкоцити, лімфоцити, слиз, мікроорганізми).

До складу секрету слинних залоз входить 98-99% води, а все інше - твердий залишок, в який входять мінеральні аніони хлоридів, фосфатів, бікарбонатів, йодидів, бромідів, фторидів, сульфатів. У слині є катіони натрію, калію, кальцію, магнію і мікроелементи - залізо, мідь, нікель, літій та інші. Концентрація таких речовин, як йод, калій, стронцій набагато більше, ніж у крові. Органічні речовини представлені головним чином білками (альбуміни, глобуліни, ферменти), але крім них в слині ще є азотовмісні компоненти (сечовина, аміак, креатинин, вільні амінокислоти, гамма-аміноглютамінат, таурин, фосфоетаноламін, оксіпролін, вітаміни). Частина цих речовин переходить в слину з плазми крові без змін, а частина (амілаза, глікопротеїни) синтезується в слинних залозах.

Великі та малі слинні залози виділяють у нормі різний за складом і кількістю секрет. Привушні залози секретують рідку слину з вмістом великої кількості хлоридів калію і натрію, ферменти - каталазу(здійснює гідроліз перекису водню до води і кисню) і амілазу. Остання в своєму складі має кальцій, без якого вона не діє. Для виконання своїх функцій амілазі необхідні йони хлору. Лужної фосфотази в цьому секреті немає, але активність кислої фосфотази дуже висока. Підщелепні залози секретують продукт, який містить велику кількість органічних речовин (муцин, амілаза) і невелику кількість роданістого калію. 3 мінеральних речовин переважають солі: хлориди натрію, хлориди кальцію, фосфат кальцію, фосфат магнію. Амілази значно менше, ніж у секреті привушної залози.

Під'язикові залози виділяють слину, багату на муцин і мають сильну лужну реакцію. Активність лужної і кислої фосфотаз в цій слині дуже висока. Консистенція слини в'язка та клейка.

У порожнині рота слина виконує травну функцію, а крім того захисну і трофічну функції для емалі зуба.

Травна функція полягає в підготовці порції їжі до ковтання і травлення. Прижуванні їжа змішується з слиною, яка становить 10-12% від її кількості. Муцин сприяє формуванню харчової грудочки і ковтанню, це найважливіший органічний компонент слини.

У порожнині рота слина виконує функцію травного соку. До її складу входить близько 50 ферментів, які відносяться до гідролаз, оксиредуктаз, трансфераз,

Захисна функція слини полягає в тому, що вона захищає слизову оболонку і зуби від висихання, фізичних та хімічних пошкоджень їжею, вирівнює температуру їжі, зв'язує як амфотерний буфер кислоти та основи, відмиває наліт з зубів, сприяє самоочищенню порожнини рота і зубів; наявність лізоциму - ферментоподібного білку, який має бактеріоцидні властивості, надають їй можливості приймати участь у захисних реакціях організму та в процесах регенерації епітелія при пошкодженнях слизової оболонки рота.

Склад i функції слини

№ п/п

Основні складники

Функції

1.

Вода (близько 99% загального складу слини).

Забезпечує змочування і розчинення складників їжі для появи відчуття смаку і первинних травних реакцій. Зволожує ротову порожнину. Сприяє мовленню.

2.

Бікарбонати.

Підтримують реакцію слини (рН: 5,25-8,0).

3.

Хлориди.

Активують слинну амілазу - фермент, що розщеплює крохмаль.

4.

Імуноглобулін А (IgA)

Складова частина слинної антибактеріальної системи.

5.

Лізоцим

Бактерицидний фермент, запобігає карієсу, приймає участь в процесах регенерації епітелію слизової оболонки рота

6.

Муцин.

Глікопротеїд, що сприяє утворенню слизу та формуванню харчової грудочки.

7.

Слиз.

Бере участь в утворенні харчової грудочки. Сприяє ковтанню. Забезпечує буферні властивості слини.

8.

Фосфати.

Підтримують pH слини.

9.

Слинна альфа-амілаза (птиалін).

Каталізує розщеплення поліцукрів до дицукрів

10

Сечовина, сечова кислота.

He виконують травної функції; є продуктами екскреції.

11.

Мальтаза (глюкозидаза).

Розщеплює мальтозу і сахарозу до моноцукрів.

Loading...

 
 

Цікаве