WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гомеостатична функція нирок - Лекція

Гомеостатична функція нирок - Лекція

Креатинін, що утворюється на протязі доби, виділяється нирками. Його добова екскреція залежить не стільки від вживання м΄яса, скільки від м΄язевої маси тіла. Креатинін, як і сечовина вільно фільтрується в ниркових клубочках, з сечею виволдиться весь профільтрований креатинін, в той час як сечовина частково реабсорбується в канальцях.

Крім перерахованих є ще багато речовин, що постійно відновлюються в крові. Про це, які речовини виділяє чи руйнує нирка, можна судити при вивченні складу крові у людей з видаленими нирками. В їх крові, крім сечовини, креатиніну, сечової кислоти, накопичуються гормони (глюкагон, паратгормон, гастрин), ферменти (рибонуклеаза, ренін), похідні індола, глюкоронова кислота і ін.

Підвищена екскреція органічних речовин (глюкози, амінокислот) може спостерігатися в умовах патології і при нормі, але коли порушена робота клітин, що реабсорбують ту чи іншу профільтровану речовину із канальцевої рідини в кров.

Інкреторна функція нирок.

В нирках виробляється кілька біологічно активних речовин, що дозволяють розглядати її як інкреторний орган. Гранулярні клітини юксагломерулярного апарату виділяють в кров ренін при зменшенні артеріального тиску в нирці, зниженні вмісту Na+, при переході людини з горизонтального положення в вертикальне. Рівень викиду реніна із клітин в кров змінюється в залежності від концентрації Na+ і Cl- в області дистального канальця, забезпечуючи регуляцію електролітного і клубочково-канальцевого балансу. Ренін синтизується в гранулярних клітинах і є протеолітичним ферментом. В плазмі він відщеплює від ангіотензину фізіологічно неактивний пептид, що складається з 10 амінокислот – ангіотензин. В плазмі від нього під впливом ангіотензинперетворюючого ферменту відщеплюється 2 амінокислоти, Він перетворюється в ангіотензин ІІ, який підвищує артеріальний тиск завдяки звуженню судин, підсилює секрецію альдостерону, збільшує почуття спраги, регулює реабсорбцію Na+ в дистальних канальцях і збірних трубках.

В нирці активується активатор плазміногена – урокіназа. В мозковій речовині нирки утворюються простогландини. Вони беруть участь в регуляції ниркового і загального кровотоку, збільшують виділення Na+ з сечею, зменшують чутливість канальців до АДГ. Клітини нирки вилучають із плазми прогормон – вітамін Д3, який утворюється в печінці і перетворюють в фізіологічно активний гормон. Цей стероїд стимулює утворення кальцій зв΄язуючого білка в кишечнику, сприяє звільненню Са2+ із кісток, регулює реабсорбцію Са2+ в ниркових канальцях. Нирка є місцем продукції еритропоетину, що стимулює еритропоез в кістковому мозку. В нирці виробляється брадикінін, який є вазоділятатором.

Метаболічна функція нирок.

Нирки беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів. Але не треба путати "метаболізм нирок", тобто процес обміну речовин в нирках, завдяки чому здійснюються всі форми діяльності цього органу і "метаболічну функцію нирок". Це функція обумовлена участю нирок в забезпеченні постійності концентрації ряду речовин в крові. В ниркових клубочках фільтруються низькомолекулярні білки, пептиди. Клітини проксимального відділу нефрону розщеплюють їх до амінокислот чи дипептидів і транспортують через базальну плазматичну мембрану в кров. Це сприяє відновленню в організмі фонду амінокислот, що є важливим при нестачі в організмі білків. При захворюваннях нирок їх функція може порушуватись. Нирки можуть синтезувати глюкозу (глюконеогенез). При тривалому голоданні нирки можуть синтезувати до 50% від загальної кількості глюкози, що поступає із кров΄ю. Нирки є місцем синтезу фосфату мінозиту – необхідного компоненту плазматичних мембран. Для енерговитрат нирки можуть використовувати глюкозу чи вільні жирні кислоти. При низькому рівні глюкози клітини нирки в значній мірі використовують жирні кислоти, при гіперглікемії – розщеплюється глюкоза. Значення нирок в ліпідному обміні полягає в тому, що вільні жирні кислоти можуть включатися в склад триацилгліцерину і фосфоліпідів, у вигляді цих речовин надходити в кров.

Принципи регуляції реабсорбції і секреції речовин в клітинах ниркових канальців.

Одною із особливостей роботи нирок являється їх здатність до зміни в широкому діапазоні інтенсивності транспорту різних речовин: води, електролітів і неелектролітів. Це є обов΄язковою умовою виконання ниркою її основної задачі – стабілізації основних фізичних і хімічних показників рідин внутрішнього середовища. Широкий діапазон змін реабсорбції кожного із профільтрованих в просвіт канальця речовин потребують здійснення відповідних механізмів регуляції функцій клітин. Для гормонів і медіаторів, що впливають на транспорт іонів і води, визначається зміною функцій іонних чи водних каналів, переносчиків іонних насосів. Відомо декілька варіантів біохімічних механізмів регуляції транспорту речовин клітиною нефрону. В одному випадку відбувається активування геному і підвищується синтез специфічних білків, що відповідають за реалізацію гормонального ефекту, а в іншому випадку зміна проникності і роботи насосів проходить без безпосередньої участі геному.

Альдостерон збільшує реабсорбцію Na+ в ниркових канальцях. Із позаклітинної рідини альдостерон проникає в цитоплазму клітини, з΄єднується з рецептором і, утворивши комплекс, надходить в ядро. Там стимулюється ДНК-залежний синтез ТРНК і активується утворення білків для збільшення транспорту Na+. В нормальних фізіологічних умовах одним із факторів, що обмежують реабсорбцію Na+ , є проникність Na+ апікальної плазматичної мембрани.

Збільшення секреції К+ під впливом альдостерону обумовлено збільшенням калієвої проникності апікальної мембрани і надходження К+ із клітини в просвіт канальця.

Другий варіант механізму клітинної дії гормонів розглянемо на прикладі АДГ. Він взаємодіє з V2-рецептором, що локалізований в базальній плазматичній мембрані клітин дистального сегменту і збірних трубочок. При участі G-білків проходить активація аденілатциклази і із АТФ утворюється 3,5΄ - АМФ (у,АМФ), який стимулює протеїнкіназу А і вбудування водяних каналів (аквапоринів) в апікальну мембрану. Це призводить до збільшення проникності для води. В подальшому у АМФ руйнується фосфодиестеразою.

Регуляція діяльності нирок.

Нирка служить виконавчим органом в ланцюгу різних рефлексів, що забезпечують постійність складу і об΄єму рідини внутрішнього середовища. В ЦНС надходить інформація про стан внутрішнього середовища, проходить інтеграція сигналів і забезпечується регуляція діяльності нирок за участю еферентних нервів чи ендокринних залоз. Робота нирки підкоряється не тільки безумовнорефлекторному контролю, але регулюється корою великих півкуль, тобто сечоутворення може змінюватись умовнорефлекторним шляхом. Анурія появляється при больовому подразненні, може бути відтворена умовнорефлекторним шляхом. Поряд з цим посилюється активність симпатичної частини автономної нервової системи і секреція катехоламінів наднирниками, що і викликає різке зменшення сечовиділення внаслідок пониженняклубочкової фільтрації, так і збільшення канальцевої реабсорбції.

Багатократне введення води в організм собаки в сполуці з дією умовного подразнювача призводить до вироблення умовного рефлексу, що супрорводжується збільшенням сечовиділення. Механізм умовнорефлекторної поліурії базується на тому, що від кори великих півкуль надходять імпульси в гіпоталамус і зменшують секрецію АДГ. Імпульси, які надходять по еферентних нервах нирки, регулюють гемодинаміку і роботу юкстагломерулярного апарату, надають прямий вплив на реабсорбцію і секрецію неелектролітів і електролітів в канальцях. Імпульси, що надходять по адренергічних волокнах, стимулюють транспорт Na+ ,а по холінергічних – активують реабсорбцію глюкози і секрецію органічних кислот. Механізм зміни сечоутворення при участі адренергічних нервів обумовлений активністю аденілатциклази і утворенням у АМФ. Катехоламінчутлива аденілатциклаза є в базальнолатеральних мембранах клітин дистального звивистого канальця і початкових відділах збірних трубок. Аферентні нерви відіграють велику роль як інформаційна ланка системи іонної регуляції, забезпечують здійснення рено-ренальних рефлексів.

Кількість, склад і властивості сечі.

Діурезом називається кількість сечі, що виділяється людиною за певний час. Ця величина у здорової людини коливається в широких межах в залежності від стану водного обміну. При звичайному режимі за добу виділяється 1-1,5 л сечі. Концентрація осмотично-активних речовин в сечі залежить від стану водного об΄єму і складає 50-1450 мосмоль/кг Н2О. В умовах високої температури навколишнього середовища внаслідок зростання потовиділення кількість виділяємої сечі зменшується. Вночі діурез менший ніж вдень.

З сечею виділяються електроліти, кількість яких залежить від вживаної їжі, а концентрація в сечі – від рівня сечовиділення. Добова екскреція Na+ - 170-260 ммоль, К+ - 50-80, Сl- -170-260, Са2+ - 5, Mg2+ - 4, сульйата – 25 ммоль.

Loading...

 
 

Цікаве