WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізіологічні основи болю та знеболення - Лекція

Фізіологічні основи болю та знеболення - Лекція

Лекція на тему :
Фізіологічні основи болю та знеболення

План лекції

  1. Значення болю.

  2. Механізм больових відчуттів.

  3. Ноцицептивна та антиноцицептивна системи мозку.

  4. Фізіологічні основи знеболення.

Біль - це відчуття, що виникає при дії на організм пошкоджуючих чинників. Це відчуття є важливим для організму, тому що повідомляє про наявність чинника, що ушкоджує.

МЕХАНІЗМ БОЛЬОВИХ ВІДЧУТТІВ

Існують специфічні рецептори, що сприймають дію ушкоджуючого агента, у відповідь на що і виникає відчуття болю. Їх називають больовими рецепторами. У зв'язку з тим, що почуття болю - це поняття, характерне для людини, а не для тварин, запропоновано називати ці рецептори - ноцицепторами (від лат. - ноцiо - краю, ушкоджую). Ці рецептори розташовані в шкірі, м'язах, у суглобах, окісті, підшкірній клітковині і у внутрішніх органах і являють собою вільні нервові закінчення, розгалуження дендрита аферентного нейрона, що несе імпульси в спинний (або довгастий - від рецепторів голови) мозок. Існують 2 вида ноцицепторів: механоноцицептори і хемоноцицептори. Перші збуджуються під впливом механічних впливів, в результаті яких підвищується проникність мембрани закінчень для іонів натрію, це призводить до деполяризацii (рецепторний потенціал), що викликає генерацію потенціалів дії в аферентному волокні. Хемоноцицептори реагують на хімічні речовини, в тому числi на надлишок водневих іонів, надлишок іонів калію, а також на впливи брадикiнiна, гiстамiна, соматостатина, речовини Р. Чутливiсть хемоноцицепторiв до цих ноцигенних чинників різко зростає під впливом модуляторів, наприклад, простагландинів типу ПГЕ1, ПГЕ2, ПГФ2-альфа. От чому ненаркотичнi анальгетики аспірин, амiдопирин, анальгiн здійснюють свій ефект: вони здатні блокувати синтез простагландинiв і тим самим знімати підвищену збудливість хемоноцицепторiв.

НОЦИЦЕПТИВНА ТА АНТИНОЦИЦЕПТИВНА СИСТЕМИ МОЗКУ

Iмпульсацiя від ноцицепторiв йде по специфічних провідних шляхах, що починаються нервовими волокнами типу А-дельта і С. Волокна типу А-дельта проводять збудження зі швидкістю 4-30 м/с, а волокна типу С - із швидкістю 0,4-2 м/с. Тому у відповідь на больове подразнення людина спочатку відчуває миттєво гострий точно локалізований біль, а в наступному - тупий без чіткої локалізації біль. Отже, перше відчуття виникає у відповідь на iмпульсацiю по швидких волокнах (А-дельта), а друге - по повільних.

В спинному мозку відбувається переключення iмпульсацiї на нейрони, що дають початок спиноталамiчному шляху (передньобоковий шлях). Ці нейрони лежать у V прошарку (по Рекседу), тому їх часто називають нейронами V пластини або просто - нейрони V. Ці нейрони дають аксони, що, перейшовши на контрлатеральну область спинного мозку, йдуть транзитом через довгастий і середній мозок і доходять до таламуса - до його специфічних ядер, зокрема, до вентробазального ядра, тобто до того ж ядра, до якого приходять імпульси від тактильних рецепторів шкіри і від пропрiорецепторiв. Від специфічних ядер iмпульсацiя надходить у соматосенсорну кору - у первинну - S-1 і у вторинну проекційну соматосенсорну кору S-2. Ці ділянки знаходяться відповідно в області постцентральної звивини і у глибині сiльвiєвої борозни. В цих ділянках мозку відбувається аналіз імпульсної активності, усвідомлення болю. Але остаточне відношення до болю виникає за участю нейронів лобної ділянки кори. Завдяки цим нейронам навіть надмірний потік iмпульсацiї від ноцицепторiв може сприйматися як слабкий подразник і навпаки. Одночасно потік iмпульсацiї від ноцицепторiв на рівні довгастого і середнього мозку відходить по коллатералям у ретикулярну формацію, від неї - до неспецифічних ядер таламуса, від них - до всіх ділянок кори (дифузна активація нейронів усіх ділянок кори), а також досягає нейронів лiмбiчної системи. Завдяки цій інформації больова iмпульсацiя набуває емоційного фарбування - у відповідь на больову iмпульсацiю виникає почуття страху, почуття болю та інші емоції.

На рівні спинного і довгастого мозку частина імпульсів, що йдуть від ноцицепторiв, по коллатералям досягає мотонейронів спинного і довгастого мозку і викликає рефлекторні відповіді, наприклад, згинальнi рухи. Тому у відповідь на больовий подразник людина вiдсмикує кiнцiвку від подразника. Частина інформації від ноцицепторiв на рівні спинного і довгастого мозку по коллатералям надходить до еферентних нейронів вегетативної нервової системи, тому виникають вегетативні рефлекси у відповідь на больовий подразник (наприклад, спазм судин, розширення зіниці).

Отже, у сприйнятті больових імпульсів і в створенні відчуття болю беруть участь багато структур мозку, що об'єднують в поняття "ноцицептивна" система. Якщо заблокувати потік імпульсів на якій-небуть ділянці їх передачi, то больова реакція знижується. Таким способом вдасться позбутися від больових відчуттів при використанні наркотиків типу інгаляційних наркотичних засобів (ефір, закис азоту), при дії етилового спирту. Вважають, що ефір блокує передачу збудження у синапсах, пригнічує активність ретикулярної формації і тим самим знижує потік ноцицептивної iмпульсацii.

Представлена схема ноцицептивного аналізу, проте, не цілком пояснює всі факти, що стосуються сприйняття больових подразнень. Так, відомо, що в ряді випадків пошкоджуючі впливи, що в звичайних умовах призводять до больового шоку, можуть не викликати больових відчуттів. Наприклад, в Індії відомий обряд: об'їзд сіл "обранцем Бога". "Обранець" знаходиться в підвішеному стані за допомогою гаків, що пронизують шкіру і м'язи "обранця" (як тушу м'яса). В'їжджаючи в чергове село, "обранець" повисає на цих гаках і передає послання від Бога. При цьому він не відчуває гострого болю (Р. Мелзак). Описуються й інші явища, наприклад, обряд самокатування при виконанні танка Сонця в індіанців північно-американських рівнин, під час якого шомполами вириваються шматки м'яса з грудей танцюючого. Р. Мелзак описує обряд "кувади" - під час родів чоловік лягає в постіль і стогне, начебто він самий відчуває пологовий біль. В найважчих випадках (патологічні роди) чоловік залишається лежати в постелі разом із дитиною, щоб відновити сили від страшного іспиту, а породілля відразу іде в поле працювати. Інші приклади: Кашпіровський проводить психотерапевтичне знеболювання, в тому числі на відстані, з використанням телеканала з Києва в Тбілісі, під час якого проводиться хірургічна операція без використання наркотичних засобів. Описуються приклади використання аурикулярної акупунктури для проведення тотальної резекції шлунка, для операції на щитовидній залозі. Повідомляється про успішне використання проти болю трансшкiрної електростимуляцiї або механічного подразнення окремих ділянок шкіри, наприклад, за допомогою iпплiкатора Кузнєцова.

Як же пояснити всі ці випадки, а також випадки фантомного болю (кiнцiвка видалена, наприклад, із приводу гангрени стопи, а хворий постійно відчуває біль у пальцях видаленої стопи), каузалгiї (пекучі болі, що не проходять)? Потрібна теорія болю. Історично було три варіанти теорії болю . Найперша - це теорія специфічних шляхів. Вона пояснює виникнення болю як результат аналізу імпульсів, що йдуть по специфічних шляхах від специфічних рецепторів - ноцицепторiв. Чим інтенсивніше потік імпульсів, тим сильніше відчуття болю. Теорія бере свій початок від Р. Декарта, що намагався відповісти на запитання - як реагує організм на больовий подразник. Проте ця теорія не може пояснити факти, перераховані вище.

2. "Теорія паттерна" або теорія уяви. Вона припускає, що не існує специфічних больових рецепторів і больових шляхів. Біль виникає кожен раз тоді, коли в мозок надходить достатньо великий потік різноманітних імпульсів, що перевищує деякий критичний рівень. Біль - це відчуття, що виникає на надмірний потік імпульсів, що йдуть від різних рецепторів наприклад, від шкірних, смакових, звукових і інших рецепторiв. Проте ця теорія теж не спроможна пояснити багато фактів.

Loading...

 
 

Цікаве