WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Статеві залози - Лекція

Статеві залози - Лекція

— можливо, забезпечує початок статевої зрілості (зміна чутливості гіпофіза до гонадоліберина);

— можливо, пролактин бере участь у регуляції еритропоеза й у формуванні материнського інстинкту.

Регуляція продукції пролактина здійснюється за участю пролактоліберина і пролактостатина. Акт смоктання, наприклад, приводить до гальмування продукції пролактостатина, що викликає посилення (разом із пролактоліберином) секреції пролактина.

Думають, що деякі ановуляторні цикли й аменореї зв'язані з підвищеним виділенням пролактина. Для пригнічення продукції пролактина в цьому випадку запропоновано використовувати аналог пролактостатина — бромкріптін, завдяки якому знижується рівень пролактина і може відновлюватися нормальний статевий цикл.

При деяких формах аденоми гіпофіза (пролактинома) має місце підвищена продукція пролактина, що викликає продукцію молока — галакторею й одночасно — аменорею, тобто відсутність статевого циклу.

Функція пролактина в чоловіків, рівень якого досить високий, дотепер залишається неясною.

ЛАКТАЦІЯ

Молочна залоза складається з двох різних типів тканини — власне залозистої тканини (паренхіми) і сполучної тканини (строми). У функціонуючій залозі паренхіма з одного шару епітеліальних клітин, що утворять альвеоли. Саме ці альвеолярні клітини секретують молоко. Альвеоли зібрані в грони. Кожна альвеола відкривається в невелику протоку. Такі дрібні протоки від кожної альвеоли з'єднуються й утворюють великі протоки, що відкриваються на вершині соска. У жінок до соска підходять 12-20 галактофорів, і кожний з них перед входом у сосок розширюється, утворюючи синус.

Кожна епітеліальна (альвеолярна) клітина має апікальну і базальну поверхню. Апікальна поверхня має численні мікроворсинки і спрямована убік просвіту альвеоли. Базальна поверхня розташовується на базальній мембрані або на міоепітеліальній клітині і контактує із судинами.

Розвиток молочної залози в постнатальний період відбувається під впливом естрогенів і пролактина. У період вагітності істотне збільшення тканини молочної залози відбувається під впливом, головним чином, естрогенів.

Секрет молока — це молочний жир, лактоза (молочний цукор), білки, вода, мінеральні солі. Молочний жир — це суміш ліпідів: тригліцеридів, дигліцеридів, моногліцеридів, вільних жирних кислот, фосфоліпідів і стеринів. Усі жирні кислоти, що входять до складу молока, синтезуються безпосередньо в альвеолярних клітинах, частково ж — надходять із крові. Крапля жиру виштовхується в просвіт альвеоли за рахунок процесу екзоцитоза (активно). Білки теж синтезуються усередині альвеолярних клітин — з амінокислот, принесених із кров'ю. Основний білок молока — казеїн. Лактоза синтезується з глюкози теж в альвеолярних клітинах — в апараті Гольджі.

У регуляції секреції молока не приймають участі нервові волокна — ні симпатичні, ні парасимпатичні. Основна роль належить пролактину. У жінок під час вагітності, незважаючи на високий рівень пролактина, секреція молока відсутня, однак після пологів відразу ж секреторна активність різко зростає, що, можливо, пояснюється зняттям прогестеронового блоку (блокування пролактиновых –рецепторів). Не виключається, що бета-адренорецепторний інгібуючий механізм може бути також причетний до блокади пролактинових рецепторів.

Крім секреторного процесу для виділення молока (лактації) важливим є і друга фаза — транспортування молока з просвіту альвеоли до соска, відкіля молоко може вільно висмоктатися немовлям. За рахунок рефлексу молоковіддачі, що реалізується за участю окситоцинпродукуючих нейронів гіпоталамуса, приблизно через хвилину після того, як дитина прикладається до грудей, молочні залози набухають під тиском молока — це забезпечується роботою міоепітеліальних клітин, що під впливом окситоцина скорочуються і видавлюють вміст з альвеоляторних клітин. Одночасно росте внутріальвеолярний тиск, що сприяє току молока в напрямку до соска. Крім рефлексу молоковіддачі при смоктанні відбувається рефлекторне вивільнення пролактина (очевидно, за рахунок блокади продукції пролактостатина). Завдяки цьому зростає секреція молока, що готує молочну залозу до наступного годування.

У жінок велике значення мають соціальні фактори і психічний стан. Тому що в жінок молочна залоза виконує ще одну дуже важливу функцію — статевого аттрактанта і чуттєвого рецепторного органа для статевих стимулів, то досить часто ця функція гальмує прояв другої (основної) функції, тобто гальмує лактацію. Тому продукція пролактина знижується, що приводить до припинення лактації.

В останні роки стало ясно, що жіноче молоко — унікальне і ніщо не може повноцінно замінити його при вигодовуванні дитини. Тому знову зріс інтерес до фізіології лактації і до процесів регуляції лактації.

ГОРМОНИ ПЛАЦЕНТИ

Плацента людини виробляє ряд гормонів — прогестерон, попередники естрогенів (завершення синтезу естрогенів відбувається в організмі плоду), хоріонічний (хоріальний) гонадотропін, хоріальний соматотропін (хоріальний соматомаммотропін або плацентарний лактоген), хоріальний (хоріонічний) тіреотропін, адренокортикотропний гормон, утеротропний плацентарний гормон (він активує ріст матки під час вагітності), окситоцин, релаксин.

Найбільш вивчений хоріонічний або хоріальний гонадотропін. По своїх властивостях він близький до гонадотропінів гіпофіза. Він стимулює функцію жовтого тіла — продукцію прогестерона, впливає на продукцію ФСГ, сприяючи виношуванню вагітності, бере участь в активації гормональної функції клітин Лейдіга (продукції тестостерону) у яєчку чоловічого організму в період внутрішньоутробного розвитку і тим самим причетний до диференціації організму по чоловічому типу, сприяє росту плоду. Визначення в крові хоріонічного гонадотропіна є одним зі способів ранньої діагностики вагітності. До впровадження в практику методів радіоімунного визначення хоріонічного гонадотропіна використовувалася реакція Галлі-Майніні: самцям-жабам вводиться 4 мл профільтрованої сечі жінки в спинний лімфатичний мішок. Потім мікроскопіюють вміст клоаки: через 30 хвилин, 1, 2 і 3 години. Якщо протягом 3-х годин після ін'єкції сечі сперматозоїди у вмісті клоаки не з'являються, то результат реакції вважається негативним, якщо є — позитивним. На самцях жаби (і жаб) різних видів у різний час року реакція Галлі-Майніні дає від 66 до 99% правильних відповідей.

Плацентарний лактоген, або хоріонічний соматотропін, або хоріонічний соматомаммотропін — вважається, що цей гормон багато в чому близький по своїх властивостях до соматотропного гормону аденогіпофіза. Він має наступні ефекти: викликає ріст молочних залоз (саме цей гормон, в основному, відповідає разом з естрогенами за розвиток молочної залози, а не пролактин), викликає соматотропні ефекти — прискорює розвиток плоду, а також володіє лютеотропним ефектом, тобто підтримує продукцію прогестерона в жовтому тілі й у плаценті.

Роль прогестерона і естрогенів, а також окситоцина, АКТГ вже обговорювалася вище.

Ясно, що питання фізіології і патології плацентарних гормонів вимагає додаткових досліджень.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. "Нормальна фізіологія ",- ( під ред. В.І.Філімонова),-Київ,-"Здоровя",-1994,-с.188-230.

  2. "Основы физиологии человека" (под ред.Б.И.Ткаченко),-Санкт-Петербург,-1994,-с.169-200.

  3. "Физиология человека",- (под ред.Н.А.Агаджаняна),-Санкт-Петербург,-1988,-с.123-131.

  4. "Нормальная физиология",-(под ред.К.В.Судакова ),-МНА Москва,-1999,-с.96-534.

  5. "Физиология человека" ,-(под ред.Г.Тевса и Р.Шмидта),-"Мир",-т.4,-с.221-265.

Loading...

 
 

Цікаве