WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Статеві залози - Лекція

Статеві залози - Лекція

2. У тварин, що не відносяться до приматів (пацюк, кролик, свиня, корова і т.п.) відсутні менструації. У них використовується наступна класифікація фаз статевого циклу. 1) Фаза передтічки (проеструс) — період дозрівання фолікула до овуляції. 2) Фаза тічки — період овуляції, що супроводжується піхвовою кровотечею й особливим поводженням: виникає стан "полювання", або тічки, стан, при якому самка "приймає" самця. 3) Фаза післятічки (метаеструса) і фаза міжтічки (диеструса). Наприклад, у лабораторних пацюків весь статевий цикл (естральний цикл) займає близько 4 діб, і кожна фаза триває приблизно 1 добу.

Діагностика фаз циклу. Перед акушером-гінекологом часто виникає задача: визначити, чи відбувається в жінки овуляція, чи має місце нормальний стан статевого циклу. Одним зі способів діагностики правильності стану менструального циклу є визначення рівня гормонів: ФСГ, ЛГ, естрогенів, прогестерона. Але для цього вимагаються відповідна апаратура й умови. У клінічній практиці використовуються більш доступні методи. Наприклад, визначення базальної (ректальної) температури: по ранках у жінки вимірюють температуру. З моменту овуляції й у наступні дні менструального циклу, тобто в період лютеїнової фази яйникового циклу температура на 0,4—0,5 градусів вища, ніж у період фолікулярної фази. Таким чином, визначення базальної температури дозволяє досить просто і точно визначити динаміку статевого циклу. Другий спосіб — це визначення картини піхвового мазка — наявність змін в епітелії вказує на нормальний статевий цикл жінки.

У тварин, у тому числі в пацюка, миші також використовується методика визначення картини піхвового мазка. Так, наприклад, у фазу проеструса (передтічки) піхвовий мазок складається майже винятково з округлих і багатокутних епітеліальних клітин із зернистою і досить великою цитоплазмою. У фазі еструса (тічки) піхвовий мазок складається тільки з великих ороговілих без'ядерних клітин, що мають вид лусочок неправильної форми. Наприкінці тічки ороговілі клітини сформують скупчення. У фазі післетічки піхвовий мазок містить багато ороговілих лусочок і лейкоцитів. У фазу міжтічки (диеструса) піхвовий мазок містить значну кількість слизу, багато лейкоцитів і невелике число епітеліальних клітин з ядрами.

Отже, піхвовий мазок може служити показником ендокринної функції яйників, гіпофіза і гіпоталамуса.

ЧОЛОВІЧІ СТАТЕВІ ГОРМОНИ. АНДРОГЕНИ

Чоловічі статеві гормони виробляються в чоловіків і жінок у наднирниках (сітчаста зона кори), у яєчках чоловіків і в яйнику (зовнішній тека-шар) жінок. Основне місце продукції андрогенів — яєчко.

Яєчко являє собою чоловічу статеву гонаду, у якій відбувається сперматогенез і продукція андрогенів. Сперматогенез здійснюється в звитих канальцях, що вистелені первинними статевими клітками — сперматогоніями і клітинами Сертолі. Клітини Сертолі живлять сперматозоїди. Андрогени продукуються клітинами Лейдіга — це інтерстиціальні клітини яєчка, сукупність цих клітин часто називають пубертатною залозою. Синтезуються андрогени з холестерину, головним чином під впливом ФСГ і ЛГ. Існують два варіанти синтезу андрогенів (холестерин – прегненолон – прогестерон – 17-альфа-гідроксипрогестерон – андростендіон – тестостерон (1-й варіант) і прегненолон – 17-альфа-гідроксипрегненолон – дегідроепіандростерон – андростендіон – тестостерон - (2-й варіант). Андростерон, дегідроепіандростерон і тестостерон є андрогенами (андрос — чоловік), але найбільш активним є тестостерон. У крові андрогени зв'язуються глобуліном, що синтезується в печінці і який одночасно здатний переносити і естрогени. 98% тестостерону знаходиться в крові в зв'язаному стані. Коли рівень білка зростає (це, приміром, має місце при цирозі печінки, гіпертиреозі, гіпонанізмі), то зростає і частка зв'язаного з білками тестостерону. Активним же є вільний тестостерон. За добу в чоловіків синтезується 6-7 мг тестостерону і його концентрація в крові досягає 2,7-8,5 нмоль/л. Для порівняння: у жінок — відповідно 1 мг/добу і 0,6-1,9 нмоль/л.

Тестостерон руйнується в печінці під впливом 17-бета-дегідрогенази, а його метаболіти зв'язуються з глюкуроновою і сірчаною кислотами і екскретуються із сечею у виді 17-кетостероїдів.

Рівень тестостерону в крові чоловічого організму досягає високих значень в ембріональному періоді, у перші 3 місяці після народження, потім знижується, невеликий підйом спостерігається після 6 років (у період препубертата), але значно починає зростати в період статевого дозрівання і знижується після 50 років. Рівень тестостерону має добові коливання: максимальні значення спостерігаються в 7-9 год. ранку, а мінімальні — у 24-3 год.

Механізм дії тестостерону зв'язаний з тим, що в клітинах-мішенях відбувається його перетворення: у нейронах гіпоталамуса, продукуючих гонадоліберин (тонічний центр у середньому гіпоталамусі), тестостерон перетворюється в естроген, що гальмує продукцію гонадоліберина. Тим самим підтримується рівень тестостерону на певних значеннях. В інших клітинах-мішенях — у тому числі в клітинах Сертолі, у внутрішніх і зовнішніх статевому органах, в інших тканинах — тестостерон за допомогою 5-альфа-редуктази перетворюється в 5-альфа-дегідротестостерон, що входить усередину цитоплазми клітини-мішені, зв'язується там з цитоплазматичними рецепторами, утворений комплекс входить у ядро, де здійснюється активація транскрипції м-РНК і р-РНК (активується синтез відповідних білків).

Фізіологічні ефекти тестостерону:

— бере участь у статевій диференціації гонади й у розвитку первинних статевих ознак (внутрішніх і зовнішніх статевих органів), у розвитку вторинних статевих ознак (оволосіння й організація скелета по чоловічому типу);

—стимулює ріст скелета і всіх тканин організму, прискорює дозрівання скелета, припиняє епіфізарний ріст трубчастих кісток, чим обмежує ріст організму в довжину;

— володіє анаболічним ефектом — стимулює білковий синтез у скелетній мускулатурі, в інших тканинах;

— забезпечує лібідо і потенцію, забезпечує чоловічий тип статевої поведінки;

— бере участь у регуляції сперматогенезу (за рахунок впливу на клітини Сертолі). Надлишковий вміст тестостерону викликає гіперсексуальність, підвищений ріст волосся.

Регуляція рівня тестостерону здійснюється за рахунок його прямого впливу на гіпоталамус (гонадоліберинпродукуючі нейрони тонічного центра) – виділення гонадо-ліберина – виділення ЛГ – продукція тестостерону в яєчку клітинами Лейдіга. Коли рівень тестостерону підвищений, продукція гонадоліберина знижується і навпаки.

ПРОЛАКТИН, ПРОЛАКТОСТАТИН, ПРОЛАКТОЛІБЕРИН

Пролактин продукується в аденогіпофізі. Це поліпептид, що містить 198 амінокислотних залишків. Пролактин, СТГ і хоріонічний соматомаммотропін (плацентарний лактоген) мають багато спільного по своїй будові. Можливо, вони походять з одного джерела.

Фізіологічні ефекти пролактина:

— бере участь у регуляції осмотичного тиску (за рахунок попередження надлишкової втрати іонів натрію і води). Очевидно, це має значення при вагітності, коли рівень пролактина зростає (як і естрогенів), що викликає затримку іонів натрію і води в організмі;

— викликає анаболічний ефект (підвищує синтез білків);

— у жінок пролактин бере участь у регуляції менструального циклу, його рівень зростає в лютеїнову фазу циклу, і тим самим гормон сприяє збереженню жовтого тіла і продукції прогестерона. Одночасно пролактин гальмує продукцію гонадоліберина і ФСГ, під впливом пролактина гальмується дозрівання чергового фолікула;

— разом із плацентарним лактогеном (хоріонічним соматомаммотропіном) під час вагітності пролактин сприяє розвитку молочних залоз. Пролактин підсилює утворення молока в молочних залозах. Акт смоктання викликає підвищення рівня пролактина. Під час вагітності пролактин синтезується також і плацентою, тому його рівень у цей період дуже високий (150—200 нг/мл);

Loading...

 
 

Цікаве