WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Статеві залози - Лекція

Статеві залози - Лекція

З огляду на те, що під час пологів відбувається значне ушкодження міометрія, що, наприклад, може приводити до повної втрати міометрієм чутливості до окситоцину, серотоніну й інших утеростимуляторів, висунуте припущення про те, що прогестерон відіграє роль фактора, що перешкоджає ушкодженню міометрія. Однак поки що прямих доказів правильності цієї гіпотези не отримано.

РОЗВИТОК ФОЛІКУЛА. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ СТАТЕВОГО ЦИКЛУ

При диференціюванні гонад по жіночому типу з коркового шару первинної гонади утвориться яйник. У ньому знаходяться примордіальні фолікули. Кожен фолікул містить яйцеклітину (овоцит), оточену одним рядом клітин фолікулярного епітелію. Ріст примордіального фолікула виражається в збільшенні рядів клітин фолікулярного епітелію, в результаті чого формується зерниста оболонка (зона гранульоми).

Перші стадії росту фолікула (до 4 шарів епітеліальних клітин) відбуваються автономно, без участі ФСГ і ЛГ. Для подальшого дозрівання потрібен ФСГ — під його впливом росте число шарів зернистої оболонки. Але це відбувається вже в період статевої зрілості. До моменту народження дівчинки число примордіальних фолікулів досягає 300—400 тис.

Під впливом підвищення викиду в кров ФСГ відбувається ріст числа шарів зернистого епітелію. При цьому епітелій починає виробляти рідину, що формує порожнину фолікула. Одночасно під впливом ФСГ зернистий епітелій починає виробляти естрогени. На цій стадії розвитку фолікул називається граафовий пухирець, або пухирчатий фолікул.

Навколо граафового пухирця є клітини строми. Вони формують дві оболонки: внутрішню і зовнішню (тека-інтерна і тека-екстерна). Клітини внутрішньої оболонки (тека-клітини внутрішнього шару) продукують естрогени, а клітини теки-зовнішнього — андрогени.

Процес чергового дозрівання фолікула в період статевої зрілості починається з впливу ФСГ на ті фолікули, що мають рецептори до ФСГ. Звичайно це 10—15 фолікулів, але дозрівання настає лише для одного фолікула, інші піддаються атрезії за рахунок внутріяйникового механізму саморегуляції. Під впливом ФСГ, як уже відзначалося вище, росте число клітин фолікулярного епітелію, збільшується обсяг фолікула і підвищується продукція естрогенів. Максимальна концентрація ФСГ у крові досягається до 7—9 дня від початку дозрівання фолікула (циклу). Продукція ЛГ теж здійснюється під впливом гонадоліберина, але збільшення концентрації ЛГ у крові йде меншими темпами і з меншою швидкістю, ніж ріст рівня ФСГ. За рахунок підвищення продукції естрогенів відбувається зниження продукції ФСГ (але не ЛГ). Коли концентрація естрогенів досягає максимального значення, це викликає активацію гонадоліберинпродукуючих нейронів циклічного центра гіпоталамуса (преоптична область) і підвищення викиду гонадоліберина. Це у свою чергу приводить до додаткового викиду ФСГ і, що особливо важливо, ЛГ. Значно зростає продукція фолікулярної рідини і відбувається розрив граафового пухирця — вихід яйцеклітини з яйника в черевну порожнину, звідки вона попадає в маткові труби і у матку. Звичайно пік ЛГ відбувається за 24 години до овуляції. На місці фолікула, що розірвався, утвориться жовте тіло — клітини зернистого шару гіпертрофуються, накопичують жовтий пігмент лютеїн і починають продукувати прогестерон. Завдяки прогестерону продукція ФСГ гальмується, а продукція ЛГ зберігається на високому рівні, що важливо для функціонування жовтого тіла. Одночасно починає зростати рівень пролактина (за рахунок виділення пролактоліберина гіпоталамуса), що супроводжується гальмуванням продукції ФСГ. Таким чином, прогестерон і пролактин сприяють тому, щоб рівень ФСГ у цей період не зростав і не приводив до дозрівання нової партії фолікулів.

У випадку, якщо відбувається запліднення яйцеклітини, то хоріонічний гонадотропін, який продукується з перших же годин існування заплідненої яйцеклітини, а в наступному — і плацентарний лактоген підтримують продукцію прогестерона в жовтому тілі. Після формування плаценти роль жовтого тіла знижується, але все-таки до кінця вагітності воно продовжує функціонувати як джерело прогестерона.

При відсутності сигналу від яйцеклітини (відсутності хоріонічного гонадотропіна) відбувається редукція жовтого тіла зі зниженням продукції прогестерона. Імовірно, цей процес відбувається під впливом простагландинів, рівень яких до кінця лютеїнової фази циклу зростає і призводить до зміни яйникового кровотоку, що і викликає лютеоліз — редукцію жовтого тіла. Одночасно простагландини активують продукцію ФСГ, і на тлі зменшення рівня прогестерона і пролактина відбувається посилене виділення з тонічного центра гіпоталамуса гонадоліберина, що підсилює продукцію ФСГ і ЛГ. Цикл знову повторюється.

Прийнято розрізняти яйниковий цикл і матковий цикл.

У жінок весь менструальний цикл у середньому продовжується 28 днів. У частини жінок — 21, 26 або 32 дня. При 28-денному циклі яйниковий цикл складається з трьох фаз, кожна з який займає наступний проміжок часу:

1) фолікулярна фаза — з 1 по 14 день циклу;

2) овуляторна фаза або фаза овуляції — 14-й день циклу;

3) лютеїнова фаза — з 15 по 28 день.

Відповідно, рівень статевих гормонів міняється так: у фолікулярну фазу циклу поступово зростає рівень естрогенів, досягаючи максимуму до моменту овуляції (а точніше — за добу до овуляції), а з 15 дня — з початку лютеїнової фази — переважає рівень прогестерона.

У матці, у її ендометрії в період циклу відбуваються визначені зміни. Їх поділяють на 4 фази: десквамації, регенерації, проліферації і секреції.

Фаза десквамації являє собою відторгнення ендометрія — менструацію. Вона (фаза) продовжується 3—5 днів. Майже паралельно з нею починається фаза регенерації — відновлення ендометрія, що завершується до 5—6 дня від першого дня менструації. Потім настає фаза проліферації — ріст ендометрія, розвиток у ньому залоз. Фаза триває до 14 дня (до моменту овуляції). Фаза секреції — від 15 до 28 дня включно — під впливом прогестерона. Залози ендометрія починають продукувати секрет, що містить глікоген. Таким чином, у цій фазі слизова матки готова прийняти для подальшого розвитку запліднену яйцеклітину. Потім за рахунок звуження судин відбувається некроз і починається знову фаза десквамації (відторгнення ендометрія).

При порушенні гормональної регуляції (гіпоталамічні, гіпофізарні, яйникові порушення) у жінок може спостерігатися аменорея — відсутність менструацій, відсутність розвитку фолікула, або спостерігаються циклічні порушення, при яких менструальні цикли є, але вони порушені (різна кількість крові виділяється в момент менструації). Нарешті, існують так звані ановуляторні цикли, при яких фолікул зріє, але овуляція не виникає, у результаті чого відбувається атрезія даного фолікула і усе повторюється заново. У цьому випадку має місце лише одна фаза (у яйнику — фолікулярна, у матці — фаза проліферації), а менструальноподібні кровотечі відбуваються в період регресії фолікула.

Примітки. 1. У деяких підручниках дається інша класифікація жіночого статевого циклу. Так, по Г. І. Косицькому, весь статевий цикл розділений на 4 фази: передовуляційний, овуляційний, післяовуляційний (метаеструс) і період спокою (диеструс). Передовуляційний період (проеструс) — це період дозрівання фолікула (відповідає фолікулярній фазі яєчникового циклу), овуляційний — це період від моменту овуляції до менструації (відповідає овуляторній і лютеїновій фазам приведеної вище класифікації). Післяовуляційний період (метаеструс) — відповідає моменту появи менструації. Нарешті, завершальний етап — період спокою — від моменту останньої менструації до початку дозрівання фолікула. Таким чином, ця класифікація не відповідає класифікації, прийнятій в акушерстві і гінекології.

Loading...

 
 

Цікаве