WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Бронхіальна астма: особливості клініки, діагностики у дітей різних вікових груп. Лікування. Диспансеризація - Лекція

Бронхіальна астма: особливості клініки, діагностики у дітей різних вікових груп. Лікування. Диспансеризація - Лекція

Доведено, що у людей з БА домінує функція Тh2, які виділяють ряд цитокінів, зокрема ІL-4 і ІL-5, які відіграють визначну роль в розвитку алергічного запалення. ІL-4 є основним цитокіном, який визначає переключення В-лімфоцитів на синтез Іg Е.

ІL-5 вибірково активізує еозинофіли, які є другою основною ефекторною клітиною алергічного запалення. В активації еозинофілів помимо ІL-5 приймають участь ІL-3, фактор активації тромбоцитів, С5а, С3а, ін.

Реагіни здатні зв'язуватись із специфічними рецепторами для Іg Е – клітинних мембран. Специфічні рецептори для Іg Е, Іg G4, виявлені на мембранах базофілів, еозинофілів, тромбоцитів, альвеолярних макрофагів. Рецептори для Іg Е, на опастих клітинах і базофілах мають деякі особливості зв'язаний з рецепторами клітин Іg Е зберігається до 6 діб.

В основі реакції гіперчутливості негайного типу лежить процес виділення медіаторів із опасистих клітин і базофілів, зв'язаний з Іg Е. В процесі сессибілізації атопічними алергенами синтезуються специфічні Іg Е - а/т, Іg G4 – а/т, які звязуються з рецепторами на мембранах опасистих клітин. Коли кількість специфічних Іg Е – а/т досягає критичної величини то розрішаюча доза антигену стає стимулом активації опасистих клітин.

Для виділення медіаторів із опасистих клітин необхідні іони Са. Механізм активації опасистих клітин включає транспорт і підвищення внутрішньоклітинного Са++. Надалі активізується метаболізм медіаторів (лейкозаноїдів) і екзоцитоз гранул з преформованими медіаторами. При контакті гранул із позаклітинним середовищем медіатори з гранул виділяються назовні. Медіатори, які виділяються при реакціях негайного типу, поділяємо на три групи:

1 група – преформовані медіатори, слабозв'язані з матриксом гранул, легко виділяються з них (гістамін, супероксидні аніони, серотонін, кініногеназа, фактор хемотаксису нейтрофілів, фактор хемотатксису еозинофільної анафілаксії, ін.).

2 група – вторинні: виділяються опасистими та іншими клітинами при дії на них первинних медіаторів (лейкотрієни, повільно реагуюча речовина анафілаксії, простагландини, тромбоксани, тромбоцитоактивуючий фактор, простагландин генеруючий фактор анафілаксії).

Основним медіатором при БА є повільно реагуюча субстанція анафілаксії, яка є групою лейкотрієнів (ЛТС4, ЛТД4, ЛТЕ4). Останні сприяють розвитку бронхоспазму, підвищенню судинної проникливості і порушенню мукоциліарного транспорту. Точкою прикладання є дистальні відділи бронхіального дерева. Під час приступу БА активність цих ферментів зростає більше ніж у 1000 разів. При цьому інгібітори циклогенази неефективні.

3 група – преформовані медіатори, тісно зв'язані з гранулярним матриксом (гепарин, хімотрипсин, пероксидаза, запальні фактори анафілаксії).

Розрішаюча доза алергену активізує спочатку опасисті клітини у просвіті дихальних шляхів. Звільнені при цьому медіатори роз'єднюють епітелій, сприяючи проникненню алергену до опасистих клітин слизового і підслизового шару. Медіатори викликають клітинну інфільтрацію слизової бронхів спочатку нейтрофілами і еозинафілами (через 2-8 годин), а надалі (наступні 24 години) – мононуклеарами. Міграції клітин сприяє підвищена проникливість судин під впливом медіаторів запалення. Підвищена проникливість судин супроводжується трансудацією плазми з подальшим набряком слизової, десквамацією епітелію.

В просвіті бронхів трансудат приймає участь в утворенні слизистих пробок, посилює запальний процес. Ексудація плазми супроводжується виходом комплементу, кінінів, факторів згортання крові. Із базофілів і опасистих клітин виділяються також високомолекулярні медіатори, які мають протеазну активність. Вони активізують в т.ч. і фактор Хагемана, який в свою чергу стимулює згортальну систему, комплемент і прекаллікреїн.

Алергічні реакції третього типу формуються циркулюючими імунними комплексами (ІК), що складаються з Іg G, Іg А, Іg М, антигенів, компонентів комплементу. Відкладання ІК відбувається між ендотелієм та базальною мембраною капіллярів. Інфекційно-алергічний варіант БА розвивається за четвертим механізмом алергічних реакцій, в основі якого є синтез Іg В-лімфоцитами відбувається через активацію Т-лімфоцитів.

Залежно від часу між контактом сенсибілізованого організму з алергеном всі реакції гіперчутливості можна розділити на три типи: негайні, пізні і сповільнені. Негайні реакції виникають на протязі кількох хвилин після контакту з алергеном. Пізні - через кілька годин, а сповільнені - через 2-3 доби. Негайні реакції здійснюються по Іg Е-залежному типу імунної відповіді на атопічні алергени. Алергічні реакції на окремі атопічні алергени (пил, їжа) можуть здійснюватись по ІІІ типу з участю Іg G-антитіл і проявлятись пізніше. Відповідь по Іg Е типу має місце на нейсерії, клебсієлу, гемофільну паличку, стафілокок, різні види грибів і вірусів, хламідії, мікоплазму.

Доказаним в патогенезі БА є порушення метаболізму арахідонової кислоти. Стимулювати останній можуть зовнішні і внутрішні фактори. До зовнішних факторів відносимо хронічне запалення внутрішньогрудинних відділів респіраторного тракту, специфічні алергени, токсичні речовини і навіть механічний вплив.

Серед внутрішніх факторів важливо підкреслити роль впливу протеаз і вільних радикалів кисню на ліпідний обмін та мембрани клітин. При цьому відбувається одночасний вихід ряду мембранних ліпідних компонентів в оточуюче клітину середовище і активізується метаболізм арахідонової кислоти за циклоксигеназним та ліпоксигеназним шляхами з наступним утворенням бронхоконстриктивних ейкозаноїдів: лейкотрієнів В4, С4, Д4, G4 простагландинів, тромбоксану А2.

В результаті дії оксигеназ на поліненасичені жирні кислоти утворюється гідроперекиси, які в свою чергу знову активізують оксигенази, створюючи замкнуте коло.

Підвищення метаболізму арахідонової кислоти веде до переваги активності L-рецепції над бета-рецепцією і зниження вмісту внутрішньоклітинного циклічного АМФ (цАМФ). Цк супроводжується посиленим входом Са2+ в клітину, що активізує фосфоліпазу А2, яка знову посилює розпад арахідонової кислоти, створюючи вже друге замкнуте коло.

При загостренні запального процесу в дихальних шляхах збільшується концентрація супероксидного аніону (СОА), який є попередником всіх вільних радикалів кисню. Найпотужнішим продуцентом СО А є альвеолярні макрофаги, а також моноцити. Активні форми кисню (АФК)- СО A, перекис водню, гідроксильний радикал, синглентний кисень - мають ряд негативних ефектів: бронхоконстрикторний (викликають розвиток ТРБ та гіпертрофію гладких м'язів стінки бронхів), ушкоджують епітелій слизової бронхів, гіперкринію, стимулюють викид опасистими клітинами гістаміну. АФК стимулюють синтез В-лімфоцитами Іg Е, створююче замкнуте коло. Помимо цього, перекис водню зумовлює зменшення концентрації бета-рецепторів і зниження їх чутливості, що веде до недостатньої відповіді на бета-адреноміметики. СО А та ін. радикали кисню, взаємодіючи із оксидом азоту (NO), концентрація якого зростає при запаленні, утворюють токсичний пероксинітрит, який посилює процеси перикисного окислення ліпідів(ПОЛ).

В свою чергу продукти ПОЛ контролюють процеси розщеплення мембранних фосфоліпідів і активність фосфоліпази А2.

В результаті звільнюється арахідонова кислота і утворюється бронхоконстриктивні ейкозаноїди. Так LТВ4, діючи на еозинофіли, знову сприяє синтезу СО А, створюючи замкнуте коло. Низькомолекулярна форма ФАТ, який також є продуктом метаболізму арахідонової кислоти, зумовлює синтез ІL-1 – найпотужнішого медіатора запалення.

Морфологічно БА характеризується ушкодженням війчастого епітелію, збільшенням кількості еозинофілів, тканниних базофілів, і бокаловидних клітин, лімфоцитів і макрофагів, проліферацією міофібробластів, відкладанням колагену в базальній мембрані і її потовщенням, гіпертрофією і гіперплазією гладких м'язів бронхів, набряком слизової, склерозуванням підслизистого шару і перибронхіальної тканини.

Отже, запалення дихальних шляхів супроводжується розвитком бронхіальної обструкції, емфіземи за рахунок гострого бронхоспазму, підгострого набряку, хронічного формування слизистих пробок та незворотньої перебудови стінки бронхів.

Отже, контакт з алергеном викликає бронхоспазм, який розвивається через кілька хвилин, досягаючи максимуму за 30 хвилин і знімається на протязі 1-3 годин. Це рання, негайна астматична реакція. У окремих хворих з ранньою реакцією бронхіальна обструкція персистує. В цьому випадку вихідний рівень бронхіальної обструкції не відновлюється, а наростає через 3-4 години, досягаючи максимуму на протязі наступних кількох годин. І перевищує ранню реаакцію, триваючи кілька діб. Це пізня астматична реакція. М.б. пізня астматична реакція ізольовано. Остання є у більшості дітей (~85%0 з БА).

Loading...

 
 

Цікаве