WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Бронхіальна астма: особливості клініки, діагностики у дітей різних вікових груп. Лікування. Диспансеризація - Лекція

Бронхіальна астма: особливості клініки, діагностики у дітей різних вікових груп. Лікування. Диспансеризація - Лекція

Помимо названого алгоритму базового лікування БА, використовуємо курсами голкорефлексотерапію, масаж грудної клітки, дихальну гімнастикку (постійно) 1-2 рази в рік спелеотерапію. В періоді стійкої ремісії (з урахуванням алерготестування) проводимо курси специфічної імунотерапії (СІТ).

СІТ показана хворим БА в наступних випадках:

  • якщо алергічні механізми патогенезу на даному етапі є провідними;

  • при наявності чіткіх результатів специфічної діагностики, які дозволяють проаналізувати "провину" тих чи інших алергенів і можливість їх елімінації;

  • при відсутності протипоказів до проведення СІТ.

Починати СІТ необхідно в періоді ремісії і оцінити реальну цінність методу в порівнянні з іншими ліарськими середниками. При цьому враховується:

  • потенційна тяжкість захворювання;

  • очікувана ефективність терапії;

  • вартість, тривалість та зручність для хворого того чи іншого методу лікування;

  • можливий ризик розвитку побічної дії;

  • доступність і якість екстрактів алергенів, які використовуються.

Протипоказання до специфічної імунотерапії :

  • загострення основного захворювання;

  • туберкульоз, ревматизм в активній фазі;

  • дифузні захворювання сполучної тканини;

  • активні вогнища інфекції;

  • недостатність кровообігу;

  • системні захворювання крові;

  • онкологічні захворювання;

  • психічні захворювання;

  • діабет, тиреотоксикоз;

  • гепатит, цироз;

  • гострий і хронічний гломерулонефрит і пієлонефрит;

  • вагітність.

Прийом антигістамінних препаратів не є протипоказанням до проведення СІТ, але на їх фоні не можна проводити специфічну діагностику. Під час СІТ небажано терапія системними кортикостероїдами, але м.б. виключення, якщо застосовуються малі дози препаратів і планується їх відміна. Критерієм ефективності СІТ є зменшення шкірної гіперчутливості до причинно-значимих алергенів і зниження продукції загального і специфічного ІgЕ з часом.

Синглетно-киснева терапія (СКТ) - це новий перспективний метод лікування та профілактики захворювань, викликаних порушенням окислювально-відновлювального балансу організму і збільшення кількості вільних радікалів.

Апарат СКТ VALKION призначений для активації води та проведення інгаляцій активованим повітрям.В активаційній камері апарату VALKION кисень, який міститься в повітрі, під дією спеціального джерела світла і відповідного фотосенситайзера перетворюється в синглетний кисень. Молекула кисню в синглетному стані живе обмежений час, після чого вона розпадається і відновлюється до звичайного стану. Цей процес синглетно- триплетного дипольного переходу супроводжується виділенням специфічних видів енергії (синглетно-кисневих факторів – ФСК), яке власне і спричинюють низку біохімічних та біофізичних процесів, спрямованих на нормалізацію обмінно-окислювальних реакцій в організмі людини.

Досліджено, що у воді ефективність ФСК може зберігатися до 2-х годин.

Ефект синглетно-кисневої терапії.

В результаті застосування СКТ в організмі людини відбуваються наступні процеси:

  • здійснюється детоксикація організму;

  • покращується кровоток і реологічні властивості крові;

  • відновлюється антиоксидантний стан організму;

  • нормалізується функція зовнішнього дихання;

  • стимулюються обмінні та регенеративні процеси в тканинах;

  • відновлюється біоенергетичний потенціал клітин;

  • підвищуються захисні сили організму та зменшується ризик інфікування людини;

  • підвищується життєва енергія людини, що спричиняє її активну діяльність;

  • протизапальний ефект.

Показання для валкіон-терапії:

  • захворювання верхніх дихальних шляхів та бронхолегеневої системи (бронхіальна астма, бронхіти);

  • серцево-судинні захворювання (ревматизм, гіпертонічна хвороба, ІХС, недостатність кровобігу та ін.);

  • неврологічні хвороби (патологія судин головного мозку, діенцефальний синдром, вегетосудинна дистонія, неврози, астенічні стани);

  • алергії;

  • системні захворювання (колагеноз, ревматизм та ін.);

  • захворювання крові (лейкемії, анемії);

  • пухлини.

Побічної дії СКТ не викликає, тому протипокази для її застосування відсутні.

Основою для використання імуномодуляторів мікробного походження є наявність доказаної бактеріальної інфекції. Полівалентна імунотерапія приводить до збільшення специфічних антитіл до мікробів, що входять до складу препарату. Майже усі імуномодуляторри мікробного походження стимулюють фагоцитоз і його якість, Т-лімфоцити і поліклональні В-лімфоцити Першими імуномодуляторами мікробного походження були бактеріальні лізати, надалі неантигенні мікробні фракції, яким властива вища імуногенність і відсутність властивостей вакцин. Ефективним є безклітинна полікомпонентна вакцина ВП-4 (1,5-15р): зменшується частота приступів задухи і кількість епізодів респіраторної інфекції, потреба у антибактеріальній терапії, покращуються показники системного імунітету. ВП-4 складається із антигенів S.aureus, K.pneumoniae, P.vulgaris, E.coli. Штами є високоімуногенні, слабо алергенні і мають широку перехресну активність у відношенні ін. збудників.

Унікальним в цій групі ЛП є рибомуніл, який складається із рибосом найчастіших збудників інфекції дихальних шляхів (Str. pyogenes, Str. pneumoniae, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae). Препарату властива подвійна дія: специфічна (властивості вакцин) і неспецифічна – на різні клітини і медіатори імунної відповіді.

Постійно – дихальна гімнастика, через кожні 2 місяця масаж грудної клітки; в періоді ремісії – спелеотерапія, плавання, таласотерапія, тривале перебування у високогірній місцевості. В усі періоди захворювання показана рефлексотерапія.

Скорочення.

АМ – альвеолярні макрофаги.

АС – асматичний статус.

АТ – артеріальний тиск.

АШ – анафілактичний шок.

БА – бронхіальна астма.

ВІП – вазоактивний інтерстиціальний пептид

ГЕР – гастроезофагальний рефлюкс.

ГРБ – гіперактивність бронхів.

ГК – глюкокортикоїди.

ГНТ – гіперчутливість негайного типу.

ГНН – гостра ниркова недостататність.

ЗОЛ – залишковий об'єм легень.

ЗЄЛ – загальна ємність легень.

ДН – дихальна недостатність

ІК- імунні комплекси.

ЕАА – екзогенний алергічний альвеоліт.

Іg – імуноглобулін.

ІЛ – інтерлейкіни.

ЛП – лікарські препарати.

МОШ25- максимальна об'ємна швидкість на рівні 25% ЖЕЛ.

МОШ50- максимальна об'ємна швидкість на рівні 50% ЖЕЛ.

МОШ75- максимальна об'ємна швидкість на рівні 75% ЖЕЛ.

МВЛ – максимальна вентиляція легень.

ПШ – пікова швидкість.

ПФМ – пікфлоуметрія.

РВІ – респіраторна вірусна інфекція.

РОВи – резервний об'єм видиху.

СІТ – специфічна імунотерапія.

Тh - Т-лімфоцити-хелпери.

TNF-α - туморнекротичний фактор.

УЗД – ультразвукова діагностика.

ХОБ – хронічний обструктивний бронхіт.

ХОД – хвилинний об'єм дихання.

ЧД – частота дихання.

Література:

  1. Бронхиальная астма. В 2т. / Ред. А. Г. Чучалина. – М.: Агар, 1997.

  2. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – Одесса: Астропринт, 1999.

  3. Клиническая иммунология и аллергология: Пер. с англ. /Ред. Г. Лолора, Т. Фишера, Д. Адельмана. – М.: Практика, 2000.

  4. Кукес В.Г. Клиническая фармакология. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999.

  5. Неотложные состояния у детей /Ред.В.М. Сидельникова. - Київ: Здоров'я, 1994.

  6. Пыцкий В.И., Адрианова Н.В., Артомасова А.В. Аллергические заболевания. – М: Триада-Х, 1999.

  7. Федосеев Г.Б. Механизмы обструкции бронхов. – СПб: Медицинское информационное агентство, 1995.

Loading...

 
 

Цікаве