WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Виразкова хвороба у дітей. сучасні погляди на етіологію, патогенез. Клініка, перебіг, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні аспекти лікування - Реферат

Виразкова хвороба у дітей. сучасні погляди на етіологію, патогенез. Клініка, перебіг, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні аспекти лікування - Реферат

Лекція

Виразкова хвороба у дітей. сучасні погляди на етіологію, патогенез. Клініка, перебіг, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні аспекти лікування. Диспансеризація

МЕТА: вдосконалити знання лікарів з актуальних питань діагностики, лікування та профілактики хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей, виразкової хвороби.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  1. Вступ. Визначення поняття "хронічний гастрит, гастродуоденіт", "виразкова хвороба".

  2. Причини, патогенез, класифікація, клініко-параклінічні критерії діагностики хронічних гастритів, виразкової хвороби у дітей.

  3. Клініка, перебіг гастодуоденітів, виразкової хвороби у дітей.

  4. Лікування та профілактика хронічних гастритів, виразкової хвороби.

  5. Хелікобактеріоз: етіологія, діагностика, лікування.

Ключові слова: гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба, рефлюкс, хелікобактеріоз, ендоскопія.

Проблема ефективного лікування хронічних гастритів, гастродуоденітів, виразкової хвороби 12-палої кишки у дітей має на даний час велику медико-соціальну значимість, зумовлену провідним місцем, яке займає ця патологія в структурі захворювань органів травлення у дітей. Поширеність гастроентерологічних захворювань серед дітей за останні роки не зменшується, а навпаки, має тенденцію до зростання – з 85,7% до 110% (статистичні дані МОЗ України). Це становить реальну загрозу здоров'ю як для дітей, так і для дорослих, оскільки вказана патологія доводить до інвалідності досить значної частини населення.

Протягом останнього десятиріччя отримані нові дані про патогенетичну роль Helicobacter pylori (Нр) при хронічній патології шлунку та 12-палої кишки. У зв'язку з цим були прийняті нові класифікації хронічних гастритів (Сіднейська, Х'юстонська), розроблені та апробовані нові методи діагностики, направлені на виявленя Нp в слизовій оболонці гастродуоденальної зони.

Хронічний гастрит, гастродуоденіт – захворювання, які характеризуються запальним процесом в слизовій оболонці шлунку і 12-палої кишки.

Захворювання поліетіологічні. Виникають первинно або вторинно (на фоні якої-небудь патології). Вказуються етіологічні фактори виникнення хронічного гастриту та гастродуоденіту (аліментарні, нервово-гормональні, інфекційні фактори розвитку запального процесу). Особливо детально необхідно зупинитися в лекції на сучасних методах діагностики хелікобактеріозу ( бактеріологічний, морфологічний, цитологічний, дихальний та уреазний тести).

Хронічний гастрит (ХГ)- хронічне рецидивуюче захворювання слизової оболонки шлунку, запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функції шлунку.

У дітей хронічний гастрит рідко буває ізольованим захворюванням (10-15%). Частіше зустрічається антральний гастрит у поєднанні з хронічним дуоденітом.

Класифікація:

Сучасна класифікація хронічного гастриту відповідає "Сіднейській класифікації (1990 р.) з доповненнями:

а) за етіологією: інфекційний (бактеріальний хелікобактер-асоційований, вірусний, грибковий); хімічний; аутоімунний; алергічний; особливі форми (еозинофільний, грануломатозний, інші); не диференційований за етіологічними чинником;

б) за локалізацією: осередковий (антральний, фундальний); розповсюджений (пангастрит);

в) за морфологічними ознаками: ендоскопічна характеристика (поверхневий, гіпертрофічний, ерозивний, субатрофічний, змішаний) гістологічна характеристика (поверхневий з ураженням залоз без атрофії, субатрофічний, атрофічний);

г) за станом секреторної функції шлунку ( підвищена, в нормі, знижена);

д) за фазою (стадією) патологічного процесу ( загострення, неповна ремісія,

ремісія).

ІІ.Критерії діагностики:

Наявність факторів ризику в розвитку хронічного гастриту (спадкова схильність, обтяжений гастроентерологічний анамнез та ін.).

1. Клінічні критерії:

  • характер скарг,

  • основні клінічні синдроми: больовий, диспептичний, неспецифічної інтоксикації ( в залежності від фази процесу та стану секреторної дисфункції шлунку).

Хронічний гастрит (період загострення)

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти

Із зниженою секрецією соляної кислоти

  1. Найчастіший клінічний варіант:

  • виразкова форма.

  1. Больовий синдром:

  • болі в животі, пов'язані з їжею,

  • часто виникають натще серце;

  • ранні болі (характерні для фундального гастриту);

  • болі у нічний час.

Відсутній чіткий зв'язок з порою року, порушенням дієти. Больовий синдром інтенсивний і тривалий.

  1. Диспептичний синдром:

  • кисла відрижка;

  • відрижка повітрям;

  • печія;

  • нудота;

  • схильність до запору.

  1. Найчастіший клінічний варіант:

  • відсутня виразна типова клініка.

  1. Больовий синдром слабо виражений:

  • ниючі болі в епігастрії;

  • переважно після їжі;

  • характерне відчуття тяжкості та переповнення у верхній частині живота;

  • болі виникають і посилюються в залежності від якості і об'єму їжі;

  1. Диспептичний синдром (переважає над больовим –55-60%):

  • відрижка їжею;

  • нудота;

  • відчуття гіркоти в роті;

  • зниження апетиту;

  • метеоризм;

  • нестійкий характер випорожнення.

  1. Синдром неспецифічної інтоксикації:

  • значно виражений, переважає астенія.

  1. Пальпаторно: незначна болючість в епігастрії, найчастіше поширена, в проекції больових точок інших органів травлення.

Ерозивний гастрит

Клінічні варіанти:

а) варіант з вираженим больовим синдромом за типом виразкового;

б) варіант за типом геморагічного з ознаками кровотечі (блювання з домішкою крові , підвищена слабкість, втомлюваність, запаморочення, зміна забарвлення випорожнень).

Хронічний гастрит (період неповної ремісії)

Самостійні болі відсутні, але зберігається болючість при пальпації

живота. Можуть мати місце незначні диспептичні прояви.

Хронічний гастрит (період ремісії)

Скарги відсутні. Діти почувають себе здоровими. Ознаки захворювання виявляються лише лабораторно-інструментальними обстеженням.

  1. Лабораторні дослідження:

а) обов'язкові (одноразові);

  • клінічний аналіз крові;

  • клінічний аналіз сечі;

  • загальний білок, протеїнограма;

  • тести на Helicobacter pylori (швидкий уреазний, бактеріологічний, дихальний уреазний, серологічний (ІФА), імуноферментний аналіз концентрації антигену НР у калі, полімеразна ланцюгова реакція);

б) при необхідності:

  • аналіз калу на приховану кров (реакція Грегерсена);

  • гістологічне дослідження біоптатів (із застосуванням гістологічного методу діагностики Helicobacter pylori - "золотий стандарт");

  • імунограма;

  • інші.

  1. Інструменальні обстеження і критерії:

а) дослідження секреторної функції шлунку (внутрішньошлункова рh-метрія або фракційний метод дослідження шлункового вмісту); а) дослідження секреторної функції шлунку (внутрішньошлункова рh-метрія або фракційний метод дослідження шлункового вмісту.

Хронічний гастрит (період загострення)

З підвищеною або нормальною секрецією соляної кислоти

Внутрішньошлункова рh-метрія: а) нормоацидний стан: - рh тіла шлунку 1,6-2,3;

рh антрального відділу 2,1-3,0; б) гіперацидний стан – рh тіла шлунку < 1,6;

рh антрального відділу < 2,1;

облужнююча здатність шлункового соку: частіше субкомпенсована:

рh антрума - рh тіла = 1,5 - 4,0; декомпенсована рh антрума - рh тіла < 1,0-1,5;

рідко коли компенсована рh антрума - рh тіла = 4,0;

рh шлунку фракційним методом.

ВАО ≥ 1,14-2,38 ммоль/год.

SАО≥ 3,20-5,30 ммоль/год. Суттєвим є підвищення показників базальної секреції.

Із зниженою секрецією соляної кислоти

Внутрішньошлункова рh-метрія:

гіпоацидний стан: рh тіла шлунку > 2,3; рh антрального відділу > 5,9-6,0;

облужнююча здатність шлункового соку: частіше компенсована: рh антрума - рh тіла = 4,0

рh шлунку фракційним методом ВАО < 1,14 ммоль/год., SAO< 3,20 ммоль/год.

б) Езофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією та гістологічна діагностика Helicobacter pylori .

в) Гістологічні критерії.

г) УЗД органів черевної порожнини (діагностика супутньої патології.

д) Рентгенологічне дослідження шлунку та ДПК – за необхідністю (моторно-евакуаторні порушення).

ІІІ. Основні принципи лікування (в залежності від характеру і форми гастриту, фази захворювання)

При загостренні:

  1. Вирішення питання про умови лікування (стаціонар чи амбулаторно).

  2. Вибір рухового режиму, використання ЛФК.

  3. Вибір режиму і характеру харчування, призначення дієтичного харчування (стіл №1, 2, 5).

  4. Індивідуалізоване призначення комплексного харчування (з урахуванням етіології, основних патогенетичних механізмів, домінуючого синдрому). При ХГ, асоційованих з НР, призначення ерадикаційної терапії проводиться за однією з загально прийнятих схем – потрійна чи квадротерапія.

Loading...

 
 

Цікаве