WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічні гепатити у дітей: класифікація, клініка, діагностика. сучасні методи лікування. профілактика. цироз печінки - Лекція

Хронічні гепатити у дітей: класифікація, клініка, діагностика. сучасні методи лікування. профілактика. цироз печінки - Лекція

Фізико-хімічна характеристика мінеральних вод, що використовуються для питтєвого лікування дітей з хронічними захворюваннями печінки і жовчних шляхів, відзначається різноманітністю. Дітям призначають мінеральні води малої (2-5 г/л), рідше - середньої мінералізації (5-15 г/д), а також лікувальні води, які не можна назвати мінеральними (мінералізація менша, як 2 г/л), але які мають у своєму складі інше діюче начало (наприклад, Нафтуся, де провідною є органічна речовина).

Температура мінеральної води, яка призначається для пиття, має немаловажне значення. Вважають, по треба пити воду такої температури, при якій вона виходить із свердловини (позначається у формулі, тому що при такій закупорці краще зберігаються її лікувальні якості). Наприклад, значне нагрівання Нафтусі (при виході із джерела її температура коло 8С) приводить до руйнування органічних речовин, які у ній містяться, а значить, і до зниження її цілющих властивостей. Проте, дітям із захворюваннями органів травної системи, що супроводжуються больовим синдромом, явищами дискінезії, а також при недавньому загостренні захворювання (1-3 місяці), підвищеній кислотності і шлунковій секреції, супутньому хронічному тонзиліті необхідно призначати для пиття теплу воду.

Пити мінеральну воду рекомендують безпосередньо біля джерела. При такому застосуванні вона не втрачає своїх фізико-хімічних властивостей, зберігає всі лікувальні якості. В тих випадках, коли необхідно пити воду в санаторії (погана погода, погіршення стану здоров'я), її транспортують у герметично закритих термосах і використовують зразу ж після доставки в санаторій. Невикористану мінеральну воду залишати в термосах не радять, оскільки при зберіганні на протязі тривалого часу вона втрачає температуру і газ, відбуваеться випадання солей, в результаті чого утворюється осад, вода стає каламутною і втрачає натуральний смак.

При супутніх хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів, підвищеній шлунковій секреції мінеральну воду призначають за 1,5-5 год до їди, а при зниженій - за 20-30 хв. до їди. При відсутності даних про стан кислотно-, ферментоутворяючої і секреторної функції шлунка мінеральну воду призначають за 40-45 хв. до їди.

Дозують мінеральну воду на 1 кг маси тіла на 1 прийом. Води мало- і середньої мінералізації призначають з розрахунку по 3 мл на 1 кг належної маси тіла на один прийом. Наприклад, дитині 8 років з масою тіла 20 кг на один прийом призначають не 60 мл (20х3), а 75-80 їй (26х3) води. Можна користуватися в спрощеною формулою - до кількості років додається 0, і отримане число означає кількість мілілітрів води, необхідної дитині на один прийом. Наприклад. Якщо 8 років - 80 мл, 9 років - 90 мл, 10 років - 100 мл і т.д. (І.С.Сміян).

Води малої мінералізації (мінеральні води Єсентуки № 20 та ін.) по 5 мл на 1 кг залежно від маси тіла. Наприклад, дитині 10 років з масою тіла 45 кг повинні отримати на прийом І50-І70 мл теплої води. Із приведених прикладів видно, що кількість мінеральної води розраховується, виходячи з належної маси тіла треба звертати увагу на дефіцит або надлишок маси тіла цих дітей.

Приведемо дозування мінеральної води в схемі, яка вимагає індивідуалізації. Наприклад, всім дітям з ураженням печінки і жовчних шляхів при наявності мінімальних проявів активності процесу рекомендують призначати мінеральну воду на протязі першого тижня перебування в санаторії, дотримуючись принципу поступовості: перші 2-3 дні - половину дозу, наступні 2-3 дні - 2/3 на добу/кг і тільки під кінець першого тижня перебування в санаторії при задовільному стані дитини і добрій переносимості мінеральної воді призначаємо повну дозу. Під час явного загострення хвороби мінеральну воду — обмежують, а при затиханні процесу її дають з обов'язвовим дотриманням принципу поступовості. Деякі діти легко переносять мінеральну воду в перші дні прийому. В таких випадках дозу її зменшують, а потім поступово збільшують до розрахункових цифр. При виражених змінах в органах кровообігу і в нирках мінеральну воду треба пити 2 рази на день (ранком і в обід) замість трьох раз (вранці, в обід, ввечері).

Крім звичайного питтєвого лікування дітей з ураженням печінки і жовчних шляхів, які є основними або супутніми захворюваннями, широко використовуються мінеральні води (Слав'янківського, Лєрмонтовського, Смирновського джерел, Єсентуки 4, Нафтуся та інші) у вигляді тюбажів. Звичайний тюбаж проводять 2 рази на тиждень, на курс лікування призначають 5-8 процедур. Дитина натщсерце випиває 100-І50 мл гарячої мінеральної води, яку заздалегідь розводять 5-10 мл магнія сульфату (для посилення відтоку жовчі), і зразу ж запивають другою порцією натуральної мінеральної води в кількості 100-І50 мл.

В Трускавці і в місцевих умовах для беззондового дренажу користуються сіллю "Барбара", вихідним матеріалом для отримання якої служить хлоридно-сульфатно-натрієва вода Трускавеиького джерела № 4. Як правило, призначають 5-7, 5-10 г цієї солі, залежно від стану кишок. Дренаж з сіллю "Барбара", яка містить сульфатні іони, сприяє зняттю спазму жовчного міхура і жовчних проток, усуненню застою жовчі і видаленню запальних елементів з неї, поліпшенню обмінних процесів у печінці, нормалізації діяльності кишок при супутніх колітах.

Після того, як дитина випила вказану кількість мінеральної води з сіллю "Барбара" або з магнієм сульфатом, її кладуть на правий бік з теплою грілкою на область печінки. В такому положенні дитина перебуває 1-1,5 год, після чого встає, робить 10-І2 глибоких вдихів і йде снідати. Під час цієї процедури гаряча мінеральна вода і магній сульфат сприяють виділення жовчі в 12-палу кишку, а одночасно з жовчю виділяються слиз, лейкоцити, мікроорганізми, що веде до зменшення запального процесу в жовчних шляхах. При схильності до проносів тюбаж проводять самою мінеральною водою без магнія сульфату чи солі "Барбара", а при схильності, до закрепів кількість магнію сульфату чи солі "Барбара" збільшують до 10 г. У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ефективний тюбаж самими мінеральними водами без додавання якихось солей. 3 цією метою можна рекомендувати середньо-мінералізовані води (Єсентуки 9, 17) і води з високою мінералізацією, що містять сульфатні іони (Баталінська та інші). Останні можуть бути використані для тобажу у дітей середнього і старшого шкільного віку.

Доза такої води для тюбажу повина бути меншою, ніж доза мало- чи середньомінералізованої води (не більше 5 мг на 1кг маси тіла на одну процедуру). Якщо кількість дренажів жовчних шляхів з додаванням жовчогінних речовин (магнія сульфату, солі "Барбара" і т.д.) обмежують 6-8 процедурами і проводять не частіше, як 2 рази на тиждень, то дренажі самою мінеральною водою можна проводити тривалий час. Пояснюється це тим, що солі, додані до мінеральних вод, мають не тільки позитивну (жовчогінну) дію, але й негативну - подразнюють слизову оболонку шлунка і кишок (особливо 12-палої). У зв'язку з цим при гастритах і особливо при виразковій хворобі, які супроводжуються ураженням жовчних шляхів, дренаж слід призначати тільки з самої мінеральної води або проводити так звані "благородні" тюбажі.

Ректальне застосування мінеральних вод в умовах курорту показане, як правило, при різних супутніх ураженнях печінки і жовчних шляхів, захворюваннях кишок і значно рідше - з метою посилення ефекту питтєвого лікування мінеральними водами при різних порушеннях моторної і евакуаторної функцій шлунка.

Зовнішнє застосування мінеральних вод сприяє значному перерозподілу крові між шкірою і внутрішніми органами, посилює циркуляцію крові, поліпшує транспорт поживних речовин.

За наявними даними, в шкірі під дією гідро-бальнеологічних процедур відбуваються функціональні, хімічні і гістоло-токсичні зміни, які служать пусковим механізмом деяких нейрогуморальних реакций, яким відповідають зміни інших різних органів і систем, - стану терморегуляцїї, рівня клітинного метаболізму, трофіки тканин. Така складна дія пояснюється також проникненням через шкіру іонів йоду, брому, миш'яку, фосфору, сірки, газоподібних, ароматичних, органічних речовин і гормонів (В.Т.Слесаренко, 1998).

При важких формах захворювань печінки і жовчних шляхів більш доцільно призначати радонові ванни концентрації 673,4-1348,6 5к/л (16,2-36,4 нКі/лі). Вони спряють зміцненню переважно гальмівних процесів у корі головного мозку, врівноважуванню діяльності парасимпатичного і симпатичного відділів вегетативної нервової системи, зниженню надмірної збудливості гіпофізарно-адреналіновоі системи і щитовидної залози, справляють антирезусну і протизапальну дію. Дітям молодшого шкільного віку ре-комендуються родонові ванни концентрації 62С,8 5к/л, середнього, старшого віку (понад 12 років) - 1346,8 Зк/д. Крім того, такі ванни доцільно призначати всім дітям з хронічними захворюваннями печінки і жовчних шляхів направляють в здравниці, де термін лікування великий (24-30 днів), а тому нема можливості відвести достатній час для адаптації хворих, що прибули з віддалених районів країни. Призначення радонових ванн на 3-4-й день перебування иа курорті, як правило, викликає патологічну реакцію або загострення хвороби.

При хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів у фазі стійкої ремісії можна призначити сульфідні ванни з концентрацією сірководню від 10 до 50 мг/л, тому що вони сприятливо впливають на окисно-відновні процеси, центральну і периферичну гемодинамі-яу, імунологічні реакції. Проте, такі ванни можуть несприятливо діяти не функцію печінки, в їх ефективність нижча, порівняно з родоновими ваннами. Ось чому сульфідні ванни із вказаною вище концентрацією сірководню слід призначати при поєднаних хронічних захворювань печінки і жовчних шляхів із хворобами шкіри, органів кровообігу, нервової системи, органів руху і опору, при яких їх ефективність особливо висока. При ізольованому ураженні печінки і жовчних шляхів у дітей такі ванни можна призначати при відсутності порушень функції пвчінки, в фазі стійкої ремісії, а також у тих дитячих санаторіях, де термін лікування дорівнює 40-45 днів (є можливість чергування дня прийому ванни з днем відпочинку). При необхідності стимулювати процеси збудження в корі головного мозку, активність адренергічного відділу вегетативної нервової системи, кори наднирників, щитовидної залози треба віддавати перевагу вуглекисло-судьфідним ваннам. Найчастіше така необхідність виникає у дітей з тривалим в'ялим і латентним протіканням запального процесу в печінці і жовчних шляхах. Хлоридні натрієві ванни, за багатьма показниками функціонального стану центральної нервової системи, і умолоджують роблять на організм значно більший вплив, ніж вуглекислі, родонові і сульфідні. Тому їх можна застосовувати у фазі стійкої ремісії при поєднаному ураженні печінки і жовчних шляхів з нейро-циркуляторною дистонією за гіпотонічним типом.

Loading...

 
 

Цікаве