WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічні гепатити у дітей: класифікація, клініка, діагностика. сучасні методи лікування. профілактика. цироз печінки - Лекція

Хронічні гепатити у дітей: класифікація, клініка, діагностика. сучасні методи лікування. профілактика. цироз печінки - Лекція

Сорбіт і ксиліт є багатоатомними спиртами. Вони не токсичні, приємні на смак, мають жовчогінну і послаблюючу дію, сприяють нормалізації порушених функцій печінки. Ксиліт має кращі смакові якості і терапевтична доза його менша, ніж сорбіту. На одну процедуру ксиліту треба 0,2-0,4 г/кг, сорбіту – 0,3-0,5 г/кг. При схильності до закрепів рекомендується максимальна доза, при схильності до проносів - мінімальна. Необхідну кількість препарату розчиняють в 100-200 мл (залежно до віку) гарячої маломінералізованої води (Слав'янівська, Смирновська, Трускавецька, Березовська, Тернопільська, Духанська та ін.) і дають дитині натще випити (можна розчинити у звичайній питній перевареній воді). Такі процедури проводять 2-3 тижні в умовахлікарні через день, а тоді продовжують дома 1 раз на тиждень.

З фруктових соків краще використати для тюбажів яблучний, з овочевих – чорної редьки з медом, розведені в гарячій мінеральній воді, в кількості 100-200 мл. Процедура тюбажу така ж. Корисно для тюбажів використовувати різні салати, які складаються з комбінованих овочевих соків (томатний, капустяний та ін.) з додаванням рослинного масла 5-15 мл. Салати теж підігрівають до 40-45°С і дають натщесерце. Фруктові і овочеві соки не тільки забезпечують жовчовиведення, але й збагачують організм дитини вітамінами, солями, мікроелементами.

Дітям дошкільного і молодшого шкільного віку з успіхом можна використовувати для тюбажів тільки мінеральну воду. Для цього можна рекомендувати води середньої мінералізації (Єсентуки 17 та ін.), 100-250 мл, з температурою 40-45°С. Ці дренажі можна проводити в необмеженій кількості і дуже довго.

Кращим варіантом слід вважати чергування різних за характером тюбажів. Наприклад: хронічний ангіохолецистит середньої важкості, фаза загострення. На першому тижні призначають щоденно тюбажі з фруктовим соком, на другому: зеленим салатом, - третій-четвертий тиждень - з ксилітом, через день, а в домашніх умовах - щотижня протягом року, дотримуючись принципу черговості.

З цією ж метою можна використовувати настої і відвари лікарських трав (безсмертник, кукурудзяні рильця, плоди шипшини та ін.). холосас, жовчовмісні препарати (холензим, алохол, ліобіл та ін.). Слід пам'ятати, що роль жовчовмісних препаратів особливо велика при зниженні жовчних кислот у жовчі. Виходячи з цього, їх дозування залежить від рівня зниження кислот: при зниженні на 30-50% - звичайна вікова доза, при зниженні в 2-3 рази дозу збільшують в 1,5-2 рази і застосовують до 3-4 тижнів. Таким способом досягається покращення процесів гідролізу і всмоктування речовин в кишках.

Антибактеріальна терапія у вікових дозах (гентаміцин, карбоніцилін, ампіцилін та ін.) призначається у виключних випадках, коли наявні виражені прояви запалення в жовчовивідних шляхах (висока температура тіла, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ). При виражених дискінетичних проявах (больовий синдром) іноді призначають спазмолітики коротким курсом.

При ураженні печінки, порушенні її функції призначають препарати з метою корекції цих порушень.

Санаторно-курортне лікування. Відбір і підготовка дітей на курорт проводиться досить активно на основі оцінки клінічних і лабораторних показників. По можливості, сануються хронічні вогнища інфекції, особливо ротової порожнини і носоглотки.

Показаннями для санаторно-курортного лікування є хронічний холецистит, холецистохолангіт, гепатохолецистохолангіт, гепатит у фазі повної клінічної ремісії, а також реконвалесценти після вірусного гепатиту для попередження розвитку хронічного процесу печінки і жовчних шляхів. Лікування на питтєвих курортах дітей з цирозом печінки без ознак портальної гіпертензії і не в активній фазі також ефективне. З метою нормалізації обмінних процесів з організмі, ліквідації запального процесу в жовчному міхурі слід направляти дітей з жовчокам'яною хворобою, якщо їм не показане хірургічне втручання, де є маломінералізовані води (Трускавець, Железноводськ, Березовські мінеральні води).

Протипоказання: хронічні захворювання печінки і жовчовивідних шляхів у період загострення й протягом 3 міс. після нього, цироз печінки з клінічними симптомами декомпенсації і портальною гіпертензією.

Лікування проводиться природними факторами, які іноді даються тривало. Крім того, після повернення дитини додому може спостерігатися легке загострення, що зв'язано з рекліматизацією.

Тому в цей час діти потребують особливого догляду. Для лікування дітей рекомендовані курорти: Арзні, Боржомі, Гарячий Ключ, Джермук, Друзкинінкай, Єсентуки. Желєзноводськ, Іжевські Мінеральні води, Істі Су, Краінка, Озеро Шира, Нальчик, Саїрме, Трускавепь, Усть Качка та ін. Дітей з переважним ураженням жовчних шляхів краще направляти на курорти з питтєвими водами типу Єсентуки № 4, Трускавець, а з переважним ураженням печінки - Железноводські (Слав'янівська, Смирновська).

Тривалість лікування залежить від важкості захворювання, періоду, часу, необхідного для акліматизації дитини. Для дітей з дискінезією, холециститом в період стійкої ремісії можна обмежитися 28 днями. Хворі з гепатохолециститом, цирозами печінки потребують лікування до 6-8 тижнів.

Курс санаторно-курортного лікування складається з трьох періодів.

Перший період включає в себе час адаптації дитини до нових умов і проведення їй необхідних досліджень. Тривалість його складає 5-7 днів. В цей період необхідно ознайомити дитину з режимом санаторію, з його територією, розташуванням лікувально-діагностичних і навчально-виховних кабінетів і кімнат. За цей час треба намагатися закінчити обстеження дитини (аналізи сечі, кала, крові, жовчі, функціональне дослідження печінки). В період адаптації дитині назначають мінеральну воду для питтєвого лікування. З інших видів терапії в цей період проводиться лікування тільки інтеркурентних захворювань і загострення основного патологічного процесу.

Другий період - головний, охоплює час одержання дитиною активного бальнео- і грязелікування. Він триває 35-38 днів в умовах санаторію і 20-22 дні в умовах поліклініки.

Третій період - заключний, під час якого дитина продовжує питтєве лікування мінеральною водою і при необхідності проходить повторне обстеження, отримує детальні рекомендації відносно поведінки в домашніх умовах. На протязі цього періоду необхідно наблизити умови дітей до домашніх, щоб перехід від санаторно-курортного режиму до домашнього був поступовим. Тривалість заключного періоду повинна бути не менше 4-6 днів, а в умовах поліклініки — не менше двох днів.

Санаторно-курортний режим. Санаторно-курортне лікування є достатньо ефективним тільки за умов дотримання хворими режиму, в основі якого лежать принципи періодичності, властиві нормальній життєдіяльності організму і чергування сну і активності, діяльності і відносного спокою, праці і відпочинку.

Головні принципові положення, які повинні бути враховані при побудові розпорядку дня в санаторії, зводяться до таких:

  1. Тривалість сну (в тому числі і денного) для дітей шкільного віку повинна складати 11,5-І2 год на добу.

  2. Лікувальні і діагностичні заходи треба проводити в першу половину дня і в один і той самий час.

  3. Навчально-педагогічну роботу треба проводити в другу половину дня.

  4. Необхідно забезпечити максимальне перебування дитини на свіжому повітрі в усі пори року.

При цьому слід пам'ятати, що в години відпочинку, після лікувальних процедур, під час прогулянок, велику увагу необхідно звертати на культурно-виховну роботу. Виховна робота педагогічного і медичного персоналу повинна бути спрямована на підвищення емоційного тонусу дитини, відвертання її від хвороби, виховання у дітей санітарно-гігієнічних навичок.

Лікувальне харчування. У зв'язку а тим, що хронічні захворювання органів травної системи відзначаються тривалим протіканням, якісний склад їжі (білки, жири, вуглеводи, вітаміни) повинен забезпечувати нормальне функціонування, в тім числі ріст і розвиток дитячого організму. Тому в основу лікувального харчування таких дітей повинні бути покладені фізіологічні вікові норми, розроблені Інститутом харчування АМН України з підвищенням добової енергетичної цінності їжі на 15-20%, збільшенням вмісту вітамінів у 1,5-2 рази, введенням у щоденне меню продуктів, які містять ліпотропні речовини (сир, риба, вівсяна каша і т.ін.). Приготування їжі повинно бути хімічно щадним. На тривалий час (не менше 1 року) виключають із раціону копченості, соління, різко обмежують введення екстрактивних речовин, проте не виключають продукти харчування, які їх містять (м'ясо, риба), а лише змінюють методи приготування їжі. Наприклад, при варінні м'ясних і рибних продуктів приблизно 50-60% екстрактивних речовин переходить у бульйон, а при обсмажуванні вказаних продуктів екстрактивні речовини нагромаджуються в них в більшій кількості, порівняно з концентрацією їх у сирих напівфабрикатах. Різко обмежують тугоплавкі жири (яловичий, баранячий, свинячий, гусячий, качачий) у зв'язку в їх здатністю затримуватися в печінці.

В умовах санаторію дитина із захворованням печінки і жовчних шляхів отримує 4-разове харчування. При загостренні хвороби лікувальне харчування змінюють (щадіння, почащення прийомів їжі, зменшення її енергетичної цінності), як і в звичайних умовах (стаціонар, поліклініка).

Внутрішнє застосування мінеральних вод на питтєвих курортах є провідним лікувальним фактором.

Loading...

 
 

Цікаве