WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Клінічна фармакологія гормонів, гормоноподібних препаратів та протигормональних засобів. Основні механізми дії препаратів, які впливають на якість мет - Реферат

Клінічна фармакологія гормонів, гормоноподібних препаратів та протигормональних засобів. Основні механізми дії препаратів, які впливають на якість мет - Реферат

Для зниження функції ЩЗ – препарати йоду: антиструмін, дийодтирозин.

Антидіуретичний гормон (вазопресин) має два основні види дії.

  1. Регулює реабсорбцію води дистальними нирковими канальцями, збільшуючи проникливість дистальних канальців нирок і сприяючі реабсорбції води АДГ сприяє зниженню діурезу.

  2. Виявляє стимулюючий вплив на гладку мускулатуру, в тому числі судин і спричинює підвищення артеріального тиску.

  3. Препаратом АДГ є вазопресин, вводиться по 10-20 ОД в/в чи в/м. АДГ присутній разом з окитоцином в препаратах питуїтрині і адіурекрині.

Препарати гормонів щитоподібної залози і антитиреоїдні засоби. Кальцитонін.

ЩЗ продукує гормони тироксин (Т4) (тетрайодтиронін) і трийодтиронін (Т3), а також кальцитонін. В синтезі тироксину і трийодтироніну приймає участь йод, який поступає з їжею. Синтезовані Т3 і Т4 депонуються в фолікулах ЩЗ в складі білка тиреоглобуліна. Із залози в кровоплин гормони поступають при участі протеолітичних ферментів, які відщеплюють їх від тиреоглобуліну. Поглинання йодидів залозою, синтез гормонів і їх звільнення в кровоплин регулюються тиреотропним гормоном передньої долі гіпофізу. Для гормонів ЩЗ (Т3 і Т4) є характерним їх стимулюючий вплив на метаболізм. Вони сприяють підвищенню основного обміну і відповідно збільшенню споживання кисню більшістю тканин, підвищенню температури тіла. Більш інтенсивним стає розпад білків, вуглеводів, жирів, знижується вміст в крові холестерину. Може падати маса тіла. Тиреоїдині гормони посилюють ефект адреналіну, одним з проявів якого є тахікардія.

Тиреоїдині гормони приймають участь в регуляції росту і розвитку організму. Впливають на формування мозку, кісткової тканини та інших органів і систем. При їх недостатності в дитячому віці розвивається кретинізм. Ознаками гіпотиреозу у старшому віці є пригнічення обмінних процесів, зниження фізичної та розумової працездатності, апатія, спричинені мукоїдною інфільтрацією набряками, брадикардією, з психологічної сторони – агресивність. В Україні зараз, при відсутності тотальної профілактики гіпотиреоїдних станів вони є нерідкісними, особливо в нас на Прикарпатті є поширеними в зоні ендемії йоддефіцитні стани.

Препаратами гормонів ЩЗ є тироксин, трийодтираніну гідрохлорид, тиреоїдин і тиреокомб – комбінований препарат містить Т3, Т4 і калію хлорид.

Тиреоїдин і трийодтиронін призначають у відносно малих дозах при недостатній функції ЩЗ і в більш високих дозах – при надлишковій тиреотропній функції гіпофізу. Основними показами для застосування є первинний гіпотиреоз, вроджений і набутий, церебрально-гіпофізарні хвороби, які перебігають з гіпотиреозом, ожиріння на тлі гіпотиреозу, ендемічний, спорадичний зоб, рак ЩЗ. Дозування розроблено в залежності від віку. Прийом препаратів здійснюється ентерально. Як правило, дія тиреоїдину відмічається вже через 2-3 дні лікування, кінцевий ефект через 3-4 тижні.

Антитиреоїдні засоби.

При гіперфункції ЩЗ застосовують препарати наступної дії.

А. Препарати, здатні пригнічувати продукцію тиреотропного гормону

аденогіпофізом:

  • Йод,

  • Дийодтирозин.

Б. Середники, здатні пригнічувати синтез тиреоїдних гормонів в ЩЗ:

  • Мерказоліл,

  • Метилтіоурацил.

В. Засоби, які порушують поглинання йоду щитоподібною залозою:

  • Калію перхлорат.

Г. Препарати, які руйнують клітини фолікулів ЩЗ:

  • Радіоактивний йод.

Йод застосовують у вигляді молекулярного йоду і йодидів. Добре всмоктується із травного каналу. Пригнічує продукцію тиреотропного гормону гіпофізом і відповідно зниження продукції тиреоїдних гормонів. Викликає зменшення об'єму ЩЗ, є ефективним на протязі 2-3 тижнів.

Мерказоліл і метилтіоурацил порушують синтез тироксину і трийодтираніну в ЩЗ. Застосовуються при різних формах токсичного зобу. Мерказоліл є більш активним і ліпше переноситься хворими, чим метилтіоурацил. Найважчими побічними ефектами є лейкопенія і агранулоцитоз, у зв'язку з чим ці препарати слід приймати під постійним контролем гемограми.

Застосовують антитиреоїдні препарати для лікування тиреотоксикозу, а також для підготовки хворих для хірургічного видалення ЩЗ. Розрахунок доз в залежності від ступеня тяжкості хвороби.

Мерказоліл випускається в таблетках по 0,005 г, метилтіоурацил в порошках і таблетках по 0,25 г.

Ще одним гормоном, що синтезується в ЩЗ спеціальними клітинами є кальцитонін. Секреція кальцитоніну залежить від концентрації іонів кальцію і фосфатів в сироватці крові. Фізіологічна роль кальцитоніну визначається його участю в регуляції кальцію і фосфору в організмі сумісно з паратиреоїдним гормоном і вітаміном Д3. Основним його ефектом є пригнічення процесів декальцифікації кісток. Наслідком цього є зниження вмісту іонів кальцію і фосфатів в крові. Ці властивості кальцитоніну є протилежними до дії паратиреоїдного гормону. Застосовують кальцитонін при остеопорозі, при постійному застосуванні КГС, а також при нефрокальцинозі, при ускладненому (сповільненому) зрощенні переломів кісток, травматичному і променевому остеомієліті.

Гормональним препаратом кальцитоніну є кальцитрин, який вводять до м'язово в дозі для дорослих – 1-5 ОД щодня. Паралельно рекомендується призначення препаратів кальцію. Випускається у вигляді ліофілізованого порошку по 10-15 ОД у флаконах.

Паращитовидна залоза - участь в регуляції гомеостазу Са і Р, необхідних для мінералізації скелету – основний резервуар цих мікроелементів.

Паратогромон: посилює механізми:

  • мобілізації Са і вимивання його з кісток,

  • стимулює утворення в нирках гормоноподібної речовини кальцитріолу з печ? метаболіту вітаміну Д3, посилює всмоктування Са в кишківнику,

  • при цьому ПТГ сприяє виведенню фосфатів з ниркових канальців.

Антагоністом паратгормону є тирокальцитонін, який сприяє резорбції Са+ в кістках і тим самим сприяє відхиленню гомеостазу в сторону гіпокальціємії.

Паращитовидні залози секретують паратгормон. Продукція його визначається вмістом іонів кальцію в крові. Має здатність підвищувати вміст кальцію в крові за рахунок декальцифікації кісток. Він також сприяє реабсорбції іонів кальцію в ниркових канальцях. Вміст фосфору під впливом паратгормону знижується, що пов'язане зі зменшенням його зворотного всмоктування в ниркових канальцях.

В практичній медицині застосовують препарат паратгормону – пара- тиреоїдин. Призначають в якості засобу для попередження і лікування тетанії, зумовленої гіпокальціємією, особливо при гіпопаратиреозі, при малюковій тетанії – спазмофілії. Вводять в/м і підшкірно дітям до року 0,25-0,5 мл, дітям 2-5 років – 0,5-1,5 мл. Одночасно призначають препарати кальцію,

В регуляції вуглеводного обміну велике значення мають гормони підшлункової залози. Для практичної медицини особливий інтерес представляють препарати інсуліну. Інсулін сприяє транспорту глюкози через клітинні мембрани і її утилізації периферійними тканинами (м'язами, жировою тканиною). Під впливом інсуліну зростає глікогенез. Інсулін стимулює також синтез білків і жирних кислот. Вводять його парентерально: до венно чи до м'язово. Використовують при лікуванні діабету і гострої гіперкаліємії.

Контрінсулярною дією володіє гормон підшлункової залози глюкагон. Його застосовують при гіпоглікемічних станах, які виникли при неадекватному введенні інсуліну.

Підшлункова залоза.

Ендокринна тканина ПЗ – острівки Лангерганса- Підвисоцького:

α – (15-35%) – продукують глюкагон – фізіологічний ефект –

гіперглікемічний ефект – виділення глюкози з печінки в кров.

β – інсулін (65-80%),

δ – (2-8%) – так само, як і гіпоталамус – соматотропін.

β-клітини. Основним біостимулятором синтезу є глюкоза, сам інсулін стимулює поглинання глюкози нервовою і м'язовою тканиною.

Соматостатин подавляє секрецію СТГ і ТТГ гіпофізу, а також секрецію інсуліну і глюкагону.

Інкреторний апарат ПЗ (його гормони) є ключовими, поряд з метаболічними та ферментативними реакціями в процесах, які контролюють засвоєння і використання глюкози.

Глюкоза – основне енергетичне джерело для тканин. В підтримці гомеостазу глюкози беруть участь постійні гормональні системи –

  • інсулін – ПЗ – рівень глюкози в крові в результаті посиленого її поглинання інсулінзалежними тканинами. Дефіцит інсуліну веде до внутрішньоклітинного голодування тканин, через центральні механізми регуляції механізму – до запуску компенсаторних механізмів, а саме – підвищення активності контрінсулярних гормонів: глюкогону, соматотропного гормону, адреналіну і кортизолу;

  • соматостатин – подавляє секрецію СТГ, ТТГ гіпофізу, а також інсуліну і глюкагону.

Наднирники.

Стероїдну стимуляцію секреції аденогіпофізарного АКТГ по принципу зворотного зв'язку.

Loading...

 
 

Цікаве