WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Респіраторні алергози у дітей. поліноз. Фактори ризику і причини їх розвитку, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні під - Реферат

Респіраторні алергози у дітей. поліноз. Фактори ризику і причини їх розвитку, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні під - Реферат

Глюкокортикоїди (ГК).

Ендоназальні ГК є найефективніші засоби у лікуванні ринітів як алергічних так і неалергічних. При лікуванні сезонного алергічного риніту ефект використання ГК появляється через 2-4 дні, курс лікування триває 2-3 місяці. Однак ендоназальні ГК не впливають на очні симптоми полінозу. ГК проникають через клітинні мембрани і зв'язуються з глюкокортикоїдними рецепторами. Найбільша кількість ГК-рецепторів знаходиться на епітелії дихальних шляхів і ендотелії бронхіальних судин.

У ГК-рецепторів виділяємо три основні функції: зв'язування гормону, зв'язування з певними ділянками ДНК, активація гену. Отже, ГК реалізують свій ефект на окремі клітини, зв'язуючись з рецепторами і активуючи їх. Комплекс ГК-рецептор, персистуючись по ДНК, може або індукувати гени і стимулювати продукцію окремих білків або пригнічувати продукцію інших. Такий механізм дії - геномний ефект ГК.

Комплекс ГК-рецептор може зв'язуватись з іншими факторами в цитоплазмі і включається негеномний протизапальний ефект. Одним з таких факторів є нуклеарний фактор каппа-В (NK-RB), який активізується різними протизапальними сигналами (протизапальні цитокіни, віруси, оксиданти). NK-RB має важливе значення у розвитку хронічного запалення. І протизапальний ефект ГК зумовлений посиленням синтезу протизапальних генів і пригніченням функції синтезу протизапальних генів.

Посилення функції протизапальних генів: стимуляція синтезу протизапальних білків:

  • ліпокортин-1 (знижує продукцію ліпідних медіаторів запалення);

  • інгібітор секреторної лейкоцитарної протеази;

  • інгібітор KB: зв'язується з NF-kB і пригнічує його функцію;

  • ІL-10 – пригнічує імунне запалення;

  • антагоніст рецептору ІL-1: зв'язує ІL-1;

  • нейтральні ендопептидази: руйнують бронхоконстріктори і запальні білки.

Пригнічення функції протизапальних генів.

  1. Пригнічення продукції протизапальних цитокінів: ІL-1, FNP-альфа, гранулоцитарно-моноцитарний колонієстимулюючий фактор (ГМ-КСФ), ІL-2, ІL-3, ІL-4, ІL-5, ІL-6, ІL-8, ІL-11, RANTES (пригнічуються за рахунок попереднього зв'язування NF-kB), МСР-1, МСР-3, еотаксин.

  2. Інгібіція запальних ферментів: оксид азоту, індуцибельна циклоксигеназа-2, фосфоліпаза А2, ендотелін 1.

  3. Вплив на рецептори клітин: (пригнічують експресію рецептора NR, який зв'язується із субстанцією Р і реалізує запальний ефект. ГК посилюють продукцію розчинної форми рецептора до ІL-1.

  4. Виживання клітин. ГК знижують час життя еозинофілів, базофілів і плазматичних клітин.

  5. Пригнічення експресії молекул адгезії.

Адгезивні молекули мають визначальну роль в міграції клітин запалення до вогнища запалення.

Вплив інгаляційних ГК на клітини в дихальних шляхах.

ГК: пригнічують синтез еозинофілів у кістковому мозку, виділення медіаторів із еозинофілів, зменшують кількість еозинофілів у дихальних шляхах.

Т-лімфоцити: пригнічують синтез протизапальних цитокінів (ІL-4, ІL, S, γ-ІФ).

Опасисті клітини, базофіли: прямої дії на звільнення медіаторів запалення немає, однак при тривалому використанні ГК зменшується кількість клітин в дихальних шляхах.

АМ: зменшується продукція в них ІL-1, зростає синтез ІL-10.

Дендритні клітини: зменшується їх кількість у слизовій носа і бронха. Дендрити поглинають алерген, розкладають його до пептидів із допомогою гістосумісності ІІ класу готують їх до розпізнавання Т-лімфоцитів.

Епітелій: пригнічується синтез останніми прозапальних цитокінів, ін. біологічно активних речовин.

Ендотелій: ГК зменшують судинну проникливість шляхом стимуляції синтезу білка вазокортину.

Гладкі м'язи дихальних шляхів: посилююється експресія β2-адренорецепторів на гладких м'язах дихальних шляхів, що зменшує потребу у агоністах цих рецепторів.

Слизисті залози: зменшується секреція слизу, як результат дії ГК на зниження запальних медіаторів.

Механізм резистентності до ГК.

  • Первинна стероїдна резистентність .

  • Вторинна стероїдна резистентність:

а) зниження кількості ГК-рецепторів під впливом ГК;

б) вплив цитокінів (ІL-2, ІL-4 підвищують резистентність до ГК);

в) вплив інгаляційних β2-агоністів: високі дози знижують протизапальний ефект

ГК за рахунок розвитку резистентності;

г) резистентність до ГК у дівчаток з естрогеновою астмою;

д) вірусна інфекція сприяє розвитку резистентності до ГК.

ГК до інгаляційної терапії:

беклометазон (бекотид, беконазе, бекламед);

флунізолід (інгакорт, сінтаріс);

будесонід (пульмікорт, бенакорт, ринокорт);

тріамцінолон (азмакорт, назакорт);

флютіказон (фліксотид, фліксоназе 25-50-125-250 мг).

Вимоги до інгаляційних ГК:

  • висока ліпофільність;

  • низька гідрофільність;

  • висока спорідненість до ГК-рецепторів.

Беконазе – р.д.50 мкг, 3-4 інгаляції в добу по 2 інгаляції в кожну ніздрю (> 6 раз).

Фліксоназе – р.д. 50 мкг (> 6-12 р.): по 2 інгаляції в кожну ніздрю, інколи 2 р. в добу.

Одним з сучасних принципів ГК-інгаляційної терапії є принцип стартових доз до наступних нижчих доз.

Препаратом першої лінії є фліксотид.

У випадку необхідності призначення інших ГК назначаємо беклометазон (бекотид), надалі будесонід.

Існує різна індивідуальна чутливість паціентів до інгаляційних ГК. При досягненні клінічної стабілізації для паціента встановлюємо підтримуючу дозу.

Раннє призначення ГК паціентам з бронхіальною астмою.

Побічні ефекти інгаляційних ГК:

  • дисфонія (зворотня);

  • кандидоз порожнини рота;

  • спорадичний кашель;

  • системні ефекти (адреналова недостатність, остеопороз – спонтанні переломи, зниження росту, катаракта, глаукома).

Ремісія.

  • Гімнастика.

  • Спелеотерапія.

  • Рефлексотерапія.

  • СІТ (в т.ч. прискореним методом).

Градація добових доз інгаляційних ГК.

низькі середні високі

Беклометазон 80-336 336-672 > 672

Будесонід 100-200 200-400 > 400

Флупізолід 500-750 1000-1250 > 1250

Тріамцінолон 400-800 800-1200 > 1200

Ступінчасте лікування риніту.

Сезонний алергічний риніт.

Легкий перебіг швидко діючі селективні блокатори Н1-рецепторів,

(епізодичні симптоми) антигістамінні препарати, кромоглікат натрію місцево (очі, ніс).

Середньоважкий перебіг щоденно ГК ендоназально; антигістамінні препарати,

(виражені симптоми) кромоглікат натрію місцево в очі.

(виражені симптоми пероральний прийом блокаторів Н1-гістамінних рецепторів

+ симптоми з боку очей) щоденно, ГК ендоназально, антигістамінні препарати, інтал місцево в очі.

Важкий перебіг все, що при середньоважкому перебігу + системні ГК, СІТ, посиндромна терапія.

Скорочення.

АНФ – антинуклеарний фактор.

АТ – артеріальний тиск.

ГЗТ – гострозапальні тести.

ГМ-КСФ - гранулоцитарно-моноцитарний колонієстимулюючий фактор

ГК – глюкокортикоїди.

ІК – імунні комплекси.

IL – інтерлейкіни.

ІF γ – інтерферон гамма.

ЕК – ендотеліальні клітини.

NK-RB - нуклеарний фактор каппа-В

СМV –цитомегаловірус.

СІТ – специфічна імунотерапія

ЦІК – циркулюючі імунокомплекси

Література.

  1. Бронхиальная астма. В 2 т. /Ред. А.Г.Чучалина. – М.: Агар, 1997.

  2. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – Одесса: АстроПринт, 1999. - 603с.

  3. Зисельсон А.Д. Поллиноз у детей. - М.: Медицина, 1989. –160с.

  4. Пыцкий В.И., Адрианова Н.В., Артомасова А.В. Аллергические заболевания. – М.: Триада-Х, 1999. – 470с.

  5. Федосеев Г.Б. Механизмы обструкции бронхов. – СПб.: Медицинское информационное агентство, 1995. -336с.

  6. Балаболкин И.И. Специфическая иммунотерапия детей с бронхиальной астмой. //Педиатрия. –1997.- № 6. – С.68-74.

Loading...

 
 

Цікаве