WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Респіраторні алергози у дітей. поліноз. Фактори ризику і причини їх розвитку, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні під - Реферат

Респіраторні алергози у дітей. поліноз. Фактори ризику і причини їх розвитку, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні під - Реферат

тахікардія, посилення свербіння, посиленне виділення лізосомальних

ферментів із нейтрофілів.

Н2-рецептори: вазоділятація, розширення бронхів, посилення шлункової секреції.

Активація Тs, інгібіція виділення лізосомальних ферментів з нейтрофілів.

Н3- рецептори: пригнічення синтезу і звільнення гістаміну у ЦНС.

Антигістамінні препарати І покоління:

Дімедрол, дедалон, фенкарол, бікарфен, дипразін (піпольфен), дімебон, діазолін, супрастин, тавегіл (клемастін), сетастін (лоредікс), перітол.

Біологічна дія: не попереджують дегрануляцію опасистих клітин, конкурентна дія з гітаміном за Н1-рецептори (зв'язує останні).

Особливості фармакологічного ефекту:

  • короткочасність (1,5-3 год.);

  • неповне зв'язування Н1-рецепторів (~ 30%);

  • прохідність через гематоенцефальний бар'єр;

  • тахіфілаксія ( привикання через 7-10 днів);

  • зв'язування із іншими рецепторами (β-адрено-, М-холінорецепторами);

  • стимуляція апетиту;

  • потенціювання седативного ефекту депресантів ЦНС.

Побічні ефекти:

  • сонливість, втома або збудження, порушення сну;

  • порушення координації рухів, концентрації уваги;

  • головокружіння, болі голови, зниження АТ, тахікардія;

  • сухість слизових;

  • болі в шлунку, закрепи, нудоти, блювоти;

  • шкірні висипання;

  • бронхоспазм, погіршення дренажу бронхів;

  • порушення зору, сечопуску;

  • збільшення маси тіла;

  • необхідність високих доз препарату.

Протипокази:

  • Робота, яка вимагає уваги, психічної, рухової активності.

  • Бронхіальна астма.

  • Глаукома.

  • Виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки.

  • Прийом седативних, снотворних, протидіабетичних засобів.

  • Серцево-судинні захворювання, патологія нирок.

  • Ризик зростання маси тіла.

Антигістамінні препарати ІІ покоління:

Терфенадін (гістаділ), кларитин, астемізол (гісманал), цетрін, сімпрекс, кестін, азеластін (алергоділ – назальний спрей), фексофенадин, левокабастін (гістамет).

Біологічна дія:

  • Висока спорідненість з Н1-рецепторами.

  • Швидкий початок дії (окрім гісманалу).

  • Велика тривалість дії (12-24 год.)

  • Відсутність блокади інших рецепторів.

  • Низька або відсутня прохідність гемато-енцефального бар'єру – відсутність седативного ефекту.

  • Відсутність залежності від прийому їжі.

  • Відсутність тахіфілаксії при тривалому використанні.

  • Можливе поєднання з депресантами ЦНС.

На відміну від препаратів І покоління:

  • Відсутність седативного ефекту.

  • Відсутність впливу на серцево-судинну, сечовидільну системи, органи травлен-ня, зір.

  • Прийом один раз в добу незалежно від прийому їжі.

  • Можливість тривалого використання без зниження терапевтичного ефекту.

Фактори ризику, які здатні підвищувати концентрацію в крові антигістамінних препаратів ІІ покоління.

  • Передозування.

  • Порушення функції печінки.

  • Прийом антибіотиків (зокрема макролідів).

  • Прийом протимікробних препаратів.

  • Електролітний дисбаланс (ексикози).

  • Патологія серця (кардити, кардіоміопатія, ішемія).

  • Антиаритмічні препарати.

  • Психотропні препарати.

  • Поєднання антигістамінних препаратів.

Серед препаратів ІІ покоління виділяється кларитин (неантигістамінний) особливостями біологічної дії.

  • Пригнічує вхід Са++ в клітину.

  • Мембраностабілізуюча дія (пригнічує звільнення гістаміну базофілами обох типів).

  • Пригнічує продукцію РGD2.

  • Пригнічення утворення молекул адгезії різних класів.

  • Пригнічує хемотаксис еозинофілів, нагромадження в слизовій оболонці, агрегацію тромбоцитів

  • Пригнічує утворення супероксид-аніону.

  • Знижує проникливість судин.

Клінічна характеристика кларитину:

  • знижує набряк слизової носа за рахунок зменшення проникливості судин;

  • помірний бронхолітичний ефект при атопічній бронхіальній астмі;

  • зниження чутливості бронхів у дітей з бронхіальною астмою до гістаміну;

  • попередження у дітей з бронхіальною астмою як ранньої, так і пізньої фази бронхіальної обструкції, викликаної інгаляціями алергену;

  • протикашльовий ефект у дітей з кашлем алергічної і неалергічної природи.

Показання для використання кларитину:

  • поліноз, круглорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт;

  • гостра кропив'янка, набряк Квінке;

  • атопічні дерматити, хронічна екзема (свербіння);

  • ліквідація гістамінергічних (псевдоалергічних) симптомів, зумовлених прийомом гістамінолібераторів, гістамінвмісних препаратів і продуктів харчування;

  • ліквідація алергічних реакцій на укуси комах;

  • профілактика ускладнень СІТ, вакцинації;

  • в комплексному лікуванні атопічної бронхіальної астми.

Антигістамінні препарати місцевого використання гальмують розвиток назальних симптомів, в т.ч. чихання, ринорея. Побічні реакції (печія, свербіння в носі) мають локальний характер і зустрічаються рідко.

Алергоділ (ацеластин) – назальний спрей, антигістамінний препарат місцевої дії для лікування алергічного риніту. Ефект розвивається швидко (через 15 хв. від моменту інгаляції) і не викликає реакції з боку ЦНС, шлунково-кишкового тракту. Алергоділ має також помірний протизапальний ефект.

Механізм дії алергоділу:

  • пригнічує виділення і активність гістаміну;

  • пряма протизапальна дія;

  • пригнічує виділення вільних радикалів;

  • зменшує виділення лейкотрієнів і FAT;

  • знижує поступлення Са++ в клітину;

  • пригнічує звільнення внутрішньоклітинного Са++ ;

  • знижує експресію молекул міжклітинної адгезії.

Алергоділ ефективний при легкому і середньоважкому перебігу алергічного риніту. У випадку вираженого набряку і круглорічного риніту ефективність алергоділу на початковому періоді лікування.

Левокабастін: ендоназальні інгаляції і очні краплі. Місцевий антигістамінний препарат при сезонній алергії в слабій і помірній формі.

Судиннозвужуючі препарати (деконгестанти).

Похідні імідазоліну (афрім, галазолін, отрівін, нафтізін, санорін) використовуємо не > 3-5 днів, так як розвивається медикаментозний риніт.

Крім місцевої дії використовуємо системні агоністи адренорецепторів:

  • судафед (псевдоефедрин), стимулятор α1-, α2 – адренорецепторів.

Деконгестанти не рекомендовані паціентам при :

  • артеріальній гіпертензії;

  • цукровому діабеті;

  • глаукомі;

  • затримці сечі, порушенні функції нирок;

  • гіперфункції щитовидної залози;

  • реакціях непереносимості (безсоння, головокружіння, тремор, аритмія).

Комбіновані препарати:

Антигістамінні + псевдоефедрин - клариназе, актифед.

Клариназе – таблетки лоратидин + псевдоефедрин сульфат, дорослим і дітям старше 12 років назначаємо по 1 т.х 2 рази в добу.

Побічна дія визначається ефектом псевдоефедрину (подразливість, головокружіння, болі голови, анорексія, нудота, підвищення АТ, аритмія, агресія у дітей).

Протипокази – як у судафеду.

Актифед – таблетки, сироп. Дорослим і дітям – по 1 таб. х 2 рази, або 10 мл сиропу х 3 р., від 2-х років до 5 років по 2,5 мл х 3 р. в добу.

Протипокази – дивись судафед.

Препарати кромоглікату натрію використовуємо як назальні спреї і краплі (ломузол, кромоглін), очні краплі (оптікром, хай–кром), інгаляції (інтал).

Використовуємо для профілактики симптомів алергії у дітей раннього віку (кромолін-натрій +атровент).

Недокроміл-натрію: дія на алергічну реакцію у ранніх і пізніх стадіях. Використовуємо для профілактики і лікування наявної уже алергії. Дія перевищує кромолін у 10 разів і більше. Тайлед-мінт (недокроміл-натрію+атровент) – до 5 років.

Тайлед.

Зволожуючі засоби

Інтенсивність різних симптомів круглорічного риніту (закладеність носа, ринорея, чихання, затруднення носового дихання) можуть бути ослаблені шляхом розпилення солевих розчинів. Останні знімають подразнення слизових, сухість, використовуємо для профілактики атрофії слизової та видалення кірок, згустків слизу. Солеві розчини використовуємо перед інтраназальними інгаляціями ГК і це в певній мірі зменшує побічну дію ГК.

Loading...

 
 

Цікаве