WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Респіраторні алергози у дітей. поліноз. Фактори ризику і причини їх розвитку, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні під - Реферат

Респіраторні алергози у дітей. поліноз. Фактори ризику і причини їх розвитку, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні під - Реферат

Лекція

Респіраторні алергози у дітей. поліноз. Фактори ризику і причини їх розвитку, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасні підходи до лікування

МЕТА: ознайомити лікарів-педіатрів з сучасними поглядами на механізми розвитку, особливості клініки, перебігу полінозів у дітей, сучасними підходами до лікування.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ.

  1. Вступ. Актуальність проблеми респіраторних алергозів, полінозу у дітей. Визначення поняття "поліноз".

  2. Етіологія, фактори ризику, патогенез респіраторних алергозів.

  3. Клініка, перебіг, діагностика респіраторних алергозів.

  4. Етіологія, фактори ризику, патогенез полінозів у дітей.

  5. Клініка, перебіг, діагностика полінозу.

  6. Сучасні підходи до лікування респіраторних алергозів, полінозу.

Ключові слова: алергія, пилкові, рослинні, трав'яні алергени, анафілаксія, органи дихання.

Поліноз (англ. pollen – пилок) – алергічне захворювання з групи атопічних, яке викликається пилком рослин та характеризується гострими запальними змінами в слизових оболонках, зокрема дихальних шляхів і очей.

Захворюванню властива чітка сезонність, яка співпадає з цвітінням окремих рослин. Захворювання відоме також під назвами: сінна гарячка, весняний катар, пилкова алергія, пилкова ретинопатія, пилкова бронхіальна астма. Однак правильним визначенням є "поліноз", оскільки клінічні прояви не обмежуються ринокон'юнктивальним і астматичним синдромами, а можуть поєднуватись з полівісцеральними проявами. Термін "поліноз" відображає сучасне трактування патогенетичних механізмів розвитку синдромів при контакті з пилком рослин. Поліноз перебігає без підвищення температури тіла і не обов'язково навесні, коли причиною (алергеном) є пилок рослин. Симптоми полінозу, як прояв харчової алергії, можуть розвинутись в любу пору року при використанні в їжу рослинних продуктів, які мають спільні антигени з пилком рослин, що викликають сезонні полінози.

Перші офіційні повідомлення про клініку полінозу з'явились в першій половині 19 ст. (G. Bosfok, 1919р.). Найпереконливіші роботи про роль пилку рослин і дерев в розвитку сінної гарячки належать англійському лікареві C.H.Blackly, 1973. Перше повідомлення про сінну гарячку в Росії зробив Л. Сімич (1889 р.). Тільки у 1906 р. Wolf-Eisner висловив припущення, що в основі сінної гарячки є анафілаксія і розвивається в результаті підвищеної чутливості (сенсибілізації) до білків, які є в пилку рослин.

У 1911 р. Noon і Freeman своїми роботами підтвердили положення, висунуті Блеклі, і були основоположниками вивчення сінної гарячки з позицій алергології.

В різних регіонах планети полінозом страждає населення від 0,1 до 5% випадків. На сенсибілізацію населення до пилку в значній мірі впливають регіональні особливості краю: поширеність окремих видів рослин, міра алергенності пилку цих рослин, урбанізація населення, інші фактори. Як і інші алергічні захворювання, поліноз в останні роки зустічається частіше, в тому числі і серед дітей. Цьому сприяють забруднення атмосфери промисловими викидами, тому і частіше полінозом страдають міські жителі. Серед численних факторів ризику формування алергії і полінозу у дітей важливе значення мають велике антигенне навантаження на дитячий організм (вакцини, сироватки, форсоване введення прикорму, харчові добавки , ін.), пасивне куріння.

Причина полінозу – пилок рослин. Поліноз характеризується наступними особливостями:

  • Початок, як правило, у молодому віці (8-20 років).

  • Полінозом хворіють люди з алергічним фоном: ексудативно-катаральний діатез у ранньому віці, у старших – прояви харчової алергії. Виявом останнього є поява періодично різних висипань на шкірі, дисфункцій шлунково-кишкового тракту. Ця категорія дітей часто не переносить новокаїн, нестероїдні протизапальні препарати, антибіотики пеніцилінового ряду, у них часто спостерігаються алергічні реакції у вигляді нежиті, шкірних висипань, неприємні відчуття в ділянці шлунку при вживанні окремих сортів меду, халви, насіння соняшнику, дині, гарбузів.

  • Початок захворювання співпадає з періодом цвітіння рослин, до пилку яких є алергія, і симптоми захворювання повторюються щорічно в один і той же час.

  • Після припинення контакту з пилком, який викликає алергічні реакції, симптоми зникають.

  • Велика роль у розвитку полінозу належить спадковості.

Для кожного регіону України характерним є свій календар опилення.

Весна (квітень – травень) – опилення берези, вільхи, горіха, дуба, ясена, клена, тополі, ліщини, в'язу, верби.

Літо (червень- липень) – опилення злаків (тимофіївка, вівсяниця, лисохвіст, пирій, райграс, кукурудза), липи.

Літо-осінь (липень – червень) – опилення складноцвітних (полин, амброзія, кульбаба), маревих (лебеда, конопля, цикламен).

Найчастіше поліноз викливається пилком злакових трав. Серед великої кількості рослин тільки (~) 50 продукують алергенний пилок. Алергенні властивості пилку зумовлені наступним:

До складу пилку входять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, пігменти, ферменти, два гормони, мінерали. Алергенні і антигенні властивості пилку визначаються білковими і небілковими азотвмісними сполуками з молекулярною масою від 10 до 32х103.

Найбільше антигенів містить амброзія (10), надалі пилок злаків (до 7), дерев (до 3-х). Пилок різних лугових трав має спільні антигени, а спільних антигенів в пилку злакових і дерев немає. Багато дерев (береза, вільха, горіхи) мають спільні антигени. Отже, пилок любої рослини містить як специфічні для нього антигени, так і спільні з іншими видами рослин.

Встановлено, що пилок рослин має фактор проникливості, необхідний для опилення рослин. Останній також сприяє проникненню пилку через епітелій слизової оболонки носа, кон'юнктив, бронхів і т.і.

Антигени пилку містяться не тільки в пилкових зернах, але й в інших частинах рослини (стеблах, листках). Тому у частини пацієнтів з полінозом є два спалахи захворювання: одне навесні (період цвітіння), друге – восени (жовтень – листопад, особливо в суху погоду), яке викликається пилом сухого листя.

Здатність пилку рослин викликати алергічні захворювання визначається певними властивостями:

  • алергенними, які зумовлені білковими і небілковими азотвмісними сполуками;

  • наявність фактору проникливості у пилку, який визначає проникнення його через епітелій слизових оболонок;

  • легкість, летючість, певна концентрація (> 25 зерен) на 1 см3 повітря, певні розміри (пилок, діаметром менше 25 мкм, проникає глибоко у дихальні шляхи, викликаючи їх сенсибілізацію, пилок діаметром > 30 мкм затримується у верхніх дихальних шляхах). Кількість пилку у повітрі визначається добовим ритмом, метереологічними умовами (більша концентрація зранку, вдень, в соняшну погоду, майже відсутність пилку у дощову погоду).

Патогенез. В основі розвитку полінозу лежить реакція негайного типу. Алергеном є пилок рослин, на який виробляється ІgЕ. Останній з антигеном на поверхні опасистих клітин утворює ІК, які при певній концентрації викликають їх дегрануляцію з виходом багатьох біологічно активних речовин: гістамін, лейкотрієни, простогландини, ФАГ. Розвивається алергічне запалення, в якому приймають участь Тs, еозинофіли, базофіли, нейтрофіли. В результаті алергічного запалення має місце гіперсекреція слизу, набряк слизової, пригнічення функції війчастого епітелію. Розширення судин веде до артеріальної гіпертензії, підвищенню внутрішньочерепного тиску. Тахікардія, гіперсалівація, шкірні висипання.

Основні нозологічні форми при полінозі.

  1. Ураження очей: блефарит, кон'юктивіт, кератит, увеїт, ретиніт, неврит зорового нерва.

  2. Ураження ЛОР-органів: риніт, синуїт, назофарингіт, аденоїдит, евстахіїт, ларингіт.

  3. Ураження дихальних шляхів: трахеїт, астматичний бронхіт, бронхіальна астма.

  4. Ураження шкіри: кропив'янка, набряк Квінке, алергічний контактний дерматит, екзема.

  5. Ураження н.с.: астено-вегетативний синдром.

  6. Рідкі ураження: еозинофільний легеневий інфільтрат, системний васкуліт, пієлонефрит, вульвовагініт, цистит.

Ураження очей.

Серед алергічних захворювань очей поліноз займає ~ 15% випадків. Очні симптоми виявляються у 90% випадків у дітей з полінозом. Однак ізольоване ураження очей при полінозі зустрічається надзвичайно рідко. Поліноз очей, як правило, поєднується з ураженням ЛОР- органів. Очні симптоми не є патогномонічними при полінозі.

Loading...

 
 

Цікаве