WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні погляди на рахіт: особливості порушень метаболізму, класифікація, клініка, діагностика. принципи лікування та профілактика. Діагностика, дифер - Реферат

Сучасні погляди на рахіт: особливості порушень метаболізму, класифікація, клініка, діагностика. принципи лікування та профілактика. Діагностика, дифер - Реферат

Постнатальна профілактика. Організацію правильного харчування з перших днів життя дитини є одним з найважливіших профілактичних заходів. Оптимальним для дитини грудного віку є природе вигодовування. Жінкам, що годують груддю, для забезпечення дитини вітамінами необхідно з перших днів після пологів регулярно призначати полівітамінні препарати та відеїн по 1000МО вітаміну D3 на добу.

Дітям, що перебувають на грудному вигодовуванні рекомендують призначення з 1,5-2 місяців тертих яблук або яблучного пюре, в цьому ж віці призначають фруктовий сік; з 3 місяців – чверть жовтка курячого яйця; з 4-4,5 місяців – овочеве пюре, сир, вісяну або гречану кашу, з 5 місяців – відварену протерту телячу, кролячу або курячу печінку (по чайної ложки 2 рази на день); з 6-7 місяців – м'ясне пюре з телятини, кролятини, курячого м'яса; з 7-8 місяців – рибу, кефір або молоко.

Для профілактики рахіту у дітей раннього віку згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ та провідних вітамінологів вітамін D3 призначається у дозі 400-500 МО на добу з урахуванням перебігу вагітності та стану здоров'я дитини (додаток 1,2). Щодобове призначення вітаміну D3 у такій дозі забезпечує фізіологічний рівень його активних метаболітів в крові.

При вигодовуванні адаптованими сумішами, які містять вітамін D3, щоденна профілактична доза призначається із урахуванням вітаміну, що міститься в суміші до сумарної дози в 400-500 МО. При труднощах урахування профілактиної дози, яку отримують із сумішей, доза препарату вітаміну D3 повинна бути знижена і складати 200-250 МО.

Особлива чіткість у контролі за профілактичними дозами та їх обов'язковим застосуванням повинна бути по відношенню до дітей із групи ризику. До групи ризику по розвитку рахіту відносяться діти, народжені від жінок з відхиленнями у стані здоров'я, ускладненями під час вагітності, пологів; діти, які перехворіли в ранній неонатальний період респіраторними або іншими захворюваннями, недоношені, незрілі та з малою вагою діти; діти, що страждають алергічним діатезом, особливо ексудативною ентеропатією; діти, що одержують протисудомну терапію; діти з первинним або вторинним синдромом порушеного всмоктування в кишечнику, захворюваннями печінки, із зниженою руховою активністю (діти з імобілізацією з приводу дисплазії кульшових суглобів або порушеним розвитком статичних функцій при деяких неврологічних захворюваннях).

Особливу групу складають діти з родинним обтяженням по рахіту з огляду на можливість спадково детермінованих дефектів метаболізму фосфору і кальцію.

Для профілактики рахіту у дітей з групи ризику призначають вітамін D3 з 2-3 тижня життя по 500 МО на добу протягом 2-3 років з можливими перервами влітку (травень-серпень). Доза вітаміну D3 для недоношених дітей з групи ризику може бути підвищена з 500МО до 1000-2000 МО на добу. Дітям також показані кутси полвітамінних препаратів, що містять аскорбінову кислоту, вітаміни груви В. Це сптияє поліпшенню обмінних процесів в організмі і підвищенню ефективності дії вітаміну D3.

Курсовий метод було розроблено на основі вивчення обміну вітаміну D3 в організмі та вмісту його активних метаболітів у сироватці крові. Встановлено, що призначення відеїну 3 у дозі 2000 МО вітаміну D3 на добу протягом 30 діб, фізіологічний рівень його активних форм підтримується в організмі протягом 2-3 місяців після закінчення його прийому. Тому повторні курси необхідно проводити через 3 місяці від закінчення прийому препарату.

Доношеним дітям вітамін D3 призначають по 2000 МО на добу протягом 30 днів на другому, шостому і десятому місяцях першого року життя. У подальшому дітям на 2-3 році життя, а при показаннях і старшим дітям до 6-7 років, проводять 2 профілактичні курси вітаміну D3 на рік (насамперед взимку та восені).

Лікування. Лікування рахіту включає специфічні та неспецифічні заходи. Потрібно виявити і, по можливості, ліквідувати причину дефіциту вітаміну D3, правильно організувати вигодовування і санітарно-гігієнічний режим відповідно до віку дитини. Для лікування рахіту призначають вітамін D3 по 2000-5000 МО на добу протягом 30-45 днів залежно від ступеня тяжкості рахітичного процесу, що сприяє позитивному терапевтичному ефекту. При відсутності ефекту лікування необхідно уточнення діагнозу. Після досягення терапевтичного ефекту лікувальну дозу вітаміну D3 замінюють профілактичною (500 МО на добу), яку дитини одержує протягом 3 років життя або провдять профілактику рецидива захворювання курсовим методом по 2000 МО вітаміну D3 на добу протягом 30 днів 2-3 рази на рік. Обов'язково призначають інші вітаміни (ретинол, токоферол, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В).

Немовлятам, хворим на гіпокальціємічний рахіт (виражені остеомаляція, викрівлення кінцівок, тощо), показані препарати кальцію протягом 2-3 тижнів. Якщо рахіт поєднується з гіпотрофією, додатково призначають препарати оротової кислоти (оротат кальцію в дозі 20 мг на кг маси на добу у два прийоми за годину перед годуванням протягом 3-4 тижнів). З метою нормалізації функції паращитовидних залоз, усунення гіпокальціємії та гіпомагніземії до комплексного лікування рахіту включають препарати, в склад яких входять магній (аспаркам, панангін) або 1% розчин сірчанокислої магнезії (у дозі 10 мг магнію на кг маси на добу) протягом 3 тижнів. Для корекції багатосторонних метаболічних порушень доцільно у тяжких випадках включити до лікувального комплексу 20% розчин карнітину хлориду з розрахунку 50 мг на один кг маси на добу протягом 1 місяця. Курс лікування карнітином хлориду можна повторити через 1-2 місяці.

Додатковим методом лікування рахіту є сольові та хвойні ванни. Сольові ванни (на відро води 10 кг морської або кухонної солі) призначають дітям після 6 місяців. Температура води має бути від 36С з поступовим її зниженням для дітей першого року життя до 32С, понад 1 рік – до 30С. Тривалість ванни – 3-5 хвилин з наступним ополоскуванням прісною водою На курс рекомендують 10-15 ванн через день. Хвойні ванни (на відро води 0,5 столової ложки хвойного екстракту) проводять за тією ж методикою. Тривалість хвойної вани – 5-10 хвилин, на курс – 10-15 ванн. Сольові ваннирекомендують пастозним дітям, хвойні – дітям зі зниженим живленням. Обов'язково треба застосовувати масаж і гімнастику. Для поліпшення м'язевого тонусу призначають прозерин ( по 0,1 мл 0, 01% розчину на 1 рік життя внутрішньом'язево протягом 10-12 днів) та дібазол( по 0, 001 г один раз на добу протягом 20 діб). Призначення цих препаратів раціонально поєднувати з масажем і гімнастикою.

При передозуванні вітаміну D3, що буває при вживанні 600 000 - 1000 000 МО і більше на курс, може виникнути D-гіпервітаміноз. Частіше D-гіпервітаміноз розвивається на тлі алергічного, або ексудативно-катарального діатезу, медикаментозної алергії.

Діти, які перенесли середньо-тяжкий та тяжкий активний рахіт підлягають диспансеризації протягом 3 років. Проведення профілактичних щеплень при рахіті не протипоказано, але їх призначають через 1-1,5 місяця після закінчення лікування.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Медицина дитинства. В 4т. Т.1. // Ред. П.С. Мощича. – Київ: Здоров'я, 1994 р.-

С.582-620.

  1. Детские болезни / Ред. Н.А. Геппе. М.: Русский врач, 1997. – С 39-42.

  2. Стефани Д.В., Вельтищев Ю.В. Иммунология и иммунопатология детского возраста. / Руководство для врачей – М.: Медицина, 1996. – 384с.

  3. Неотложные состояния в педиатрии / Ред. В.М. Сидельникова. – К.: Здоров'я, 1994. – 608С.

  4. Игнатов С.И., Игнатова М.С. Лечение соматических заболеваний у детей. – М.: Стар'Ко, 1996. – 216с.

  5. Руководство по педиатрии. Общие вопросы: развитие, питание, уход за ребенком. / Ред. Р.Е. Бермана, В.К. Вогана. – М.: Медицина, 1987. –640с.

  6. Синдромная диагностика в педиатрии. Справочник / Ред. А.А.Баранова, - М.: Медицина, 1997. –320с.

  7. Рансбергер К., Ной С. Энзимы и энзимотерапия: перевод с нем.. – Мюнхен,1994. –243с.

  8. Шабалов Н.П. Детские болезни. – СПб: Сотис, 1997. – С.60-72.

  9. Апуховская Л.И., Омельченко Л.И., Калашников А.В. Витамин D3: физиологическая роль и медицинское применение // Журнал практического врача. – 1997. - №3. – С.35-37.

  10. Апуховская Л.И., Стефанов М.В., Омельченко Л.И., Антипкин Ю.Г. Современные представления о механизме биологического действия витамина D3 в организме // Журнал АМН Украины. –1996. -№1. – С.15-32.

  11. Цыпкун А.Г. Дозы лекарственных препаратов, применяемых в педиатрии / Киев: Книга плюс, 2000. – 202с.

Loading...

 
 

Цікаве