WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація реанімаційної служби в україні. Клініко-параклінічні критерії моніторингу під час інтенсивної терапії. Гостра дихальна недостатність. конв - Реферат

Організація реанімаційної служби в україні. Клініко-параклінічні критерії моніторингу під час інтенсивної терапії. Гостра дихальна недостатність. конв - Реферат

Перечислені процеси, а також клоніко-тонічні судоми, гіпо-, гіпертермія, олігурія з наростанням рівня азотових шлаків у сироватці крові, геморагічний синдром свідчать про наростання поліорганної недостатності.

Лікування ARDS.

Профілактика: лікування шоку, порушень гемодинаміки (гіпотензії, периферичного кровообігу), лікування артеріальної гіпоксемії і інгібіція продукції тромбоксану А2, нормалізація мікроциркуляції – курантил 3,0 мг/кг, стабілізація мембран лейкоцитів, тромбоцитів (реополіглюкін); профілактика ДВЗ-синдрому (гепарин 10-20 тис.од.д.д.). При зниженні антитромбіну ІІІ на 50% - переливання СЗП.

Лікування.

Лікування шоку. Курантил в/в, гепарин (ДВЗ-синдром) 2 рази в добу крапельно 2 години. Енергетичне забезпечення: глюкоза + інсулін + пананагін, розчини амінокислот, корекція водно-електролітних порушень, ШВЛ, ендобронхіально сурфактант, АБТ, ГК.

Конвульсивні стани.

Конвульсії як привід до виклику складають 10% від всіх викликів швидкої допомоги. Це положення зумовлено як віковою схильністю дитячого мозку до генералізованих реакцій (високий тонус палідарної системи, підвищена активність гіпокампу, гідролабільність нервової тканини), так і поліетіологічністю конвульсивного синдрому.

Причини конвульсій:

  1. Травма і аноксія: субдуральна гематома, крововиливи в кору мозку, некроз мозку, тромбоз коркових вен, дошлуночкові крововиливи, асфіксія.

  2. Вроджені аномалії (дисгенезія мозку).

  3. Метаболічні: гіпокальціємія, гіпоглікемія, порушення балансу електролітів.

  4. Інфекції: менінгіт, енцефаліт, абсцесс мозку, токсоплазмоз, сифіліс.

  5. Синдроми абстиненції: героїн, барбітурати, метадон, пропоксифен.

  6. Порушення обміну піридоксину.

  7. Порушення обміну амінокислот.

  8. Ядерна жовтяниця.

  9. Токсичні речовини: місцеві анестетики, ізоніазид, індометацин.

  10. Сімейні конвульсії: факоматози, спадкові синдроми з розумовою відсталістю, доброякісна сімейна епілепсія.

Конвульсії являють собою раптові приступи клонико-тонічних короткочасних скелетних м'язів, що супроводжується втратою свідомості. Вони можуть бути локалізованими і поширюватися на окремі м'язеві групи, чи генералізованими. Незалежно від етіології конвульсій для припадку характерно раптовий початок, рухове збудження з локальними чи загальними конвульсивними посіпування, змінами свідомість аж до глибокої коми.

Починається припадок з тонічної фази. Дитина раптово втрачає контакт з навколишнім середовищем. Її погляд стає блукаючим і після неодноразових рухів очних яблук фіксуються вверх, вбік. Голова запрокинута назад, тулуб заклякає.

Верхні кінцівки згинаються в китицях і ліктях, нижні – витягуються. Виражений тризм. Пульс сповільнюється, дихання зупиняється приблизно на хвилину, а потім стає шумним, з хрипінням. Припадок переходить в другу клонічну фазу. Появляються посіпування, спочатку м'язів обличчя, а потім переходять на кінцівки з наступною генералізацією. Дитина бліда, а при гіпоксії – блідоціанотична. Як правило є тахикардія. Тривалість клонічної фази дуже варіабельна.

Прогностично надзвичайно важливий характер виходу з припадку. Несприятливе збереження втраченої свідомості і початок парезів і паралічів.

Якщо приступи конвульсій повторюються один за одним, а в проміжку між ними свідомість не відновлюється, то такий стан прийнято вважати конвульсивним статусом. Він небезпечний, по-перше, порушення механіки дихання через тривале скорочення дихальних м'язів і, по-друге, розвитком набряку мозку циркуляторно-гіпоксичного генезу.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ І ВИБІР ТАКТИЧНИХ РІШЕНЬ.

При виборі комплексу лікувальних заходів лікар послідовно повинен відповісти на три питання: наявність розладів дихання у дитини, наявність свідомості після закінчення приступу, етіологія конвульсій.

Терапія конвульсій різної етіології.

При фебрильних конвульсіях (вони частіше всього корткочасні і швидко минають) назначають антипіретики: 50% р-н анальгіну, папаверин з дібазолом. Якщо після проведеної терапії конвульсії знялись, температура тіла знизилась, кінцівки стали теплі, дітей першого року життя госпіталізують в стаціонар. При відказі від госпіталізації назначають актив невідкладної допомоги або дільничного лікаря.

При гіпокальціємічних конвульсіях ефективний 10% р-н кальцію глюконату (1мг/кг), довенно повільно, розвівши його р-ном глюкози. Госпіталізація в стаціонар.

При конвульсіях на тлі нейроінфекції, інфекційного токсикозу, гострих отруєнь, основна увага повинна бути спрямована на усунення гіпоксії, лікуванні дихальної, серцево-судинної недостатності. Конвульсії в таких випадках знимають препаратами, які викликають найменше пригнічення дихання. Найефективніший в таких випадках седуксен, сібазон, реланіум – 0,25 мг/кг маси тіла, в/в, в/м. Як засіб першої і короткочасної допомоги може бути використаний магнію сульфат, 0,2 мг/кг маси тіла в/м. Зразу після зупинки конвульсій необхідно перевірити прохідність дихальних шляхів, очистити їх, забезпечити ефективну оксигенотерапію. При повторних конвульсіях застосовують оксибутірат натрію (ГОМК) 50-75 мг/кг маси тіла в/в, в/м, барбітурати короткої дії – гексонал – 3-5 мг/кг маси тіла в/в, попередньо ввівши 0,1% р-н атропіну сульфату.

При важкій дихальній недостаності чи артеріальній гіпотензії – перевід на ШВЛ.

Особливого підходу вимагає великий конвульсивний припадок при епілепсії. Перша допомога при ньому полягає в попереджуванні прикусування язика та аспірації блювотних мас. Крім того, необхідно стежити, щоб пацієнт під час приступу не отримав травму голови і кінцівок. Обов'язкова госпіталізація.

Література.

  1. Абросимов В.Н. Нарушения регуляции дыхания. – М.: Медицина, 1990. –248с.

  2. Болезни органов дыхания: Руководство для врачей: В 4т. /Ред. Н.Р. Палеева. – Т.1. Общая пульмонология /Ред. Н.В.Путова. - М.: Медицина, 1989. – С. 70-85.

  3. Болезни органов дыхания: Руководство для врачей: В 4т. /Ред. Н.Р. Палеева. – Т.3. Частная пульмонология /А.И. Борохов, А.П. Зильбер, В.В. Ильченко и др. - М.: Медицина, 1990. – С. 290-360.

  4. Гриппи М. Патофизиология лёгких: Пер. с англ. – М.: BINOM, СПБ: Невский диалект, 1999.

  5. Дорощук В.П. Патогенетическое лечение угрожающих нарушений дыхания. – Киев: Здоров'я, 1979. – 247с.

  6. Зильбер А.П. Дыхательная недостаточность. Руководство для врачей. – М.: медицина, 1989.

  7. Интенсивная терапия в педиатрии. В2т. Т.1.: Пер. с англ. /Ред. Дж.П. Моррея.- М.: Медицина, 1995. – С. 166-319.

  8. Марино Р.Л. Интенсивная терапия: Пер. с англ. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998.

  9. Малышев В.Д. Острая дыхательная недостаточность - М.: Медицина, 1989. –240с.

  10. Михельсон В.А. Детская анестезиология и реаниматология. – М.: Медицина, 1995. – С.6-9, 23-33.

  11. Способы искусственной вентиляции лёгких. Методические рекомендации /Сост. Белебезьев Г.И., Дмитриева М.Б./ Киев, 1997. – С. 46.

  12. Неотложные состояния в педиатрии /Ред. В.М. Сидельникова. – К.: Здоров'я, 1994. – С.266-284.

  13. Неговский В.А., Гурович А.М., Золотокрылина Е.С. Постреанимационная болезнь. - М.: Медицина, 1987. – С. 119-142.

  14. Цыбулькин Е.К. Угрожающие состояния у детей. – Санкт-Петербург, 1994. – С.145-149.

  15. Черняховский Ф.Р. Организация отделения анестезиологии–реанимации. – М.: Медицина, 1992. – С. 5-30.

  16. Штайнигер У., К.Э. Мюлендаль. Неотложные состояния у детей: Пер. с нем. – Мн.: Медтраст, 1996.

  17. Штучна вентиляція легень у новонароджених. Методичні рекомендації /Склав Сулима О.Г. / - Київ, 1997. – 30с.

  18. Дарджания Р.А., Узунова А.Н. Клинико-рентгенологические признаки респираторного дистресс-синдрома взрослых при пневмонии у детей раннего возраста //Педиатрия.-1997. - № 3. – С.49-52.

Скорочення.

АВ – альвеолярна вентиляція.

ГДН – гостра дихальна недостатність.

ГК – глюкокортикоїди.

ДБ – дрібні бронхи.

ЗЕЛ – залишкова ємність легень.

ЗОД – захворювання органів дихання.

ЗОЛ – залишковий об'єм легень.

ЖЕЛ – життєва ємність легень.

ЕЕГ – електроенцефалограма.

КБ – крупні бронхи.

КР – кровоток.

МОШ – максимальна об'ємна швидкість.

ОФВН – об'єм форсованого видиху за 1 сек.

ПШ – пікова швидкість.

Раw – опір в центральних дихальних шляхах.

РДСД – респіраторний дистрес-синдром дорослого типу.

СБ – середні бронхи.

СОШ 25-75 - середня об'ємна швидкість на рівні 25-75% ЖЕЛ.

ЦВТ – центральний венозний тиск.

ЧД – частота дихання.

ХОД – хвилинний об'єм.

ШВЛ – штучна вентиляція легень.

Loading...

 
 

Цікаве