WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Структура та організація роботи дитячих лікувально-профілактичних установ. контроль за станом здоров’я дітей. основні нормативні документи - Лекція

Структура та організація роботи дитячих лікувально-профілактичних установ. контроль за станом здоров’я дітей. основні нормативні документи - Лекція

З 1999 року в Україні в 4 областях, в т.ч. і в Івано-Франківській почала діяти Державна програма генетичного моніторингу.

ІІ. Фактори ризику для здоров'я, що зустрічаються в навколишньому середовищі України, різноманітні. У спадок від колишнього СРСР Україні залишився високий рівень концентрації промислових об'єктів із застарілими технологіями, низька ефективність очисних споруд, наслідки аварії на ЧАЕС. Енергоємність валового національного продукту в Україні у дев'ять разів вища, ніж у країнах Європейського союзу. Незважаючи на екологічне становище, частка природоохоронних витрат в період 1996-1999 р.р. була у межах 0,3-0,4%. У 1999 році у природоохоронному будівництві в країні освоєно в 2,7 разів менше капіталовкладень, ніж у 1990 році.

Вплив багатьох забруднювачів на здоров'я населення може компонуватись з іншими чинниками (паління, алкоголь, економічні негаразди). Ця негативна дія на здоров'я не завжди достатньо вивчена, але на сьогодні не існує сумнівів у тому, що забруднювачі середовища можуть підвищувати кількість захворювань органів дихальної системи, пухлини різної локалізації, деяких вроджених аномалій, ін., а також погіршувати самопочуття.

Атмосферне повітря.

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це зумовлене в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільше розповсюдження та випадають у різні середовища. Наприклад, атмосферні опади дають до 10% випадків забруднення водних об'єктів басейну Дніпра, значно забруднюють грунт і т.п. Крім того, людина споживає за добу і в цілому за життя в об'ємному відношенні повітря набагато більше, ніж води і їжі. В той же час природа поставила істотні захисні бар'єри тільки для шкідливих речовин, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, не забезпечивши таким же надійним захистом легені. Можливість ризику для здоров'я від забруднення повітря не викликає сумніву, але якісні дані про кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто внаслідок того, що:

  • забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати неекспоновані групи населення для контролю;

  • існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу;

  • концентрації атмосферних домішок надзвичайно залежні від метеоумов;

  • хвороби у виникненні яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є, головним чином, хвороби дихальної системи; але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів.

Хімічне забруднення атмосфери може:

  • знижувати адаптаційні можливості організму, і як наслідок цього, опір до негативних чинників іншої етіології;

  • підвищувати рівень захворюваності, в першу чергу, хворобами дихальної системи (хронічного бронхіту, бронхіальної астми, новоутворень дихальної системи);

  • впливати на рівень смертності населення (в містах з розвиненою металургійною і хімічною промисловістю найменша очікувана тривалість життя).

Чинники житлових і громадських приміщень.

Міське населення України проводить в житлових і громадських будинках до 70% загального часу на добу. Основна кількість приміщень погано ізольована від зовнішнього повітря. Крім того, повітря житла забруднюється:

  • продуктами неповного згорання побутового газу;

  • леткими виділеннями полімерних матеріалів;

  • продуктами паління та життєдіяльності організму людини і тварин;

В приміщеннях існують підвищенні рівні електромагнітного поля радіочастот, електричного і магнітного поля 50 Гц, статичного електричного поля, віброакустичного забруднення, підвищеного вмісту радіоактивного газу радону і т. і. Житло впливає на здоров'я людини своєю площею, об'ємом, мікрокліматом, освітленням. Загальновідомий емоційний вплив таких показників житла, як розмір і пропорції приміщень, колір, інсоляція тощо. Близько 1/3 населення України мешкає в незадовільних умовах: гуртожитки, в старих будівлях, не має окремого житла. Особливу загрозу для життя і здоров'я становлять продукти паління.

Питна вода.

Найкращим методом забезпечення безпеки питної води є охорона джерел водопостачання. Основним джерелом водопостачання для майже 30 млн. чоловік (2/3 території України) є Дніпро. До 10% забруднення басейну Дніпра дають атмосферні опади. Очищення стічних вод до нормативних концентрацій в цілому по басейну Дніпра забезпечується тільки в випадків. Водопровідна мережа в Україні знаходиться в надзвичайно поганому стані: кількість аварій на порядок перевищує відповідний рівень у країнах Європи. Неякісна питна вода несприятливо впливає на здоров'я. Що стосується її хімічних компонентів, то лише деякі з них можуть привести до гострих захворювань. Проблеми, в основному, виникають при хронічному надходженні до організму речовин з кумулятивною токсичною дією (важких металів, канцерогенних сполук).

Високий ступінь мінералізації питної води, який спостерігається в південній частині України, дає певний внесок в захворюваність хворобами кишково-шлункового тракту, в т.ч. гастритами, жовчнокам'яною та сечокам'яною хворобами.

В зонах України, ендемічних щодо різних мікроелементів (І, Zn, Cu, F тощо), якість води, в який також спостерігається їх нестача чи надлишок, впливає на виникнення і перебіг певних хвороб (Карпатський, Дніпровсько-Придніпровський регіони, Полісся). Але кількісний внесок впливу питної води на поширеність такого роду хвороб спеціально не вивчався.

В той же час якість води за санітарно-бактеріологічними показниками суттєво впливає на захворюваність на гепатит А, холеру, черевний тиф, гострі кишкові інфекції, в т.ч. дизентерією і т.і. Серед інфекцій, збудники яких передаються водним шляхом, провідне місце належить гепатиту А. За рівнем захворюваності на гепатит А Україна займає одне з провідних місць: від 23 до 30 відсотків від усього рівня захворюваності в Європі. Економічні збитки за рахунок цієї інфекції складали у 1997 році до 100 млн. гривень на рік.

Відходи.

Як екологічно небезпечний чинник відходи є одним з найбільш значимих факторів забруднення довкілля. Найбільш токсичні відходи потребують спеціальних заходів щодо їх знешкодження і повної ізоляції. На території України знаходиться 2754 полігонів для зберігання промислових відходів – 63% з них з різних причин не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Викликають занепокоєння місця зберігання непридатних та заборонених до використання пестицидів. Відповідна інфраструктура щодо поводження з токсичними і радіоактивними відходами на сьогодні в Україні відсутня. В той же час загальна маса нагромаджених на території України токсичних відходів становила на 1.01.1999 р. 4,2 млрд. тон, що приблизно на 52 млн. т. більше, ніж рік тому.

Побутові звалища є потенційним джерелом забрудювачив довкілля та зростання інфекційної захворюваності населення.

Іонізуюча радіація.

Чорнобильська катастрофа як прямо, так і опосередковано дала і продовжує давати суттєвий негативний внесок у формування здоров'я населення за рахунок:

  • економічного впливу – відволікання бюджетних коштів на усунення наслідків аварії;

  • психологічне напруження, яке викликає у населення хронічний стрес з усіма негативними наслідками для здоров'я;

  • дії радіаційного чинника.

Допустимими дозами опромінення прийнято вважати такі, що:

  • не підвищують частоту генетичних ефектів ні в соматичних, ні в статевих клітинах, тобто не впливають на ймовірність виникнення онкологічної патології, вроджених вад розвитку та спонтанних абортів;

  • не зменшують середню тривалість життя.

Згідно офіційних даних у 1997 р. в Україні проживало 2 748 046 потерпілих внаслідок аварії: 78,6% з них - дорослі, 21,4% - діти. Перша група первинного обліку (ліквідатори) складала у 1997 р. 8,9%, друга (евакуйовані та відселені) – 2,4%, третя (особи, що проживали або проживають на території радіаційного контролю) – 72, 9%, четверта (діти, які народились від батьків 1-3 груп обліку) – 15,8%. Як видно, більшу частину потерпілих складають особи, що проживали на забруднених територіях. Стан здоров'я потерпілих учасників ліквідації аварії був у залежності :

  • від дози, яку отримав кожний з них;

  • стану здоров'я до аварії;

  • особистого відношення до свого здоров'я.

І на сьогодні вони мають більші чи менші негативні зміни у здоров'ї. Зростає кількість загальної патології: хвороби органів травлення, системи кровообігу, нервової системи і органів чуття посідають перші три місця у структурі патології. Серед ліквідаторів спостерігається також зростання захворювань, більшу частину яких можна вважати радіаційно обумовленими. У 4 рази зросла поширеність катаракти, хвороб ендокринної системи, в два рази – злоякісних новоутворень за період з 1992 по 1997 р.р. Хоча загальна смертність потерпілих від аварії на 1,2% нижча, ніж смертність населення, яке не підпало під дію післяаварійних чинників, темпи приросту смертності перевищують середньостатистичні по Україні для працездатного населення.

Безперечним є факт зростання частоти раку щитовидної залози, в т.ч. і у дітей. Більшість випадків припадає на області, де проживає основна частина осіб, що потерпіли. І хоча питома вага цієї хвороби в загальній кількості випадків раку і смертей не така велика, не можна забувати про відповідальність держави, яка наразила людей на вимушений ризик захворювання. Між тим на профоглядах виявляють тільки близько 20% тих, що захворіли на пухлини щитовидної залози.

Loading...

 
 

Цікаве