WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Структура та організація роботи дитячих лікувально-профілактичних установ. контроль за станом здоров’я дітей. основні нормативні документи - Лекція

Структура та організація роботи дитячих лікувально-профілактичних установ. контроль за станом здоров’я дітей. основні нормативні документи - Лекція

Лекція

Структура таорганізація роботи дитячих лікувально-профілактичних установ. контроль за станом здоров'я дітей. основні нормативні документи

МЕТА: ознайомити лікарів за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" з основними демографічними показниками, а також впливом соціальних та біологічних факторів на стан здоров'я дитини. Дати принципи організації лікувально-профілактичної допомоги дітям.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ.

  1. Основні демографічні показники в медичному та соціальному аспекті.

  2. Вплив соціальних та біологічних факторів на стан здоров'я дитини.

3. Основні компоненти, що визначають соціальне здоров'я людини:

  • спосіб життя;

  • вплив навколишнього середовища;

  • генетична компонента;

  • групи соціально-медичного ризику;

  • доступність кваліфікованої медичної допомоги населенню.

  1. Основні принципи організації медичної допомоги дітям.

Ключові слова: демографія, діти, здоров'я, народжуваність, смертність, навколишнє середовище.

Найактуальнішою проблемою соціальної медицини і органів охорони здоров'я (ООЗ), як і медичної науки, є зміцнення здоров'я населення – найціннішого багатства суспільства.

Здоров'я населення, в т.ч. демографічні процеси перебувають у великій залежності від рівня і структури економіки, яка відіграє головну роль у формуванні екологічної ситуації та обумовлює динаміку соціально-гігієнічних показників. Вивченням закономірностей народонаселення займається демографія. Демографія – це наука про населення (походить від грецьких слів – "демос" – народ і "грефе" – описувати).

Слід відзначити, що на сьогодняшній день немає ще єдиної думки про предмет демографії. Одні вважають, що демографія – самостійна наука, інші – що вона є частиною статистики населення, треті поділяють демографію на різні галузі, в т.ч. і медичну. Такі розбіжності в поглядах в певній мірі пояснюються багатограністю демографії, необхідністю враховувати демогра-фічні дані в різних галузях народного господарства.

Демографія, або статистика населення, наука, яка вивчає закономірності, що визначають її чисельність, структуру, механічний та природний рух та процеси відтворення. В зв'язку з цим демографія поділяється на два розділи:

  1. Статистику населення.

  2. Динаміку населення.

Статистика населення вивчає чисельність населення і склад його за віком, статтю, соціальним положенням, професією, рідною мовою, національністю, місцем проживання, рівнем освіти та інших ознаках.

В залежності від питомої ваги населення розрізняють такі типи складу населення різних вікових груп: прогресивний, стабільний, регресивний.

Прогресивний віковий склад такий, коли на вікові групи від 0 до 14 р. припадає 30%, від 15 до 49 р. – 50% і на людей понад 50 років – 20% випадків.

Стабільний тип, при якому на осіб у віці 50 років і більше і осіб віком від 0 до 14 років припадає приблизно по 25% випадків всього населення, що має місце в багатьох економічно сильно розвинутих країнах.

Регресивний тип, коли населення віком від 0 до 14 років складає 20%, 50 років і старше – 30% всього населення (Франція, Англія, Бельгія, а за останні роки і Україна).

В залежності від його характеру розрізняють механічний і природний рух населення.

Механічний рух населення, або міграція – це переміщення його окремих груп як в межах однієї країни, так і між окремими державами. Переміщення населення у середині країни – внутрішня міграція є немінучою властивістю життя кожної держави.

Важливе значення мають такі види руху як еміграція – виїзд на постійне місце проживання в інші країни, імміграція – в'їзд з іншої країни.

У перші 10-річчя ХХ століття спостерігалось зростання загальної чисельності населення України. Кількість українців протягом досліджуваль-ного періоду перевищувала 70%. Але внаслідок проведення реакційної національної політики в умовах тоталітарного режиму призвело до різкого зменшення питомої ваги українців і україномовного населення, особливо в південних і східних регіонах України.

Протягом 1926-1989 р.р. відсоток українців загалом змінився не значно. В той же час при перепису населення 1939 року було зареєстовано зниження питомої ваги українців до 71,4%. Це пояснюється штучно спровокованим голодом, який охопив Україну у 1932-1933 рр. і викликав справжню демографічну катастрофу. За даними деяких джерел за 1 хвилину помирало 17 чоловік, а всього за ці роки померло біля 10 млн. чоловік.

Скорочення чисельності населення почалось в кінці 80-х років в містах Донецького регіону і розповсюдилось на всю країну. У 1991 р. вперше за повоєнні роки смертність в країні перевищила народжуваність. Сам по собі низький приріст населення не вважається аргументом, що свідчить про загострення соціальної кризи. За прогнозами ООН нульовий або від'ємний приріст населення в найближчі роки буде спостерігається і є наявним у багатьох країнах Західної Європи. Але ні в одній цивілізованій країні (крім Російської Федерації) за мирного часу не зафіксоване таке співвідношення народжуваності і смертності, яке склалося в Україні. Внаслідок низької народжуваності, високої смертності, несприятливої вікової структури ("постаріння") чисельність населення за 1991-1997 р.р. зменшилась на 1480 тис. чоловік. У 1996 р. більше, ніж на 1/5 населення країни досягли пенсійного віку.

Під природним рухом населення розуміють сукупність таких демографічних процесів, як народжуваність, загальна смертність, дитяча смертність, природний приріст населення, шлюбність, розведення і інші процеси.

Народжуваність. Живонародженим вважається повне виділення з організму матері плоду при терміні вагітності 28 тижнів і більше, який має довжину тіла не менше 35 см, а вагу не менше 1000 г і подав ознаки життя (вдихнув). Мертвонароджуваність визначається як кінець вагітності, яка продовжувалася не менше 28 тижнів, але плід не проявив ознак життя (не вдихнув). Народжуваність, як і інші демографічні процеси, виражаються статистичними коефіцієнтами, або показниками. Частіше всього користуються показниками народжуваності за рік. Це звичайний показник інтенсивності, який вираховується з числа зареєстрованих народжень за рік по відношенню до середньої чисельності населення, розраховане на основу 1000. Але цей загальний показник не враховує віково-статеве співвідношення, хоча відомо, що лише частина жіночого населення спроможна приводити на світ дітей. Більш точно процес народжуваності, його рівень можна визначити по відношенню до жінок тільки дітородного, або плідного віку, тобто жінок віком 15-49 років. Тому точніше народжуваність може бути визначена за допомогою спеціальних показників, так званих коефіцієнтів плідності (фертильності). Часто статистики користуються також показниками загальної і шлюбної плідності.

Методика обчислення показників:

Кількість народжених за рік

Показник народжуваності = Середня чисельність населення.

Кількість народжених у жінок 15-49р.х1000

Показник плідності = Кількість жінок 15-49 років

К-ть народжених у жінок в шлюбах х 1000

Показник шлюбної плідності = К-ть жінок 15-49р., що перебувають у шлюбі

Деякі показники можуть бути розраховані також на жінок різних вікових груп. Враховуючи сучасне положення, демографи пропонують таку оцінку рівні народжуваності: дуже низький – до 10; низький – 11-15; середній – 16-25; високий – 26-40; дуже високий – 40 і більше.

Несприятлива демографічна ситуація, що спостерігалась в Україні за останні роки в зв'язку з кризов ими явищами в економіці, характеризується значним посиленням негативних демографічних тенденцій. Рівень народжуваності на сьогодні найнижчий за всю демографічну історію України. Індекс фертильності (середнє число дітей, народжуваних жінкою за все життя) у 1997р. складав 1,2, в той час як тільки для простого відтворення популяції показник повинен дорівнювати 2,2-2,4.

На фоні низької народжуваності особливо характерної для південно-східних, південно-західних промислових міст України, збільшилась питома вага дітей, народжених жінками 15-19-річного віку (практично кожна п'ята дитина). Збільшення частки таких дітей в загальній кількості народжених погіршить стан здоров'я населення, оскільки діти, народжені матерями такого віку, є менше життєздатними порівняно з дітьми, народженими 20-30-річним жінками.

Між тим, за період з 1994 по 1998 р. ризик народження дитини з патологією зріс у 1,3 рази. В умовах різкого зниження народжуваності репродуктивні втрати, особливо серед бажаних вагітностей, повинні бути зведені до мінімуму. Між тим, за рахунок спонтанних викиднів, мертвонароджень і смертності немовлят країна не дораховує близько 40 тис. жителів щорічно.

Значною проблемою залишаються аборти, як метод позбавлення від небажаної вагітності. Тільки зареєстрована кількість їх в Україні в 1,5-2 рази перевищує число пологів. Вважається, що до 40% випадків аборти не були б реалізовані, якщо б жінка мала економічні умови для народження дитини.

Загальна смертність.

Обов'язкова лікарська реєстрація причин смертності введена з 1925 року. Вона проводиться на основі лікарських свідоцтв про смерть, які заповнюють лікарі медичних закладів, що лікували хворих, проводили розтин тіл померлих.

Для характеристики смертності використовуються також показники або коефіцієнти. Звичайно розрахунок ведеться за рік.

Кількість померлих х 1000

Коефіцієнт смертності = Середньорічна кількість населення

Loading...

 
 

Цікаве