WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра і хронічна серцево-судинна недостатність у дітей: причини, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасний підхід до фармак - Реферат

Гостра і хронічна серцево-судинна недостатність у дітей: причини, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасний підхід до фармак - Реферат

Механізм дії аденозинфосфату. В організмі підлягає метаболізму до аденозину, який зумовлює розширення капілярів, покращення мікроциркуляції, зниження проявів гіпоксії і зростання синтезу АТФ. Однак при достатній кількості внутрішньоклітинного АТФ в клітині препарат метаболізуєіться не в аденін, а в інозінмонофосфат. За всіма властивос-тями фосфаден можна віднести до анаболічних препаратів. Тому показанням до його використання є порушення периферичної гемодинаміки і мікроциркуляції, порушення метаболізму в міокарді. При внутрішньовенному введенні має антиаритмічний ефект.

Режим дозування. Фосфаден назначається всередину по 25-30 мг (разова доза) до 300мг (добова доза), курс 15-20 днів. Курси лікування повторюємо через 5-7 днів. Для зняття пароксизмальної надшлуночкової тахіаритмії аденозин фосфат спочатку вводимо в/в, 3 мг на протязі 1-5 сек. (тільки в умовах стаціонару), при необхідності вводять додатково 6 мг препарату, при відсутності ефекту – ще 12 мг через 1-2 хв.

Рибоксин (інозин, інозин-F) – нуклеотид, який містить в якості пуринової основи гіпоксантин. В організмі препарат розщеплюється на рибозу і гіпоксантин, який надалі взаємодіє з пірофосфарильованою рибозою і утворенням інозинмонофосфату. Не виключена можливість і прямого утворення останнього із інозину шляхом його фосфорилювання. Інозинмонофосфат займає особливе місце в процесі біосинтезу пуринових нуклеотидів в організмі; є попередником в першу чергу для синтезу аденілових і гуанілових нуклеотидів.

Механізм дії. В крові утворений із рибоксину гіпоксантин проникає в еритроцити, підвищуючи в них вміст 2, 3 дифосфогліцерату і тим самим покращує дисоціацію кисню із оксигемоглобіну, що сприяє окисгенезації тканин. Метаболізуючись в печінці до гіпоксантину, рибоксин включається в енергетичний пул, як його субстрат, покращує функцію гепатоцитів.

Показання: корекція анаболічних процесів при гострих і хронічних захворюваннях міокарду.Дозування: всередину (табл. по 0,2) три рази в добу (можна поєднувати з препаратами калію), внутрішньовенно 2% розчин повільно або крапельно один-два рази в добу.

Актовегін – активізує клітинний метаболізм шляхом полегшення транспорту глюкози і кисню, підвищує їх внутрішньоклітинну утилізацію. Стимулює синтез АТФ в різних органах і тканинах, незалежно від локалізації. Ефект має місце в умовах гіпоксії, тобто у випадку дефіциту кисню або недостатності кровообігу. Первинним є інсуліноподібний ефект збільшення потреби глюкози.

Показання. Актовегін використовуємо при порушенні мозкового кровообігу, черепно-мозкових травмах, інших гіпоксичних та постгіпоксичних станах любого генезу, порушеннях периферійної гемодинаміки, ангіопатіях, порушеннях трофіки, виразках різного генезу, пролежнях, опіковій хворобі, травмах рогівки, склери. Післяопераційний період при тривалих і тяжких оперативних втручаннях. Комплексна терапія при генералізованих інфекційно-септичних станах.

Форми випуску: ампули 80мг (2 мл), 200мг (5 мл), 400мг (10 мл), актовегін-форте (драже) по 200мг, гель, мазь, крем, очна мазь.

Дозування: всередину по 1-2 драже три рази в добу перед їдою. Парентерально в/в; в/а початковій дозі 5-20 мл, надалі по 2-5 мл в/в повільно або в/м один раз в добу. Місцево -гель, мазь для очищення і відкритого лікування ран.

Одночасно використовуємо з гіпотензивними (клофелін, варапаміл, інтестенон).

Алергічні реакції спостерігаютться крайнє рідко.

Оротова кислота. (калію оротат): стимулює синтез нуклеїнових кислот, репаративні і регенераторні процеси в клітинах; синтез альбуміну в печінці, ососбливо в умовах тривалої гіпоксії.

Показання: комбінована терапія захворювань печінки, жовчевидільних шляхів, дерматозів, аліментарної, аліментарно-інфекційної гіпотрофії, великі фізичні навантаження, період виздоровлення.

Дози: 10-20 мг/кг д.д. в 2-3 прийоми за годину до їди або через 4 години після їди.

Янтарна кислота (янтарний елексир) сприяє покращенню енергетичного забезпечення клітин головного мозку, міокарду, печінки, нирок, має антигіпоксичний, антиоксидантний ефект, сприяє стабілізації клітинних мембран.

Показання: використання як загальноукріплюючого засобу, для прискорення віднов-лення після травм головного мозку, при хронічних інтоксикаціях і при підвищеній фізичній і розумовій праці.

Дозування: по 100-200 мг 1 раз в добу після їди.

Креатинолфосфат (неотон): покращує метаболізм м'язевої тканини (в т.ч. і міокарду) і гальмує процес деструкції мембран ішемінізованих кардіоміоцитів і міоцитів, стимулює енрегетичний обмін.

Показання: гостра ішемія міокарду (в т.ч. і в кардіохірургії), хронічна серцева недостатність, гострі порушення мозкового кровообігу, в спортивна медицина, для профілактики синдрому перевантаження.

Дозування: гостра ішемія: в/в струйно в першу добу 2-4 мг, струйно з подальшим крапельним введенням у 5% р-ні глюкози до 2 годин; з 2-6 доби – в/в крапельно два рази в добу. При хронічній серцевій недостатності – 1-2 г в/в крапельно 10-14 днів.

Дімефосфон покращує метаболізм тканин, властива антиацидотична, цитопротекторна, антигіпоксична і радіопротекторна властивість. Нормалізує метаболізм тканини мозку.

Показання: порушення мозкового кровообігу, черепно-мозкові травми, синдром хвороби Меньєра, при ацидозі, комплексна терапія ХНЗЛ, ГРВІ, тяжкого перебігу цукрового діабету, в післяопераційному періоді, при бронхіальній астмі, поліпозі.

Дозування: 30-50 мг/кг д.д. в 3-4 прийоми.

Кокарбоксилаза: приймає участь в обміні речовин у вигляді коферменту, окисне декарбоксилювання кетокислот, пентозофосфатний шлях окислення глюкози, знижує вміст в організмі молочної і пировиноградної кислот, покращує засвоєння глюкози, трофіку нервової тканини.

Предуктал (триметазідин): підтримує клітинний метаболізм в умовах ішемії, корегує порушення транспорту іонів, попереджує вплив вільних радикалів, зменшує вираженість внутрішньоклітинного ацидозу в результаті гіпоксії, нормалізує вміст іонів кальцію в клітині. Зменшує вираженість процесів перикисного окислення ліпідів в мембранах. Предуктал впливає на клітини в зоні патологічного процесу. В фізіологічних умовах помітної дії препарату на тканини не виявлено. В терапевтичних концентраціях предукал збільшує компенсаторні можливості ішемінізованої тканини і зменшує вихід креатинфос-фокінази; зменшує розміри некрозу і ступінь структурних змін тканин, викликаних гіпоксією. Предуктал не впливає на ефект антикоагулянтів, серцевих глікозидів, діуретиків. Протипоказів немає.

Побічні ефекти розвивається дуже рідко і слабо виражені.

Доза: 1-2 мг/кг м.т.д.д. в три прийоми.

До метаболічних препаратів систематичної дії можна віднести біогенні стимулятори (настойка женшеня, пантокрин, елеутерокок, екстракт алоє, гумізоль, апілак).

Література.

  1. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей: Руководство для врачей. В 2 т. Т.1. – М.: Медицина, 1987.

  2. Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. –М.: Универсум Паблишинг, 1997.

  3. Кукес В.Г. Клиническая фармакология. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1999.

  4. Кардиология детского возраста. / Ред. П.С.Мощича, В.М. Сидельникова, Д.Ю.Кривчени. – Київ: Здоров'я, 1986.

  5. Малая Л.Т., Горб Ю.Г., Рачинский И.Д. Хроническая недостаточность кровообращения. – Київ: Здоров'я, 1994.

  6. Окороков А. Н. Лечение болезней внутренних органов: Практ. руководство. В 3т. Т. 3. Кн.І. – Мн.: Вышейша школа, Витебск: Белмедкнига, 1997.

  7. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика /Под ред. А.М. Вейна. – М.: Медицинское информ. агенство, 1998.

Скорочення.

АТ – артеріальний тиск

АДГ – антидіуретичний гормон

ВВС – вроджені вади серця

ВНС – вегетативна нервова система

ГСН – гостра серцева недостатність

ДВЗ-синдром - синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові

ІТШ – інфекційно-токсичний шок

ЕЕГ – електроенцефалографія

ЕКГ – електрокардіографія

МКК – мале коло кровообігу

НК – недостатність кровообігу

ОЦК – об'єм циркулюючої крові

ПВН – периферична вегетативна недостатність

СГ – серцеві глікозиди

УО – ударний об'єм

ЦВТ – центральний венозний тиск

ЦНС – центральна нервова система

ХО – хвилинний об'єм

СС – частота серцевих скорочень

ШВЛ – штучна вентиляція легень

Loading...

 
 

Цікаве