WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра і хронічна серцево-судинна недостатність у дітей: причини, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасний підхід до фармак - Реферат

Гостра і хронічна серцево-судинна недостатність у дітей: причини, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасний підхід до фармак - Реферат

Лекція

Гостра і хронічна серцево-судинна недостатність у дітей: причини, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика. Сучасний підхід до фармакології серцевих глікозидів і кардіотропних препаратів у дітей

МЕТА: удосконалити знання лікарів-інтернів з питань механізмів розвитку, клініко-параклінічних алгоритмів діагностики гострих та хронічних порушень гемодинаміки у дітей та принципів їх лікування.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ.

  1. Вступ. Актуальність проблеми гострих і хронічних порушень гемодинаміки у дітей.

  2. Термінальні стани: передагонія, агонія, клінічна смерть – причини, клініка, діагностика.

  3. Алгоритм реанімаційних заходів при термінальних станах. Гостра серцева недостатність: причини, патогенетичні механізми розвитку, клініка, діагностика, невідкладна допомога.

  4. Гостра судинна недостатність: причини, механізми розвитку, клініка, діагностика, невідкладна допомога.

  5. Хронічна серцево-судинна недостатність: причини, механізми розвитку, класифікація, клініка, діагностика. Принципи лікування.

  6. Сучасний підхід до клінічної фармакології серцевих глікозидів і кардіотропних препаратів у дітей.

Ключові слова: порушення гемодинаміки, діти, серцеві глікозиди, лікування.

Недостатність кровообігу (НК) – одна із основних проблем медицини. Летальний фінал багатьох захворювань у дітей у більшості випадків зумовлений НК. Остання супроводжує не тільки захворювання серця і судин, але й інфекційні захворювання, патологію обміну речовин, бронхолегеневої системи, інші. НК – найтяжче ускладнення при травмах, під час наркозу і операцій, так як серцево-судинна система приймає участь у всіх адаптаційних процесах і є універсальним їх апаратом. У дітей, особливо в ранньому віці, серцево-судинна система знаходиться на етапі фізіологічного становлення і усі навантаження діти переносять гірше, у них частіші і тяжчі зриви адаптації. Окрім цього, в дитячому віці багато систем організму, які функціонально взаємопов'язані з системою кровообігу, також є незрілими і не тільки не виконують належної їм ролі в компенсації, а частіше ускладнюють патологічний процес. НК – це не самостійне захворювання, зумовлене численними факторами, і може розвиватись раптово або повільно, порушуючи життєдіяльність усього організму. НК може тривати секунди, години, дні, роки, може появлятись і зникати, може піддаватись лікуванню або бути рефрактерною до терапії.

Отже НК – це синдром, який поєднує стан міокарду передсердь, шлуночків, судин, динамічність і ефективність взаємовідносин регулюючих систем, рівень функціюнування всіх органів, їх зрілість, ін. А тому НК – клінічний синдром, який характеризується нездатністью серця забезпечити адекватне кровопостачання органів і тканин. НК властиві зниження серцевого викиду, неадекватного метаболічним потребам організму, обмеження резервних можливостей серця, - це неадекватність серця перевести венозний притік у адекватний серцевий викид або це забезпечується за рахунок патологічного підвищення тиску наповнення порожнин серця.

При НК порушення функції серця зв'язано із зниженою толерантністю до фізичних навантажень, високою частотою порушень серцевого ритму і підвищеним ризиком раптової смерті (РС).

Причини НК:

  • первинні ураження міокарду, пов'язані із зменшенням кількості, чи якісним дефектом кардіоміоцитів (кардит, інфекційний епндокардит);

  • перевантаження тиском (стеноз гирла аорти, артеріальна гіпертензія, первинна-легенева гіпертензія;

  • перевантаження об'ємом (ВВС, недостатність аортального, мітрального клапанів);

  • поєднане перевантаження тиском і об'ємом;

  • механічне обмеження діастоли (адгезивний перикардит, гіпертрофічна кардіоміопатія, ендокардіальний фіброз);

  • первинне порушення скоротливої функції міокарду при різних патологічних процесах.

Класифікація.

В дитячій кардіології прийнята класифікація Н.Д. Стражеско і В.Х. Василенко, а також Н.М. Мухарлямова (1978) з урахуванням особливостей дитячого організму.

Вмирання – це у більшості випадків не миттєвий процес, а ряд послідовних порушень життєво важливих функцій організму. Це дозволяє часто розпочинати заходи в боротьбі за життя людини задовго до наступлення смерті.

Реанімаційні заходи починаються при появі термінальних станів: передагонія – агонія – клінічна смерть. Надалі наступає біологічна смерть - відмирання кори і ЦНС в цілому. Залежно від причини, вихідного стану організму дитини, тривалість термінальних станів різна.

Інтенсивна терапія і реанімація – комплекс методів управління життєвого важливими функціями організму, їх відновлення і захист при критичних станах. Обов'язковим компонентом інтенсивної терапії є нормалізація метаболізму, об'єму і реалогічних властивостей крові, функціонального стану життєво важливих функцій організму, яка виконується по універсальний для всіх критичних станів схемі.

Преагональний стан. Характеризується порушеннями функцій ЦНС і різким пригніченням гемодинаміки: свідомість загальмована, артеріальний тиск (АТ) знижений, зокрема систолічний (< 60 мм рт.ст.). У маленьких дітей гемодинаміка більш стабільна і вона може зберігатись при АТ > 50 мм рт. ст. Уповільнюється частота серцевих скорочень (ЧСС), зменшується наповненість пульсу. Шкіра бліда, сіро-землиста, розвивається дифузний ціаноз. Задишка має компенсаторний характер. Надалі поглиблюються розлади гемодинаміки і дихання з нагромадженням продуктів метаболізму (недоокислених продуктів).

Агональний стан починається з термінальної паузи: після різкого тахипноє наступає його повне припинення. Тривалість агонії невелика. Поглиблюються порушення функції органів і систем, метаболічні розлади в результаті чого втрачається свідомість, серцеві тони глухі, мають місце порушення ритму. АТ, пульс на перифійних судинах не визначаються, на крупних судинах пульс ледве вловимий. Скорочення серця швидко припиняються. Згасають усі рефлекси, останні – очей (зіничний, корнеальний). Порушується ритм дихання. Цей період може тривати від хвилин до кількох годин. Можливе короткочасне покращення: вирівнювання дихання, підвищується АТ, кращого наповнення і напруження пульс, прояснюється свідомість. Однак швидко наступає зрив компенсації і розвивається клінічна смерть.

Клінічна смерть – це перехідний стан, який ще не є смертю, але не може бути названий життям. Клінічна смерть починається з моменту зупинки кровообігу, дихання, триває 3-5 хвилин і характеризується відсутністю незворотніх змін ЦНС. Реанімація в цей час ще є ефективною. У дітей цей період може бути тривалим. Після цього гинуть клітини головного мозку. Після відмирання кори головного мозку і розвитку незворотніх змін в ньому настає біологічна смерть.

В наш час існує термін "смерть мозку" ("теологічна", "соціальна смерть"). Це сигнал для припинення боротьби за життя пацієнта. Термін "смерть мозку" доцільніше змінити терміном "ноологічна смерть" (Noo – розум – гр.): загинула лише можливість отримання і передачі розумної інформації життя, навіть при повній загибелі головного мозку, з допомогою сучасних методів заміни функцій життєво важливих органів і систем, може тривати досить довго.

Смерть, "біологічна смерть" – це неможливість природного чи штучного забезпечення обміну органічних речовин тіла людин навколишнім середовищем. В результаті наступає припинення функцій життєво важливих органів, а не тільки мозку.

Причини зупинки серцево-легеневої діяльності у дітей:

  • важкі травми;

  • хімічні опіки;

  • сепсис;

  • обширні запальні процеси легень;

  • токсикози (ІТШ).

Причини зупинки серця:

А. - вроджені вади серця

- набуті вади серця первинне ураження міокарду

- інфекційно-запальні процеси міокарду

Б. Порушення водно-електролітний обміну (електролітний дисбаланс, гіповолемія,

гіперкаліємія).

В. Крововтрата.

Діагностика зупинки кровообігу:

  • зіниці широкі, відсутня реакція на світло;

  • відсутність пульсу на стегновій і сонній артеріях;

  • відсутність дихання;

  • зміна кольору шкіри (блідість, ціаноз).

Реанімаційні заходи негайні:

  • Відновлення прохідності дихальних шляхів (аспірація мокротиння, відновлення стороннього тіла, фіксація язика, при набряку, стенози гортані – інтубація, трахетомія).

  • Адекватна легенева вентиляція.

  • Штучне відновлення кровообігу шляхом зовнішнього непрямого масажу серця.

Гостра серцева недостатність – це швидке раптове зменшення УО і ХО серця внаслідок зменшення його насосної функції, яке веде до небезпечних для життя порушень функції внутрішних органів.

Зниження насосної функції серця зумовлене зниженням скоротливої його функції, зменшенням або збільшенням венозного протоку або раптового зниження судинного тонусу.

За патогенезом та клінічним перебігом розрізняємо гостру недостатність лівих, правих відділів серця і кардіогенний шок.

Гостра серцева недостатність (ГСН) у дітей може розвинутись на протязі кількох хвилин і тривати кілька днів. Клінічно доцільно виділяти раптово розвинену гостру серцеву недостатність (за кілька хвилин або годин) і повільно наростаючу (на протязі кількох діб).

Loading...

 
 

Цікаве