WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасна концепція збалансованого вигодовування дітей. вигодовування дітей раннього віку. Принципи дієтотерапії при різних захворюваннях у дітей (ле - Реферат

Сучасна концепція збалансованого вигодовування дітей. вигодовування дітей раннього віку. Принципи дієтотерапії при різних захворюваннях у дітей (ле - Реферат

  1. Своєчасне раціональне лікування основного захворювання під час вагітності з урахуванням стану ФПК.

  2. Неухильне виконання всього комплексу сучасних організаційних підходів із ведення лактації та грудного вигодовування.

  3. У разі необхідності використовувати медикаментозне лікування: лактин 100 Од.в/м 2 рази на добу – 6 днів (з 6-7 дня після пологів), окситоцин 0,5 мл п/ш за 2-3 хв. до годування, полівітамінні препарати, апілак 1 табл. 2 рази на день. Лактопоетичний ефект має церукал 1 табл 3 р./день за 15-20 хв. до харчування – 7 днів.

Патогенетично обґрунтованим методом профілактики і лікування гіпогалактії названого контингенту хворих є використання вітчизняного препарату Лактоцен – д/ін'єкцій, який являє собою денатуровану оболонку гладкого хоріону плаценти людини, розбавленого у 0,9% р-ну хлориду натрію. "Лактоцен" призначається породіллям в період лактогенезу, на 4 та 6 добу після пологів відповідно до інструкції, а також повторно через один місяць після пологів.

Добрий ефект дає використання немедикаментозних методів лікування: метод центральної електроаналгезії (4-7 процедур з 1-2 доби після пологів) та метод фітотерапії із застосуванням фітозборів, що мають лактогенну дію (плоди анісу звичайного, китятки гіркуваті, козлятник лікарський, плоди кропу запашного, листя кропиви дводомної, листя розмарину лікарського, корень тирличу жовтого, плоди кміну звичайного та ін.

Принципи змішаного та штучного вигодовування дітей.

При недостатній кількості молока у матері та неефективності заходів профілактики гіпогалактії і стимуляції лактації дитину переводять на змішане вигодовування. Існує кілька основних правил, яких необхідно дотримуватись при змішаному вигодовуванні:

  • докорм молочною сумішшю потрібно давати тільки після годування грудьми, щоб дитина не відмовилась від грудного молока, вгамувавши голод солодшою молочною сумішшю;

  • в залежності від кількості молока у матері докорм дають після кожного годування грудьми або кількох годувань;

  • якщо докорм невеликий за об'ємом, його краще давати чайною ложечкою, бо діти, звикаючи отримувати їжу без особливих зусиль із пляшечки починають менш охоче смоктати груди, що сприяє посиленню гіпогалактії, а потім і повній відмові від грудей;

  • навіть при невеликій кількості грудного молока у матері, добре було б якомога довше зберігати його в раціоні дитини;

  • молочна суміш для докорму не повинна бути занадто холодною або гарячою, її підігрівають на водяній бані (у каструлі з гарячою водою) до температури 37С, і роблять це безпосередньо перед годуванням грудьми.

Переведення новонародженого або грудної дитини (у віці до 5- 6 місяців) на штучне вигодовування повинно бути строго обґрунтованим і виконуватись лише за призначенням лікаря. Показаннями для нього можуть бути повна відсутність молока у матері або існування у матері або дитини медичних протипоказань (тимчасових чи постійних) до природного вигодовування.

З метою відстрочення раннього та занадто форсованого переходу дітей на штучне вигодовування ми рекомендуємо хоча б частково використовувати донорське молоко. Це допомагає уникнути цілого ряду можливих ускладнень, пов'язаних із різкою зміною характеру харчування дитини.

Для успішного проведення змішаного та штучного вигодовування треба використовувати лише адаптовані молочні суміші промислового виробництва, тобто спеціальні продукти, що наближені за харчовою та енергетичною цінністю до жіночого молока, і відповідають віковим та функціональним особливостям і потребам зростаючого дитячого організму. У перші чотири місяці життя перевага надається високоадаптованим сумішам.

Для попередження різних відхілень у розвитку дитини та своєчасної корекції раціону змішане і штучне вигодовування повинно проводитися під суворим наглядом лікаря.

Орієнтовний об'єм харчування.

Дуже важливо, щоб у кожний віковий період дитина отримала достатню кількість їжі. Існує декілька способів визначення добового об'єму харчування.

  1. Об'ємний. При ньому враховується вік та вага дитини. Якщо вага малюка відповідає середній віковій нормі, то приблизний добовий об'єм їжі буде становити:

- від 10 днів до 2-х місяців 600-900 мл;

- від 2-х до 4-х місяців 800-1000 мл;

- від 4-х до 9-ти місяців 900-1000 мл;

- від 9 до 12 місяців 1000-1200 мл.

  1. Калорійний. При ньому до уваги беруть енергетичні потреби, зростаючого організму дитини. В середньому, на першому році життя малюк повинен отримувати щодня на кілограм ваги тіла:

- від 0 до 3-х місяців 120 ккал;

- від 3-х до 6-ти 115 ккал;

- від 6-ти до 9-ти місяців 110 ккал;

- від 9-ти до 12-ти місяців 100 ккал.

Для розрахунків потрібно використовувати інформацію про енергетичну та харчову цінність, яка визначається у написі на етикетці продуктів дитячого харчування.

Об'єм харчування дітей, вага яких відхиляється від середньої норми (занизька або висока), визначає лікар. Тільки він може врахувати всі індивідуальні особливості організму і його потреби у поживних речовинах і енергії.

Режим харчування.

При змішаному вигодовуванні (як і при природному) зберігається вільний режим харчування, що встановлюється суворо індивідуально на підставі харчової поведінки дитини з перших днів після її народження. Разом з тим, необхідним є контроль за кількістю молока у матері (шляхом контрольного зважування) для визначення об'єму замінника жіночого молока, необхідного для догодовування.

При штучному вигодовуванні у перші 3-4 місяці життя дітей рекомендується годувати 6 разів на добу (через 3,5 години) з 6-годинною перервою вночі.

Для недоношених та послаблених дітей може бути встановлено 7-разовий режим годування (через 3 години) з перервою 6 годин вночі.

З моменту введення прикорму (4,5 місяця) діти переводяться на п'ятиразове харчування.

У дітей зі зниженим апетитом недостатньою прибавкою ваги у тих, що часто хворіють, режим годування визначається індивідуально. Наприкінці першого року життя діти, які добре розвиваються, можуть бути переведені на 4-разове харчування.

Питання про зміну режиму харчування повинно вирішуватися індивідуально і бути під контролем лікаря.

Скільки сухої суміші необхідно дитині на одну добу і цілий місяць.

Щоб відповісти на це запитання потрібно знати вік дитини, її вагу, апетит і, головне, на якому вигодовуванні вона перебуває – змішаному чи штучному.

Зрозуміло, що при змішаному вигодовуванні потрібно мати більш-менш чітке уявлення про кількість молока, яку дитина всмоктує з грудей матері і знаючи її потреби, визначити, скільки молока не вистачає на одне годування та на цілу добу.

Фактичну кількість грудного молока у матері можна визначити лише орієнтовно, користуючись простим, давно відомим способом – тричі зважувати малюка до та після годування грудьми у різний час доби.

При штучному вигодовуванні рекомендації ґрунтуються на середніх показниках кількісної потреби дитини у їжі (молочній суміші) на одне годування та на всі годування протягом доби.

В період винятково молочного харчування (до 4-5-ти місяців життя), дитині потрібно на добу від 80 до 120 г сухої суміші. У наступний період, під час введення та розширення прикорму, у другому півріччі життя дитині потрібно на одну добу 30-60 г суміші.

Література.

  1. Акре Д. Кормление детей первого года жизни: физиологические основы. Приложение к тому 67, 1989. Бюллетень ВОЗ, 117с.

  2. Аршавский И.А. Особенности лактации в связи с ранним и поздним началом кормления молоком матери. //Современные достижения физиологии и биохимии лактации. – Л.: Наука, 1989. – С. 85-91.

  3. Бахаев В.В., Роткина И.Е., Луцик Л.А. Механизмы регуляции послеродовой лактации //Акушерство и гинекология. – 1996. - №2. – С. 3-5.

  4. Воронцов И.М., Фатеева Е.М., Хазенсон Л.Б. Естественное вскармливание детей. –СПб, 1993. – 199 с.

  5. Воронцов И.М., Фатеева Е.М. Естественное вскармливание детей. Его значение и поддержка. - "Фолиант", 1998. – СПб, 259с.

  6. Ильенко Л.И., Костюченко А.Ю., Качалова О.В., Гайнова Л.В. О прогнозировании нарушений лактации, профилактике и лечении гипогалактии //Метод. рекомендации. – М. – 1998. – 56с.

  7. King F.S. Помощь матерям в кормлении грудью. – Nairobi Kenya. – 1992. –172с.

  8. Фатеева Е.М., Цареградская Ж.В. Грудное вскармливание и психологическое единство "мать-дитя". – М. "Фолиант".- 2000. - 211с.

Loading...

 
 

Цікаве