WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасна концепція збалансованого вигодовування дітей. вигодовування дітей раннього віку. Принципи дієтотерапії при різних захворюваннях у дітей (ле - Реферат

Сучасна концепція збалансованого вигодовування дітей. вигодовування дітей раннього віку. Принципи дієтотерапії при різних захворюваннях у дітей (ле - Реферат

У період становлення лактації частота годування грудьми матері може досягати 10-12 разів на добу. Але вже до кінця періоду новонародженості, коли у матері встановлюється достатня лактація, а дитина спроможна в кожне годування висмоктувати необхідну кількість молока, у неї встановлюється свій власний індивідуальний режим годування – 6-7 разів на добу, тобто через 3-3,5 години.

У нормі кількість грудного молока у матері збільшується у відповідності із збільшенням потреби дитини в молоці. Максимальна кількість грудного молока виділяється між 8-20 тижнями після пологів.

При нормальному способі життя, раціональному харчуванні матері-годувальниці та достатній лактації виключно грудне вигодовування повністю задовольняє фізіологічну потребу дитини протягом 4-6 місяців в харчових речовинах та енергії, створює оптимальні умови для її фізичного і психічного розвитку й здоров'я. Тому немає необхідності вводити дитині прикорм раніше 4-5-місячного віку, якщо грудного молока достатньо.

Недоцільно також передчасно відлучати дитину від грудей матері, якщо молока недостатньо, бо воно навіть у малій кількості зберегає своє унікальне значення для здорової немовляти.

При достатній лактації необхідно заохочувати бажання матері годувати дитину грудним молоком якомога триваліший час – до 1-річного віку і навіть пізніше.

Практично кожна жінка спроможна вигодовувати свою дитину грудним молоком до 4-6-місячного віку. На практиці з різних причин ми стикаємось з цілою низкою труднощів, які можуть стати значною перешкодою для успішного ГрВ.

Основні труднощі грудного вигодовування з боку матері.

Ускладнення ГрВ, прояви

Що робити

  1. Повільне прибуття молозива і молока в перші дні після пологів.

Часте прикладання дитини до грудей, годування з обох молочних залоз із дотриманням правильної техніки. Використання докорму (за показаннями), але без застосування пляшечки і соски (з ложечки або з чашечки).

  1. Відстрочений лактопоез – уповільнення становлення лактації (до 15-20 днів після пологів).

Технічно правильне прикладання новонародженого до обох молочних залоз не менш ніж 12 разів на добу з періодичним докормом і застосуванням всього комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з гіпогалактією.

  1. Надмірно бурхливе наростання лактопоезу. Туга, напружена, болюча залоза зі вторинно втягнутим або плоским соском.

Зменшення напруги молочної залози шляхом зціджування молока перед годуванням. Після годування – зціджування молока до м'якого стану залози. Кількість годувань – за вимогою дитини.

  1. Закупорювання молочного протоку. Локальне помірне болісне затвердіння, труднощі при зціджуванні, нема підйому температури, гіперемії (почервоніння шкіри).

Перевірити техніку прикладання дитини до грудей; усунути тиск одягу, частіше годувати дитину. Перед годуванням – теплий компрес і м'який масаж грудей в напрямку соска. Міняти позиції при годуванні.

  1. Фізіологічне загрубіння молочної залози. Спостерігається на 3-4 доби після пологів. Пов'язане з напливом молока, крові, лімфи. Викликається тимчасовою невідповідністю між секрецією і рефлексом виведення молока, триває приблизно до 5-6 доби. Набряк, затруднення виведення молока, біль в обох залозах.

Перевірити правильність прикладання дитини до грудей. Часте, тривале годування. Теплий компрес на залозу на 10-15 хв. перед годуванням, холодний – після годування. Масаж шиї і спини.

  1. Патологічне загрубання. 3-4 доба після пологів. Причина – значне уповільнення встановлення співвідношень між продукцією і виведенням молока або слабкістю окситоцинового рефлексу. Щільна, болюча залоза, годування не дає полегшення, підвищення температури тіла, набряк і навіть гіперемія. Спостерігається з обох боків.

Часте годування. Перед годуванням за 2-3 хвилини введення в/м 0,5 мл окситоцину двічі на день. Зціджування молока перед годуванням, якщо дитина не може захопити сосок, ареолу. Холодний компрес для зменшення набряку після годування. Масаж шиї і спини.

  1. Плоскі або втягнуті соски.

Пояснити матері, що годування грудьми можливе, тому що дитина смокче не соски, а груди. Використати для витягування сосків молоковідсос, бюстгальтер з отвором на місці соска. Допомогти матері розташувати дитину біля груді в різних положеннях. В крайньому випадку застосувати накладки для сосків.

  1. Тріщини сосків. Виникають при неправильній техніці ГрВ, особливо після використання пляшечки з соскою або "пустушки" (плутанина сосків), а також при неправильному віднятті від груді.

Виправити неправильну техніку прикладання дитини до грудей. Між годуваннями повітряні або сонячні ванни для соска, підсушування феном після кожного годування. Змазувати сосок молозивом або "заднім молоком". Не мити з милом соски перед кожним годуванням (достатньо 1-2 рази на день під час загального туалету). Використовувати бюстгальтер з простої тканини, міняти кожний день. При глибоких інфікованих тріщинах – зробити перерву в годуванні хворою залозою, обробити сосок розчином калію перманганату (1:5000), маззю каланхое, етонію.

  1. Кандидозна інфекція. Болючі сверблячі соски, відчуття печіння, коління. Почервоніння і блиск сосків і ареоли. Виникають навіть при неправильному прикладанні дитини до грудей.

Лікування антигрибковими препаратами (нистатинову мазь наносити на соски 4 рази на день після годування грудьми або змазувати 0,5% розчином генціанвіолету щоденно протягом 5 днів).

  1. Мастит – запалення молочної залози. Маститу найчастіше передує лактостаз. Тремтіння, значне підвищення температури тіла (38С і більше), пітливість, слабість, болі в області молочної залози, її збільшення, ущільнення, набряк, гіперемія, пальпація окремих дуже щільних болючих ділянок залози, труднощі при зціджуванні.

Ретельне, регулярне спорожнення молочної залози, забезпечення правильного прикла-дання дитини до грудей, обережне зціджування після годування. Підвищене положення молочної залози. Холодний компрес, окситоцин за 2-3 хвилини до годування або зціджування. Комплексна дезінтоксикаційна і антибіотикотерапія.

Годування дитини забороняється при наявності гнійного маститу.

  1. Додаткові молочні дольки. З'явлення на 3-4 день, найчастіше у паху, з одного або обох боків болючих щільних утворень, які збільшуються паралельно з прибуттям молока.

Забороняється масаж, розминання. Холодний компрес або компрес з камфорним маслом локально на додаткові дольки.

12. Рубцеві зміни молочної залози. Пов'язані з попередніми операціями на молочній залозі з приводу гнійного маститу, пухлин, косметичних цілей.

Доцільний індівідуальний підхід з консультуванням спеціаліста-мамолога, краще під час вагітносіті. Слід пам'ятати, що годування однією молочною залозою можливе.

Протипоказання до годування грудьми традиційно діляться на дві групи з боку матері і з боку дитини.

Протипоказання з боку матері:

  • відкрита форма туберкульозу із бациловиділенням;

  • особливо небезпечні інфекції (віспа, сибірська виразка);

  • правець;

  • стан декомпенсації при хронічних хворобах серця, печінки, нирок;

  • гострі психічні захворювання;

  • злоякісні новоутворення.

При таких інфекціях у матері, як кір, вітряна віспа годувати можна за умови введення дитині γ-глобуліну. При тифах, хронічному гепатиті, дизентерії, сальмонельозі мати може зціджувати молоко і годувати дитину цим молоком після стерилізації. При ГРВІ, ангіні, бронхіті, пневмонії годування грудьми може бути здійснене після зниження температури і поліпшення стану жінки. При цьому необхідно користуватися маскою і бути окремо від дитини в період між годуваннями грудьми. Досить серйозним протипоказанням до ГрВ дитини, в тому числі і зцідженим молоком, є використання в лікуванні матері деяких лікарських засобів. В той же час слід зазначити, що в більшості випадків, які спостерігаються в практиці лікування ускладнень післяпологового періоду, протипоказань для збереження лактації немає.

Основні труднощі грудного вигодовування з боку дитини.

Ускладнення ГрВ, прояви

Що робити

  1. Слабка смоктальна активність протягом перших 2-3 днів життя. Часто є одним з проявів напруження адаптації, завершується до 4-5 днів після пологів.

Потрібне виключення наявності перинатальної та вродженої патології.

  1. Синдром "голодного щасливця" у дітей – ледачих смоктунів. Проявляється відсутністю неспокою та голоду, а при прикладанні до грудей наявністю млявого смоктання, в зв'язку з чим одержується переважно легко доступне молоко, а загальна кількість отриманого молока навіть при тривалому терміні годування рідко досягає норми. Викликає значні труднощі, тому що приводить до зниження лактації у матері-годувальниці та гіпотрофії дитини.

Прикладати дитину до обох молочних залоз, після чого повне зціджування залишку молока і догодовування дитини з ложечки або піпетки.

  1. Поведінковий синдром "розгубленості перед соском" проявляється в значній пошуковій активності дитини під час прикладання до грудей.

Потрібне повне відлучення від пляшечки і сосок, наполегливе, терпляче навчання смоктанню з грудей матері, часте прикла-дання до грудей.

  1. Надзвичайно жадібне та енергійне смоктання дитини, що призводить до надходження не тільки молока, але й повітря, до зригування., неспокою дитини.

Забезпечення під час годування перерви на 2-3 рази, тримати декілька хвилин.

  1. Коротка вуздечка язика.

З часом розтягується, якщо ні - підрізання вуздечки. Виконує хірург.

  1. ГРВІ (риніт, отит), неспокій, крик, плач дитини після перших смоктальних рухів або неефективне смоктання в зв'язку з обтурацією носових ходів.

Лікування захворювання, тимчасове годування з ложечки або піпетки зцідженим молоком. Між годуваннями закапування інтерферону, лізоциму.

  1. Кандидозний стоматит. При значному розповсюдженні ускладнює смоктання.

Лікування стоматиту у дитини. Тимчасове годування зцідженим молоком з ложечки або піпетки.

  1. Розщілина верхньої губи, твердого піднебіння.

Застосування індивідуального обтуратора. Оперативне лікування не раніше 6 міс.

  1. Синдром Пьера Робена. Маленька нижня щелепа, глоссоптоз, розщілина м'якого піднебіння.

При неможливості пристосування до смоктання з грудей – годування з ложечки зцідженим молоком. Лікування у хірурга.

Loading...

 
 

Цікаве