WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Порушення серцевого ритму у дітей: клініко-параклінічна діагностика, інтенсивна терапія - Лекція

Порушення серцевого ритму у дітей: клініко-параклінічна діагностика, інтенсивна терапія - Лекція

Абсолютні покази до імплантації ЕКС у старших дітей і підлітків з ПАВБ:

  • приступи МАС і їх еквіваленти або їх відсутність, але при наявності наступних критеріїв:

  • симптоматична брадикардія;

  • міогенна дилатація камер серця при зниженні фракції викиду лівого шлуночка < 50%;

  • середня частота шлуночкового ритму < 45/ хв. при відсутності його варіабельності;

  • ЧСС < 30/хв. в час сну;

  • поєднання ПАВБ з ЕС, миготінням або тріпотінням передсердь, суправентрикулярною тахікардією та ін. умовами, які вимагають медикаментозних засобів, що пригнічують автоматизм спонтанних водіїв ритму;

  • епізоди асистолії > 3 сек. на ЕКГ спокою або при добовому моніторингу;

  • дистальна форма ПАВБ з широкими комплексами QRS (> 1 сек.).

Відносні покази до імплантації ЕКС у старших дітей та підлітків:

  • поєднання ПАВБ з цереброваскулярною дисфункцією;

  • поєднання ПАВБ з ВВС, навіть при відсутності ознак системної брадикардії;

  • затримка або відставання у фізичному розвитку, пов'язаних з недостатністю кровообігу.

Тактика ведення дітей з імплантованим ЕКС:

  • еуфілін в малих дозах з метою зниження порогу стимуляції;

  • кардіопротекція – карнітин, предуктал, мілдронат, актовегін, корданат;

  • антигіпоксанти, мембраностабілізатори послідовними курсами 4-6 міс;

  • каптоприл при порушенні гемодинаміки по 3-4 тижні, перерив 1-2 тижні, 2-5 курсів;

  • судинні препарати (курантил);

  • за показаннями – нейрометаболічна і вегетотропна терапія;

  • аспірин в малих дозах.

Для дітей з ЕКС є протипоказаними – апаратна фізіотерапія, ЯМР, барокамера, перебування поблизу генераторів сильного магнітного поля.

Повна АВ-блокада (асистолія): в/серцево – адреналін, атропін, хлорид кальцію 10% 0,3-0,5 мл/рік життя. При коротких приступах: сублінгвально ізадрін, в/в норадреналін або алупент 0,05% р-н 0,1 мл/рік життя, не >1,0 мл на 200 мл 5% р-ну глюкози 10-12 р./хв. під контролем ЕКГ.

Електроімпульсна терапія (ЕІТ):

надшлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь – 2-2,5 кВт, шлуночкова тахікардія –3-3,5 кВт, поліморфна шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків –5-6 кВт.

Електрокардіостимуляція (ЕКС): раптова брадикардія, виражені порушення функції СВ, АВ-блокада ІІ-ІІІ ст. з тривалими епізодами асистолії, зняття приступу пароксизмальної тахікардії, особливо надшлуночкової.

ПОКАЗАННЯ ДО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРЦЕВИХ ГЛІКОЗИДІВ ЯК АНТИАРИТМІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ:

  1. Суправентрикулярна тахікардія.

  2. Миготіння, тріпотіння передсердь у дітей з НК.

  3. Перевід тріпотіння передсердь у миготливу аритмію для полегшення відновлення синусового ритму.

  4. Перевід пароксизмальної миготливої аритмії з частими пароксизмами, резистентними до ін. антиаритмічної терапії, в постійну, нормосистолічну форму миготіня передсердь, що прогностично є сприятливішим.

Протипокази: брадикардія, САБ, АВ-блокада, аритмії від передозування серцевих глікозидів, пароксизмальна шлуночкова тахікардія, пароксизми миготливої аритмії у дітей із синдромом передчасного збудження шлуночків.

АРИТМОГЕННИЙ ЕФЕКТ ПРОТИАРИТМІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ.

Погіршення перебігу наявних аритмій: збільшення числа, поява парних шлуночкових екстрасистол, епізодів шлуночкової тахікардії;

    • перехід коротких пароксизмів у триваліші періоди шлуночкової тахікардії;

    • зростання частоти і тривалості періоду шлуночкової або надшлуночкової тахікардії;

    • поява аритмій, рефрактерних до лікування.

Поява нових аритмій: суправентрикулярної тахікардії, поліморфної шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків, шлуночкової тахікардії-тип "пірует".

Розвиток брадиаритмій: СБ, зупинка СВ, САБ, АВ-блокада.

Фактори ризику виникнення аритмогенного ефекту протиаритмічних препаратів: тяжкі аритмії, наявність в анамнезі стійкої шлуночкової тахікардії, фібриляції шлуночків; знижена скоротлива здатність міокарду (фракція викиду < 35%; порушення електролітного балансу (гіпокаліємія); одночасний прийом кількох препаратів, великі дози препаратів, патологія печінки, нирок; тяжкий перебіг екстракардіальних захворювань.

ЛІКУВАННЯ АРИТМОГЕННОГО ЕФЕКТУ ПРОТИАРИТМІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ.

  1. Відміна препарату.

  2. При розвитку брадикардії (СБ, САБ) – лікування атропіном, ізупрелом. При відсутності ефекту – ЕКС.

  3. При шлуночковій тахікардії, після фібриляції шлуночків – тривала електрокардіостимуляція.

  4. При синдромі тахі-, брадикардії для профілактики її прогресування при лікуванні антиаритмічними препаратами показана імплантація штучного водія ритму.

  5. При тяжких порушеннях гемодинаміки, зумовлених антиаритмічними препаратами, показана ЕІТ.

  6. Предсердна тахікардія (інтоксикація СГ) лікується в/в введенням пр. калію, діфеніну, лідокаїну.

  7. Шлуночкові тахіаритмії без видовження Q-Т: лідокаїн, при відсутності ефекту – новокаїнамід, кордарон, надалі – електрична дефібриляція.

  8. При шлуночковій тахіаритмії при подовженні Q-Т: лідокаїн, етмозин, ЕІТ.

  9. Шлуночкова тахікардія ("пірует") в/в 10-20 мл 25% р-ну сульфату магнію повільно у 400 мл фіз.р-ну 10-40 кр./хв. Препарати І В класу.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ.

ААП - антиаритмічні препарати

АВБ - атріовентрикулярна блокада.

АВВ - атрівентрикулярний вузол.

ААП - антиаритмічні препарати.

ВВС - вроджена вада серця.

ВСД - вегето-судинна дистонія.

ВНС - вегетативна нервова система.

ВУІ - внутрішньоутробна інфекція.

WPW - Вольф-Паркінсон-Уайт.

ДЗСТ - дифузні захворювання сполучної тканини.

ЕІТ - електроімпульсна терапія.

ІХС - ішемічна хвороба серця.

ЕКС - електрокардіостимуляція.

ЕС - екстрасистоли

МАС - Морган'ї-Адамс-Стокс.

САБ - синоаурікулярна блокада.

СБ - синусова брадикардія.

СВ - синусовий вузол.

СА - синусова аритмія.

СГ - серцеві глікозиди.

СТ - синусова тахікардія.

СССВ - синдром слабості синусового вузла.

СWPW - синдром Вольфa-Паркінсона-Уайта.

НК - недостатність кровообігу.

ПТ - пароксизмальна тахікардія.

ПАВБ - повна атріовентрикулярна блокада

ПМК - пролапс мітрального клапана.

ПСС - провідна система серця.

НПТ - непароксизмальна тахікардія.

УО - ударний об'єм.

ХМ - холтерівський моніторинг.

ЧСС - частота серцевих скорочень.

ШВЛ - штучна вентиляція легень.

ШПТ - шлуночкова пароксизмальна тахікардія.

ЯМР - ядерно-магнітний резонанс.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Аритмии сердца. В 3т. Пер. с англ. /Ред. В. Дж. Мандела. – М.: Медицина, 1996. –Т.1. – С. 267-506.

  2. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей: Руководство для врачей. В 2 т. Т.1. – М.: Медицина, 1987. – С. 47-135.

  3. Боккерия Л.А. Тахиаритмии. – Л.: Медицина, 1998. – 296с.

  4. Кардиология детского возраста /Ред. П.С. Мощича, В.М. Сидельникова, Д.Ю. Кривчени. – К.: Здоров'я. – 1986. – С.73-90.

  5. Кубергер М.Б. Руководство по клинической электрокардиографии детского возраста. - Л.: Медицина, 1983. – С. 160-254.

  6. Лоуренс Д.Р., Беннит П.Н. Клиническая фармакология. В 2 т. Т.2. пер. с англ. - М.: Медицина, 1993. – С. 370-388.

  7. Мазур Н.А., Абдалла А. Фармакотерапия аритмий. - М.: Оврелий, 1995. – 224с.

  8. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Прак. руководство: В 3т. Т.3. Кн. 2. – Мн.: Выш. школа, Витебск, Белмедкнига, 1997. – С. 188-316.

  9. Неотложные состояния в педиатрии. /Ред. В.М. Сидельникова. – Київ: Здоров'я, 1994. – С. 430-438.

  10. Осколкова М.К., Куприянова О.О. Электрокардиография у детей. – М.: МЕДПРЕСС, 2001. – 352 с.

  11. Бобров В., Жарінов О. Сучасні принципи діагностики та лікування аритмій серця //Медицина світу, 1998. – Т.5. - №2. С. 79-91.

  12. Дядык А.И., Ватутин Н.Т, Гриценко П.В. Некоторые вопросы патогенеза фибрилляции и трепетания предсердий //Лікарська справа. –1998. - №7. – С. 11-15.

  13. Пархоменко А.Н. Аритмогенная кардиомиопатия правого желудочка: диагностика, лечение, прогноз // Кардиология. –1998. - №2. – С. 59-62.

  14. Сучасні методи діагностики та лікування аритмій у дітей /В.С. Приходько, Ж.С. Сенаторова, О.І. Страшок //ПАГ. –1998. - №5. – С. 59-62.

  15. Яхонтова О.И., Валенкевич Л.Н., Рутгайзер Я.М. Аритмии сердца // Клиническая медицина. –1998. - №7. – С. 50-55.

  16. Шипова Л.Г., Бабаш Г.В. Нарушения ритма сердца у детей. – Нижний Новгород: НГМА, 2002. – 136 с.

Loading...

 
 

Цікаве