WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Клініко-параклінічні критерії діагностики, диференційної діагностики хронічних колітів у дітей. Принципи лікування. - Лекція

Клініко-параклінічні критерії діагностики, диференційної діагностики хронічних колітів у дітей. Принципи лікування. - Лекція

Класифікація НВК

І. Форма:

  • безперервний коліт,

  • рецидивуючий коліт.

ІІ. Ступінь тяжкості:

  • легкий коліт,

  • середньотяжкий коліт,

  • тяжкий коліт.

ІІІ. Протяжність ураження:

  • сегментарний коліт,

  • тотальний коліт.

ІV. Перебіг:

  • блискавичний,

  • гострий,

  • хронічний.

  1. Фаза:

  • активний процес,

  • ремісія.

Клініка маніфестує в любому віці (частіше хворіють хлопчики).

Початково з'являється кров в в оформленому або густо кашкоподібному калі, через 2-3 місяці приєднуються інші симптоми.

Діарея. Переймоподібні болі в животі (тенезми).

Легка форма:

  • домішки крові в калі,

  • при діареї – достатня кількість крові, частота стільця – 3-4 рази в день (слиз в калі),

  • переймоподібний біль після їди і перед актом дефекації в лівій половині живота (спазм товстої кишки),

  • непостійний субфібрилітет,

  • зниження апетиту,

  • зниження маси тіла,

  • блідість шкіри,

  • чутливість кишечника при пальпації,

  • зменшення Нв в крові нижче 100г/л,

  • ШОЕ - 15-30 мм/год.

Середньотяжка форма:

  • діарея 5-6 р/добу (80% хворих),

  • кров в калі,

  • анемія (Нв до 80г/л),

  • ШОЄ –25-50 мм/год.,

  • зниження апетиту, маси тіла,

  • відставання у фізичному розвитку,

  • біль у животі,

  • субфібрилітет, адинамія,

  • зниження тургору тканин,

  • відрізки кишечника при пальпації болючі, спазмовані, ущільнені.

Тяжка форма.

  • діарея (8-10 і > разів на добу),

  • кров в калі, слиз, гній,

  • болючий акт дефекації (тенезми),

  • різко знижений апетит (анорексія),

  • фебрилітет (+38+ 39 С),

  • значна втрата ваги,

  • відставання у фізичному розвитку сповільнення росту,

  • загальна слабкість,

Об-но:

  • блідість шкіри і слизових,

  • сухість шкіри, зниження тургору тканин,

  • зниження тургору тканин,

  • болючість при пальпації товстої кишки,

  • лабільність пульсу, тахікардія, артеріальна гіпотензія,

  • Нв нижче 80г/л

  • ШОЄ – 50-70 мм/од.

Місцеві ускладнення НВК:

  • тяжка кишкова кровотеча,

  • перфорація кишечника (перитоніт),

  • токсична дилятація товстого кишечника,

  • стріктура товстої кишки,

  • параректальні нориці,

  • аноректалльні ускладнення (слабкість сфінктерів, енкопрез, анальні тріщини, конділоми, парапроктит).

Загальні ускладнення:

  • ураження суглобів, шкіри,

  • ураження нирок,

  • порушення з боку периферичної і центральної нервової систем.

Діагностика:

  • анамнез,

  • ректальне пальцеве дослідження,

  • гемограма в динаміці,

  • копрограма,

  • аналіз калу на м/ флору і дисбіоз (простіші, мікобактерії туберкульозу),

  • біохімія крові (електроліти, імуноглобуліни),

  • ректоманоскопія, кологофіброскопія, іригографія.

Ректороманоскопія – набряк, гіперемія, дрібна зернисті і дифузна кровоточивість слизової оболонки. При тяжкому перебігу – виразки і поверхневі ерозії, покриті фібрином і гноєм.

В періоді ремісії – зернистість і легка ранимість слизової, змазаність судинного рисунку, ділянки атрофії слизової (можливі – рубчики і псевдоколіти).

Фіброколоноскопія – індентичні зміни.

Іригографія (подвійне контрастування):

  • відсутність гаустрації в ураженому відділі ободової кишки або нисхідному відділі,

  • зміни рельєфу слизової оболонки з наявністю грубих потовщених повздовжніх складок.

Лікування: В періоді загострення – ліжковий режим + психічнний спокій.

  1. Дієта №4, 4б, 4в. Кратність прийому їжі – 5-6 р/добу, в теплому виді, збільшити кількість білку (м'ясо, риба).

  2. Психотерапія (аутогенне тренування і ін.)

  3. Сульфаніламіди:

сульфасалазін- добові дози:

До 5 років – 1-3 г.

6-10 років – 4 г.

старше 10 р. – 5 г.

салазопірідазін- добові дози:

До 5 років – 0,5 г.

старше 5 р. –0,75-1,5 г.

Кратність –3р/добу, після їди.

Курс – 2-4 місяці (легка, середньотяжка, форми), не менше 6 місяців (тяжка форма).

Підтримуюча терапія –⅓ першої дози.

Салофальк – по 1 табл. х 3 р./д. (старшим) 6-8 тижнів з послідуючим зменшенням дози.

Антибіотики використовують по обмеженню (цефалоспорини, рондоміцин) – 7-10 днів.

Ентеросептол, інтестопан, мексаформ, мексаза – поєднано із СА курсами по 7-8 днів з інтервалом в 3-4 тижні. Всього 2-3 курси лікування.

Пробіотики.

Ферменти.

Фітотерапія (відвари гранатових шкірок, дубової кори, черемхи, ромашки, кропиви).

Вітамінотерапія (С, В1 В6,В2, А.).

Репаранти слизової (солкосерил, актовегін).

Адаптанти (пентоксил, метилурацил).

Глюкокортикоїди тільки при тяжких формах НВК, преднізолон 0,5-1 мг/кг м.т./добу. Підтримуюча доза – 2,5 мг до 3-х місяців.

Інфузійна терапія: розчини глюкози, Рінгера, полііонний розчин. Розчини амінокислот, жирових емульсій (інтраліпід, ліпофузін, ліпофізан).

Лікування анемії – феррум-лек в/м 0,5-1 мл в/м (10-15 ін'єкцій), ектофер в/м 1,5 мг (по залізу) – 10-20 ін'єкцій.

Диспансеризація – організація режиму дня, дієтотерапія, профілактичні курси терапії (попереднє амбулаторне обстеження, контрольні аналізи крові і сечі – 2 рази на місяць.

Профщеплення і санаторно-курортне лікування протипоказані.

Хвороба Крона (термінальний ілеїт, гранульоматозний коліт) – хронічне рецидивуюче захворювання, яке характеризується гранульоматозно-визразковим ураженням переважно термінального відділу здухвинної частини ободової кишки.

Етіологія невідома : віруси; НLА В27 ; зменшена фагоцитарна активність.Характерна особливість хвороби Крона – вогнищевість ураження з чіткими границями між здоровою і ушкодженою слизовою.

Клініка:

  • початок поступовий,

  • хвилеподібний перебіг,

  • біль в животі,

  • діарея (передує гемоколіту),

  • слиз, гній у калі,

  • гарячка, зменшення маси тіла,

  • анемізація хворого,

  • стілець смердючий (жир),

  • полігіповітаміноз,

  • анальне свербіння, глибокі тріщини, нориці, абсцеси,

  • артралгії і артрити,

  • увеїт, кератит,

  • відставання в статевому розвитку,

  • ураження шкіри (вузловата еритема, піодермія)

Діагностика:

Едоскопія – ранні стадії – в ураженій частині відмічається лімфоїдні фолікули, афтозні виразки на незміненій слизовій оболонці. По мірі прогресування виразки стають великими і глибокими слизова у виді "бруківки", сегментарне звуження просвіту кишки, псевдодивертикульоз, асиметрія просвіту слизової.

Іригографія – чіткі межі уражених і здорових ділянок кишки:

  • звуження просвіту,

  • спазм і ригідність тонкої кишки,

  • змінений рельєф слизової,

  • потовщення, ригідність, сплющення складок слизової, картина "бруківки".

Ранні ознаки - підвищена гаустрація, округлі дрібні виразки в слизовій.

Гістологія – підсилення плазмоклітинної інфільтрації. В підслизовому шарі виявляються епітеліоїдно-клітинні гранульоми, круглоклітинна інфільтрація з наявністю в інфільтраті гігантських клітин.

Лікування дітей з хворобою Крона практично не відрізняється від терапії при НВК.

Пацієнти повинні знаходитися на безперевнім диспансерним спостереженням, оглядатися не рідше 1 разу в місяць, а при рецидивуючому перебігу частіше.

Необхідні: режим, санація вогнищ інфекції, своєчасне і адекватне реабілітаційне лікування.

Література:

  1. Баранов А.А., Климанская Е.В., Римарчук Г.В. Заболевания органов пищеварения у детей. – М., 1996. – с. 304.

  2. Григорьев П.Я., Яковенко А.В. Справочное руководство по гастроентерологии. – М., "МИА", 1997. – с. 476.

  3. Крылов А.А., Земляной А.Г., Михайлович В.А., Иванов А.И. Неотложная гастроентерология. – Ленинград: Медицина,1988. – с.264.

  4. Шептулин А.А. Синдром раздраженной кишки: современые представления о патоганезе, клинике, диагностике, лечении.// Рос. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 1997. – Т.7.- №5. – с.88-90.

  5. Белоусов Ю.В. Гастроентерология детского возраста. – Харьков; Консум,2000. – с.528.

Loading...

 
 

Цікаве