WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Клініко-параклінічні критерії діагностики, диференційної діагностики хронічних колітів у дітей. Принципи лікування. - Лекція

Клініко-параклінічні критерії діагностики, диференційної діагностики хронічних колітів у дітей. Принципи лікування. - Лекція

Креон - - 1 капс. х 3 р./день під час їди.

Антибактеріальна терапія:

Ентеросептол: 2-12 місяців життя - табл., 1-6 рр. - табл., 7-14 р. – 1 табл. Кратність 3 рази в день після їди. Курс 7-10 днів.

Інтестопан – до 2-х років - табл., старші 2 –х років – 1 табл. Кратність 3-4 р. в день. Курс 7-10 днів.

Мексазе (шкільний вік) – 1-3 табл. х 3 р. в день 2-3 тижні. Мексаформ – схема анологічна.

При наявності в організмі вогнищ хронічної інфекції – нітрофуранові препарати – фуразолідон – 10 мг/кг м.т. на добу і 3-4 прийоми після їди – 5-7 днів.

Препарати налідіксової кислоти: неграм, невіграмон в таблетках або капсулах – 0,25—0,5 г 3-4 рази в день;

Сульфосалазін, салофальк, салазопірідазин;

Антибіотики – поліміксин М, 0,1 г/кг м.т. в 3-4 прийоми до з-х річного віку. Старшим дітям – 1,4-2,0 г в 3-4 прийоми.

Еубіотики.

Бактеріальні препарати: колі-лакто-біфідумбактерин, бактеріофаги – не менше 2-3 тижнів.

В періоді загострення (при діареї і ексикозі) – інфузійна терапія (розчини глюкози, Рінгера, полііонний розчин) – 5-6 інфузій.

Парентеральне білкове харчування (гідролізат казеїну амінопептін д, амінокровін, альвезін, ін.) при тяжкому ентериті з набряками, гіпопротеїнемією – д/венно краплинно, 15-20 кр./хв. кожні 3-4 дні. Курс 5-8 інфузій – 50-100 мл гідролізату або 75-200 мл амінокровіну.

В періоді ремісії: ферментотерапія, вітамінотерапія, еубіотики.

Повторний огляд – перші 6 місяців після виписки із стаціонару – щомісяця (копрологія), потім 1 раз в 4 місяці.

В періоді стійкої ремісії – огляд 1 раз в рік. Протирецидивна терапія (весна –осінь) протягом місяця (збори лікарстьких трав). Зняття з "Д" обліку не раніше, ніж через 3 роки після наступлення стійкої ремісії.

Хронічний коліт – захворювання товстого кишечника, поєднання елементів запалення і дистрофічних змін з переважанням функціональних розладів в клінічній картині.

Частота – від 5-12 на 1000 дітей (10% хронічної патології органів травлення).

Фактори:

  • психоемоційний стрес (СПТК);

  • порушення дієти;

  • раніше перенесені інфекційні хвороби;

  • алергізація організму;

  • супутня гастроентерологічна патологія;

  • вроджені аномалії розвитку кишечника;

  • нераціональна антибіотикотерапія;

  • дисбіоз кишечника;

  • порушення нервової регуляції кишечника (зменшення реактивності симпатичного відділу ВНС);

  • зменшення імунологічної активності організму (зменшення Іg А, збільшення кількості О-лімфоцитів).

Класифікація.

І. Локалізація процесу:

  • правобічний,

  • лівобічний,

  • тотальний,

  • трансферзит.

ІІ. Фаза процесу:

  • загострення,

  • ремісія.

ІІІ. Характер моторних порушень:

дискінезія: гіпо-, гіпермоторна.

Клініка: на ранніх стадіях мінімальна симптоматика (тривалий рецидивуючий перебіг) – складнощі в діагностиці.

У фазі загострення:

  • зміна самопочуття хворого;

  • поява або посилення синдрому хронічної інтоксикації (втома, зниження апетиту, головний біль, субфебрилітет);

  • порушення формування стільця при закрепі – біль в лівій здухвинній зоні;

  • калові маси відходять малою кількістю (часто – "овечий" кал), в кінці – домішок свіжої крові;

  • нудота блювання → ознаки калової інтоксикації;

  • можлива діарея – 3-5 разів на добу (домішки слизу);

  • метеоризм;

  • біль по ходу товстого кишечника;

  • язик обкладений білим налетом;

  • живіт здутий;

  • пальпаторно - болючість по ходу товстого кишечника;

  • позитивний симптом Образцова: поява вираженого шуму плеску в іліоцекальному куті при глибокій пальпації (свідчить про накопичення рідини в розтягнутих петлях сліпої і здухвинної кишок);

  • симптом "повітряного стовпа" – швидке натискання на область лівого (селезінкового) згину ободової кишки при одночасному перетисканні сигмовидної кишки викликає іррадіацію болю в область поперечного відділу ободової і сліпої кишок (правобічний коліт –трансверзит).

Діагностика:

  • ректоманоскопія (колоноскопія) з аспіраційною біопсію і послідуючим морфологічним дослідженим біоптату.

  • Ендоскопія – слизова набрякла, гіперемована: судинний рисунок змазаний або перебудований (катаральні прояви). Можливі численні гіперплазовані лімфоїдні фолікули (катарально-фолікулярний проктосигмоїдит)

Морфологія: зміни проліферативного типу ( зниження висоти поверхневого і криптального епітелію, наявність густого лімфогістіоцитарного інфільтрату з великою кількістю лімфоцитів і еозинофілів в ньому. Прояви набряку – зниженні тонусу судин, підвищення їх кровонаповнення.

Іригографія – побічні ознаки:

  • перебудова рельєфу слизової;

  • переривчастість складок;

  • фолікуляція (слиз);

  • чергування ділянок спазму і гіпотонії;

  • ригідність стінок.

Аналіз калу на дисбіоз.

Копрограма.

Лікування:

  1. Дієтотерапія.

  2. Медикаментозна терапія.

  3. Місцеві ректальні процедури.

  4. Фізіотерапія, бальнеотерапія.

  5. Дієта: Дробна (6-8р./добу).

  6. При схильності до діареї – дієта №4,4б,4в.

При метеоризмі – обмеження вуглеводів, молока, молочних продуктів.

При закрепах – буряк, морква, гарбуз, чорнослив, абрикоси, овочеві і фруктові соки, висівки.

Антибактеріальна терапія.

  • сульфаніламіди (фталазол, фтазін, салазопідазін, салофальк)

  • нітрофурагінові

  • налідіксова кислота (неграм, невіграмон)

  • Пробіотики.

  • Десенсибілізуюча терапія.

  • Вітамінотерапія (групи В,С, РР, фолієва кислота).

  • Репаранти слизової ( солкосеріл, актовегін, даларгін).

  • Місцева терапія (клізми і свічки, мікроклізми з ромашки, при атрофії слизової – рослинне масло.

  • Готові свічки – анузол, неоанузол, бетіл і ін.

Теплові процедури - парафінові аплікації на живіт.

Діатермія ліквідація больового синдрому.

Електрофорез із холінолітики при закрепі.

Електрофорез з кальцієм при гіпотонії.

Фітотерапія в періоді ремісії:

  1. Кора крушини – 30г.

Цвіт бузини – 20г.

Плоди фенкеля – 10г.

Плоди анісу – 10г.

1 стол. Ложка збору заливається склянкою кип'ятку, нагрівається 15 хвилин на водяній бані, настій охолоджується протягом 45 хвилин при кімнатній температурі і процід-жується. Приймається по -1 склянки вранці натще серце вечером і перед сном за 30 хвилин до їди.

  1. Листя сени – 20г.

Корінь кульбаби – 20г.

Кореневище валеріани – 10г.

Лится кропиви – 10г.

Бальнеотерапія – води малої і середньої мінералізації ( багаті сульфатом натрію і солями магнію).

При діареї – 1-2р/день в гарячому виді.

При колітах із закрепами – холодну воду.

ЛФК – в переоді ремісії.

Після виписки із стаціонару продовжити:

  • вітамінотерапію – 3-4 тижні;

  • ферментотерапію – 1-2 місяці;

  • пробіотики – до 2-х місяців;

  • фітотерапія – по 2 тижні щомісячно – перші 6 місяців;

  • мінеральна вода – протягом одного місяця;

  • Протирецедивна терапія (весна- осінь).

Санаторно-курортна реабілітація – Моршин, Трускавець, Миргород, Березівські мінеральні води в періоді ремісії і при відсутності вираженої дисфункції кишечника.

Неспецифічний виразковий коліт (НВК) хронічне захворювання з прогресуючим перебігом, в основі якого лежить загальний процес в товстому кишечнику з вираженими деструктивними змінами слизової і підслизової оболонок.

Частота – 1%.

Етіологія – поліетіологічне захворювання.

Фактори ризику – генетична особливість дитини, спадкова схильність, сенсибилізація антигенами, психічні травми.

В патогенезі суттєву роль відіграють зміни кишкової мікрофлори з розвитком дисбіозу, аутоімунні процеси, реакції гіперчутливості сповільненого типу, порушення мікроциркуляції в слизовій кишечника, розлади в психоемоційній сфері. Пригнічується захисна функція фагоцитарної системи в кишечнику. Різко збільшується кількість патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Це сприяє масивному поступленню в кров мікробних метаболітів із алергізацією організму і появи тяжких токсичних реакцій.

Підвищені концентрації Іg G, зниження Іg А в сироватці крові. Знижена абсолютна кількість Т-лімфоцитів, за рахунок Т-супресорів, пригнічена фагоцитарна активність у нейтрофілів.

У виникненні рецидивів НВК суттєву роль відіграють стресові ситуації.

Loading...

 
 

Цікаве