WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Кесареве січення - Дипломна робота

Кесареве січення - Дипломна робота

Edelstein SW, Lippman L, 1981; Saldana LR, Schulman H, Reuss L, 1979).
У зв'язку з небезпекою виникнення неповноцінності рубця на матці і крайньому ступені її прояву-розірвання матки по рубці, що у ряді випадків не виявляється ніякими симптомами, багато акушерів ще до початку пологової діяльності в термін 37-38 нед починають планове КС, що у свою чергу призводить до зростання частоти повторних операції КС (В.В. Абрамченко,1985; Л.С.Мареева, И.И. Левашова, Д.Б.Мильман, 1989; В.И.Краснопольский,1987; Э.Айламазяні соавт. ,1988;Л.В. Тимошенко, С.О. Авраменко, Л.М. Пютрович та сшв., 1998; Б.М. венцковский, 1998; Р.Н. Shiono et al.,1987).
За даними вітчизняних і закордонних авторів від 28 до 93% пацієнтів із рубцем на матці після КС при наступній вагітності родоразрешаются шляхом повторної операції кесарева перетину (Л.В.Тимошенко, А.М.Рибалка, Ю.П.Вдовиченко, 1991; Л.С.Мареева, И.И. Левашова, Д.Б.Мильман,1989; P.Kirkiren, 1989; Soliman SRH, Burrows, 1993;
Tedesse E, Adane M, Abiyou M, 1996). Настільки висока частота повторного оперативного родоразрешения багато в чому обумовлена відсутністю чітких клінічних і прогностичних критеріїв діагностики спроможністі рубця на матці, що мішає виробити правильну тактику родоразрешения. За даними Л.С. Мареевой, И.И. Левашой, А.П.Мельникова і соавт.,(1993), Н.В. Стрижовой, А. Н. Дюгеева, А.А. Ибрагимова, (1989) у 35% випадків діагноз неспроможності рубця на матці не підтверджувався під час оперативного родоразрешения. За даними закордонних авторів тільки 1/3 діагнозу "несостаятельности рубця на матці" була підтверджена при операци, 2/3-рубці на матці були без змін (Finley B.E. and Gibbs C.E., 1986).
Удосконалення методів діагностики є одним із резервів зниження частоти повторних операції КС.
/Повноцінність рубця на матці при даній вагітності багато в чому
визначається в залежності від показань до першої операції, у плановому або
екстреному порядку вона була проведена. Интра- і після операційні ускладнення першого КС (кровотеча, утворення гематом, эндометрит, пропасний стан, повторне загоєння швів на передній черевній стінці) погіршує прогноз спроможністі рубця і є протипоказанням для самопроизвольных родів. Важливе значення має методика операції й ушивание рани. По практично одностайному висновку спеціалістів, ризик розірвання матки по рубці дуже високий після корпорального КС. (А.А.
Афанасьєв, В.П.Козаченко,1979; А.Б. Погорєлова,1989).
До даним Helperin ME, I)4oore DC HHannahWJ (1989) ризик розірвання матки г1ослеУкласс^ческов6 КС складає /око/ю 2% при беременнрст^ і збільшується в родах. За даними техже авторів инаименьшая ступінь ризику неспроможності рубця на атке/опредзд1ятся 'приКС в' нижньому матковому сегменті, складай приблизно Ор%/ Особлива увага, на думку Helperin ME, Moore DC і Hannah WJ (1989) заслуговує КС при недоношенной вагітності. 10-12% КС у даний час провадиться саме при передчасних родах. При цьому існує комплекс чинників, як-от, не цілком сформований нижній матковий сегмент, неправильне положення плоду (поперечне, тазове), що визначає необхідність вертикального перетину в нижньому матковому сегменті. При цьому вертикальний розтин завжди продолжен на верхній сегмент. По цьому, на думку цих авторів КС при недоношенной вагітності вертикальним розтином следует дорівнювати до класичного КС( В. Я. Голота, 1998; Л. Б. Маркин, О. В. Шахова, Г.Я. Кунинец, 1998; ME Helperin, DC Moore, WJ Hannah, 1989). Така думка розділяють і інші дослідники. Так, Lonky NM, Worthen N, Ross MG, (1989); Farmer RM., Kirschbaum Th., Potter D., et al.,(1991) вважають, що вертикальний перетин у нижньому матковому сегменті, що застосовується також при поперечному положень доношеного плоду і при предлежаний плаценти, дає велику можливість розбіжності шва при наступній вагітності і родів, чим поперечний розтин у нижньому матковому сегменті.
Для формування повноцінного рубця після КС важливим є проміжок часу з моменту КС до такої вагітності (Л.С.Персианинов,1952; А.К.Соколов, 1964; Стрижаков А.Н., Пасынков М.А., 1989). Опртимальным рахується інтервал 2-Згода. Але є й інша думка. В.И. Алипов і соавт. (1988) підтверджують, що інтервал між попередньою операцією на матці і наступних родах не має значення для виробництва повторного КС. Аналогічної думки А.А. Афанасьєв (1986). Аборти, зроблені в цей інтервал часу, різко погіршують прогноз повноцінності рубця після КС при наступній, бажаній вагітності. Зокрема, ризик неспроможності рубця на матці збільшується в 1,3 разу, передчасної отслойки нормально розташованої плаценти - у 2,3 разу, значно збільшується ризик перинатальных утрат (А.Н.Стрижаков, М.А. Пасынков, 1989; В.И. Грищенко, В.В. Лазуренко, 1998).
У прогнозі майбутніх родів велике значення має об'єктивна оцінка рубця ще до настання вагітності. З всіх існуючих методів дуже цінним є візуальна оцінка за допомогою гистероскопии, що рекомендовано проводити через рік після КС і може бути використана для визначення терміна, коли можливо настання наступної вагітності, і прогнозування плину родів. У тих випадках, коли при гистероскопии визначається повна мускуляризация рубця, наступні роди при відсутності інших показань до кесареву перетину можна проводити консервативно. При виявленні незначної кількості елементів сполучної тканини в області перешейка матки ведення родів при наступній вагітності можна почати через природні пологові шляхи з ретельним кардиомониторным контролем. При найменшому відхиленні від нормального плину родів варто розширити показання до кесареву перетину. У жінок із рубцем на матці у виді соединительнотканного тяжа наступна вагітність повинна бути закінчена плановоым кесарева перетином у 38-39 нед
(Л.С.Мареева, И.И. Левашова, Д.Б.Мильман,1989; Б.М. Венцковский, 1998).
Варто підкреслити, що найбільше інформативним неинвазивным методом діагностики, що не має протипоказань, є ультразвуковое сканування з допплерометрией, що успішно використовується для діагностики гнійно-септичних ускладнень після операції КС і може бути прогностичним фактом для такої вагітності (А.И. Ищенко, М.А. белоусов, 1990; С.Н. Буянова, Н.А. Щукина, Л.И. Титченко й ін., 1997). До комплексу несприятливих діагностичних ознак для прогнозування неспроможності рубця на матці після КС ставляться: ступінь субинволюции матки, що характеризується відставанням темпів оберненого розвитку в динаміку, збільшення і розширення порожнини матки більш ніж на 1см; наявність у порожнині матки різноманітних по розмірі і эхогенности вмиканні(внутриполостная рідина, гній), наявність "ніша" глибиною більш, чим 0,5см, наявність на стінках матки лінійних эхопозитивных структур(у виді переривчастого і не переривчастого контуру) товщиною більш 0,4-0,5см, що відбивають накладення фібрину; локальна зміна структури миометрия у виді ділянок зниженої эхогенности і нечетким контуру в області швів (зона інфільтрації розміром не менше 2,5+1,5см. Локальне
Loading...

 
 

Цікаве