WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Кесареве січення - Дипломна робота

Кесареве січення - Дипломна робота

"ультрахирургическое" напрямок, особливо в розвитих країнах, де частота абдоминального родоразрешения зросла за останні двадесятиліття, досягнувши в Росії 10,1%, у Європі 12-16,7%, у Канаді 18,7%, у США 25%, у Бразилії 35% (Е.А.Чернуха, 1997; В.И. Кулаков і соавт., 1997; Ф.П. Смекула і соавт., 1991; Л.М. Комиссарова, 1998; P.H. Shiono et al, 1987; P.J. Placek, S.M. Taffel, 1988; R.M. Fammer, et al., 1991; W. Savage, C. Francone, 1993; E. Hemminki, 1996).
По Російській Федерації, частота кесаревых перетинів в останнє десятиліття збільшилася приблизно в 3 разу. У 1995 р вона склала 11% і продовжує рости. У багатьох спеціалізованих клінічних заснуваннях, що є колекторами різноманітної патології, частота виконання КС перевищує 30%. У той же час зниження перинатальной смертності не спостерігається - її рівень коливається в межах 18% (Е.А.Чернуха.1997).
Частка кесарева перетину як методу родоразрешения в Україні за останні 20-30 років збільшилася в десять разів із 0.7% до 8%. Поряд із збільшенням частоти первинного КС^увеличйвается і частота повторного КС (В.Я.Голота,1989; Б.М. ВенцЬвский, 1998; Я.П. Сольский, Д.Ф. Ткаченко, 1998; Л.В. Тимошенко, С.О. Авраменко, Л.М. ГПотрович та сшв. , 1998; B. I. Ямпольска, А.Ф. Пономарьова, Н.Ю. Домброван, 1998). По
думці Л.В. Тимошенко й А.Н. Рыбалка (1991) стає очевидним той факт, що до 2000 року основним показанням до операції КС в Україні буде рубец на матці, тому що частота повторних операції за останні роки збільшилася в 3 разу.
Аналіз результатів абдоминального родоразрешения показує, що снижение перинатальной смертності не може бути досягнуто лише
шляхом розширення показанні до операції КС, що є серйозним утручанням із нередкими интра- і післяопераційними ускладненнями як для матері, так і для плоду (В.И. Алипов і соавт., 1989; Э.Н. Синдеева і соавт., 1989; Г.М. Савельєва і соавт., 1989; В.В.Черная, Ф.С. Такунов, 1989; Н.М. Рожковская, 1998). На думку багатьох акушерів-гінекологів збільшення питомої ваги операції КС із метою зменшення перинатальной смертності не може перевищувати 10-15% (Г.М. Савельєва і соавт., 1989; Ю.М. Блошанский, 1992; В.И. Краснопольский і В.Е.Радзинский, 1993; N.F. Nielsen et al., 1986).
Дані, надані багатьма перинатальными центрами, свідчать про відсутність кореляції між збільшенням частоти КС і поліпшенням показників перинатальной захворюваності і смертності (В.Н. Плотникова й ін.,1988). Исследования R. Роггесо (1985), проведені в США, показали, що перинатальные показники захворюваності і смертності не відрізняються друг від друга при частоті КС 17,6% і 5,7%. На підставі цього автор робить висновок про можливість досягнення гарних виходів для плоду при не високій частоті оперативного родоразрешения. Правомірність такого висновка підтверджується тим, що при КС перинатальные втрати в 2,5-3 разу перевищують перинатальные втрати при самопроизвольных родах, а рівень материнської захворюваності і смертності від післяопераційних ускладнень збільшується.
Таким чином, стає очевидним, що частота кесарева , що всевозрастает, перетину в інтересах плоду не вирішує до кінця багатофакторну проблему перинатальных утрат, у той час як збільшення частоти операції кесарева перетину призводить до тому, що зростає ризик невынашивания наступної вагітності, підвищується рівень интра- і постоперационных (найближчих і віддалених) ускладнень при повторному кесаревом перетині, що у свою чергу погіршують показники материнської і перинатальной захворюваності і смертності.
Особливості плину вагітності в жінок після що перенесли КС
Бермеменность, при наявності рубця на матці, нерідко протікає з явищами погрози переривання, плацентарной недостатністю, неправильним положенням плоду, збільшенням частоти тазового педлежания; крім того, у жінок із рубцем на матці розвивається затримка внутрішньоутробного розвитку плоду в зв'язку з фетоплацентарной недостатністю (Л.М. Юр'ева, С.М. Ясшковська, 1998; В.В. Чуб, I. В. Чибисова, Л.В. Хижняк та сшв.,1998; С.О. Швиденко, 1997; Е.А. Чернуха, 1997).
Відзначено, що КС в анамнезі є самостійним чинником ризику розвитку такого грізного ускладнення вагітності, як Placenta praevia accreta (DA Miller, JA Chollet, TM Goodwill, 1997). Особливо високий ризик розвитку Placenta accreta, коли плацента розташовується на рубці (N Benzineb, MA Fekih, ПРО Battikh, et al., 1995; DA Miller, JA Chollet, TM Goodwin, 1997). У пацієнтів із рубцем на матці після КС предлежание плаценти, за даними різних авторів, зустрічається в 5-25 разів частіше, ніж у звичайній популяції. При цьому Placenta praevia у 10% випадків сполучиться з патологією її прикріплення, як-от із placenta accreta. Встановлено, що зі збільшенням кратності операції КС в анамнезі прямо пропорційно збільшується ризик виникнення Placenta praevia accreta (SK Chattopadhyay, H Kharif, MM Sherbeeni, 1993; С Morgeli, S Schultz, 1996; ZM Zaki, AM Bahar, ME Alt, et al., 1998).
Найбільше небезпечним для життя жінки і плоду ускладненням під час вагітності і, особливо, у родах і в послеродовом періоді є розірвання матки по рубці. За даними H Abbassi, A Aboulfalah, M el Kerroumi, et al., (1998) частота розірвання матки в родах складає біля 2.7%, що, пов'язано з корпоральным КС. При наявності рубця матки після операції КС у нижньому матковому сегменті частота розірвання по рубці складає не більш 1,05% (JN Jr Martin, KG Jr Perry, WE Roberts, et al., 1997; M Ranzinger, A Fuentes, LV Smyk, 1994; У Sebhatu, 1994; T Silberstein, A Wiznitzem, M Katz, et al., 1998; CG Zorlu, N Danisman, T Caglar, et al., 1996; JC Lynch, JP Pardy, 1996). Після родів через природні пологові шляхи в пацієнтів із КС в анамнезі частота цього ускладнення коливається в межах від 0.8% до 3.6% (R Lovell, 1996; AT Abu-Heija, 1995; MF Alves, A Cordeiro, M da С Cardoso, LM Graca, 1993).
Класичне кесарево перетин є чинником ризику розірвання матки не тільки в родах, але ,і під час вагітності (SG Levrant, M Wingate, 1996).
Рубець на матці після попереднього абдоминального родоразрешения визначає особливості умові і плини повторної операції.
Ускладнення, що виникають при цьому, залежать насамперед від
преморбидного фона жінки, а також від кваліфікації хорурга, анестезіолога і ряду інших причин. Дослідження багатьох авторів показали, що повторні (3' і більш разом) КС призводять до: збільшення тривалості операції; зростає ризик розвитку атонических кровотечі під час операції. Не отрицая, описані у всіх підручниках чинники ризику розвитку кровотеч, КС варто віднести до групи найбільше ймовірних чинників ризику, тому що частота цього ускладнення під час КС у 3-5 разів вище, чим після самопроизвольных родів і складає біля 3,8% (В.В. Чуб, 1998; С.В. Черных, Т.М. Дьомына, І.О. Могильовська та спыв., 1998; ); при кровотечі під час і після КС у 60% випадків провадиться гистерэктомия.
У порівнянні з родами через природні пологові шляхи, КС в анамнезі
Loading...

 
 

Цікаве