WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ураження легень при спадковій патології. Вроджені вади розвитку бронхолегеневої системи у дітей. Особливості клініки, діагностики. Принципи лікування, - Реферат

Ураження легень при спадковій патології. Вроджені вади розвитку бронхолегеневої системи у дітей. Особливості клініки, діагностики. Принципи лікування, - Реферат

Лікування.

Лікування МВ проводиться на протязі всього життя хворого. Своєчасне лікування дозволяє підвищити виживання, продовжити час життя відносної клінічної ремісії і стабілізувати стан хворого. В періоді загострення дитина лікується у спеціалізованому стаціонарі, в час ремісії - в умовах поліклініки, санаторію. Враховуючи високу частоту синьогнійної інфекції, доцільно при можливості рідше госпіталізувати дитину. Лікування МВ є довготривалим, етапним, комплексним, поєднує замісну, патогенетичну та посиндромну терапію.

Лікування МВ передбачає:

  • забезпечення способу життя дітей з МВ максимально наближеного до здорових;

  • контроль за респіраторними інфекціями;

  • забезпечення адекватного харчування.

Лікування дітей з МВ передбачає наступні основні моменти:

  • лікувальна фізкультура;

  • ферментотерапія препаратами підшлункової залози;

  • дієтотерапія;

  • муколітична терапія;

  • антимікробні терапія;

  • вітамінотерапія;

  • лікування ускладнень МВ.

Кінезітерапія поєднує лікувальну гімнастику, постуральний дренаж, вібромасаж, активний цикл дихання і аутогенний дренаж, плавання, помірний біг, ігри у волейбол, гольф, великий і малий теніс, верхова їзда.

Терапія недостатності підшлункової залози.

Вторинний синдром МА у хворих МВ успішно лікується панкреатичними ферментами. Останні хворі приймають в час їди – або вся доза безпосередньо перед прийомом їжі, або в два прийоми перед їдою і між першою і другою стравою. Підбір дози проводимо індивідуально. Про оптимальність дози судимо по клініці (нормалізація частоти і характеру випорожнень) і лабораторних показниках (ліквідація стеатореї і креатореї в копрограмі, нормалізація концентрації тригліцеридів в ліпідограмі випорожнень).

Підбір дози мікросферичних панкреатичних ферментів проводимо:

  • дітям першого року життя – 4000 од. на 100-150 мл молока;

  • дітям старше одного року – 2000-6000 од./кг м.т.д.д., в т.ч. 500-1000 од./кг на основний прийом їжі , 250-500 од./кг на додатковий прийом їжі.

Доза понад 3000 од./кг на один прийом їжі вказує на необхідність додаткового обстеження органів травлення у дітей з МВ. Часто це не зумовлено підвищеною кислотністю вмісту шлунку і дванадятипалої кишки. Дози понад 6000 од./кг на один прийом їжі або 18000-20000 од./кг д.д. загрозливі розвитком крайнє важкого ускладнення – стриктури товстої кишки. При цьому необхідно врахувати, що недостатність підшлункової залози при МВ ніколи не піддається повній корекції: завжди зберігається певний рівень стеатореї, що перевищує норму.

Дієтотерапія.

Дієта хворих МВ за складом має бути фізіологічною для даної вікової групи, максимально наближена до нормального харчування, багата білками, без обмеження жирів. В зв'язку з важкістю обмінних порушень і складною ферментативною недостат-ністю розрахунок білків, жирів і вуглеводів проводиться на фактичну масу тіла. При цьому білки і вуглеводи у оптимальному поєднанні на вікову потребу, а кількість жирів збільшується за рахунок рослинних харчових інгрідієнтів. Засвоєність досягається постійною замісною терапією ферментами, а також частими і малими порціями годування. Необхідно постійно підсолювати їжу (від 1,0 до 5,0 грамів на добу залежно від віку). Загальгий калораж їжі складає 120-150% калоражу здорових дітей. При цьому 35-45% усієї енергетичної потреби забезпечується жирами, 15% - білком, 45-50% - вуглеводами.

Спеціалізовані лікувальні продукти є незамінними при штучному вигодовуванні дітей першого року життя. Це в першу чергу суміші на основі тригліцеридів із середньою довжиною вуглеводного ланцюга (С6-С12). Такі тригліцериди є легкодоступним джерелом енергії, так як не вимагають емульгації і гідролізу панкреатичною ліпазою і легко всмоктуються в судини воротної вени, минаючи лімфатичну систему. Вони входять в склад лікувальних суміший на основі цільних білків молока: "Portagen", "Humana Hеіlnahruna mit MCT", на основі гідралізату білка: "Pepti-Yunion", "Nutrion-Pepti МСЕ", "Pregestimil", "Algare", ін.

Дітям старшого віку і дорослим при дефіциті маси тіла рекомендується ввести додат-кові висококалорійні продукти (молочні коктейлі, напої з високим вмістом глюкози). Додатковий калораж передбачає: для дітей 1-2 років – 200ккал, 3-5 років – 400 ккал, 6-11 років – 600 ккал, старших 12 років – 800ккал в добу. Рідко використовуємо повне або часткове паренреральне харчування.

Вітаміни: жиророзчинні вітаміни (А, Д, Е, К) щоденно додавати до їжі. Добова доза жиророзчинних вітамінів для хворих МВ повинна перевищувати дозу для здорових дітей у два рази і більше.

Муколітична терапія направлена на розрідження бронхіального секрету і підтримання ефективного очищення бронхіального дерева від в'язкого мокротиння при МВ. В пульмонологічній практиці використовуємо наступні класи муколітиків:

Тіоли: N-ацетилцистеїн (для інгаляцій, прийому всередину, для внутрішньовенного введення, використовуємо під час бронхоскопії при проведенні лаважу бронхіального дерева), доза 300 мг/кг д.д. в 2-3 прийоми. Крім муколітичного ефекту, ацетилцистеїн має протизапальну дію, покращує дифузію антибіотиків через клітинну мембрану. Основні властивості препарату сприяли синтезу комбінованих форм ацетилцистеїну з антибіотиками. Однак тривале його використання веде до пригнічення функції війчастого епітелію.

Флуїмуцил – препарат групи ацетилцистеїну використовуємо у вигляді розчинних порошків для прийому всередину, розчинів для внутрішньовенного введення та інгаляцій. Крім муколітичного, флуїмуцилу властивий антиоксидантний ефект. Оригинальною є лікарська форма для лікування синуїтів – ринофлуїмуцил (спрей) і антибіотик флуїмуцил (N-ацетилцистеїн і антибіотик групи хлорамфеніколу). Алергічні реакції спостерігаються рідко.

Стимулятори синтезу легеневого сурфактанту – амброксол гідрохлорид (використову-ємо всередину 1-2 мг/кг м.т.д.д. в 2-3 прийоми і в/в 3-5 мг/кг м.т.д.д.). Лікарські форми: сироп, таблетки, розчини для в/в введення.

Лазолван: використовуємо в/в, в/м, всередину, для санації трахеобронхіального дерева при бронхоскопії.

Карбоцистеїн – пригнічує продукцію слизу бокаловидними клітинами, нормалізує біохімічний склад трахеобронхіального секрету, полегшує його відходження.

ДНК-аза - гідролізує ДНК ядер нейтрофілів, що розпадаються, так як вони в значній мірі визначають патологічну в'язкість мокротиння. Використовуємо у вигляді інгаляцій в дозі 2,5 мг в добу.

Пульмозим – рекомбінована людська ДНК-аза, характеризується вираженим муколітичним і протизапальним ефектом. ДНК-аза гідролізує ДНК ядер нейтрофілів, що розпадаються. Пульмозим знижує в'язкість мокротиння, покращує мукоціліарний транспорт. При цьому знижується частота і важкість бронхолегенеих загострень МВ, покращуються показники в системі зовнішнього дихання, зменшується обсемініння Staphilococus aureus і Pseudomonas aeruginosa. Обмежено використовуємо у дітей з алергічним проявами, бронхіальною астмою.

Використання муколітиків в аерозолях передбачає попередньо використовувати препарати для профілактики бронхоспазму (вентолін) → інгаляції муколітика → позиційний дренаж.

Loading...

 
 

Цікаве