WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Санаторно-курортне лікування дітей з патологією органів травлення - Лекція

Санаторно-курортне лікування дітей з патологією органів травлення - Лекція

Лекція

Санаторно-курортне лікування дітей з патологієюорганів травлення

ПЛАН ЛЕКЦІЇ.

  1. Вступ. Визначення лікувальних мінеральних вод.

  2. Фізико-хімічна характеристика лікувальних мінеральних вод.

  3. Класифікація мінеральних вод і показання до їх застосування в залежності від

загальної мінералізації.

  1. Механізм дії лікувальних мінеральних вод при зовнішньому застосуванні, загальні

показання.

  1. Методи внутрішнього вживання лікувальних мінеральних вод, показання.

  2. Фізико-хімічна характеристика грязей. Механізм дії грязелікування. Основні принципи призначення грязелікування (кількість грязі, температура, тривалість процедури та ін.)

  3. Класифікація курортів України.

  4. Застосування санаторно-курортного лікування при різних нозологічних формах патології кишково-шлункового тракту.

Ключеві слова: діти, грязелікування, пелоїди, процедури, мінеральні води, курорт, фізіотерапія.

На сьогодні дитяча курортологія стала самостійною і важливою галуззю медицини, вагомою ланкою в етапі терапії хворих дітей. Багатство природних лікувальних факторів, різноманітність і розповсюдження їх по різних районах країни і земної кулі дасть широкі можливості для розробки пролонгованого багатоступеневого оздоровлення дитячого населення. Експериментальні дослідження і клінічні спостереження довели сприятливий вплив мінеральних вод при їх внутрішньому і зовнішньому вживанні, пелоїдотерапіі (грязі, озокерит) і кліматолікування на фізіологічні системи організму, що росте, на його адаптаційні можливості, специфічну і неспецифічну реактивність дитини, на запальні та алергічні процеси. Через це дітям з хронічною патологією в процесі їх реабілітації треба призначити курортні лікувальні фактори.

Санаторно-курортне лікування має велике значення в комплексному лікуванні і реабілітації дітей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Терапевтична дія курсового використання фізичних факторів досягається в результаті сумарної дії їх на основні ланки патогенезу. Основним елементом комплексу є використання питних мінеральних вод, пелоїдів різного фізично-хімічного складу, фізіотерапія, кліматотерапія, ЛФК.

Необхідно підкреслити, що на санаторно-курортне лікування слід направляти хворих тільки вне загострення основного і супутніх захворювань.

Лікувальними мінеральними водами називаються природні води, які містять у підвищених концентраціях ті чи інші мінеральні (рідше органічні) компоненти і гази і (або) мають певні властивості (радіоактивність, реакція середовища та ін.), завдяки чому вони цілюще діють на людський організм і ця дія в тій чи іншій мірі відрізняється від дії прісної води. Мінеральні води повинні бути бездоганними в гігієнічному і бактеріологічному відношеннях, характеризуватися постійністю хімічного складу, фізичних даних і незалежністю температури від умов зовнішнього середовища. Отже, лікувальна мінеральна вода відрізняється від прісної фізико-хімічними властивостями і їх постійністю, дає терапевтичний ефект при тому чи іншому захворюванні людини.

Фізико-хімічна характеристика лікувальних мінеральних вод відзначається багатьма параметрами. Всі питні води об'єднані в 4 групи: 1) лікувальні – з мінералізацією 8-12 г/л і води з меншою мінералізацією, але з підвищеним вмістом речовин, що мають специфічну дію; 2) лікувально-столові – з мінералізацією 2-8 г/л; 3) - мінеральні столові – з мінералізацією від 1 до 2 г/л; 4) природні столові води – мінералізація менша 1 г/л. На жаль, це групування природних вод не може бути використане в дитячій курортології, що пояснюється лабільністю водно-сольового обміну дитячого організму. Та й для дорослих, на нашу думку, є невиправданим виділення лікувально-столових вод з мінералізацією, яка в 10 разів перевищує звичайні питні води. Така концентрація можлива тільки у випадках наявності доказів нешкідливості тривалого вживання значної кількості різноманітних солей і мікроелементів. Через те педіатру доцільніше користуватися більш старим поділом мінеральних вод.

Води малої мінералізації (2-5 г/л). В той самий час води з мінімальною мінералізацією (2 г/л) перевищують за своєю загальною мінералізацією питні приблизно в 3 рази. Ці води, як правило, відзначаються діуретичним ефектом завдяки своїй гіпотонічності, порівняно з осмотичною концентрацією плазми і тканинної рідини. Є ряд лікувальних вод з незначною мінералізацією (менше 1 г/л), бо такі, що мають у своєму складі інші речовини в підвищеній кількості (наприклад, „Нафтуся). Води, що містять більше 10 мг/л заліза, 5 мг/л йоду, стільки ж літію, 25 мг/л брому, 50 мг/л кремнію і метаборної кислоти, 2 мг/л фтору, 0,7 мг/л миш'яку, належать до специфічних. Води малої мінералізації слід призначати дітям для пиття при поєднаних захворюваннях органів травлення і сечовивідних шляхів; дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, коли можливі порушення мінерального балансу в організмі. При тривало у (більше 30 днів) курсі внутрішнього їх вживання; для промивання кишечника і мікроклізм. Води малої мінералізації широко використовуються і для зовнішнього застосування (ванни, душі).

Води середньої мінералізації (5-15 г/л), які за своєю осмотичною концентрацією наближаються до плазми, як правило, використовуються для внутрішнього вживання (Арзнінські мінеральні води, Лужанська, Єсентуки №4 та інші). Через те ці води найбільш фізіологічні. На відміну від ізотонічного розчину хлориду натрію, розчину Рінгера та інших штучних розчинів, що використовуються в медицині, природні мінеральні води відзначаються багатокомпонентністю (містять макро- і мікроелементи, гази, органічні речовини). Завдяки цим особливостям вони при внутрішньому вживанні впливають не тільки на перебіг патологічного процесу в тому чи іншому органі, але й на обмінні процеси в організмі. Подібні води використовуються для пиття, введення per rectum, а також для інгаляцій, полоскання рота. глотки. Води середньої мінералізації слід призначати переважно короткими курсами при внутрішньому їх вживанні. Дітям краще призначати мінеральні води меншої мінералізації. Наприклад, Єсентуки №17 і №4 мають однаковий хімічний склад - гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвий. Але Єсентуки №17 містять 11,9 г/л мінеральних речовин, а Єсентуки № 4 - 8,6 г/л. Через те хворим дітям слід призначати Єсентуки № 4. Мінеральні води середньої мінералізації також успішно застосовуються при зовнішньому їх призначенні.

Води високої мінералізації (15-35г/л) звичайно, застосовуються для зовнішнього користування (ванн). Однак широко відомі такі сульфатні натрієві і магнієві проносні мінеральні води, як Баталінська, Лісогорська і інші, які, незважаючи на високу мінералізацію, вживаються всередину, їх дія обумовлена притягуванням води через кишкову стінку і посиленням перистальтики кишечника. Приймають їх, як правило, лише один раз.

До спеціальної групи розсолів відносять води в мінералізацією понад 35 г/л (міцні розсоли містять більше 150 г/л мінеральних речовин). Такі води для внутрішнього вживання використовуються рідко. Так, можна назвати джерело "Барбара" в Трускавці, з розсолу якого шляхом виморожування одержують відому сіль „Бар бара", яка успішно використовується для тюбажів і як ніжний проносний засіб. Вода джерела №1 курорту Моршин хлоридно-сульфатно-натрієво-магнієвим розсолом від 200 до 400 г/л. Перед уживанням її розводять до концентрації 7 г/л, 14 г/л, 21 г/л. Шляхом виморожування і кристалізації з неї одержують гірку сіль - '"Моршинку", основою якої в глауберова сіль (99,8 %).

Слід відзначити, що ступінь розчинності солей залежить від температури води, наявності газів та інших солей. Наприклад, розчинність кальцію карбонату значно збільшується у воді, що містить вуглекислий газ і т.д.

Мінеральні води характеризуються за переважаючими аніонами і катіонами, вміст яких виражають у г/л. мг-екв., екв.%. Якщо прийняти суму катіонів за 100 процентів і суму аніонів теж за 100 процентів, то легко вирахувати вміст кожного іона, виражений в еквівалент - процентах.

Мікроелементи в організмі людини взагалі і дитини зокрема відіграють важливу роль. Через те невелика кількість їх у мінеральних водах (саме невелика!) значною мірою визначає терапевтичний ефект останніх. Введені в організм з мінеральною водою невеликі дози мікроелементів не тільки поповнюють запас їх у хворому організмі, але й сприяють кращому всмоктуванню стінкою кишок мікроелементів їжі і зворотному всмоктуванню їх при виділенні через слизову оболонку кишок ї з жовчю.

Loading...

 
 

Цікаве