WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Патологія підшлункової залози. Панкреатизм, панкреатити: причини, клініко-параклінічні критерії діагностики. Сучасні методи лікування - Лекція

Патологія підшлункової залози. Панкреатизм, панкреатити: причини, клініко-параклінічні критерії діагностики. Сучасні методи лікування - Лекція

Патогенез – активація панкреатичних ферментів в протоках і паренхімі залози – набряк, некроз і послідуючий фіброз з розвитком екзокринної і ендокринної недостатності. Суттєву роль відіграють порушення мікроциркуляції – виникає ішемія, набряк, порушення проникливості клітинних мембран, деструкція ацинарних клітин.

В останні роки широко обговорюється теорія, "окислюваного стресу" - накопичення в ацинарних клітинах продуктів ПОЛ, вільних радикалів, які викликають пошкодження клітин, запалення, синтез білків гострої фази. Роль вродженого або набутого дефекту синтезу літостатіну, який приводить до преціпітації білка і кальцію і обструкції дрібних протоків з послідуючим перідуктальним запаленням і фіброзом.

Робоча класифікація хронічного панкреатиту у дітей. (Г.В.Римарчук).

Походження:

  • первинний;

  • вторинний.

Перебіг хвороби:

  • легкий;

  • середньоважкий;

  • важкий.

Функціональний стан ПЗ:

а) зовнішньосекреторна функція –

  • гіпосекреторний тип;

  • гіперсекреторний тип;

  • обтураційний тип;

  • нормальний тип панкреатичної секреції;

б) внутрішньосекреторна функція –

  • гіперфункція;

  • гіпофункція інсулярного апарату.

Ускладення:

  • несправжня киста;

  • панкреолітіаз;

  • цукровий діабет;

  • плеврит.

Супутні хвороби:

  • виразкова хвороба;

  • гастродуоденіт;

  • холецистохолангіт;

  • гепатит;

  • ентерит;

  • коліт;

  • неспецифічний виразковий коліт.

Клініка:

  • поступовий початок;

  • погіршення самопочуття;

  • зниження апетиту;

  • неінтенсивний біль в животі;

  • акроціаноз, екхімози;

  • геморагічний висип;

  • біль в животі підсилюється після прийому їжі і фізичного навантаження;

  • у частини дітей – ірадіація болю в поперекову ділянку;

  • диспептичні прояви: нудота, блювання;

  • кишечні розлади – чергування закрепів і проносів (стеаторея);

- синдром хронічної інтоксикації – загальна слабість, підвищена втома, головний

біль, емоційна лабільність;

  • рідко підвищення температури тіла;

  • дефіцит маси тіла;

  • ознаки гіповітамінозу;

  • пальпація живота – розлита болючість (позитивні симптоми Кача, Мейо-Робсона, больві точки Дежардена, зона Шоффара);

  • часто – гепатомегалія.

Диференційна діагностика.

    1. Гострий панкреатит.

    2. Панкреатопатія – порушення переважно зовнішньосекреторної функції органу із слабковираженою клінічною картиною. Запальні зміни відсутні, процес розвивається по типу вісцеро-вісцерального рефлексу (швидко минаючий набряк).

  • короткочасний біль в лівому підребер'ї;

  • зниження апетиту;

  • нестійкий стілець (стеаторея, креаторея);

  • супутня патологія гастродуоденальної зони і гепатобіліарної системи (ведучі клінічні симптоми).

  • УЗД ПЗ – ехограма нормальна (в динаміці – незначне збільшення ПЗ в розмірах).

Діагностика хронічного панкреатиту.

  1. Анамнез.

  2. Об'єктивні дані.

  3. Параклінічні методи:

  • гемограма;

  • аналізи сечі;

  • копрограма;

  • біохімія крові (амілаза, ліпаза, трипсин, протіїнограма);

  • секреторний тест – вводить 1 ОД/кг ваги секретину д/венно, повільно. Протягом 1 години кожні 15-20 хв. отримують порцію панкреатичного соку. В перші 20-30 хв. – збільшення об'єму і бікарбонатної лужності соку; в 2,3-ій порціях – зниження акивності ферментів і на 60 хв. дослідження всі параметри в нормі.

Типи патології панкреатичної активності:

  1. Гіперсекреторний тип – підвищення концентрації ферментів при нормальному або підвищеному об'ємі секрету і бікарбонатній лужності (при загостренні панкреатиту).

  2. Гіпосекреторний тип – зниження активності ферментів при нормальному або зниженому обємі секрету і концентрації бікарбонатів (хронічний панкреатит).

  3. Обтураційний тип – зменшення об'єму секрету при нормальних показниках активності ферментів і бікарбонатної лужності.

  • УЗД ПЗ – збільшення органу в розмірах, гіперехогенність паренхіми;

  • комп'ютерна томографія;

  • рентгенологічне дослідження (в умовах гіпотонії 12-палої кишки);

  • ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія;

  • радіонуклідне сканування;

  • термографічне дослідження.

Лікування хронічного панкреатиту:

  • усунення провокуючих факторів;

  • ліквідація больового синдрому;

  • корекція екзокринної і ендокринної функцій ПЗ;

  • усунення супутніх захворювань травної системи.

В періоді загострення:

  • стаціонарне лікування;

  • дієта – в перші 2-3 дні – голодна пауза і значне пиття, відсмоктування шлункового вмісту через назогастральний зонд;

  • д/венно крапельно: аміназол, альвезін, поліамід, жирові емульсії (10% інтраліпід або ліпофундін). Після стихання гострих явищ – дієта з фізіологічною нормою вмісту білка – від 80 до 120 г на добу (молочні продукти, яйця, нежирні сорта м'яса або риби). Дієта №5п;

  • для ліквідації больового синдрому соматостатин (окіреотид) і даларгін, сандостатин від 25 до 100 мкг 3 р./день підшкірно – 5-7 днів;

  • антипротеазні препарати – трасілол, цалол, зімофен, контрікал, габескат, трасколан (від 5000 до 20 000 ОД 2-3 р/добу довенно краплинно в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або 5 % розчину глюкози);

  • блокатори Н-2 рецепторів гістаміну (ранітідін);

  • ферментні препарати (креон, панзинорм-форте, панкреатин);

  • анальгезуючі препарати – 50% розчин анальгіну д/м;

  • антибіотики – з метою профілактики інфекційних ускладнень;

  • симптоматична терапія (холінолітики, прокінетики, гіпосенсибілізуючі препарати, біопрепарати для відновлення кишечної мікрофлори).

У фазі ремісії – дитина передається під спостереження гастроентеролога. Основним засобом підтримки стабільного стану хворого є обов'язкове дотримання дієти №5п – 6-12 місяців після виписки із стаціонару. В перший рік від початку хвороби або загострення дитина повинна спостерігатися щомісячно. Щоквартально – біохімія крові (вміст амілази, трасферази, лужної фосфатази), визначення амілази в сечі.

Обов'язково – протирецидивна терапія (3-4 рази на рік).

Тривалість курсу протирецидивної терапії – від 4 до 6 тижнів.

  • Дієта;

  • ферментативна терапія;

  • репаранти;

  • М-холінолітики;

  • фізіотерапія (індуктотермія, ультразвук, електорофорез);

  • фітотерапія.

Для профілактики рецидивів – курортне лікування – тільки в період ремісії при нормальних показниках екзокринної і ендокринної функцій підшлункової залози (Трускавець, Моршин, Миргород, Березівські мінеральні води).

Література.

  1. Артамонов Р.Г., Рыбина Л.Н. Дворяковский И.В. Диагностическое значение эхографического исследования поджелудочной железы у детей с хроническими заболеваниями органов пищеварения //Вопросы охраны материнства и детства. –1989. –Т.34. -№2. –С.17-19.

  2. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста. – Харків: Консум, 2000.-С. 283-316.

  3. Болезни органов пищеварения у детей./ Ред. А.В. Мазурина. - М.: Медицина,1984.

  4. Детские болезни / Ред. Н.А. Геппе. – М.: "Русский врач", 1997.

  5. Златкина А.Р., Белоусова Е.А., Никитина Н.В. Принципы лечения больных хроническим панкреатитом //Тер. Архив. –1999. -№2. – С.80-82.

  6. Игнатов С.И., Игнатова М.С. Лечение соматических заболеваний у детей. - М: Стар'Ко, 1996.

  7. Логинов А.С. Новейшие достижения в гастроэнтерологии и перспективы её развития //Тер. Архив. –1999. -№2. С. 5-7.

  8. Лукащук В.Д. Діагностика захворювань підшлункової залози //ПАГ. –1999. -№1. –С. 52.-57.

  9. Медицина дитинства. В 4т. Т.2. / Ред. П.С. Мощича.- Київ, Здоров'я, 1994.

  10. Павловський М.П., Чуклін С.М., Переяслов А.А. Патогенез гострого панкреатиту та поліорганна недостатість: сучасні погляди // Журнал АМН України. –1997. – Т.3. - №4. – С. 582-598.

  11. Римарчук Г.В., Урсова Н.И., Батенькова Ю.В., Рыжкова Л.И. Клинические варианты хронического панкреатита у детей. – М.: Педиатрия. -№1. –1997.

  12. Руководство по гастроэнтерологии. В 3т.Т.2./ Ред. Ф.И. Комарова, А. Л. Гребенева. - М.: Медицина,1995.

  13. Справочник по детской гастроэнтерологии. /Ред. А.М. Запруднова. - М.: Медицина,1995.

  14. Синдромная диагностика в педиатрии. /Ред. А.А.Баранова. – М.: Медицина,

1997.

  1. Справочник детского гастроэнтеролога / Ред. Е.М. Лукьяновой. - К.: Здоров'я,1986.

  2. Свинницкий А.С., Ена Я.М., Дземан М.И., Андреев А.П. Внутрисосудистое свертывание крови при заболеваниях поджелудочной железы, желудка и кишок. // Лікарська справа. –1998. - №1. – С. 48-51.

Loading...

 
 

Цікаве