WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гостра дихальна недостатність, респіраторний дистрес-синдром дорослого типу у дітей: патогенез, клініка, перебіг, діагностика, диференційна діагностик - Реферат

Гостра дихальна недостатність, респіраторний дистрес-синдром дорослого типу у дітей: патогенез, клініка, перебіг, діагностика, диференційна діагностик - Реферат

При недостатньому лікуванні або продовжені дії причинних факторів патологічних станів ГДН наростає, стан дитини вимагає зміни режиму ШВЛ. В легенях вислуховуються різнокаліберні дифузні хрипи, в т.ч. крепітація, а також розсіяні грубі сухі на вдосі і видоху, що створює картину бронхіальної обструкції, набряку та застою в легенях. Симптоми надмірного збудження дитини чередуються з періодами загального пригнічення, м'язевої гіпотонії, артеріальної гіпотензії. Наявні порушення гомеостазу І ст. прогресують (підвищення ЦВТ, утримується дефіцит ОЦК, зниження рh, наростання гліколізу, глюконеогенезу, ліполізу, гіперкоагуляції, утримується циркуляторна гіпоксія, гіпокаліємія.

Несприятливими прогностично є: наростання задишки, тахікардія, поява і наростання олігурії, утримання порушень периферичного кровообігу (централізація, мале кровонаповнення за один серцевий цикл, підвищення опору току крові периферичних судин), застій у шлунку, лабільність рівня натрію в крові.

Тривалість стадій тим коротша, чим тяжчий перебіг.

3-я стадія при тяжкому перебігу процесу може починатись і в кінці 1-ої доби, інколи після покращення та клінічної стабілізації і триває 3-4 доби.

Характерно для даного періоду захворювання:

  • спонтанно наростає задишка;

  • підвищений АТ з тенденцією до збільшення систолічного та діастолічного тиску;

  • збільшення хвилинного об'єму серця в два і більше раз;

  • стійка гіпоксемія (РаО2 <70 мм рт.ст.);

  • зростання альвеоло-артеріальної різниці по кисню більше 20 мм рт. ст.;

  • зростання шунтування в легенях справа наліво до 15-20% серцевого викиду (знижується реакція на інгаляції газових сумішей з підвищеною концентрацією кисню); 30% УО –неможливість самостійного дихання;

  • прогресуюча гіперкоагуляція (фібриноген > 5,0 г/л), вільний гепарин, тромбіно-вий час та толерантність плазми до гепарину знижені, однак м.б. і підвищені);

  • погіршення рентгенологічної картини;

  • повторний розвиток гіповолемії на фоні нормального або підвищеного ЦВТ та порушень периферичного кровообігу;

  • гіперосмолярна та позаклітинна дегідратація;

  • наростає катаболізм (росте вміст азотових шлаків, калію, ліпідів крові;

  • наростання метаболічного ацидозу залежно від порушень водно-електролітного обміну;

  • збільшення фізіологічного мертвого простору (VД/VТ ).

Надалі на фоні перечислених складних порушень гомеостазу в організмі наростають порушення свідомості (сопор - ступор – кома), серцева недостатність, гіпоксія міокарду та порушення коронарного кровообігу), гіпертензія в малому колі кровообігу. Рентгенологічно цей період виражається зливними інфільтратами, "повітряною бронхограмою", тяжистістю. Останнє свідчить про розвиток пневмофіброзу. Обов'язковим є нашарування інфекції з перших моментів розвитку ARDS при позалегеневих причинах і розвиток пневмонії. Однак у частини хворих зворотній розвиток процесу можливий.

4-а стадія: виздоровлення або прогресування патологічних процесів, які були у 3-й стадії, приєднання гнійно-запальних ускладнень з генералізацією інфекції і розвитком сепсису. Як правило, прогноз несприятливий. Ознаками несприятливого прогнозу є:

  • повна неможливість самостійного дихання;

  • розвиток і поглиблення коми;

  • відсутність синхронного дихання хворого з респіратором, це досягається з допомогою релаксантів;

  • гранично низький РаО2 (50-40 мм рт. ст.) при відносно високому РаСО2 (> 40 мм рт. ст.) при умові збагачення киснем повітряної суміші для ШВЛ;

  • високий катаболізм (втрата маси тіла 1-2 кг за добу, високий вміст азотових шлаків у сироватці крові);

  • декомпенсований метаболічний ацидоз (рh < 7,2);

  • наростання ішемії міокарду на ЕКГ;

  • жовтушність склер, шкіри;

  • прогресування запальних процесів в т.ч. і в легенях, абсцедування, септикопіємія.

Перечислені процеси, а також клоніко-тонічні судоми, гіпо-, гіпертермія, олігурія з наростанням рівня азотових шлаків у сироватці крові, геморагічний синдром свідчать про наростання поліорганної недостатності.

Лікування ARDS.

Профілактика: лікування шоку, порушень гемодинаміки (гіпотензії, периферичного кровообігу), лікування артеріальної гіпоксемії і інгібіція продукції тромбоксану А2, нормалізація мікроциркуляції – курантил 3,0 мг/кг, стабілізація мембран лейкоцитів, тромбоцитів (реополіглюкін); профілактика ДВЗ-синдрому (гепарин 10-20 тис.од.д.д.). При зниженні антитромбіну ІІІ на 50% - переливання СЗП.

Лікування.

Лікування шоку. Курантил в/в, гепарин (ДВЗ-синдром) 2 рази в добу крапельно 2 години. Енергетичне забезпечення: глюкоза + інсулін + пананагін, розчини амінокислот, корекція водно-електролітних порушень, ШВЛ, ендобронхіально сурфактант, АБТ, ГК.

Література.

  1. Абросимов В.Н. Нарушения регуляции дыхания. – М.: Медицина, 1990. –248с.

  2. Болезни органов дыхания: Руководство для врачей: В 4т. /Ред. Н.Р. Палеева. – Т.1. Общая пульмонология /Ред. Н.В.Путова. - М.: Медицина, 1989. – С. 70-85.

  3. Болезни органов дыхания: Руководство для врачей: В 4т. /Ред. Н.Р. Палеева. – Т.3. Частная пульмонология /А.И. Борохов, А.П. Зильбер, В.В. Ильченко и др. - М.: Медицина, 1990. – С. 290-360.

  4. Гриппи М. Патофизиология лёгких: Пер. с англ. – М.: BINOM, СПБ: Невский диалект, 1999.

  5. Дорощук В.П. Патогенетическое лечение угрожающих нарушений дыхания. – Киев: Здоров'я, 1979. – 247с.

  6. Зильбер А.П. Дыхательная недостаточность. Руководство для врачей. – М.: медицина, 1989.

  7. Интенсивная терапия в педиатрии. В2т. Т.1.: Пер. с англ. /Ред. Дж.П. Моррея.- М.: Медицина, 1995. – С. 166-319.

  8. Марино Р.Л. Интенсивная терапия: Пер. с англ. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998.

  9. Малышев В.Д. Острая дыхательная недостаточность - М.: Медицина, 1989. –240с.

  10. Неотложные состояния в педиатрии /Ред. В.М. Сидельникова. – К.: Здоров'я, 1994. – С.266-284.

  11. Неговский В.А., Гурович А.М., Золотокрылина Е.С. Постреанимационная болезнь. - М.: Медицина, 1987. – С. 119-142.

  12. Штайнигер У., К.Э. Мюлендаль. Неотложные состояния у детей: Пер. с нем. – Мн.: Медтраст, 1996.

  13. Дарджания Р.А., Узунова А.Н. Клинико-рентгенологические признаки респираторного дистресс-синдрома взрослых при пневмонии у детей раннего возраста //Педиатрия.-1997. - № 3. – С.49-52.

Скорочення.

АВ – альвеолярна вентиляція.

ГДН – гостра дихальна недостатність.

ГК – глюкокортикоїди.

ДБ – дрібні бронхи.

ЗЕЛ – залишкова ємність легень.

ЗОД – захворювання органів дихання.

ЗОЛ – залишковий об'єм легень.

ЖЕЛ – життєва ємність легень.

ЕЕГ – електроенцефалограма.

КБ – крупні бронхи.

КР – кровоток.

МОШ – максимальна об'ємна швидкість.

ОФВН – об'єм форсованого видиху за 1 сек.

ПШ – пікова швидкість.

Раw – опір в центральних дихальних шляхах.

РДСД – респіраторний дистрес-синдром дорослого типу.

СБ – середні бронхи.

СОШ 25-75 - середня об'ємна швидкість на рівні 25-75% ЖЕЛ.

ЦВТ – центральний венозний тиск.

ЧД – частота дихання.

ХОД – хвилинний об'єм.

ШВЛ – штучна вентиляція легень.

Loading...

 
 

Цікаве