WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Порядок забезпечення населення лікарськими засобами безкоштовно та на пільгових засадах - Курсова робота

Порядок забезпечення населення лікарськими засобами безкоштовно та на пільгових засадах - Курсова робота

При необхідності допускається порушення вторинної промислової упаковки для відпуску меншої кількості лікарського засобу. Порушення первинної упаковки лікарського засобу не дозволяється.

У випадку відсутності лікарського засобу, виписаного медичним працівником, пацієнту, за його згодою, може бути запропоновано лікарський засіб з іншою торгівельною назвою, але з такою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, як і лікарський засіб, виписаний у рецепті. Зазначена норма не поширюється на лікарські засоби, які відпускаються безоплатно і на пільгових умовах, та ті, що підлягають предметно-кількісному обліку.

З аптек та їх структурних підрозділів можуть відпускатися лише зареєстровані в Україні в установленому порядку лікарські засоби за наявності копії сертифіката якості виробника, який зберігається у суб'єкта господарської діяльності. На вимогу споживача копія сертифіката якості на лікарський засіб повинна бути надана у термін, не більший ніж одна доба.

Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають.

Забороняється виписувати амбулаторним хворим рецепти на лікарські засоби, перелічені в таблиці 1.1., а також їх аналоги, що використовуються для усіх видів наркозу (інгаляційного, неінгаляційного, увідного) та з метою досягнення міорелаксації при хірургічних і діагностичних втручаннях [9].

Перелік лікарських засобів (за міжнародними непатентованими назвами), на які не дозволяється виписувати рецепти

Групи і назви лікарських засобів

Групи і назви лікарських засобів

Групи і назви лікарських засобів

І. Засоби для наркозу

12. предіон

V. Міорелаксанти периферичної дії

  1. азоту закис

13. пропанідид

21. атракурій

  1. галотан

14. пропофол

22. ботулінічний токсин

  1. гексенал

15. тіопентал

23. векуроній

  1. гексобарбітал

ІІ. Опіоїдні аналгетики

24. мівауроній

  1. ефір для наркозу (діетиловий ефір)

16. реміфентаніл

25. панкуроній

  1. енфлуран

17. фентаніл

26. піпекуроній бромід

  1. етомідат

ІІІ. Нейролептики

27. суксаметоній

  1. ізофлуран

18. дроперидол

28. тубокурарин

  1. кетамін

ІV. Похідні бензодіазепіну

29. цисатракурій

10. метогексітал

19. мідазолам

VІ. Діагностичні і терапевтичні радіо фармацевтичні (без винятку)

11. натрію оксибутурат

20. флунітразепам

Дослідження аспектів забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення на рівні промислового регіону

Важливим соціально-медичним завданням фармації є надання своєчасної та якісної лікарської допомоги населенню, зокрема пільговому контингенту, яке ґрунтується на використанні бюджетних коштів. Але нині спостерігається незбалансованість між виписуванням рецептів і відпуском ліків за пільгами, яка призводить до заборгованості бюджету перед аптечною службою через несвоєчасне переведення коштів медичними закладами. Тобто порушуються умови забезпечення лікарськими засобами пільгового контингенту населення. Це з одного боку. З іншого-відсутній механізм формування державних та регіональних бюджетних фондів для фінансування цього напряму і тому обсяги асигнувань не завжди відповідають реальним потребам забезпечення лікарськими засобами хворих пільгових категорій. Через це важливим є пошук варіантів вирішення такої проблеми. Доцільно зауважити, що у законодавчому аспекті в Україні діють відповідні нормативні документи щодо регулювання порядку забезпечення лікарськими засобами пільгового контингенту населення, серед яких постанова Кабінету Міністрів України за №1303 від 17.08.98 р. та за №1071 від 05.09.96 р., накази Міністерства охорони здоров'я України за №185 від 23.06.96. р., №6 від 12.01.99.р., №251 від 14.10.99. р. та ін.

З досвіду забезпечення медикаментами хворих пільгових категорій в інших країнах світу заслуговує на увагу впровадження стандартів або рекомендацій для контролю за якістю надання медичної і фармацевтичної допомоги через страхові компанії, формування регіональних витрат на ці послуги, створення мінімальних суспільних потреб тощо.

Останніми роками в нашій державі також виникла необхідність регулювання медичної і фармацевтичної допомоги населенню через створення стандартів, і тому цей напрямок фармакоекономіки розглядають як важливу складову наукових досліджень [1-5]. Але щодо забезпечення медикаментами пільгового контингенту населення, то цю проблему не розглянуто, хоча вона має важливе суспільне й економічне значення, що й обумовило мету нашого дослідження. Об'єктом вивчення стала сукупність окремих осіб пільгового контингенту населення у промисловому регіоні країни (Луганська область).

Установлено, що відповідно до чинного законодавства досліджуваний пільговий контингент населення на регіональному рівні поєднує 10 груп населення (більше ніж 33 групи захворювань), яким лікарські засоби відпускаються безкоштовно за рецептами лікарів, та 5 груп населення, котрим ліки за рецептами лікарів відпускаються в розмірі 50% від їх вартості.

Серед них найбільшим контингентом є інваліди, учасники війни та прирівняні до них-33,02%; далі-діти віком від 3 до 6 років (10,19%); діти до трьох років; хворі на шизофренію й епілепсію та інші психічні захворювання (7,61%); хворі на цукровий і нецукровий діабет (6,41%); інваліди дитинства І і ІІ груп (6,27%); онкологічні хворі (6,44%); пенсіонери, які отримують пенсію у мінімальних розмірах (5,03%); хворі на туберкульоз (3,30%); ліквідатори аварії на ЧАЕС (2,0%); усі інші-11,91%. Разом з тим, обсяги витрат на забезпечення лікарськими засобами розподіляються не у такій послідовності.

Найбільший відсоток витрат припадає на забезпечення медикаментами хворих на цукровий і нецукровий діабет (40,42%), ліквідаторів аварії на ЧАЕС (34,52%) та інвалідів, учасників війни і прирівняних до них (10,63%). Фармацевтичне забезпечення всіх інших груп хворих пільгових категорій здійснюється у розмірі 14,43% від загальної суми витрат (рис.1).

Із рис.1 видно, що майже всі витрати коштів пов'язані із забезпеченням лікарськими засобами 1-ї, 5-ї та 10-ї умовних груп: інвалідів, учасників війни та прирівняних до них; хворих на цукровий і нецукровий діабет, ліквідаторів на аварії ЧАЕС (85,57%).

Тому, якщо аналізувати заборгованість бюджету перед аптечною службою через несплату медичними закладами за одержанні медикаменти, доцільно акцентувати увагу саме на вказаних групах пільгових категорій населення. Установлено що загальна заборгованість складає 9,37% від сукупної вартості відпущених ліків з аптечних закладів пільговим категоріям населення, зокрема 7,88%- від вартості реалізованих ліків інвалідам, учасникам війни та прирівняних до них; 6,42%-ліквідаторам аварії на ЧАЕС; 2,84%- хворим на цукровий і нецукровий діабет. Серед інших груп пільгових категорій населення такого заборгованість складає 5,99%. Значна частина боргу припадає на стаціонари лікувальних закладів - 4,15% від загальної вартості ліків, відпущених для них аптеками.

Таким чином, проблема існує і її необхідно вирішувати, на нашу думку, через створення фармакоекономічних стандартів. Враховуючи те, що пільгова категорія хворих - інваліди, учасники війни та прирівняні до них – посідає значне місце у використанні ліків, на її прикладі провели дослідження зі створення методичних підходів до формування фармакоекономічних стандартів. Установлено, що найчастіше особи з цієї пільгової категорії населення хворіють на енцефалопатію та обструктивний бронхіт. Ці захворювання було розглянуто в подальших дослідженнях за умови їх стаціонарного лікування, бо, як згадувалось раніше, медичні заклади мають значну заборгованість перед аптеками.

Згідно зі створеним алгоритмом та вимогами ринкової економіки з'ясовували потребу в лікарських засобах на рівні певних лікувальних закладів та індивідуальні підходи до фармакотерапії хворих. У дослідженнях дотримувалися основної мети фармакоекономіки – раціонального використання лікарських засобів за умови, що кожний хворий має право отримати відповідний медичний препарат протягом необхідного періоду в ефективній дозі (за можливості вибирають найменш вартісний лікарський засіб для раціонального використання коштів) [2]. Далі аналізували дійсне застосування лікарських засобів, враховуючи діючі речовини; дозування та кількість вжитих лікарських засобів протягом курсу лікування. Для цього вивчались листки призначень більше ніж 150 історій хвороб.

Loading...

 
 

Цікаве