WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Смерть і трупні зміни - Реферат

Смерть і трупні зміни - Реферат

У цей час нігті рук та ніг легко від'єднуються разом із великими пластами епідермісу, зазвичай формуючи "рукавиці" та "шкарпетки"; усе тіло неймовірно розбухає. Врешті решт, тиск газу досягає свого максимуму, і черевна порожнина розривається. Пройшло декілька тижнів по смерті.

3. Зрідження тканин

Скрізь по тілі продовжується гниття. Воно починається зі зміни кольору органів і прогресує у зрідження тканин. Тілесні жири перетворюються на олеїнові, палмітинові та стеаринові кислоти; протеїни розкладаються до амінокислот, будівельних блоків протеїнових молекул. Мало помалу тіло розпадається.

Як правило, частини тіла із меншою кількістю м'язів зріджуються швидше мускулистих органів. Очні яблука, шлунок та кишки перші у цьому процесі. Маленькі білі гранули під назвою "просовидні диски" інколи формуються на зовнішній поверхні серця. Само серце стає млявим і тонкостінним. Селезінка та легені стають м'якими та крихкими; виділення газів призводить до формування на легенях та мозку стільникоподібних візерунків. Мозок перетворюється на кашицю. Зазвичай капсули печінки, селезінки ти нирок витримують довше, перетворюючись на м'ясисті мішки наповнені густою, мутною рідиною. З часом вони розриваються теж.

Врешті решт, після руйнування всіх м'яких частин, розкладаються з'єднальні тканини та хрящі. Лишається скелет.

Окремий розділ судової медицини — судова ентомологія вивчає біологію некробіонтів, їх місце і роль у процесі біологічного розпаду трупа, вплив на їх життєдіяльність чинників, які належать до умов перебування трупа.

В середньому після третьої доби від настання смерті, коли відбувається інтенсивне гниття трупа, у місцях його природних отворів (очі, рот, ніс) та у ділянках пошкоджень мухи починають відкладати сотні тисяч яєць, які через 10-30 год. перетворюються в личинки. Вони досить швидко знищують основну масу м'яких тканин трупа — новонародженого за 10-12 діб, дорослої людини за 3-4 тижні. Далі личинки мух перетворюються у лялечки, а через 2 тижні — в мух. Таким чином, розвиток мух при температурі +15-20°С відбувається протягом 3 тижнів.

Крім личинок мух у розпаді трупа беруть участь жуки, які замінюють популяцію мух. Популяція жуків перебуває на трупі в середньому 504 доби і за цей час знищує м'які тканини, які ще залишились.

Протягом цього терміну розпад трупа триває внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів і плісеневих грибів.

Після того, як з трупа зникають жуки-некробіонти, його подальший розпад спричиняється мікроорганізмами, діяльність яких за 27-976 діб залежно від температурних умов перебування трупа, призводить до розпаду скелета на окремі кістки. Через 4-5 років після смерті відбувається розпад і кісток.

Якщо труп перебуває в лісі, на відкритій місцевості, у приміщенні, воді, він може пошкоджуватись або знищуватися свійськими чи морськими тваринами і птахами. Встановлення експертом факту пошкоджень трупа тваринами або птахами не становить значних труднощів. Так, наприклад, коти і собаки можуть спричиняти як значні дефекти шкіри і м'язів з нерівними велико і дрібнозубчастими краями, так і неправильно овальної форми рани переважно на лиці, передній і бічній поверхні шиї, кистях рук.

Пошкодження, які спричиняють дикі тварини (вовки, кабани, лисиці) можуть нагадувати травми від колючих і ріжучих предметів. Проте по краях цих пошкоджень вдається виявити сліди від передніх зубів тварини, яка намагалась відірвати частини тканин трупа. Досить характерними для лисиць та інших хижаків є великі дефекти всіх м'яких тканин на тулубі і кінцівках майже до повного їх скелетування.

Післясмертні пошкодження часом спричиняють і птахи, найчастіше ворони. Вони можуть викльовувати очі та ділянки тканин у вигляді круглястих або вікончастих отворів значної глибини діаметром 4-5 см.

Часто трупи людей пошкоджуються гризунами — щурами і мишами, які об'їдають відкриті частини тіла. Такі пошкодження мають форму, близьку до овальної, та дрібнофестончасті краї.

Якщо труп перебуває у воді, його можуть пошкоджувати риби, раки та інші представники водяної фауни. Причому частини тіла, що прикриті одягом, як правило, не пошкоджуються. Ступінь пошкодження трупа залежить від тривалості перебування його у воді, пори року і фауни водяного середовища. Так, у морі різко змінити зовнішній вигляд трупа вже через кілька днів його перебування у воді здатні восьминоги. Череп і кінцівки трупа можуть бути повністю скелетовані, довгі трубчасті кістки поламані, на мацерованій шкірі наявні численні дефекти з зазубреними краями, а внутрішніх органів може не бути. Для пошкоджень, спричинених акулами, характерна багаторядність, рани мають вигляд гострих кутів із скошеними верхніми і підритими нижніми краями та гострими кінцями. Часом такі пошкодження можуть переходити у різні за розміром рвані рани.

Пошкодження, спричинені тваринами і птахами, можуть нагадувати зажиттєві травми. Проте при їх гістологічному дослідженні ніколи не виявляють ознак зажиттєвої травми. Крім того, тварини і птахи, знищуючи м'які тканини трупа, руйнують труп та пошкодження, які могли бути на трупі, внаслідок чого вигляд зажиттєвих травм може різко змінюватися або вони можуть зовсім зникати.

Таким чином, ентомофауна трупа є важливим компонентом, який забезпечує його біологічний розпад, а вивчення її популяцій дозволяє встановити час заселення ними трупа і давність настання смерті. Відомості про пошкодження тканин трупа гризунами, птахами або великими тваринами допомагають визначити сезон потрапляння трупа в ці умови і місце його виявлення.

ОМИЛЕННЯ (Формування жировоску)

Інколи гниття трупа не призводить до скелетезації. Інколи, під час розкладу жирів гідролізом та гідрогенізацією, умови стають надто кислотними для бактеріальної активності. Коли це стається, тілесні жири перетворюються на жировіск, жовтувато-білу, жирну, воскоподібну субстанцію, яка пахне сиром, землею та аміаком. Ця субстанція плаває у воді, розчиняється у гарячому алкоголі і ефірі, і горить легким жовтим полум'ям.

Формування жировоску, природна форма консервації, рідкісний процес, що потребує теплого, вологого середовища та участі гнилісних бактерій, таких як Clostridium welchii. Зазвичай він формується у підшкірних тканинах, особливо на щоках, грудях та сідницях; за дуже рідких умов підшкірні тканини всього тіла можуть перетворитися на жировіск. Внутрішні органи рідко бувають задіяні. Жировіск разом з муміфікованими м'язами, волокнами та нервами формують природно консервоване тіло, чиї риси зберігаються впізнаваними. Процес займає 5 чи 6 місяців по смерті, і тіло може зберігатися роками у цьому стані.

МУМІФІКАЦІЯ

Інша модифікація гниття — муміфікація, висушування тканин та внутрішностей після смерті. За сухих умов та вентиляції повітря, особливо якщо відбулося омилення, тіло зіщулюється до темної шкірястої, пергаментної маси шкіри та сухожилків навколо кісток. Шкіра у паху, на шиї та у пахвах інколи розривається у цьому процесі. Внутрішні органи зазвичай не зберігаються, окрім особливих випадків. Анатомічні риси за цих умов зберігаються.

Час, потрібний для повної муміфікації, варіюється, але в таких країнах як Єгипет, де належний клімат, муміфікація здійснюється та завершується за декілька тижнів.

Прискорене розкладання: КРЕМАЦІЯ

Оскільки простір на кладовищах все більш обмежений, багато людей зараз обирають замість погребіння кремацію. Зміни, що стаються із тілом при цьому процесі, дуже різняться від змін при похованні і відбуваються за декілька годин, а не місяців чи років.

Тіло кремують зазвичай при температурі 926°С (1 700°F); його спалюють до кісток, спочатку обвуглюючи. Товсті тіла запалюються та згорають швидше, ніж м'язисті. Коли виникає скелет, полум'я приймає відтінки різних блискучих кольорів, оскільки випаровуються різноманітні солі та хімічні сполуки тіла — іскри блакитно-зеленого кольору від міді та пурпурового від калію виникають серед тепло-жовтих та помаранчевих язиків полум'я. Оголені кістки чорнішають, оскільки органічний матеріал карбонізується; пізніше, ці кістки сірішають і нарешті стають білими. Коли це стається, кажуть, що кістки кальціювалися; вони стають дуже крихкими. Череп може тріснути від жару, інші кістки скривитися, вигнутися чи сформувати крихітний шаховий або серповидний візерунок; однак, в основному скелет лишається цілим.

Loading...

 
 

Цікаве