WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Роль держави та ринкових механізмів у функціонуванні національної системи охорони здоров’я - Курсова робота

Роль держави та ринкових механізмів у функціонуванні національної системи охорони здоров’я - Курсова робота

Керування стало професією, і щоб домогтися успіху, недостатньо тільки базового освіти та власного досвіду. Тому керівникові необхідно постійно вдосконалювати своє мистецтво, впроваджувати нові методи роботи. Незважаючи на величезний міжнародний досвід, кожна країна формує власну школу керування, що базується на національних традиціях, підходах, потребах. Повинна бути створена й українська школа менеджменту, зокрема , у системі охорони здоров'я.

Сучасний менеджер системи охорони здоров'я повинний, як мінімум, бути наділений наступними особистісно-професійними якостями:

- володіти всебічною і комплексною підготовкою, наявністю комплексу спеціальних знань, високою компетентністю й ерудицією, тобто бути на голову вище своїх підлеглих і знати справу, якою він керує, що можливо при систематичному підвищенні кваліфікації;

- бути заповзятливим, ініціативним, вміти творчо підходити до справі, бути здатним до ризику;

- бути гнучким, раціональним, логічним і латеральним;

- логічністю вчинків, динамічністю й обґрунтованістю введення;

- вміти спілкуватися з підлеглими, створювати гарний морально-психологічний клімат у колективі, володіти емоційною та діловою стриманістю, пам'ятати, що в його особі підлеглі бачать представника державної влади;

- володіти ініціативністю, педагогічними здібностями, самосвідомістю і самовихованням.

Економічне становище держави, орієнтація на ринкові відносини, впровадження альтернативних методів господарювання, поява ознак багатоукладної охорони здоров'я, пошук альтернативних джерел фінансування і т.д., викликає величезну потребу в кваліфікованих фахівцях керування - менеджерах, без яких не забезпечити стабільності функціонування системи охорони здоров'я, як і не запустити ринкових механізмів [16; 20].

ВИСНОВКИ

Аналіз історії еволюції управління охороною здоров'я, зроблений багатьма фахівцями дає можливість зробити висновки, що основною метою діяльності системи управління охороною здоров'я є організація, забезпечення і здійснення в межах встановленої державою нормативно-правової бази медичного обслуговування (надання медичної допомоги, надання медичних послуг та інших послуг, що супутні медичній допомозі та медичним послугам) населення, що проживає чи перебуває на визначеній території. Система охорони здоров'я України за час свого існування пережила багато різноманітних реформ. Остання їх низка розпочалася в епоху "перебудови" в середині 80-х років. Пізніше, за період незалежності України, ідеї реформувати систему охорони здоров'я набували значного поширення серед членів політичних партій і громадських організацій та широких верств українського суспільства. Свідченням того, що питання охорони здоров'я перебувають у полі зору вищих органів державної влади, стала підготовка проекту реформування цієї галузі, активний етап якої розпочався після прийняття Основ законодавства України про охорону здоров'я з розробки комплексної програми реформування системи охорони здоров'я. Подолання тенденцій посилення невідповідності сучасної системи управління охороною здоров'я існуючим в державі соціально-економічним умовам трансформаційного періоду вимагає опрацювання та впровадження комбінаційної моделі організації медичного обслуговування, поєднання процесів централізації та децентралізації з урахуванням особливостей державного управління. У сучасних економічних умовах для України одним із необхідних напрямів реформування передбачається перехід від системи виключно бюджетного фінансування охорони здоров'я до нової бюджетно-страхової моделі, що має базуватися на соціальному страхуванні. За такої системи держава повинна чітко визначити основні правила її функціонування. Головним фактором, що обумовлює необхідність реформ є неможливість, з одного боку, забезпечити в існуючих умовах належне державне фінансування галузі, а з іншого – запровадити ефективні схеми для повноцінної конкуренції на ринку медичних послуг.

Разом з тим, вже обрано головні орієнтири реформування галузі, за допомогою яких відбуватиметься пожвавлення управління медичною діяльністю, створення сприятливого середовища для відновлення активної роботи закладів охорони здоров'я, виникнення приватної медичної практики, особливо сімейних лікарів, створення конкурентного середовища в умовах боротьби за лікування кожного пацієнта та його ефективність.

Перехід до цивілізованого ринку, високопрофесійного бізнесу неможливий без засвоєння спеціальних знань та запозичення кращого світового досвіду. Менеджмент – дійсно передова, сучасна необхідна в умовах ринкової економіки наука, практика та мистецтво управління. Менеджер в охороні здоров'я – практична професія (спеціальність), але, щоб її засвоїти необхідний цілий комплекс знань, умінь та навичок, тому підготовка фахівців за професійним спрямуванням "менеджмент підприємств та організацій у галузі охорони здоров'я", потребує сьогодні подальшого вдосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. – 1996.– № 30.– Ст.141.

2. Основи законодавства України про охорону здоров'я // Відомості Верховної Ради України, 1993.- №4.- С.19.

3. Бідний В.Г. Проблеми і шляхи розвитку медичної допомоги в Україні. – К.: Задруга, 2001. – 160 с.

4. Галацан О.В. Нормативно-правова база управління регіональною системою охорони здоров'я // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – 2003. – № 2 (16).– Ч.1. – С.175–178.

5. Голяченко О.М., Голяченко А.О. Проблеми фінансування української здоровоохорони в історичному аспекті // Актуальні питання реформування системи охорони здоров'я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Х., 2002. – С.10–11.

6. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров'я. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 312 с.

7. Журавель В.И., Бирюков В.С., Журавель В.В. Направления и условия реформирования украинского здравоохранения // Актуальні питання реформування системи охорони здоров'я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Х., 2002. – С.12–13.

8. Загородній В.В. Державне управління реформуванням охорони здоров'я: економічні аспекти // Вісн. УАДУ. – 1999.-№2. – С.250-255.

9. Короленко Є. Реалії системи охорони здоров'я України й шляхи її розвитку // Медична газета України – 1996. – Лютий (№ 5). – С. 1.

10. Козлов С. Лікарняні каси чи медичне страхування? // Вісник пенсійного фонду України, 2005. - №1 (31). – С.36-37

11. Лехан В.М., Лакіза-Сачук Н.М., Войцехівський В.М. та ін.. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров'я в Україні / Під заг. В.М. Лехан. – К.: Сфера, 2001. – 176 с.

12. Лехан В.М. Стан фінансування системи охорони здоров'я України // Главный врач.- 2005.- №4 (48). – С.34-41.

13. Медведовська Н.В., Хунов Ю.А. Основні тенденції кадрового забезпечення та визначення його прогнозної потреби в регіональній системі охорони здоров'я // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2003. - №2. – С.60-65.

14. Панорама охорони здоров'я населення України / А.В. Підаєв, О.Ф. Возіанов, В.Ф. Москаленко, В.М. Пономаренко та ін. – К.: Здоров'я, 2003. – 396 с

15. Пономаренко В.М. Основні проблеми реформування системи охорони здоров'я України // Вісн. Соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. – 1999. - №1. – С.7-9.

  1. Пономаренко В.М.. Москалець Г.М. Забезпечення населення України медичними кадрами (за останнє десятиріччя) // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2001. - №4. – С.77-85.

  2. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоров'я в Україні: генезіс, проблеми та шляхи реформування / Передмова і загальна редакція проф. Н.Р.Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 360 с.

  3. Рудий В. Законодавче регулювання фінансових та економічних відносин у сфері охорони здоров'я України і основні шляхи його вдосконалення та розвитку // Главный врач. – 2002. - №4. – С.46

  4. Стратегічні напрями розвитку охорони здоров'я в Україні / за ред. В.М. Лехан. – К.: Сфера, 2001. – 176 с.

  5. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я // Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.

  6. Яблучанский Н. Реформы практического здравоохранения // Медицинская газета. – 2000. – Июнь (№ 3). – С. 3.

Loading...

 
 

Цікаве