WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Роль держави та ринкових механізмів у функціонуванні національної системи охорони здоров’я - Курсова робота

Роль держави та ринкових механізмів у функціонуванні національної системи охорони здоров’я - Курсова робота

За останні роки в Україні для залучення додаткових коштів у систему охорони здоров'я набуло поширення створення громадських неурядових об'єднань громадян (лікарняних кас, кредитних союзів), благодійних організацій та фондів на основі підтримки Конституції (ст.36), Законів України "Про об'єднання громадян" і "Про благодійництво та благодійні організації". Наприклад, основною ознакою, яка відрізняє лікарняну касу від страхових компаній є та, що вона всі зібрані кошти витрачає для допомоги її членам, окрім тих, що витрачаються на зарплати членів правління. Їх фінансова частка мало впливає на фінансовий стан сектора охорони здоров'я так, як у структурі загальних бюджетних витрат вона складає 0,3%. Основним недоліком лікарняних кас є той, що ніхто, по суті, не несе відповідальності за якість медичних послуг та результат лікування. Пацієнт не може обирати лікаря, і результат лікування касою не контролюється. При цьому страхова медицина несе повну відповідальність за певні ризики, а якість лікування виходить на перший план і є найважливішим пунктом її діяльності. Зауважимо, що страхові компанії, окрім стандартного переліку, відшкодовують витрати на медичне обстеження, стоматологію та нетрадиційну медицину [4; 5; 10].

Можемо зробити висновок, що систему медичних закладів, створену за радянських часів, все ще не оптимізовано відповідно до кількості населення та його попиту на якісні медичні послуги, а нераціональне використання ресурсів позначається на рівні ефективності лікувального процесу. У сучасних економічних умовах для України одним із необхідних напрямів реформування передбачається перехід від системи виключно бюджетного фінансування охорони здоров'я до нової бюджетно-страхової моделі, що має базуватися на соціальному страхуванні. За такої системи держава повинна чітко визначити основні правила її функціонування.

2.3. Роль ринкових механізмів в функціонуванні національної

охорони здоров'я

Сучасна економіка країни вийшла на такі параметри розвитку, що централізоване управління, в тому числі централізоване встановлення цін на всі вироблені товари і послуги, стало гальмом науково-технічного та виробничого розвитку. Навпаки, ринкова економіка – це така форма організації господарства, при якій індивідуальні виробники і споживачі взаємодіють за допомогою ринку на основі дії законів вартості, цінності та корисності.

Задоволення потреб в охороні, зміцненні та відновленні здоров'я населення – головна ціль виробництва послуг в галузі охорони здоров'я. Потреби в них дуже різноманітні, що пов'язано з багатоваріантністю форм впливу на сам предмет праці в охороні здоров'я, тобто на людину, пацієнта. Як показує емпіричний аналіз, сьогодні основна увага зосереджена на виробництві не профілактичних та реабілітаційних, а діагностичних і лікувальних послуг, що заперечує прогресивність розвитку сучасної медицини. Разом з тим, розвиток ринку медичних послуг має велике значення через те, що за його допомогою забезпечується взаємозв'язок між виробництвом та споживанням; гарантується суспільна оцінка результатів праці виробників; створюються умови для підвищеної ефективності підприємницьких структур. Це у свою чергу, передбачає радикальний перегляд засад, на яких ґрунтуються відносини між установами охорони здоров'я, безпосередніми споживачами результатів їхньої роботи (населенням, підприємствами і організаціями), та державою. Суб'єкти такого ринку повинні мати змогу діяти самостійно, мати достатні права, щоб досягти успіху в конкурентному середовищі. Ринкові відносини виражають визначене економічне відокремлення виробників та споживачів послуг, відплатність їх взаємовідносин. Сфера охоплення ринковими відносинами тих чи інших сторін життєдіяльності суспільства характеризується змінною величиною. Ринковий механізм є процесом, завдяки якому продавці та покупці взаємодіють, щоб визначити ціну і кількість вироблених благ, тим самим попит, пропозиція та ціна є головними його елементами. Механізм ринкової взаємодії зображено на рис.2.2.

Рис.2.2. Механізм ринкової взаємодії

Зокрема існує ряд основних факторів, які впливають на попит і на пропозицію медичних послуг (рис.2.3).

ПОПИТ

ПРОПОЗИЦІЯ

  • очікувана динаміка попиту;

  • рівень технології;

  • економічна кон'юнктура;

  • ціна на ресурси;

  • ціни на ідентичні послуги;

- податки та дотації

  • рівень конкуренції;

  • ці

  • кількість споживачів;

  • вподобання споживачів;

  • очікування споживачів;

  • прибутки населення(окремої людини, сім'ї);

  • ціна послуг;

  • ціни на ідентичні послуги;

Рис. 2.3.Фактори, які впливають на попит та пропозицію.

Збережена в нашій країні вертикальна структура медичного обслуговування з первинним, вторинним і третинним рівнями медичної допомоги по всіх канонах відповідає монополістичному типу ринку. У цих умовах найбільш привабливої може виявитися модель монополістичної конкуренції між медичними установами одного рівня. Тим більше, що руху в цьому напрямку сприяють ліцензування й акредитація медичних установ. Успішному здійсненню реформ в охороні здоров'я може сприяти впровадження принципів маркетингу, економічних та соціально-психологічних методів в управлінні закладами охорони здоров'я. Наприклад, маркетинг послуг – це процес розробки, просування та реалізації послуг, орієнтованих на задоволення специфічних потреб клієнтів. Маркетингова діяльність в охороні здоров'я – система вивчення потреб та попиту з ціллю організації виробництва та надання оздоровчих послуг, орієнтованих на задоволення нужд споживачів та забезпечення ефективних форм і методів збуту та обслуговування. Іншими словами, особливістю маркетингу в охороні здоров'я при здійсненні аналізу ринка є необхідність врахування не попиту, як у загальному маркетингу, а відразу трьох параметрів – нужди, потреби та попиту. Тобто, маркетинг створює загальну ринкову ауру в єдиний процес створення цінностей потрібних кінцевому споживачу. У сучасних умовах необхідно сформувати програму становлення ринку медичних послуг, яка включає: заходи щодо надійного становлення суб'єктів ринкового обігу в охороні здоров'я; умови та простір для конкуренції та кореспонденцію між об'єктами ринку. Становлення і розвиток конкурентноздатності медичних послуг та медичної праці як ефективного інструменту на шляху якісної зміни виробничих відносин в самій галузі охорони здоров'я та абсолютно необхідна умова формування сучасних маркетингових відношень між суб'єктами ринку медичних послуг. Але, яка б не була програма дій із становлення ринку медичних послуг, вона потребує надійного політичного забезпечення – налагодження конструктивної взаємодії законодавчої та виконавчої влади [3; 19; 20].

РОЗДІЛ 3. КЕРІВНИК-МЕНЕДЖЕР – ЦЕНТРАЛЬНА ФІГУРА У РЕФОРМУВАННІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Практичну реалізацію наукового менеджменту та маркетингу забезпечують професійні керуючі - менеджери. Але, для кожної сфери діяльності потрібні свої фахівці-менеджери, для яких широка, багатопланова загальна підготовка повинна функціонально поєднуватися з детальним пізнанням особливостей та специфіки конкретної галузі і керованої системи, наприклад, охорони здоров'я.

Українська охорона здоров'я сьогодні, як ніколи, має потребу в наполегливих, цілеспрямованих керівниках усіх рангів, розумних, нестандартно мислячих та дієвих людях. Узагальнена характеристика кваліфікаційної моделі, зокрема, лікаря-менеджера, може бути представлена наступними конкретними параметрами або ознаками-характеристиками:

  1. професіонал у сфері керування всіма ланками системи охорони здоров'я;

володіє системною методологією й умінням її практичного застосування у своїй управлінській практиці;

3) знайомий з теорією систем та принципами організації;

4) вміє виробляти та ставити цілі, формувати задум по управлінських ситуаціях;

5) вміє приймати різні види управлінських рішень, володіє технологією процесу керування, та відповідно забезпечує реалізацію прийнятих рішень;

6) здатний кваліфіковано забезпечити діяльність системи в умовах різних видів керування (оперативному, ситуаційному та стратегічному);

7) володіє технологією роботи з інформацією;

8) володіє основами комплексного керування персоналом, успішно застосовує прямий та опосередкований шляхи, психологічні методи керування, здатний створювати мотиваційні механізми поводження співробітників;

9) знайомий та вміло використовує економічні методи та форми в управління;

10) володіє комп'ютерною грамотністю;

11) будує взаємини з підлеглими за принципами доброзичливості.

Крім того, менеджер повинний постійно, цілеспрямовано поповнювати свій багаж знань та практичних навичок, що у свою чергу буде підвищувати його інтелектуальний рівень (критерій Пітера). Роль менеджера в управлінській практиці є досить великою. І закордонний, і наш досвід переконують: немає поганих організацій, наприклад лікарень, як і поганих колективів, є тільки погані керівники, що не відповідають наступним узагальненим вимогам: не знають; не вміють; не хочуть і не встигають [13].

Loading...

 
 

Цікаве