WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Філовіруси – загадка XX століття - Реферат

Філовіруси – загадка XX століття - Реферат

У листопаді 1996 року випадок інфекції вірусом Ебола був виявлений в Південно-африканській Республіці у лікаря, що повернувся з Габону і брав участь в лікуванні хворих. Від нього заразилася медсестра лікарні. Лікар видужав, медсестра померла.

Вірус Рестон. У 1989 році ветеринари карантинного пункту міста Рестон (Вірджинія, США), де проходили обстеження ввезені з-за кордону для досліджень мавпи, виявили епідемію геморагічної лихоманки серед мавп. Терміново проведене обстеження виявило зараження вірусом, схожим на вірус Ебола. Було ухвалено рішення про знищення всіх мавп спочатку в одному приміщенні будівлі, а потім і в інших, оскільки інфекція продовжувала розповсюджуватися. Вірус виявився безпечним для людей (він був виявлений у чотирьох служителів, але ніхто їх них не захворів), але в процесі з'ясування цього властям довелося терміново ввести неординарні санітарні заходи, оскільки від Рестона до великих міст Вашингтон і Балтімор всього декілька десятків кілометрів. Мавпи були ввезені з Філіппін, причому одночасно в три карантинні пункти США, інші два розташовані в Еллісі (Техас) і Пенсільванії. У двох останніх пунктах випадків захворювань аналогічної природи не спостерігалося. Схожі спалахи серед імпортованих мавп, викликані таким же збудником, трапилися в 1992 році в Італії, і в 1996 році в Еллісі (Техас, США). Захворювань серед людей також не було.

СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ У ЛЮДЕЙ(на прикладі вірусу Ебола)

Віруси викликають сильну геморагічну лихоманку (хвороба з високою температурою, множинними зовншніми та внутрішніми крововиливами). Після інкубаційного періоду, який складає зазвичай від 4 до 10 днів, хвороба починається раптово і відразу з сильними головними болями, лихоманкою, високою температурою, болями в м'язах, слабкістю, кон'юнктивітом, сповільненим серцебиттям. Ці перші ознаки схожі на симптоми дизентерії або жовтої лихоманки, що вводило лікарів в оману. Надалі стан хворого погіршується, виявляючись у вигляді фарингіту, нудоти, проносу і блювоти. Хворий впадає в прострацію, обличчя стає схожою на маску. Пізніше починається стадія геморрагій - кров продовжує текти, не згущуючись, в місцях вколовши, виступає через шкіру, з'являється на слизистих оболонках. Часто це супроводжується специфічним висипом (якщо висип починає підсихати, це означає хороші шанси на одужання). Смерть наступає від шоку, зазвичай на 7-9-й день хвороби. Одужання (якщо воно наступає) проходить поволі і супроводжується апатією, сильною втратою ваги і апетиту. Людина, як правило, не пам'ятає своїх відчуттів під час хвороби. Клінічний лабораторний аналіз показує у хворих раннє зростання кількості нейтрофілів, зменшення числа лімфоцитів і тромбоцитів. Все це супроводжується ненормальною агрегацією кров'яних тілець. Рівні активності ферментів печінки помітно вище за норму, причому на пізній стадії хвороби часто буває жовтяниця.

БУДОВА ВІРУСУ І ЙОГО ГЕНОМУ

Віріони цього сімейства багатообразні формою, зустрічаються сигмоподібні, U-подібні форми, проте основною є паличкоподібна форма з діаметром 80 нм і довжиною від 790 нм (вірус Марбург) до 970 нм (віруси Ебола і Рестон). При розгляді їх поперечних зрізів в електронному мікроскопі виявляються внутрішній нуклеокапсид (комплекс нуклеїнової кислоти з білками, в основному білком NP) діаметром 50 нм, оточений ліпідною оболонкою, і внутрішній простір з малою електронною щільністю діаметром 20 нм. Такі параметри припускають спіральну форму нуклеокапсида з порожньою серцевиною, що підтверджується і видимою подовжньою періодичністю віріонів з кроком 5 нм (мал. 3). На поверхні віріонів, освіченою ліпідною оболонкою, яку вірус запозичує у клітки-господаря, можна бачити шпильки довжиною 10 нм. До складу віріонів входять всі кодовані геномом вірусу білки, що є звичайним для більшості вірусів з негативним РНК-геномом.

Інфекційні властивості вірусів Марбург і Ебола вельми стабільні при кімнатній температурі і помірному освітленні. Їх можна повністю інактивувати прогріванням при 60°С протягом 4 годин, обробкою фенолом, хлорвмісними дезінфектантами, ультрафіолетовим або гамма-випромінюванням.

Генетичний матеріал вірусу представлений одно ланцюговою, неінфекційною РНК негативної полярності, що означає нездатність цього ланцюга РНК виступати як матриця для синтезу білка. РНК має молекулярну масу 4,2"106 дальтон, що відповідає довжині приблизно в 19 200 нуклеотидів і 1,1% маси всього віріона.

Повні нуклеотидні послідовності геномів вірусів Ебола і Марбург визначені кілька років тому російськими, німецькими і американськими ученими. У плюс-люнцюгу РНК (вона комплементарна геномом РНК) виявлено сім рамок трансляції білків. Будова генома вірусу Марбург схоже з будовою геномів вірусів сказу і кору, проте має деякі особливості.

Кожний з білків філовірусов кодується своєю власною матричною РНК. У свою чергу, ці матричні РНК прочитуються з мінус-ланцюга віріонною РНК за допомогою вірусспецифічною РНК-полімеразою, що кодується геном L.

ДІАГНОСТИКА

За зовнішніми ознаками ця хвороба в початковій фазі схожа на грип, малярію або тиф, а на пізніших стадіях - на важку форму дизентерії, з якою її і сплутали спочатку під час спалаху в Заїрі в 1995 році. Тому тільки лабораторна інструментальна діагностика може дати правильну відповідь. Найбільш надійні іммунофлуоресцентний і іммуноферментний методи, засновані на виявленні вірусних білків-антигенів (в основному білки GP і VP24) в пробі крові хворого з допомогою спеціальним чином мічених антитіл: у першому випадку за допомогою флуоресцентних фарбників, а в другому за допомогою ферменту пероксидази. Ці методи дають можливість поставити діагноз протягом декількох годин з моменту узяття проби, нескладні у виконанні і, крім того, дозволяють обійтися мінімумом устаткування.

ПРОФІЛАКТИКА

На жаль, задовільних вакцинних препаратів проти цих вірусів не розроблено до цих пір. Тому єдиним способом профілактики інфекції для медперсоналу є захист шкірних покривів (рукавички) і органів дихання (маски або захисні костюми). Крім того, всі дослідження цих вірусів і подібних до них по небезпеці для людини слід проводити в спеціально обладнаних приміщеннях і будівлях з вищим рівнем фізичного (Р-4) і біологічного (BSL-4) захисту. Такий захист включає наступні основні пристрої:

  • система для підтримки невеликого розрідження повітря в робочих приміщеннях в порівнянні із зовнішнім середовищем - це дозволяє повністю виключити можливість виходу назовні зараженого у разі аварії повітря

  • система для фільтрування всього повітря, що виходить з цих приміщень, з метою очищення повітря від всіх частинок, що можуть нести на собі віруси;

  • системи для обробки перегрітим до 130°С парою всіх рідких і твердих відходів з робочої зони;

  • спеціальні герметичні робочі костюми разом з системою подачі в них кондиціонованого повітря;

  • спеціальні робочі шафи для роботи з вірусами;

  • інші системи і пристрої.

Саме так обладнані всі дослідницькі лабораторії миру, в які ведуться роботи з небезпечними вірусами і бактеріями. Схожим чином повинні бути обладнані і лабораторії в інфекційних лікарнях і самі лікарні. Лікарня в місті Киквіт (Заїр), де відбувся останній крупний спалах захворювання вірусом Ебола, на жаль, не володіла таким устаткуванням, що і з'явилося однією з причин широкого розповсюдження інфекції.

НЕВИРІШЕНІ ПРОБЛЕМИ

Не дивлячись на двадцятирічне вивчення цих вірусів в провідних лабораторіях миру, до цих пір не вдалося знайти відповіді на багато пов'язаних з ними питань:

  • які живі істоти є природними господарями цих вірусів?

  • чому виникають спалахи цих захворювань?

  • яким чином і де заразилися найперші хворі під час епідемій?

  • чому неефективні у разі цих вірусів вакцинні препарати, отримані за технологіями, успішно апробованими на інших збудниках?

  • що є причиною високої смертності від цих вірусів?

Відповіді на питання учені цілеспрямовано шукають багато років, але ключових результатів до цих пір немає. Крім того, набір досить дивних обставин, що супроводили початку всіх епідемій в Африці, додав ореол містики всьому пов'язаному з цими вірусами. Можливо, саме тому напівдокументальна книга про віруси Річарда Престона "Гаряча зона" стала бестселером в США в 1994 році, а знятий по її мотивах фільм "Епідемія" - одним з лідерів відеопрокату у всьому світі.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вирусология: В 3 т. / Под ред. Б.Филдса, Д. Найпа. М.: Мир, 1989.

  2. Preston R.M. The Hot Zone. N.Y.: Random House, 1994.

  3. Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней: В 2 т. / Под ред. В.И. Покровского. М.: Медицина, 1993.

  4. Жданов В.М., Гайдамович С.Я. Общая и частная вирусология. М.: Медицина, 1982.

  5. Лурия С., Дорнелл Дж., Балтимор Д., Кэмпбелл Э. Общая вирусология. М.: Мир, 1981.

Loading...

 
 

Цікаве