WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вивчення обізнаності сільських жителів щодо профілактичних технологій артеріальної гіпертензії - Реферат

Вивчення обізнаності сільських жителів щодо профілактичних технологій артеріальної гіпертензії - Реферат

Реферат на тему:

Вивчення обізнаності сільських жителів щодо профілактичних технологій артеріальної гіпертензії

Стійка тенденція до зростання показників захворюваності на хвороби системи кровообігу насамперед пов'язана із збільшенням числа пацієнтів, щомають підвищений артеріальний тиск (АТ) [4, 6, 7]. Артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш поширене хронічне захворювання в Україні, яке посідає провідне місце в структурі непрацездатності, інвалідності та смертності населення [1]. Тому запобігання цьому захворювнню – основне завдання медичних працівників первинної ланки охорони здоров'я.

Особливо актуальною ця проблема є для сільського населення, оскільки якість профілактичної та лікувально-діагностичної допомоги, що пропонується їм, потребує докорінного покращення, зокрема спеціалізована медична допомога повинна стати доступною для сільських жителів [8].

Захворюваність на АГ набула загрозливого характеру насамперед через несприятливу соціально-економічну ситуацію на селі та низьку обізнаність сільських жителів щодо профілактичних медичних технологій, а також через невміле і недостатнє їх застосування хворими на АГ. Тому особливе значення має впровадження профілактичних медичних технологій серед сільського населення, бо, на нашу думку, успішно вирішити будь-яку проблему медицини сьогодні можливо тільки у профілактичній площині [2, 3, 5].

Вивчення обізнаності сільського населення щодо профілактичних медичних технологій артеріальної гіпертензії та їх застосування проводилось за медико-соціологічним методом із використанням анонімної анкети, розробленої нами разом з Українським інститутом громадського здоров'я. Анкета містила загалом 23 питання (7 з яких були закритими, 12 – відкритими та 4 – про ознаки (вік, стать, фах, місце роботи тощо)).

Дослідження проводилось у п'яти районах Чернівецької області (Сторожинецькому, Кіцманському, Заставнянському, Хотинському, Новоселицькому). Ці райони обрані для дослідження тому, що мають добре розвинену мережу лікувально-профілактичних закладів та соціально-економічну інфраструктуру. В опитуванні взяли участь 586 хворих на АГ (сільських жителів), зокрема: 120 – Новоселицького району, 126 – Сторожинецького, 110 – Заставнянського і по 115 Хотинського та Кіцманського районів. З-поміж опитаних було 344 жінки та 242 чоловіки.

Зазначимо, що необхідність вивчення обізнаності сільського населення щодо профілактичних технологій АГ є доцільним, тому що такі дані – це основа для їх розробки, удосконалення та впровадження.

За соціальним статусом респонденти розподілилися так: службовці з-поміж опитаних становили 22,5%, з них чоловіки склали 6,5%, жінки – 16%; робітники в сільському господарстві – 29,4%, з них чоловіки складали 18%, жінки – 10,8%; непрацюючих було 48,1%, з них чоловіків – 16,2%, жінок – 32%. Наймолодшому з-поміж респондентів було 31 рік, тому розподіл опитаних за віком був проведений з цього віку з 10-річним інтервалом.

За тривалістю хвороби в роках опитаних розділили на групи з 5- річним інтервалом від 0 до 30 років і більше, відповідно.

Як свідчать дані опитування, основною причиною звернень хворих на АГ до медичних працівників є підвищення АТ (становить 73,7%). Друге місце займає необхідність консультацій щодо лікування АГ (46,4%). На останньому, третьому, місці – потреба рекомендацій щодо режиму праці, відпочинку, харчування тощо (9,2%).

На нашу думку, контроль АТ є найважливішою рекомендацією, дотримання якої дає можливість хворому та лікарю оцінити ефект лікування і своєчасно внести до нього необхідні зміни. Щодо решти рекомендацій, то вони теж є важливими і спрямовані на зменшення впливу таких факторів ризику, як куріння, алкоголь, стрес, гіподинамія, які, як відомо, відіграють провідну роль у профілактиці АГ.

Враховуючи результати проведеного дослідження, можна сказати, що 3/4 сільських жителів, хворих на АГ, мають ті чи інші ускладнення від цієї хвороби, оскільки не виконували рекомендації лікаря щодо лікування та профілактики згаданого захворювання.

Показово також, що 2/3 опитаного населення, хворого на АГ, не володіє знаннями про лікування та профілактику свого захворювання, що, на наше переконання, є вагомою причиною зростання захворюваності сільських жителів на АГ.

Отже, аналіз отриманих даних дає підстави стверджувати, що для профілактики та лікування АГ у сільського населення необхідно:

1. Забезпечити сільське населення доступними засобами контролю АТ, навчити вимірювати АТ та розуміти його значення.

2. Чітко визначити відповідальних за проведення санітарної освіти та забезпечення санітарно-просвітницькими матеріалами сільського населення, а також за систематичний контроль показників АТ сільських жителів.

3. Забезпечити доступність якісної медичної допомоги та сучасних лікарських засобів сільським жителям, що хворіють на АГ.

4. Створити умови для покращення соціально-економічного стану села.

Література:

  1. Дмитренко С.О. Стан обізнаності сільського населення про значення чинників ризику розвитку артеріальної гіпертензії // Лік. справа / Врачеб. дело. – 2000. – №1. – С.115 – 118.

  2. Кардаш В.Е., Навчук І.В. Сучасні погляди на вторинну профілактику артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості // Охорона здоров'я України. – Київ, 2003. – Вип. 2/9. – С.78 – 81.

  3. Навчук І.В., Кардаш В.Е. Профілактичні технології у вирішенні проблем артеріальної гіпертензії у сільського населення // Охорона здоров'я України. Вип.4 – Київ, 2003. – С.53 – 55.

  4. Стародубов В.И., Баранов А.А., Альбецкий В.Ю // Педиатрия. – 2005. – №1. – С. 10 – 13.

  5. Уварено А.Р., Ледощук Б.О., Яворівський О.П., Марчук Н.В. Методичні рекомендації з розробки та застосування основних профілактичних технологій у діяльності практичної охорони здоров'я. – К.: Укр. мед. патент. інформ. МОЗ України, НМУ ім. О.О. Богомольця, 2006. – 16 с.

  6. Шамигулов Ф.Б., Карамова И.М., Лукманова Т.В., Яковлєва Л.В. Организация медицинской помощи больным с аретриальной гипертонией в Республике Башкортостан // Здравоохранение Российской Федерации. Издательство "Медицина". – 2007. № 2. – С.13 – 16.

  7. Шарапова О.В., Царегородцев А.Д., Бобринський Б.А. // Рос. вестн. перинатол. и педиатр. – 2004. – №1. – С. 56 – 60.

  8. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О. Обізнаність населення працездатного віку про фактори ризику передчасної смерті від серцево-судинних захворювань за результатами медико-соціологічного дослідження // Стратегія формування здорового способу життя: Мат. конф. – К., 2000. – С.216 – 220.

Loading...

 
 

Цікаве