WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гіпергідроз. Глаукома. Народні методи лікування - Реферат

Гіпергідроз. Глаукома. Народні методи лікування - Реферат

Реферат на тему:

Гіпергідроз. Глаукома. Народні методи лікування

ГІПЕРГІДРОЗ

Гіпергідроз — підвищене потовиділення.

Розрізняють місцевий (долоні, підошви, пахова ділянка тощо) та загальний (при туберкульозі, неврастенії тощо) гіпергідроз.

Інколи піт має неприємний запах. Підвищене потіння підошов нерідко поєднується з плоскостопістю. Гіпергідроз обличчя спостерігається при паротиті. Функціональний (фізіологічний) гіпергідроз буває під час підвищення температури повітря, фізичного навантаження, у разі носіння одягу з синтетичних тканин або занадто теплого.

Патологічним гіпергідрозом супроводжуються порушення функцій нервової та ендокринної систем ( гіпертиреоз, ожиріння), деякі інфекційні захворювання, ревматизм, туберкульоз, тонзиліт, а також рахіт, отруєння.

У хворого з'являються почервоніння, печіння та болючість шкіри.

Призначають щадну дієту, багату на кальцій. До харчового раціону включають сир, йогурт, ацидофільне молоко, гречані крупи, капусту кольрабі, моркву, зелень петрушки, салату, інжир, хурму, хрін, обліпиху, часник, цибулю, плоди горобини, молоду кропиву, пророслу пшеницю, дріжджі.

У разі підвищеної пітливості, особливо з вегетативними розладами, дітям старшого віку призначають настоянку листків беладонни (1:10) на 40% спирті етиловому. Приймати по 5 — 10 крапель 2 — 3 рази на день. Ефективний белоїд (аптечний препарат) — по 1 драже 3 — 4 рази на добу.

Зменшує потовиділення така суміш трав:

Трава шавлії лікарської — 40 г

Трава хвощу польового — 20 г

Трава деревію звичайного — 20 г

Трава меліси лікарської —10 г

Листки горіха волоського — 10 г

Столову ложку суміші залити 250 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні. Випити за 2 прийоми протягом дня холодним. Дітям молодшого віку дають по 1 десертній — 1 столовій ложці 3 рази на день.

Корисні душ, загальна та місцеві ванни, обмивання теплою або прохолодною водою з додаванням відвару кори дуба звичайного, трави звіробою звичайного, череди трироздільної, ромашки лікарської. Обтирання прохолодною водою, душ з використанням дитячого мила є не лише гігієнічними процедурами, але й такими, що заспокоюють нервову систему.

Для ванн використовують таку суміш:

Кора верби білої — 50 г

Кора дуба звичайного — 50 г

Трава м'яти перцевої — 50 г

Трава шавлії лікарської — 50 г

Трава буквиці лікарської — 50 г

Шість столових ложок суміші залити 2 л води, довести до кипіння, кип'ятити 20 хв на малому вогні, додати до ванни. Тривалість ванни — 15 хв, температура води - 37 °С.

Раз на тиждень треба робити постільну парову ванну, а після неї — ванну температури 31 °С (для стимуляції видільної функції шкіри).

У разі підвищеної пітливості ніг їх протирають слабким розчином оцтової кислоти, роблять місцеві ванни з відвару трави буквиці лікарської, кори дуба звичайного, вівсяної соломи, трави хвощу польового або шавлії лікарської.

Корисно щоденно занурювати руки та ноги у воду температури 18—15 °С 4 — 5 разів на день і розтирати грубим рушником.

Ппергідроз пахвової ділянки успішно лікують, протираючи ділянки з підвищеною пітливістю вранці та ввечері відваром кори дуба звичайного: 20 г залити 200 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні, відразу процідити.

Ще Авіценна писав: "...необхідні купання та чистота, все, що гальмує виділення поту. Наприклад відвар троянди або сік коріандру, листки лавра, присипка з листків мирту. При "смердючому поті" шкіру після купання протирати потовченими листками лимона, відваром м'яти, чебрецю."

У разі загальної пітливості треба лікувати основне захворювання.

Призначають також заспокійливі засоби: відвар кореневища з коренями валеріани лікарської або синюхи блакитної. Іноді допомагають навіювання та гіпноз.

У спеку, коли відбувається рясне потовиділення, у воду для пиття треба додавати кухонну сіль. Це підвищує гідрофільність тканин і зменшує виділення поту.

Під час сильного потіння рекомендують протирати шкіру камфорним спиртом, 2 — 5% водним розчином галунів. Після цього присипати порошком кори дуба звичайного (насипають у шкарпетки).

Слід часто міняти білизну. Білизна та верхній одяг хворого мають бути з тканин, що легко перуться, а також добре пропускають повітря (найкраще бавовняні, вовняні). Синтетичні вироби абсолютно протипоказані, бо вони заважають випаровуванню з поверхні шкіри.

ГЛАУКОМА

Глаукома — хронічне захворювання очей з постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску, що супроводжується атрофією зорового нерва та звуженням поля зору.

Природжена глаукома буває спадковою або має внутрішньоутробне походження. У дітей раннього віку проявляється прогресуючим патологічним збільшенням (розтягненням) очного яблука та стоншенням його капсули внаслідок підвищення внутрішньоочного тиску, зниженням гостроти та звуженням поля зору, аж до сліпоти. В основі її лежить недорозвинення дренажної зони ока, через що утруднюється відтікання внутрішньоочної рідини.

Зниження зору зумовлено загибеллю функціональних елементів сітківки та зорового нерва.

У 2 —3 міс у хворої дитини спостерігаються світлобоязнь, блефароспазм (спазм повік), сльозотеча. Маля стає неспокійним, порушуються сон та апетит. Зіниця розширюється і погано реагує на світло. Пізніше око збільшується — так зване бичаче око, відзначається помутніння рогівки, зорова функція втрачається (мал. 1).

Під час приступу глаукоми раптово виникає дуже сильний біль у очах та голові, спостерігаються нудота, іноді блювання, загальне нездужання. Рогівка стає тьмяною, зіниця широка, сильно знижується гострота зору. Через кілька днів приступ минає, але згодом знову повторюється. Захворювання нерідко переходить у хронічну форму з постійним підвищенням внутрішньоочного тиску.

При хронічній застійній глаукомі хворі скаржаться на незначний біль у очах та голові, райдужні кола при погляді на віддалене джерело світла, зниження гостроти зору. Призначають дієту з обмеженням кількості рідини, солі, екстрактивних речовин та м'яса. З раціону дитини вилучають міцний чай, каву, шоколад.

До їжі додають висівки (1—2 чайні ложки залити окропом на 1 год). їх можна приймати з вареними сливами натще для запобігання запору. При глаукомі корисний сік журавлини.

Треба не допускати підвищення кров'яного тиску і, особливо, — припливу крові до голови, зокрема не перегрівати дитину на сонці, не піднімати важких предметів, уникати різких рухів, емоційного перенапруження тощо.

Основне завдання лікування — знизити внутрішньоочний тиск. Під час приступу глаукоми призначають гарячу ножну ванну, п'явки на скроні (1 —2 штуки), проносні засоби, клізми. Всередину дають заспокійливі засоби.

У період гострого приступу глаукоми як знеболювальний засіб дітям віком після 13 років рекомендують настій трави горицвіту весняного: 1 столову ложку залити 200 мл окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день перед їдою. Порошок трави горицвіту весняного призначають у таких дозах: дітям віком до 6 міс — 0,03 г, від 6 міс до 1 року — 0,05 г, 2 років — 0,1 г, 3 —4 років — 0,15 г, 5 — 6 років — 0,2 г, 7—10 років — 0,3 г, 11 — 14 років — 0,4 г, старшим за 15 років — 0,5 г за один прийом. Перед цим слід обов'язково проконсультуватися з лікарем.

Loading...

 
 

Цікаве