WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Питання, які вирішуються при дослідженні крові, волосся, сперми, слини та інших виділень організму людини - Реферат

Питання, які вирішуються при дослідженні крові, волосся, сперми, слини та інших виділень організму людини - Реферат


Реферат на тему:
Питання, які вирішуються при дослідженні крові, волосся, сперми, слини та інших виділень організму людини
При дослідженні речових доказів із підозрою на наявність на них крові перед судово-медичним експертом можуть бути поставлені такі питання:
1. Чи є кров на об'єкті, який надсилається на дослідження?
2. Кому належить кров - людині чи тварині (при потребі встановлюють, до якого виду тварин вона належить)?
3. Чи може кров (виходячи з груп крові) належати конкретній особі?
Ці питання майже завжди цікавлять слідство і незмінно постають перед експертом-біологом. З урахуванням обставин справи судово-біологічна експертиза вирішує й інші питання:
1. Кому належить кров - чоловікові чи жінці?
2. Кров належить новонародженому чи дорослій людині?
3. Яке регіональне походження крові?
4. Яка давність утворення плям крові?
5. Яка кількість рідкої крові міститься в плямі?
6. Чи не належить кров вагітній жінці або породіллі?
Крім цих питань можуть бути вирішені питання, які стосуються механізму утворення слідів крові, для уточнення факту отруєння і характеру отрути (за станом гемоглобіну) тощо.
Для вирішення питання про наявність крові в плямах використовують кілька методів дослідження. На місці події при виявленні плям, які нагадують кров, можуть застосовуватись так звані попередні, орієнтовні проби на кров - проба з перекисом водню, бензидинова проба, проба хемілюмінесценції люмінолу, які дозволяють виявити каталазні і пероксидазні властивості крові. Ці проби неспецифічні. Вони дають позитивні реакції і з іншими речовинами біологічного походження, наприклад, з соками рослин, фруктів, дріжджами, хроном. Позитивний результат цих проб дозволяє тільки запідозрити наявність крові в плямі, але не стверджує цього. Тому, якщо на місці події плям з підозрою на кров мало, то доцільно ці попередні проби не проводити, а всі об'єкти надсилати для дослідження в лабораторію.
Попереднім є і дослідження плям, які нагадують кров, в ультрафіолетових променях. Застосування цього методу дозволяє більш якісно провести огляд місця події, виявити погано розрізнювані сліди. З цією метою використовується кварцова лампа чи ультрафіолетовий освітлювач. В ультрафіолетових променях свіжі плями крові мають темно-коричневий колір і бархатистий вигляд, а старі - оранжево-червоний колір. Таке дослідження не справляє негативного впливу на сліди крові.
Доказовими методами встановлення крові, які застосовуються в лабораторії, є спектральний метод дослідження, мікрокристалічні реакції, метод флуоресцентної мікроскопії, морфологічне дослідження. Вони засновані на виявленні гемоглобіну чи його дериватів (похідних), а також формених елементів крові.
Метод абсорбційної спектроскопії базується на властивості гемоглобіну і його похідних (гемохромоген, гематопорфірин) поглинати світові хвилі конкретної довжини і утворювати спектри поглинання. Таким чином, виявлення спектра гемоглобіну чи одного з його похідних доводить наявність крові в плямі. Мікроспектральний метод виявлення крові специфічний, дуже чутливий, він дозволяє виявити кров у дуже малих кількостях.
За відсутності в лабораторії спектральних приборів (мікроспектроскопа і спектроскопа прямого бачення) користуються мікрокристалічними реакціями (реакція Тейхмана - отримання кристалів солянокислого геміну, реакція Такаями - отримання кристалів гемохромогену), позитивний результат яких є доказовим щодо присутності крові. Однак ці реакції за своєю чутливістю значно поступаються спектральному методу і тепер в лабораторіях майже не застосовуються.
Для дослідження замитих слідів і слідів крові, які піддались іншому зовнішньому впливу, застосовують метод флуоресцентної мікроскопії.
Якщо експертом установлена наявність крові в об'єкті, то слідчого, як правило, цікавить питання про те, походить ця кров від людини чи тварини, оскільки нерідко підозрювані пояснюють походження крові на їхньому одязі й предметах, які їм належать, тим, що на одяг чи ці предмети попала кров не людини, а якоїсь тварини.
Належність крові людині чи тварині (вид крові) встановлюється за допомогою реакції преципітації Чистовича-Уленгута. Ця реакція заснована на такому принципі: якщо в кров якій-небудь тварині, наприклад кролику, увести білок (антиген) іншої тварини, наприклад коня, то рідка частина крові (сироватка) кролика, в якій виробляються особливі речовини (антитіла), набуває здатності при взаємодії її з кров'ю коня утворювати осадок, який називається преципітатом (реакція між антигеном і антитілом). У реакції беруть участь два компоненти: витяжка з плями, яку слід дослідити, і преципітуюча сироватка. Випробовуючи витяжку з плями крові з різними сироватками, які здатні реагувати з білком людини, коня, собаки, свині, рогатої худоби, експерт установлює, з якою із уведених в реакцію сироваток утворюється преципітат, і таким чином вирішує питання про видову належність крові та якій саме тварині вона належить.
Реакція преципітації дуже чутлива і дозволяє відкривати видоспецифічний білок у плямах крові площею в кілька квадратних міліметрів. Результат реакції залежить не тільки від розмірів, інтенсивності плям крові й ступеня просочування матеріалу предмета-носія, але і від стану білків крові, головним чином їх розчинності. Слід пам'ятати, що видоспецифічні білки крові дуже чутливі до різних фізичних і хімічних дій, тому для успішного визначення виду крові в плямах на речових доказах необхідно правильно їх зберігати і пересилати в лабораторію. Так, неправильна термічна обробка предметів із слідами крові (висушування при високій температурі) призводить до того, що білки крові переходять в нерозчинний стан, що перешкоджає встановленню їх виду, а пересилка вологого одягу із слідами крові - до її загнивання і денатурації білків. Багато хімічних речовин, які застосовуються в орієнтовних реакціях на наявність крові (бензидин, перекис водню, люмінал) також заважають подальшому встановленню її видової належності.
Видова належність установлюється також за допомогою таких реакцій: реакції преципітації в агарі, методом електропреципітації, методом емісійного спектрального аналізу.
Якщо встановлено, що кров належить людині, то виясняють можливість її походження від конкретної особи. Для цього експерт здійснює індивідуалізацію крові. Відрізнити кров однієї людини від іншої можна на основі дослідження імунологічних і біохімічних особливостей. У першу чергу визначають групу крові. Спочатку досліджують класичні групи крові (система АВО). За системою АВО кров ділиться на чотири групи. Перша група крові характеризується присутністю в еритроцитах антигену О і в сироватці антитіл a і ? (О a ? ), друга група - антигена А і антитіла ? (А ? ), третя група - антигена В і антитіла a ( ? a), четверта група - антигенів А і ? і
Loading...

 
 

Цікаве