WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Деякі аспекти судово-медичної діагностики гострого отруєння етиловим алкоголем - Реферат

Деякі аспекти судово-медичної діагностики гострого отруєння етиловим алкоголем - Реферат

ін.
Визначення фактора ? має велике значення, оскільки дає можливість установити кількість алкоголю в крові особи, яка обстежується, за декілька годин до взяття крові, наприклад у момент якої-небудь події (наїзд, аварія і т. ін.).
Концентрація алкоголю в крові - найсуттєвіший показник алкогольної інтоксикації. Кров є універсальним матеріалом для експертизи (живих осіб і трупів). Вміст алкоголю в крові приймають за одиницю, а для інших рідин (органів і тканин) використовують відповідні коефіцієнти.
Середнє відношення алкоголю у мозковій тканині до його вмісту в крові визначається вище одиниці 1,15 (±0,14). Виділення алкоголю із мозкової тканини трохи відстає від виділення з інших органів, тканин і крові. За відсутності в крові на кінець фази елімінації алкоголь виявляється в мозковій тканині, що має велике практичне значення.
Розроблені коефіцієнти для перерахунку концентрації алкоголю в м'язовій тканині на його вміст у крові (0,74-0,93).
Алкоголь проникає в молочні залози. При вживанні матір'ю, яка годує груддю, 50 мл алкоголю в молоці встановлюється його концентрація 0,25%0, відповідно у новонародженого вміст алкоголю в крові може досягнути 0,1%0.
Основна кількість алкоголю, яка виділяється із організму в незмінному вигляді, виводиться через нирки. На початку алкогольної інтоксикації (1-2 год. після прийому спиртних напоїв) концентрація алкоголю в сечі дещо нижча, ніж у крові, а потім вміст його в сечі перевищує такий у крові. Концентрація алкоголю знижується паралельно в сечі і крові. Відношення алкоголь сечі/алкоголь крові рівне через одну годину після прийому алкоголю 1 : 1, через дві години - 1 : 1,3, через три години - 1 : 1,43, через чотири години 1:1,33 (стандартний коефіцієнт співвідношення алкоголь сечі/алкоголь крові в стадії елімінації рівний 1,33).
Наведені дані про динаміку вмісту алкоголю в крові і сечі можуть бути використані для визначення етапу алкогольної інтоксикації при судово-медичній експертизі.
Кількісне визначення алкоголю в організмі проводиться за формулою, де необхідно врахувати так званий фактор редукції (ч), який показує відношення вмісту алкоголю у всьому організмі до вмісту його в крові. Середня величина фактора редукції становить 0,7. Знаючи фактор окислення ? і час, який пройшов після прийому спиртних напоїв, можна встановити кількість алкоголю, спожитого особою (покійником). Розрахунок проводиться за формулою Відмарка:
А = РxЧ(С+?Т),
де: А - кількість алкоголю в організмі в грамах; Р - вага особи (покійного) - в кілограмах; Ч - фактор редукції (0,7); С - концентрація алкоголю в крові, встановлена в момент дослідження; ? - фактор окислення (0,15%); Т - час, який пройшов від вживання спиртних напоїв до дослідження.
Результати таких розрахунків є достовірними при експертизі трупів лише у тих випадках, коли заданий період часу (момент події) відповідає стадії елімінації алкоголю. У стадії резорбції, коли протягом 1-1,5 год. відбувається дуже інтенсивне наростання концентрації алкоголю в крові - від 0 до максимуму. Ці розрахунки можуть давати великі помилки.
Алкоголь у трупі піддається змінам залежно від строку, який пройшов після настання смерті, температури навколишнього середовища, характеру бактеріальної флори, яка розвивається в трупі, і т. ін. Посмертний розпад алкоголю проходить під дією фермента алкогольдегідрогенази, який зберігає свою активність протягом кількох днів після смерті.
Кількісний вміст алкоголю в трупній крові, сечі чи інших об'єктах дослідження встановлюється різними методами судово-хімічного дослідження (метод висолювання, етилнитритний метод, метод Відмарка, фотометричний метод, метод газорідкісної хроматографії і т. ін.). Кожен із цих методів має певні переваги і недоліки залежно від кількості та якості об'єктів, які досліджуються. Найбільш чутливий, специфічний і об'єктивний - метод газорідкісної хроматографії.
Для визначення стану алкогольного сп'яніння у водіїв велике значення має не тільки кількісне, але і якісне визначення алкоголю в організмі. З цією метою застосовуються кілька проб, а саме проба А. М. Рапопорта (1928), проба А. А. Мохова та І. П. Шинкаренка (1955).
Проба А. М. Рапопорта заснована на тому, що алкоголь у присутності сірчаної кислоти переходить в ацетальдегід, який знебарвлює розчин марганцевокислого калію. Практично особа продуває повітря на видиху через трубку, опущену в пробірку, яка містить один мілілітр концентрованої сірчаної кислоти, до якої додають дві краплі децинормального розчину марганцевокислого калію. За наявності у повітрі, що видихається, пари алкоголю проходить знебарвлювання вмісту пробірки.
А. А. Мохов та І. П. Шинкаренко запропонували використувати індикаторні трубки, які містять сухий фільтр з висохлим розчином хромового ангідриду в концентрованій сірчаній кислоті. Якщо у видихуваному повітрі міститься пара етилового алкоголю, то оранжеве забарвлення вмісту трубки змінюється на зелене. Великою перевагою описаних проб є їх простота, наочність, часто обстежувана особа сама повідомляє про кількість випитого нею алкоголю. Недоліком цих проб є їх неспецифічність, оскільки при ряді захворювань (хронічний тонзиліт, озена, абсцес легенів, значний карієс зубів) може спостерігатись позитивна реакція, оскільки у повітрі, що видихається, наявний ацетальдегід.
Слід підкреслити, що жоден окремий вид дослідження при експертизі алкогольної інтоксикації, особливо у живих осіб, не може мати у всіх випадках вичерпного значення.
Хоча найбільш об'єктивним критерієм є кількісний вміст алкоголю в організмі, і він далеко не завжди точно відповідає ступеню сп'яніння. Тому науково обгрунтовані висновки про ступінь алкогольної інтоксикації можуть бути дані тільки в результаті комплексного дослідження шляхом порівняння даних лабораторних аналізів і клінічного дослідження.
Для визначення ступеня вираженості алкогольної інтоксикації слід користуватись орієнтовною схемою, яка наведена у методичних вказівках про судово-медичну діагностику смертельних отруєнь етиловим алкоголем і можливих при цьому помилках (1974), згідно з якою:
Концентрація алкоголю в крові Ступінь інтоксикації
Менше 0,3%0 Відсутність впливу алкоголю
Від 0,3 до 0,5%0 Незначний вплив алкоголю
Від 0,5 до 1,5%0 Легке сп'яніння
Від 1,5 до 2,5%0 Сп'яніння середнього ступеня
Від 2,5 до 3%0 Сильне сп'яніння
Від 3 до 5%0 Тяжкеотруєння алкоголем, може настати смерть
Від 5 до 6,0%0 Смертельне отруєння
Визначення стану алкогольного сп'яніння проводиться лікарями-психіатрами і невропатологами. У випадку їх відсутності таке визначення може бути проведено лікарями інших спеціальностей. В окремих випадках установлення стану алкогольного сп'яніння проводиться судово-медичними експертами.
Обстеження з приводу алкогольного сп'яніння проводиться за поданням органів розслідування, судів чи закладів і тільки лікарями. У поданні на обстеження зазначається дата і час його видачі, підстава, яка викликала підозру в сп'янінні, прізвище, ім'я та по батькові особи, куди повинні бути подані висновки лікаря.
Судово-медична діагностика смерті від алкогольної інтоксикації досить ускладнена у зв'язку з тим, що морфологічні зміни при цьому нечисленні і досить неспецифічні. Підозра на отруєння алкоголем може
Loading...

 
 

Цікаве