WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Деякі аспекти судово-медичної діагностики гострого отруєння етиловим алкоголем - Реферат

Деякі аспекти судово-медичної діагностики гострого отруєння етиловим алкоголем - Реферат

алкоголю. Всмоктуванню алкоголю із шлунка найбільше перешкоджає картопля, м'ясо, і, нарешті, жир. У осіб із гастритом і виразковою хворобою шлунку швидкість резорбції алкоголю значно вища, ніж у здорових людей, відповідно дуже різко підвищується концентрація алкоголю в крові.
Звичка до алкоголю також відбивається на швидкості його всмоктування. У малозвичних і незвичних до алкоголю людей резорбція протікає повільніше, ніж у осіб, які зловживають спиртними напоями. Толерантність властива особам молодого і середнього віку, інтолерантність - дуже молодим і людям похилого віку. При прийомі алкоголю у чоловіка, який не вживає його, може розвиватись параліч перистальтики шлунку, внаслідок чого всмоктування проходить тільки в шлунку і стає уповільненим. У звичних до алкоголю людей відзначається інша картина: парезу шлунку немає, евакуація відбувається швидко і, таким чином, за короткий строк різко збільшується площа всмоктування алкоголю. Час резорбції у цих людей скорочується.
У випадку прийому помірної чи значної кількості їжі до вживання спиртних напоїв чи одночасно з ними спостерігається так званий дефіцит алкоголю, який досягає інколи 33-39%. Вважають, що частина алкоголю абсорбується їжею, а пізніше резорбується ("тимчасовий дефіцит алкоголю"), а інша частина зв'язується з білками та продуктами їх розпаду і не поступає в русло крові ("безповоротний дефіцит алкоголю"). Тимчасовий і безповоротний дефіцит алкоголю залежить перш за все від кількості спожитої їжі.
Про вплив міцності алкогольних напоїв на швидкість їх всмоктування в науковій літературі є суперечливі дані: за даними одних авторів, швидше всмоктуються напої міцністю від 10 до 20%, на думку інших - більш міцні напої. Потрібно мати на увазі концентрацію алкоголю, яка створилась у шлунку, оскільки вона може зменшуватися через попередній чи одночасний прийом рідкої їжі. Природні і штучні домішки до напоїв також суттєво впливають на швидкість всмоктування алкоголю. Шипучі шампанські вина містять вуглекислоту, яка різко прискорює всмоктування.
Існує залежність між кількістю вжитого алкоголю і висотою підйому його концентрації в крові. Час встановлення максимальної концентрації в крові залежить від кількості, кратності прийому напою та інтервалів між прийомами. Вважається, що залежно від індивідуальних особливостей організму і звички до алкоголю резорбція закінчується в різний час, але для кожної людини цей час відносно сталий.
З моменту надходження в організм алкоголю починаються активні процеси, пов'язані з його розщепленням і виведенням. Ендогенному окисленню підлягає 90-98% вжитого алкоголю, а 2-10% його виділяється організму в незмінному вигляді з сечею, повітрям, що видихається, потом, слиною і калом. Окислення алкоголю проходить, головним чином (90%) у печінці і частково - в нирках. При цьому кількість алкоголю, яка окислюється за одиницю часу, пропорційна масі тіла і, напевно, масі печінки. Його вміст у повітрі, що видихається, пропорційний вмісту в крові, яка циркулює в легенях. Це відношення становить приблизно 1 : 2100. Як правило, близько 90% алкоголю окислюється в печінці під дією ферменту алкоголь-дегідрогенази і приблизно 10% - каталази інших тканин (м'язів, легенів і т. ін.).
Фаза елімінації (виділення) алкоголю наступає після всмоктування 90-98% прийнятого алкоголю із шлунково-кишкового тракту, а при значному наповненні шлунка - раніше.
Період елімінації буває тривалим і перш за все залежить від кількості вжитого алкоголю. Алкоголь окислюється в організмі до ацетальдегіду, а потім - до оцтової кислоти, яка перетворюється у вуглекислоту і воду.
Відношення окисленого і виділеного в незмінному вигляді алкоголю може варіювати. Після прийому алкоголю надходження його в кров та насичення органів і тканин відбуваються значно швидше, ніж окислення і виділення в початковому вигляді. Внаслідок цього різко підвищується рівень алкоголю в крові, а через деякий час він досягає максимального значення. Період від прийому спиртних напоїв до моменту досягнення максимальної концентрації в крові алкоголю називають періодом резорбції.
Резорбція характеризується швидким підвищенням вмісту алкоголю в крові, а її закінчення збігається із дифузною рівновагою алкоголю в гуморальних рідинах, органах і тканинах організму.
Після одноразового прийому алкоголю його концентрація в крові спочатку повільно підвищується, а з надходженням нових порцій у тонкий кишечник швидко збільшується до максимуму. При досягненні піку крива дещо сплощується, і ця ділянка відповідає зниженню дифузної напруги. Пік змінюється періодом (фазою) елімінації, коли вміст алкоголю в організмі знижується за рахунок окислення і виділення деякої частини вжитого алкоголю в незмінному вигляді із сечею, повітрям, що видихається, та ін. Тривалість елімінації у багато разів більша, ніж резорбції, і в середньому коливається в межах доби. У деяких випадках алкоголь у крові можна виявити до кінця другої доби після прийому спиртних напоїв.
Бувають відхилення у графіках вмісту алкоголю в крові. Вони залежать від ряду внутрішніх і зовнішніх причин. Наприклад, у осіб, які страждають алкоголізмом, на початку фази елімінації концентрація алкоголю в крові знижується більш інтенсивно. На кінцевому етапі цієї фази графік сплощений, що зумовлено уповільнення виведенням алкоголю із організму. Низька температура навколишнього середовища також впливає на криву концентрації алкоголю в крові. При цьому всмоктування алкоголю уповільнюється на 1-2 год., дещо понижується інтенсивність його виділення із організму. Висока температура навколишнього середовища значно прискорює цей процес.
Для виділення алкоголю із організму головне значення мають нирки і легені. Окислення і виділення або зниження вмісту алкоголю в одних і тих же умовах постійні, відбуваються вони із однією і тією ж швидкістю. Це стосується і одноразового, і багаторазового прийому алкоголю.
Типова крива вмісту алкоголю в крові має рівномірне зниження. Чим більше вжито алкоголю, тим вищий пік його вмісту в крові і тим триваліше зниження його концентрації. Нерівність кривої зумовлена змінами внутрішніх і зовнішніх умов.
Сталого відношення між кількістю вжитого алкоголю і його концентрацією в крові не може бути. Середнє окислення алкоголю за 1 годину, за даними багатьох авторів, коливається в межах від 6,3 до 10 г (від 0,1 до 0, 16%0), мінімальне становить понад 4 г і максимальне - 11-12 г. У середньому алкоголь утримується в організмі кілька днів (від 1 до 2-3 діб). Найбільша кількість алкоголю окислюється протягом першої доби.
Показник зниження алкоголю в крові за одну годину Відмарк (1932) позначив фактором ? і встановив, що він дорівнює 0,13%0. Цейпоказник відносно сталий для кожної людини. Він залежить від ряду причин і, частково, від ступеня фізичної праці, яка виконується в даний проміжок часу, температури навколишнього середовища і т. ін.
У середньому ? при відносному спокої на початку фази елімінації дорівнює 0,1-0,13%, при середньому м'язовому навантаженні - 0,15-0,18%0, при напруженій фізичній роботі - 0,2%0 і більше. При травмі черепа з втратою свідомості відзначається зниження ? до 0,06-0,08%0. Зниження фактора ? спостерігається під час сну, при порушеннях кровообігу, захворюваннях легенів і т.
Loading...

 
 

Цікаве