WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Судово-медична діагностика отруєнь - Реферат

Судово-медична діагностика отруєнь - Реферат

сягати не менше 1 см. Одночасно в лабораторію повинна бути направлена контрольна проба цього ж спирту в кількості 200 мл. Якщо аналіз буде проводитись на спирти, а також на нітрити, етиловий спирт як консервант застосовувати не можна. Можна використовувати 5-10% розчин хіназолу натрію.
У письмовому направленні на судово-хімічне дослідження експерт повинен повідомити хімікові відомі йому попередні дані, результати розтину трупа, паталого-анатомічний діагноз, а також зазначити, яке отруєння підозрюється. Остання обставина має велике практичне значення, оскільки в противному разі судово-хімічна лабораторія буде перевантажена, бо проведення загального аналізу забирає багато часу.
Підозра на отруєння є одним із частих приводів для ексгумації і повторного дослідження трупа. При направленні на хімічне дослідження частин органів ексгумованого трупа експерт повинен перевірити, чи не могли отруйні речовини попасти в труп під час перебування його в землі. Для цього слід в окремі банки взяти частини одягу, обшивку гроба, прикраси, оскільки фарба, яка в них є, може містити в собі отрути. Одночасно беруть шість проб землі по 0,5 кг кожна, яка контактувала з гробом чи трупом. Якщо сам труп повністю не розклався, то з нього беруть ті ж органи, що і звичайно. Якщо ж труп розклався, то беруть так звану середню пробу: від одного до трьох кілограмів перемішаних внутрішніх органів.
При проведенні ексгумації і взятті матеріалу на судово-хімічне дослідження експерт повинен враховувати, що різні отруйні речовини зберігаються в трупі неоднаковий час. При цьому, поряд з хімічними та іншими властивостями самої отрути, а також кількістю її, введеною в організм, мають значення такі фактори, як час настання смерті, лікувальні заходи, які проводились з метою збереження життя, нейтралізація і виведення отрути та інші дані.
Сама по собі ексгумація для встановлення отруєння алкоголем, ціаністим калієм, глюкозидами, оцтовою кислотою і деякими іншими речовинами безпідставна, оскільки ці отрути розпадаються при житті або відразу ж після смерті. З іншого боку, багато отрут (миш'як, солі важких металів, стрихнін, карбоксигемоглобін, алкалоїди) добре зберігається і тому їх можна виявити при ексгумації через тривалий час після захоронення.
Із викладеного видно, що завданням судово-хімічного аналізу є виявлення в об'єкті дослідження отруйних речовин. Але експерт-хімік за отриманими даними не може зробити висновок про те, чи є дана речовина отрутою для організму і чи викликала вона отруєння. Тільки лікар-експерт, отримавши висновки судово-хімічного дослідження, зіставляє його з результатами розтину, обставинами події, клінічною картиною і робить кінцеві висновки про отруєння на основі сукупності наявних даних.
Виявлення отрути при судово-хімічному дослідженні - ще не доказ факту отруєння, оскільки отрута могла попасти в труп після смерті при його консервації, із грязного посуду, в якому органи посилались на експертизу, а при дослідженні ексгумованого трупа - із обшивки труни, одягу і т. ін. Токсична речовина може попасти в організм як ліки, оскільки багато з них у лікувальних дозах застосовуються як медикаменти, в складі їжі і т. ін. Крім того, неможливо виключити можливість неправильного проведення судово-хімічного дослідження.
З іншого боку, негативні результати судово-хімічного дослідження не є кінцевими доказами відсутності отруєння. Результати судово-хімічного дослідження при смерті від отруєння можуть бути негативними з різних причин: внаслідок швидкого виділення отрути з організму (алкоголь, бертолетова сіль, кокаїн та ін.), через перехід її в інші сполуки, які не виявляються при судово-хімічному дослідженні, розкладанні після смерті (атропін, оцтова кислота і т. ін.), через неправильне вилучення і зберігання органів і тканин до їх дослідження, застосування неадекватного для даного отруєння методу дослідження. Слід також враховувати, що деякі отрути взагалі не виявляються хімічним шляхом через відсутність специфічних реакцій (отрути рослинного і тваринного походження).
Для діагностики отруєння застосовуються й інші лабораторні методи дослідження (гістологічне, гістохімічне, ботанічне, біохімічне, фізико-хімічне, фізичне та ін.).
У висновках необхідно підкреслити, що кожний із зазначених методів дослідження, які рекомендуються для діагностики отруєнь, має вирішувати конкретні завдання. Максимальний ефект може бути отриманий лише при раціональному поєднанні ряду методів. Встановити такий найдоцільніший для конкретного випадку комплекс методів дослідження повинен судово-медичний експерт, виходячи із особливостей події, клінічної картини отруєння, морфологічних та інших даних, отриманих при дослідженні трупа.
Список використаної літератури
1. Авдеев М.И. Краткое руководство по судебной медицине.-М.: Медицина, 1966.
2. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц.-М.: Медицина, 1966.
3. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза трупа.-М.: Медицина, 1976.
4. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза повреждений тупыми предметами.-М.: Медицина, 1978.
5. Барсегянц Л.О., Левченков Б. Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений организма.-М.: Медицина, 1978.
6. Ботезату Г.А. Судебно-медицинская диагностика давности наступления смерти.-Кишинев: Штинца, 1975.
7. Ботезату Г.А., Мутой Г. Л. Асфиксия.-Кишинев: Штинца,1983.
8. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.-М.: Медицина, 1979.
9. Громов А.П., Науменко В. Г. Судебно-медицинская травматология.-М.: Медицина, 1977.
10. Диагностика смерти и определение давности ее наступления в судебно-следственной и судебно-медицинской практике: Метод. разработка /С.П. Дидковская, А.И. Марчук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1990.
11. Дидковская С.П. Подготовка и проведение отдельных видов судебно-медицинской экспертизы.-Киев: КГУ, 1977.
12. Загрядская Л.П. Судебно-медицинское установление транспортной травмы: Лекция.-Горький: ГМИ, 1976.
13. Загрядская Л.П. Лабораторные методы исследований при судебно-медицинской экспертизе механических повреждений: Метод. рекоменд.-Горький: ГМИ, 1980.
14. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза отравлений: Лекция для студентов.-Горький: ГМИ, 1984.
15. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза повреждений острыми и тупыми предметами: Лекция.-Горький: ГМИ, 1984.
16. Загрядская Л.П., Федоровцев А.Л., Королева Е.И. Судебно-медицинское исследование клеток и тканей.-М.: Медицина, 1984.
17. Использование физико-технических методов исследования в судебно-медицинской практике: Метод. рекоменд./С.П. Дидковская, А.И. Марчук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987.
18. Концевич И.А. Судебно-медицинская диагностика странгуляций.-К.: Здоров'я, 1968.
19. Молчанов В.И. и др. Огнестрельные повреждения и их судебно-медицинская экспертиза.-М.: Медицина, 1990.
20. Осмотр трупа на месте его обнаружения/Под. Ред. А.А. Матышева.-Л.: Медицина, 1989.
21. Попов Н.В. Судебная медицина.-М.: Медгиз, 1950.
22. Райский М.И. Судебная медицина.-М.: Медгиз, 1953.
23. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине/Под ред. И.А. Концевич.-К.: Вища школа, 1988.
24. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений /Под ред. Р.В. Бережного, Я.С. Смусина, В.В. Томилина, П.П. Ширинского.-М.: Медицина, 1980.
25. Сапожников Ю.С., Гамбург А. М. Судебная медицина.-К.: Вища школа, 1980.
26. Сапожников Ю.С. Криминалистика в судебной медицине.-К.: Здоров'я, 1970.
27. Судебная медицина /Под ред. В.М. Смольянилова.-М.: Медицина, 1982.
28. Судебная медицина /Под ред. А.А. Матышева и А.Р. Деньковского.-М.: Медицина, 1985.
29. Судебная медицина /Под ред. В.В. Томилина.-М.: Юрид.лит., 1987.
30. Судебная медицина /Под ред. В.Н. Крюкова.-М.: Медицина, 1990.
31. Судебная медицина /Под ред. И.В. Виноградова, В.В. Томилина.-М.: Юрид. лит., 1991.
32. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юристов.-М.: Юрид. лит., 1985.
33. Судебно-медицинское исследование трупа /Под ред. А.П. Громова.-М.: Медицина, 1991.
34. Томилин В.В., Барсегянц Л.С., Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств.-М.: Медицина, 1989.
35. Томилин В.В. Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование крови в делах о спорном отцовстве, материнстве и замене детей.-М.: Медицина, 1981.
36. Туманов А.К. Основы судебно-медицинской экспертизы вещественных доказательств.-М.: Медицина, 1975.
37. Швайкова М.Д. Токсилогическая химия.-М.: Медицина, 1975.
38. Хижнякова В.И. Определение давности смерти: Экспресс-методы.-М.: Юрид. лит., 1991.
Loading...

 
 

Цікаве