WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Поняття "отрута", "отруєння", умови дії отрут - Реферат

Поняття "отрута", "отруєння", умови дії отрут - Реферат

залежать від організму:
а) вік. Грудні та маленькі діти дуже чутливі до опію, алкоголю і відносно менш чутливі - до стрихніну. Відомий випадок смертельного отруєння трирічного хлопчика, якого п'яний дід "пригостив" чаркою горілки;
б) стан здоров'я. У людей виснажених, які хворіють на хронічні захворювання, гостріше і швидше виявляється дія отруйних речовин;
в) вага. Смертельна доза отрути прямо пропорційна вазі потерпілого;
г) стать. У жінок у певні періоди спостерігається підвищена чутливість до дії отрут (менструація, вагітність);
д) звикання до наркотиків, алкоголю і т. ін. На противагу звиканню у деяких осіб спостерігається підвищена чутливість (ідіосинкразія), наприклад, до антибіотиків, йоду, новокаїну та інших речовин, які приймаються в лікувальних дозах;
е) кумуляція отрути в організмі, тобто властивість накопичення (солі важких металів, лікувальні препарати і т. ін.).
3. Умови, які залежать від шляхів введення отрути. Отруйні речовини можуть надходити до організму через рот, пряму кишку, шляхом вдихання, через шкіру, підшкірно, внутрішньом'язово і внутрішньовенно, а також через ранові та опікові поверхні, піхву, спинно-мозковий канал, сечовий міхур та іншими шляхами.
4. Умови дії отрути, які залежать від зовнішнього середовища. Висока температура і підвищена вологість повітря сприяють отруєнню окисом вуглецю і т. ін. Низька температура сприяє отруєнню алкоголем, оскільки при цьому відбувається переохолодження організму і зниження його реактивності, хоча на певних стадіях сп'яніння холод може сприяти швидшому витверезвленню.
У медицині немає єдиної загальноприйнятої класифікації отрут. Судово-медичною практикою прийнята систематизація отрут, в основу якої покладена властивість отрут викликати різке ураження в ділянці первинної їхньої дії (місцеві) чи виявляти токсичний ефект лише після їх усмоктування (резорбтивні). Виражену місцеву дію (подразнюючу, некротизуючу) мають безліч різних за своїми властивостями речовин - їдкі кислоти і луги, фенол і його похідні т. ін. Дія подібних їдких отрут може також супроводжуватись і рядом функціональних порушень.
Резорбтивні отрути залежно від клінічних і морфологічних проявів, які вони викликають, поділяються на деструктивні (характерні різко виражені морфологічні зміни у внутрішніх органах - сполуки ртуті, миш'яку), кров'яні (діють на гемоглобін крові - окис вуглецю та ін.) і функціональні (уражають переважно центральну нервову систему, викликають різкий розлад функцій, але без грубих морфологічних порушень - стрихнін, морфій та ін.). При отруєнні такими сполуками на першому місці стоїть клінічна картина, яка викликана функціональними розладами. Місцева їх дія не має істотного значення і не є визначальною в картині отруєння.
За походженням усі отруєння можна поділити на випадкові і навмисні, причому випадкові трапляються частіше. Випадкові отруєння бувають домашніми, медичними і професійними. До випадкових домашніх отруєнь належить більшість отруєнь. Вони відбуваються внаслідок необережного зберігання отруйних речовин і вживання їх дітьми, п'яними, з поспіху і т. ін. Інколи навіть дорослі і тверезі люди можуть отруїтись не тільки отруйними речовинами, які не мають запаху і смаку, але й їдкими отрутами. Бувають отруєння внаслідок прийому отрути замість ліків. "Медичними" отруєннями називають отруєння речовинами, які вводяться медичним персоналом з лікувальною метою.
Отруєння інколи трапляються при самолікуванні чи лікуванні знахарями.
Професійні отруєння трапляються дуже рідко, чому сприяють суворі норми з охорони праці й техніки безпеки, які передбачені законодавством. Рідко професійні отруєння трапляються в результаті аварій на виробництві, а також у сільському господарстві.
Навмисні отруєння можуть кваліфікуватися як самогубство чи убивство. При самогубствах частіше використовують доступні отрути, рідше - лікарські препарати. Убивство через отруєння трапляється рідко. Із цією метою найчастіше використовуються сильнодіючі речовини, які не мають особливого запаху і смаку (сполуки миш'яку і т. ін.).
Список використаної літератури
1. Авдеев М.И. Краткое руководство по судебной медицине.-М.: Медицина, 1966.
2. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц.-М.: Медицина, 1966.
3. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза трупа.-М.: Медицина, 1976.
4. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза повреждений тупыми предметами.-М.: Медицина, 1978.
5. Барсегянц Л.О., Левченков Б. Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений организма.-М.: Медицина, 1978.
6. Ботезату Г.А. Судебно-медицинская диагностика давности наступления смерти.-Кишинев: Штинца, 1975.
7. Ботезату Г.А., Мутой Г. Л. Асфиксия.-Кишинев: Штинца, 1983.
8. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.-М.: Медицина, 1979.
9. Громов А.П., Науменко В. Г. Судебно-медицинская травматология.-М.: Медицина, 1977.
10. Диагностика смерти и определение давности ее наступления в судебно-следственной и судебно-медицинской практике: Метод. разработка /С.П. Дидковская, А.И. Марчук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1990.
11. Дидковская С.П. Подготовка и проведение отдельных видов судебно-медицинской экспертизы.-Киев: КГУ, 1977.
12. Загрядская Л.П. Судебно-медицинское установление транспортной травмы: Лекция.-Горький: ГМИ, 1976.
13. Загрядская Л.П. Лабораторные методы исследований при судебно-медицинской экспертизе механических повреждений: Метод. рекоменд.-Горький: ГМИ, 1980.
14. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза отравлений: Лекция для студентов.-Горький: ГМИ, 1984.
15. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза повреждений острыми и тупыми предметами: Лекция.-Горький: ГМИ, 1984.
16. Загрядская Л.П., Федоровцев А.Л., Королева Е.И. Судебно-медицинское исследование клеток и тканей.-М.: Медицина, 1984.
17. Использование физико-технических методов исследования в судебно-медицинской практике: Метод. рекоменд./С.П.Дидковская, А.И. Марчук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987.
18. Концевич И.А. Судебно-медицинская диагностика странгуляций.-К.: Здоров'я, 1968.
19. Молчанов В.И. и др. Огнестрельные повреждения и их судебно-медицинская экспертиза.-М.: Медицина, 1990.
20. Осмотр трупа на месте его обнаружения/Под. Ред. А.А. Матышева.-Л.: Медицина, 1989.
21. Попов Н.В. Судебная медицина.-М.: Медгиз, 1950.
22. Райский М.И. Судебная медицина.-М.: Медгиз, 1953.
23. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине/Под ред. И.А. Концевич.-К.: Вища школа, 1988.
24. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений /Под ред. Р.В. Бережного, Я.С. Смусина, В.В. Томилина, П.П. Ширинского.-М.: Медицина, 1980.
25. Сапожников Ю.С., Гамбург А. М. Судебная медицина.-К.: Вища школа, 1980.
26. Сапожников Ю.С. Криминалистика в судебной медицине.-К.: Здоров'я, 1970.
27. Судебная медицина /Под ред. В.М. Смольянилова.-М.: Медицина, 1982.
28. Судебная медицина /Под ред. А.А. Матышева и А.Р. Деньковского.-М.: Медицина, 1985.
29. Судебная медицина /Под ред. В.В. Томилина.-М.: Юрид.лит., 1987.
30. Судебная медицина /Под ред. В.Н. Крюкова.-М.: Медицина, 1990.
31. Судебная медицина /Под ред. И.В. Виноградова, В.В. Томилина.-М.: Юрид. лит., 1991.
32. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юристов.-М.: Юрид. лит., 1985.
33. Судебно-медицинское исследование трупа /Под ред. А.П. Громова.-М.: Медицина, 1991.
34. Томилин В.В., Барсегянц Л.С., Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств.-М.: Медицина, 1989.
35. Томилин В.В. Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование крови в делах о спорном отцовстве, материнстве и замене детей.-М.: Медицина, 1981.
36. Туманов А.К. Основы судебно-медицинской экспертизы вещественных доказательств.-М.: Медицина, 1975.
37. Швайкова М.Д. Токсилогическая химия.-М.: Медицина, 1975.
38. Хижнякова В.И. Определение давности смерти: Экспресс-методы.-М.: Юрид. лит., 1991.
Loading...

 
 

Цікаве