WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Пізні трупні зміни і їхнє судово-медичне значення - Реферат

Пізні трупні зміни і їхнє судово-медичне значення - Реферат

трупа судити дуже важко, оскільки швидкість висихання залежить від поєднання багатьох факторів, які важко піддаються обліку.
Жировіск. До пізніх змін трупа належить також сапоніфікація (омилення) трупа, або стан, відомий під назвою жировіск. Жировіск утворюється при недостачі кисню і надлишку вологи, наприклад, при захороненні трупів у вологий, глинистий грунт, а також при перебуванні їх у стоячій воді. Гниття через відсутність повітря в цих умовах зупиняється, жири трупа розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти (олеїнову, пальмітинову, стеаринову). Гліцерин та олеїнова кислота як рідини вимиваються водою. Пальмітинова та стеаринова кислоти, з'єднуючись із кальцієвими і магнієвими солями, які містяться у воді, підгрунті, утворюють тверді нерозчинні у воді мила. Тому процес утворення жировоску називають ще омиленням. Тіло в стані жировоску схоже на сірувато-білого кольору зернисту масу, яка нагадує суміш жиру з воском (звідси жировіск) із сальним блиском і характерним запахом прогірклого сиру. Жировіск залишає жирні плями на папері, добре ріжеться ножем і легко плавиться при нагріванні.
Перехід тканин і органів у жировіск стає помітним через три-п'ять тижнів. Труп дорослої людини, як правило, повністю переходить у стан жировоску не раніше, ніж через 10-12 місяців, новонародженого - через 5-6 місяців. Описані випадки повної чи часткової сапоніфікації за 3-4 місяці і навіть за 23 і 14 днів. При високій температурі води утворення жировоску проходить швидше.
Судово-медичне значення жировоску полягає в тому, що такі трупи чи їх частини зберігаються тривалий час, на них можуть виявлятися ушкодження, які свідчать про конкретну причину смерті, добре зберігаються прикмети, які дозволяють упізнати труп і т. ін.
За розвитком жировоску на трупах про давність смерті можна судити тільки орієнтовно, у зв'язку з відсутністю яких-небудь закономірностей у швидкості його утворення. При судово-хімічному дослідженні можна виявити отрути, зокрема алкоголь.
Торф'яне дублення. Торф'яне дублення - це своєрідний стан трупа, який виникає тоді, коли труп попадає в торф'яні болота і грунти, які містять гумусові кислоти. Під впливом гумусових кислот і таніну шкіра трупа дубиться, стає щільною, темно-бурого кольору, внутрішні органи різко зменшуються в розмірах, мінеральні солі в кістках розчиняються і вимиваються із трупа, внаслідок чого кістки стають м'якими, легко ріжуться ножем, нагадують за консистенцією хрящі.
Трупи, які перебувають у стані торфяного дублення, можуть зберігатися невизначено довгий час.
Торф'яне дублення фіксує ушкодження, які є на трупі, і дозволяє провести упізнання загиблого.
Природна консервація трупа може настати і за деяких інших умов, які сприяють припиненню процесу гниття на самому його початку. Наприклад, при перебуванні трупа у воді з високою концентрацією солей, у нафті, дьогті, за низької температури навколишнього середовища та ін. У подібних випадках трупи можуть зберігатися тривалий час, що має важливе значення не тільки для слідства, але і дозволяє експерту встановити характер ушкоджень, причини смерті й орієнтовно визначити час її настання.
Вивчення ранніх і пізніх трупних змін має велике наукове і практичне значення. Встановлення часу, який пройшов з моменту смерті людини до дослідження її трупа, при урахуванні ряду конкретних умов (зовнішнього середовища, стану трупа) і слідчих даних може сприяти виявленню місця події та, певною мірою, осіб, причетних до скоєння злочину.
Комплексне дослідження ранніх і пізніх ознак смерті разом із лабораторними методами дозволяє більш точно і конкретно встановлювати давність настання смерті, що підвищує якість судово-медичних експертиз і робить їхні висновки більш ефективним засобом у розслідуванні таких тяжких злочинів проти життя людини, як убивства.
Детальніше висвітлення питання про установлення факту і давнини настання смерті викладено в методичній розробці С.П. Дідківської і А.І. Марчука "Діагностика смерті і установлення давності її настання в судово-слідчій і судово-медичній практиці" - Київ і НД і РВВ КВШ МВС СРСР, 1990 - 77с.
Список використаної літератури
1. Авдеев М.И. Краткое руководство по судебной медицине.-М.: Медицина, 1966.
2. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц.-М.: Медицина, 1966.
3. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза трупа.-М.: Медицина, 1976.
4. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза повреждений тупыми предметами.-М.: Медицина, 1978.
5. Барсегянц Л.О., Левченков Б. Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений организма.-М.: Медицина, 1978.
6. Ботезату Г.А. Судебно-медицинская диагностика давности наступления смерти.-Кишинев: Штинца, 1975.
7. Ботезату Г.А., Мутой Г. Л. Асфиксия.-Кишинев: Штинца, 1983.
8. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине.-М.: Медицина, 1979.
9. Громов А.П., Науменко В. Г. Судебно-медицинская травматология.-М.: Медицина, 1977.
10. Диагностика смерти и определение давности ее наступления в судебно-следственной и судебно-медицинской практике: Метод. разработка /С.П. Дидковская, А.И. Марчук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1990.
11. Дидковская С.П. Подготовка и проведение отдельных видов судебно-медицинской экспертизы.-Киев: КГУ, 1977.
12. Загрядская Л.П. Судебно-медицинское установление транспортной травмы: Лекция.-Горький: ГМИ, 1976.
13. Загрядская Л.П. Лабораторные методы исследований при судебно-медицинской экспертизе механических повреждений: Метод. рекоменд.-Горький: ГМИ, 1980.
14. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза отравлений: Лекция для студентов.-Горький: ГМИ, 1984.
15. Загрядская Л.П. Судебно-медицинская экспертиза повреждений острыми и тупыми предметами: Лекция.-Горький: ГМИ, 1984.
16. Загрядская Л.П., Федоровцев А.Л., Королева Е.И. Судебно-медицинское исследование клеток и тканей.-М.: Медицина, 1984.
17. Использование физико-технических методов исследования всудебно-медицинской практике: Метод. рекоменд./С.П. Дидковская, А.И. Марчук.-Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987.
18. Концевич И.А. Судебно-медицинская диагностика странгуляций.-К.: Здоров'я, 1968.
19. Молчанов В.И. и др. Огнестрельные повреждения и их судебно-медицинская экспертиза.-М.: Медицина, 1990.
20. Осмотр трупа на месте его обнаружения/Под. Ред. А.А. Матышева.-Л.: Медицина, 1989.
21. Попов Н.В. Судебная медицина.-М.: Медгиз, 1950.
22. Райский М.И. Судебная медицина.-М.: Медгиз, 1953.
23. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине/Под ред. И.А. Концевич.-К.: Вища школа, 1988.
24. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений /Под ред. Р.В. Бережного, Я.С. Смусина, В.В. Томилина, П.П. Ширинского.-М.: Медицина, 1980.
25. Сапожников Ю.С., Гамбург А. М. Судебная медицина.-К.: Вища школа, 1980.
26. Сапожников Ю.С. Криминалистика в судебной медицине.-К.: Здоров'я, 1970.
27. Судебная медицина /Под ред. В.М. Смольянилова.-М.: Медицина, 1982.
28. Судебная медицина /Под ред. А.А. Матышева и А.Р. Деньковского.-М.: Медицина, 1985.
29. Судебная медицина /Под ред. В.В. Томилина.-М.: Юрид.лит., 1987.
30. Судебная медицина /Под ред. В.Н. Крюкова.-М.: Медицина, 1990.
31. Судебная медицина /Под ред. И.В. Виноградова, В.В. Томилина.-М.: Юрид. лит., 1991.
32. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юристов.-М.: Юрид. лит., 1985.
33. Судебно-медицинское исследование трупа /Под ред. А.П. Громова.-М.: Медицина, 1991.
34. Томилин В.В., Барсегянц Л.С., Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств.-М.: Медицина, 1989.
35. Томилин В.В. Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование крови в делах о спорном отцовстве, материнстве и замене детей.-М.: Медицина, 1981.
36. Туманов А.К. Основы судебно-медицинской экспертизы вещественных доказательств.-М.: Медицина, 1975.
37. Швайкова М.Д. Токсилогическая химия.-М.: Медицина, 1975.
38. Хижнякова В.И. Определение давности смерти: Экспресс-методы.-М.: Юрид. лит., 1991.
Loading...

 
 

Цікаве