WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фізіологічний післяпологовий період - Реферат

Фізіологічний післяпологовий період - Реферат

фізіологічні процеси пристосування материнського організму до нових умов існування, тому необхідним є створення найбільш комфортних умов, які б сприяли ефективної адаптації після пологів. Цьому безперечно сприяє знаходження дитини поряд із матір'ю у контакті "шкіра-до-шкіри" та раннє прикладання новонародженого до грудей, що у свою чергу забезпечує становлення грудного годування, тепловий захист малюка, профілактику інфекцій і розвиток емоційного зв'язку між дитиною та матір'ю. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25-28°С. В подальшому, за умови відсутності протипоказань, новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір'ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує її годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньо лікарської інфекції.
Під час перебування породіллі у пологовому залі лікар акушер-гінеколог повинен стежити за її пульсом, артеріальним тиском, контролювати стан матки: визначає її консистенцію, розмір, висоту стояння дна матки у відношенні до симфізу та пупку, спостерігає за крововиділенням з пологових шляхів. Слід зазначити, що оцінювання крововтрати в ранньому післяпологовому періоді є обов'язковим. -Вимірювання крововтрати проводиться за допомогою будь-якої мірної склянки. Середня крововтрата у послідовий та ранній післяпологовий періоди дорівнюється 250-300 мл чи 0,5% від маси тіла жінки, але не більше 500 мл.
У ранньому післяпологовому періоді виконують огляд зовнішніх статевих органів, лонного зчленування, промежини. Огляд шийки матки та вагіни проводиться за допомогою дзеркал за показаннями. Якщо проводилася епізіотомія або мала місце травма пологових шляхів,, обов'язковим є відновлення цілісності пологових шляхів із застосуванням,місцевого знеболювання.
Через дві години після пологів породіллю з малюком переводять до післяпологового відділення, де проводиться подальший нагляд за нею. Необхідним є вимірювання температури тіла 2 рази на добу, вранці та вечорі, огляд шкіри та слизових оболонок, визначення характеру та частоти пульсу вимірювання артеріального тиску. Особливу увагу звертають на молочні залози - визначають їх срорму, стан сосків, наявність тріщин та можливе набухання залози. При лактостазі проводять зціджування. Орієнтують жінку на ретельний щоденний огляд молочний залоз, виявлення затверділостей; проводять бесіду щодо профілактики маститів, Новонародженого годують залежно від його вимог.
Щоденно необхідно проводити пальпацію живота породіллі з визначенням висоти стояння дна матки, її консистенції. Висота стояння дна матки вимірюється в см по відношенню до лонного зчленування. В першу добу після пологів дно матки розташоване вище лобкового зчленування на 13-16 см, в другу добу - 10-12 см, 3 доба - 7-9 см. Швидкість репаративних процесів в порожнині матки визначається також за післяпологовими виділеннями - лохіями. Лохії мікроскопічне складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій; мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їх червоному кольору (Іоспіа шЬга), нд 3-4 день після пологів - стають світлішими (Іоспіа зегоза), а на 8-10 день, завдяки переважній присутності лейкоцитів, лохії стають жовтувато-білими (Іоспіа аІЬа).
При відсутності відхилення від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому під нагляд лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації та дільничного педіатра з рекомендаціями, до яких входять:
o виконування правил індивідуальної гігієни;
o дотримання режиму дня, з відпочинком не менш 8 годин за добу;
o виконування спеціальних фізичних вправ післяпологової гімнастики;
o дотримання дієти та режиму харчування з середньою калорійністю 2600-2800 ккал/доб, з достатньою кількістю білків, вітамінів, мінералів;
o можливість відновлення статевого життя вирішується індивідуально залежно від стану жінки.
Через 3-4 тижні після пологів жінка повинна пройти стандартне обстеження в жіночій консультації, де всебічно оцінюється стан її здоров'я, обговорюються питання подальшого перебігу післяпологового періоду та даються рекомендації щодо планування сім'ї.
5.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Яка будова жіночого таза, його відміни від чоловічого?
2. Які межі і площини малого таза, їх форма і розміри?
3. Які основні зовнішні та,внутрішні розміри таза?
4. Які додаткові вимірювання таза.?
5. Які існують методи визначення істинної кон'югати?
6. Скільки шарів м'язів в структурі жіночої промежині?
7. Які м'язи тазового дна?
8. Яка будова черепа зрілого плода?
9. Яке взаєморозміщення швів та тім'ячок на голівці плода ?
10. Які розміри голівки зрілого плода?
11. Які розміри плечиків, сідниць зрілого плода?
12. Які маса і довжина зрілого плода?
13. Які інші ознаки зрілості плода?
5.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
1. Визначити структури кісткового таза на скелетованому тазі.
2. Визначити структури голівки плода за малюнками і муляжами.
3. Виміряти зовнішні розміри таза вагітних за допомогою тазоміра.
4. Визначати істинну кон'югату на фантомі і у вагітних (роділь).
5. Визначити м'язи тазового дна на малюнках і муляжах.
6. Виміряти основні параметри новонароджених.
7. Визначати ознаки зрілості новонародженого
5.3. Матеріали для самоконтролю
А.Питання для самоконтролю
1. Скільки триває післяпологовий період?
2. Визначення раннього післяпологового періоду.
3. Як здійснюється інволюція матки та інших статевих органів після пологів?
4. Що таке лохії? Їх характеристика та фізіологічна роль.
5. Як змінюється маса та розміри матки після пологів?
6. Нагляд за статевими органами породілі та за швами.
7. Нагляд за молочними залозами, режим годування та зціджування молока, склад молозива та молока.
8. Як проводиться профілактика тріщин сосків?
9. Які захисні механізми сприяють безпеці перебігу післяпологового періоду?
10. Що таке грануляційний вал?
11. Роль лікувальної фізкультури в післяпологовому періоді.
Б. Задачі для самоконтролю
1. При вимірюванні таза з'ясовано, що діагональна кон'югата дорівнює 12,5 см, а
обвід зап'ястя - 15 см.
o Чому дорівнює істинна кон'югата?
" Істина кон'югата дорівнює 10,5 см
2. При вимірюванні основних розмірів таза встановлено, що міжостний розмір
дорівнює 26 см, міжгребеневий - 28 см, міжвертельний - 31см, зовнішня
кон'югата - 20 см. При внутрішньому дослідженні мису досягти не вдалося.
в Чиє показання для додаткового вимірювання таза?
" Показань до вимірювання додаткових розмірів таза немає
3. Який шов визначається на передлеглій частині при внутрішньому обстеженні, якщо спереду він сполучається з тім'ячком трикутної форми, а позаду - з тім'ячком ромбоподібної форми? Відтворіть цю ситуацію на фантомі, коли мале тім'ячко під лоном, а велике - у крижової кістки.
" Визначається стрілоподібний (сагітальний шов)
1. Народився хлопчик масою 2500 г, довжиною 45 см.
o Чи зріла ця дитина?
o Які ще ознаки необхідно оцінити для відповіді на запитання?
" Дитина не зріла. Для уточнення діагнозу необхідно оцінити наступні ознаки: розташування пупкового кільця, колір шкіри, наявність та кількість сироподібної змазки, довжину нігтів, довжину волосся, щільність хрящів носа та вух, стан зовнішніх геніталій.
В. Тестові завдання для самоконтролю
1.При вимірюванні таза встановлено, що діагональна кон'югата дорівнює 12 см. Обвід променево-зап'ястного суглоба - 14 см.
" Чому дорівнює істинна кон'югата? А. 10,5см*
" В. 10см. С. 11см. О. 9,5 см.
2. На передлеглій голівці пальпується сполучнотканинна пластинка трикутної форми, де сходяться три шва. Яке тім'ячко пальпується ?
А. Мале тім'ячко*
В. Бокове переднє тім'ячко
С. Велике тім'ячко
О. Бокове заднє тім'ячко
Література.
1. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н. Акушерство. - М., 1989.
2. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н., Кирющенков А.П. Акушерство. - М., 1986.
3. Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Физиологическое акушерство. - К., 1989.
4. Г.М. Савельева Акушерство.- М.:Медицина, 2008.-С.207-215.
5. Серов В.Н., Стрижаков А.М., Маркин С.А. Практическое акушерство. - М., 1989
6. Э.К. Айламазян Акушерство - СПб., Здоров'я, 2000. - С.555-566.
Loading...

 
 

Цікаве