WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ізоантигенна несумісність крові матері та плода. Патологія періоду новонародженості. Асфіксія новонародженого. Токсико-септичні захворювання новонарод - Реферат

Ізоантигенна несумісність крові матері та плода. Патологія періоду новонародженості. Асфіксія новонародженого. Токсико-септичні захворювання новонарод - Реферат

тощо.
Лікування. Терапевтичні заходи носять комплексний характер: вплив на збудника, підвищення захисних сил організму, корекція обмінних порушень, детоксикація, симптоматична й посиндромна терапія, санація гнійних вогнищ, імунотерапія (пасивна і активна), антикоагулянтна терапія, лікування ДВЗ- синдрому. Лікування починають ще до виділення збудника захворювання (але посів необхідно взяти до початку антибіотикотерапії). Потенційна лікувальна стратегія відповідно до ланок септичного процесу:
Антибактеріальна терапія. Емпіричне призначення ефективної антибактеріальної терапії має важливе значення в лікуванні сепсису. Вибір антибіотика визначається такими факторами: імовірність інфікування певним збудником відповідно до особливостей кожного відділу, чутливість потенційних збудників до антибактеріальних препаратів в межах кожного відділу, імунологічний статус немовляти, шлях колонізації (інфікування).
Особливості проведення антибактеріальної терапії у новонароджених: необхідність "профілактичного" призначення антибіотиків у певних випадках, висока частота колонізації лікарняними штамами антибіотикорезистентних мікроорганізмів, значна частота грамвід'ємних мікроорганізмів серед антибіотикорезистентних штамів. "Стартова" схема антибіотикотерапії:
- найпоширеніша у світі комбінація - ампіцилін або пеніциліни широкого спектру (амоксицилін або тикарцилін та клавулонова кислота) з аміноглікозидом (гентаміцин, амікацин або тобраміцин);
- цефалоспорини III генерації, звичайно, додаються або призначаються замість аміноглікозиду у випадках доведеної грамвід'ємної інфекції чи при наявності ураження глибоких тканин або ЦНС, особливо за умов резистентності збудника до аміноглікозидів;
- для лікування лікарняних інфекцій використовуються також антистафілококові пеніциліни, а при наявності метицилін-резистентного золотистого стафілокока чи епідермального стафілокока слід призначати ванкоміцин.
Російська Асоціація фахівцівперинатальної медицини рекомендує (1997) дві емпіричні схеми антибактеріальної терапії (1-а - з використанням цефалоспоринів ІІ-ї генерації; 2-а - з використанням цефалоспоринів ІІ-ї генерації + аміноглікозид (нетроміцин). При інвазивній терапії новонародженим з малим гестаційним віком та тим, хто отримує кілька антибіотиків - з п'ятої доби профілактично призначається флуконазол (дифлюкан).
Рекомендована тривалість антибіотикотерапії:
1.Якщо мати не отримувала антибіотикотерапію до пологів:
- якщо негативна культура та клінічно норма - 3 доби;
- якщо позитивна культура - 7-14 діб та більше;
- якщо клінічно сепсис з негативною культурою - 7 діб.
2.Якщо мати отримувала антибіотикотерапію до пологів:
- якщо негативна культура та клінічно норма - 5 діб;
- якщо позитивна культура - 7-14 діб та більше;
- якщо клінічно сепсис з негативною культурою - 7 діб.
Взагалі, якщо тривалість антибіотикотерапії при сепсисі 7-14 діб, то при менингіті - 21 доба. У теперішній час відмовляються від поняття курс "антибіотикотерапії". Він має бути стільки, скільки продовжується його клініко-лабораторний ефект.
Рекомендовані комбінації антибіотиків:
- ампіцилін + гентаміцин;
- ампіцилін + цефотаксим;
- ампіцилін + цефуроксим - при стафілококовій інфекції;
- ампіцилін + цефотаксим + генатаміцин - при менінгіті;
- цефтазідим + ванкоміцин - при нозокоміальній інфекції;
+ тобраміцин - при синьогнійній інфекції або іміпінем (циластатин+ ванкоміцин); + метронідазол - при ЯНЕК;
- при кандидозному сепсисі - амфотеріцин Б, флуконазол.
Необхідно підтримувати водно-електролітний гомеостаз та стабільний рівень глюкози в крові. Важливо забезпечити адекватну оксигенацію та корекцію ацидозу. При необхідності слід підтримувати нормальний артеріальний тиск і адекватну перфузію тканин шляхом інфузії колоїдних препаратів і пресорних амінів. Трансфузія крові або свіжозамороженої плазми може дати ефект завдяки наявності в них комплементу та інших імунних факторів.
Замінне переливання крові виконують у випадку сепсису, що не піддається лікуванню з метою видалення з організму ендотоксинів бактерій і одночасного введення комплементу та інших імунних факторів.
Профілактика:
1. Антенатальна (оздоровлення вагітної, профілактика ускладнень вагітності).
2. Правильне ведення пологів.
3. Заходи, спрямовані на потенційне джерело інфекції.
4. Вплив на потенційні шляхи поширення інфекції.
5. Раннє прикладання до грудей, природне вигодовування.
Реабілітація в поліклініці:
1. Диспансерний нагляд дільничного педіатра і спеціалістів.
2. Специфічна і неспецифічна профілактика анемії, рахіту, розладів живлення.
3. Планова стимульована терапія.
САМОСТІЙНЕ ДИХАННЯ ПІД ПОСТІЙНИМ ПОЗИТИВНИМ ТИСКОМ У ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХАХ:
? Самостійне дихання під постійним позитивним тиском (СДППТ) - це неінвазійний метод лікування і профілактики дихальної недостатності (ДН) в новонароджених завдяки створенню і підтримці постійного позитивного тиску у дихальних шляхах, що забезпечує їх прохідність, запобігає спаданню альвеол і поліпшує альвеолярну оксигенацію.
? Своєчасне використання сучасних назальних систем СДППТ дозволяє розпочати ефективну дихальну підтримку новонародженого, уникаючи інвазійних процедур (інтубації трахеї і ШВЛ), а також може зменшувати тривалість подальшої кисневої терапії і ризик розвитку БЛД. У недоношених новонароджених з РДС застосування СДППТ порівняно з використанням кисневої терапії не лише зменшує потребу проводити штучну вентиляцію легень (ШВЛ), але й смертність, і тому вважається основним методом дихальної підтримки.
Показання
1) Підсилена робота дихання внаслідок зменшеного дихального об'єму (ДО)
- тахіпное (> 60 за 1 хв), за рахунок якого немовля намагається підтримати ДО, скорочуючи тривалість видиху;
- втягнення податливих ділянок нижньої частини грудної клітки і грудини, які свідчать за зменшення ДО;
- - стогін на видиху, що створює позитивний тиск у дихальних шляхах.
2) Зменшений ДО, зниження прозорості легеневих полів, ателектази, набрякові зміни у легенях за даними рентгенографії.
3) Дихальна підтримка після екстубації трахеї.
4) Апное недоношених.
5) Трахеомаляція або інші аномалії ДШ, що спричинюють їх колапс.
6) Початкова дихальна підтримка новонароджених з ДММТ відразу після народження.
Протипоказання до застосування СДППТ
а) Наявність показань до ШВЛ.
b) Аномалії верхніх дихальних шляхів (атрезія хоан, "вовча" паща, трахео-езофагальна нориця тощо).
с) Діафрагмальна грижа
d) Природжені вади серця зі зменшеним легеневим кровотоком (тетрада Фалло, стеноз легеневої артерії).
е) Значні порушення гемодинаміки (прогресивна
Loading...

 
 

Цікаве