WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Об’єм надання допомоги новонародженим у родопомічному закладі I,II,III-го рівнів перинатальної допомоги - Реферат

Об’єм надання допомоги новонародженим у родопомічному закладі I,II,III-го рівнів перинатальної допомоги - Реферат

30-40 секунд/ рекомендується в разі гострої інтранатальної гіпоксії, ізоімунної сенсибілізації, внутрішньоутробної інфекції. Після відокремлення від матері новонародженого переносять на столик під джерело променистого тепла для проведення первинного туалету, перев'язки пуповини, профілактики гонобленореї, паспортизації. Для перев'язки пуповини використовують шовкову лігатуру або спеціальні скоби, які накладають на відстані 3-4 см від пупкового кільця після обробки пуповини за А.І.Чистяковою: пуповину тричі обробляють 96°спиртом, перев'язують лігатурою, вдруге обробляють спиртом місце зрізу між лігатурою і затискувачем, перерізають стерильними ножницями на відстані 1 см вище лігатури. Місце зрізу обробляють 96°спиртом, 5% розчином марганцевокислого калію, накладають стерильну пов'язку. Для профілактики гонобленореї використовують 30% розчин сульфацилу натрію, для профілактики кон'юктивіту в разі хламідійної, мікоплазменої інфекції матері застосовують тетрациклінову, еритроміцинову мазь. Повторна профілактика гонобленореї (або кон'юнктивіту) проводиться через 2 години.
Заходи первинної реанімації визначає наявність або відсутність меконію в навколоплідних водах. Якщо в амніотичній рідині часток меконію немає: новонародженого слід покласти під джерело променевого тепла, обсушити шкіру промокаючими рухами, забезпечити максимальну прохідність дихальних шляхів /положення дитини на спині, голівка трохи запрокинута назад, під плечі підкладається валик/. Проводять відсмоктування слизу спочатку з рота, потім із носових ходів. Якщо спонтанне дихання не з'явилось, здійснюють тактильну стимуляцію: подразнення підошви, легкі хлопки по п'ятці, подразнення шкіри вздовж хребта.
Наявність часток меконію в навколоплідних водах визначає таку послідовність дій первинної реанімації новонароджених: вже після народження голівки необхідно відсмоктати вміст дихальних шляхів; новонародженого кладуть під джерело променевого тепла; не витрачаючи часу на обсушування шкіри, надають положення на спині зі злегка запрокинутою головою і валиком під плечима, проводять інтубацію трахеї, повторно відсмоктують вміст верхніх дихальних шляхів, проводять відсмоктування із трахеобронхіального дерева через інтубаційну трубку.
Стан дитини оцінюється послідовно за трьома ознаками: дихання, частота серцевих скорочень, колір шкіри. Якщо спонтанне дихання відсутнє, проводять штучну вентиляцію легенів 90-100% киснем через мішок і маску.Через 15-30 сек. штучної вентиляції визначають частоту серцевих скорочень у дитини. При наявності спонтанного дихання, частоти серцевих скорочень понад 100 в хвилину припиняють штучну вентиляцію, оцінюють колір шкіри. Розовий колір шкіри свідчить про становлення адекватного дихання у дитини.
Якщо частота серцевих скорочень менше 60 за хвилину або 60-80 за хвилину і не зростає, проводять закритий масаж серця, натискуючи двома великими пальцями або кінчиками другого і третього пальців правої руки на нижню третину грудини з частотою 120 за хвилину. Одночасно продовжують штучну вентиляцію легенів.
За показаннями при первинній реанімації в пологовому залі застосовують медикаменти: адреналін, засоби, що нормалізують ОЦК /5% розчин альбуміну, 0,9% розчин натрію хлоріду/, гідрокарбонат натрію, антагоністи наркозних засобів /налоксон, бемегрид/.
Якщо новонароджена дитина потребує подальшого проведення штучної вентиляції легенів, клініко-лабораторного спостереження, вона переводиться у відділення /палату/ інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку.Також всі новонароджені груп ризику в перші години життя мають бути переведені до відділеня інтенсивної терапії для клініко-лабораторного спостереження. У відділенні інтенсивної терапії новонародженим проводять респіраторну та інфузійну терапію, контроль і корекцію гомеостазу, метаболізму, кардіо-респіраторний моніторинг, контроль насичення киснем гемоглобіну /SaО2/ за допомогою пульсоксиметра, контроль артеріального тиску. За показаннями проводять рентгенографію органів грудної клітини, черевної порожнини, нейросонографію, ехокардіографію.
Спостереження за новонародженими груп ризику в пологовому будинку:
· Контроль рівня глюкози крові
· Контроль рівня гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, лейкоцитів /формула крові за показаннями/
· Кислотно-лужний стан
· Контроль білірубіну в сироватці крові
· Рентгенографія органів грудної клітини
· Контроль сатурації гемоглобіну киснем
· Контроль частоти серцевих скорочень,частоти дихання, артеріального тиску
· Контроль температури тіла
· Респіраторна підтримка в разі потреби
· Клінічне спостереження: оцінка кольору шкіри, стану периферичної перфузії, клінічних проявів респіраторного дистрес-синдрому, тонусу м'язів, фізіологічних рефлексів новонародженого.
Фізіологічна рання постнатальна адаптація новонародженого визначається в разі: народження дитини в термін гестації 37-41 тиждень, фізіологічний перебіг вагітності і розвиток плоду, відсутність ціанозу, жовтяниці шкіри, частота дихання менше 60 за хвилину, частота серцевих скорочень 120-160 за хвилину, ректальна температура 36,5-37,5°С, достатня периферична перфузія, відсутність ризику інфекцій, вроджених аномалій. Здорові новонароджені діти на 4-5 добу життя після вакцинації проти туберкульозу БЦЖ виписуються додому.
Новонароджені з важкою перинатальною патологією, недоношені діти з гестаційним віком 34 тижні і менше, масою тіла 2500г і менше, які потребують тривалої інтенсивної терапії, інтенсивного виходжування, обстеження, переводяться у відділення інтенсивної терапії, патології новонароджених і недоношених дітей дитячих лікарень. Якщо прогнозуються пологи високого ризику, вагітну жінку відразу госпіталізують у перинатальний центр.
СПІЛЬНЕ ПЕРЕБУВАННЯ МАТЕРІВ ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ,ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ.
Викладання дитини на живіт матері, раннє прикладання до грудей матері має бути здійснено у перші 30 хвилин життя, що забезпечує становлення лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою матері, контакт "шкіра до шкіри" матері і дитини. Це сприяє формуванню так званого "біологічного кувезу", тобто зони комфорту для новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захисту. Результати виходжування недоношених дітей значною мірою визначаються залученням матерів до догляду, годування своїх немовлят. З пологового залу новонароджений разом із матір'ю переводиться у відділення спільногоперебування матері і новонародженого.
Організація відділень /палат/ спільного перебування матері і новонародженого у пологових будинках є найбільш оптимальною формою надання медичної допомоги жінкам і немовлятам в акушерських закладах. У разі спільного перебування матерів і новонароджених забезпечується фізіологічне становлення лактації, ефективне грудне вигодовування, зниження рівня післяпологових ускладнень у жінок, зниження рівня нозокоміальних інфекцій у новонароджених. Крім того, зменшуються витрати пологового будинку на молочні суміші, соски, пляшечки для харчування дітей.
Протипоказання для спільного перебування з боку матері: тяжкі форми пізніх гестозів, екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації, гострі інфекційні захворювання, операційні втручання з тяжкими порушеннями гемостазу. При стабілізації стану матері вона знаходиться разом з дитиною. Медичний
Loading...

 
 

Цікаве